Рішення № 127101926, 02.05.2025, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа №519/1025/24

2/519/79/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

02.05.2025 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді - Москаленко І.О., за участі секретаря судових засідань - Коршак Ю.М.

представника Позивача - Шелудько Т.Г.

позивача - ОСОБА_1

представника Відповідача - адвоката Яковлєвої - Ангеловської Ольги Анатоліївни (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №004910 від 22.11.2022),

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до АТ КБ «Приват Банк» (місце реєстрації 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.30) про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.18.07.2024 Позивач звернулась до суду з позовом до АТ КБ «Приват Банк», де просила визнати недійсним Договір споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» № 23112135315667 від 21.11.2023 року на загальну суму 49 669 грн., укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк»; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 94 001, 45 грн. (нараховані з відсотками станом на 24.06.2024 р.) шляхом їх відновлення на картковому рахунку; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зупинити нарахування будь-яких процентів, у тому числі, але не виключно згідно ст. 625 ЦК, пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 20.11.2023 року за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

2.Позов мотивований тим, що 20.11.2023 року невстановлена особа, шляхом злому її мобільного номеру телефону НОМЕР_2 отримав доступ до банківської картки № НОМЕР_3 , з якої здійснила оформлення кредиту з переводом коштів на карту банку «TASCOMBANK» № НОМЕР_8 на загальну суму 75 000 гривень, також оформлення споживчого кредиту оплата частинами в магазину «Comfi» на суму 49 669 гривень. Оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку списати з неї усі проценти, які нараховуються по даним кредитам, маючи відносно неї усю інформацію: заяви, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за номером 12023161200000597 від 23.11.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство) та інші підтверджуючи факти, що відносно Позивачки були вчинені шахрайськи дії, Позивачка вимушена звернутись до суду з цим позовом.

3.Відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначив, що Позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині визнання договору, який не укладався, недійсним; вважав, що кошти були списані через дії самої Позивачки, адже саме вона надала код, отриманий через месенджер Telegram, невстановленій особі; звернув увагу суду, що у разі встановленні вини банку у списанні коштів, то банк не може відновити на рахунку Позивачки суму 94 001, 45 грн, адже ця сума включає відсотки, тому відновити можна тільки суму перерахованого кредитного ліміту та власних коштів Позивачки у сумі 71 839,40 грн.

ІІ. Процедура.

4.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.08.2024 було відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.

5.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.08.2024 було закрито підготовче провадження.

6.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 21.03.2025 у задоволенні клопотання Позивача та її представника про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження № 12023161200000597 від 23.11.2023 року за ч. 4 ст. 190 КК України, де позивач є потерпілою особою з приводу шахрайських дій невідомими особами, які обманним шляхом заволоділи коштами, відмовлено.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом

7.Судом встановлено та не оспорювалося сторонами, що ОСОБА_1 є користувачем карткового рахунку № НОМЕР_1 з фінансовим номером телефону НОМЕР_4 .

8.Згідно пояснень Позивачки, які підтверджуються аудиозаписом розмови з оператором Відповідача (файл 775756328) і не оспорювалось Відповідачем, 20.11.2023 Позивачка отримала повідомлення нібито від подруги з проханням повідомити пароль (цифровий код), який нібито цією подругою був відправлений на аккаунт Позивачки в месенджері Telegram, після чого мобільний номер НОМЕР_4 перестав працювати.

9.20.11.2023 о 22:00 системою безпеки Приват24 було виявлено нетиповий вхід у акаунт Позивачки у Приват24, про що її було сповіщено електронним листом на електронну пошту (а.с. 86), та змінено пароль на вхід у застосунок (а.с. 188-189).

10.20.11.2023 о 22:01:08 було змінено фінансовий номер телефону на тел. НОМЕР_5 .

11.20.11.2023 о 22:03:41 було ініційовано збільшення кредитного ліміту до 75 000,00 грн, що підтверджується листом Відповідача від 10.01.2024 (а.с. 188).

12.20.11.2023 о 22:23 з картки позивача списано 1200 грн з комісією 42,18 грн, що підтверджується платіжною інструкцією P24A1978622645D0382.

13.20.11.2023 о 22:26 з картки позивача списано 27200 грн з комісією 956,08 грн, що підтверджується платіжною інструкцією P24A1978633420D0083.

14.20.11.2023 о 22:27 з картки позивача списано 28000 грн з комісією 984,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією P24A1978635071D3733.

15.20.11.2023 о 22:28 з картки позивача списано 13000 грн з комісією 456,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією P24A1978637057D1682.

16.Перше звернення про блокування картки було здійснено Позивачкою о 22:31:00 через IVR, що підтверджується листом Відповідача від 10.01.2024 (а.с. 188).

17.21.11.2023 о 00:00 Позивачкою було подано заявку про шахрайські дії зі сторони третіх осіб, що підтверджується роздруківкою з Приват24 (а.с. 82). Листом від 21.11.2023 о 11:58 Відповідач рекомендував Позивачці звернутися у поліцію.

18.21.11.2023 картка була розблокована у чаті в 00:32:24, що підтверджується листом Відповідача від 10.01.2024 (а.с. 188).

19.21.11.2023 о 00:48:49 шляхом використання одноразового ідентифікатора підписано від імені Позивачки договір №4155734 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту, додаток 1 до зазначеного договору, відповідно до яких ТОВ «Лінеура Україна» надало 8000,00 грн кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що належить Позивачці (а.с.25- 53).

20.21.11.2023 о 00:53:55 шляхом використання одноразового ідентифікатора підписано від імені Позивачки договір про надання споживчого кредиту №7291805 з ТОВ «Авентус Україна», відповідно до якого Позивачці надано 2500 грн кредитних коштів. Листом №7689/23-Е від 27.12.2023 ТОВ «Авентус Україна» повідомило про припинення кредитних відносин та відсутність претензій за укладеним кредитним договором (а.с. 77-81).

21.21.11.2023 о 01:20:13 шляхом використання одноразового ідентифікатора підписано від імені Позивачки договір споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «Приватбанк» на суму 49 669,00 грн, що складається з заяви про надання кредиту, паспорту споживчого кредиту графіку платежів за споживчим кредитом, згідно якого Відповідачем надано кредит за покупку товару у магазині «Comfy», погашено перший платіж по кредиту (а.с. 54 - 66).

22.21.11.2023 о 01:26 з картки позивача списано 600 грн з комісією 23.15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією P24A1978838473D0784.

23.21.11.2023 о 02:22 шляхом використання одноразового ідентифікатора підписано від імені Позивачки заявку до кредитного договору №21.11.2023-100000162 пропозицію про укладання кредитного договору, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за цим договором, додаток до анкети Позичальника з ТОВ «Споживчий центр». Згідно укладеного електронного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало 4000,00 грн кредитних коштів на рахунок НОМЕР_6 (а.с. 12-24).

24.Укладення зазначених вище кредитних договорів підтверджується витягом з Українського бюро кредитних історій від 14.12.2023.

25.21.11.2023 о 02:30:54 картка та фінансовий номер заблоковані оператором, що підтверджується листом Відповідача від 10.01.2024 (а.с. 188).

26.Про збільшення кредитного ліміту до 75 000 грн Позивачку було сповіщено електронним листом на електронну пошту 21.11.2023 о 10:22 (а.с. 85).

27.Згідно довідки Відповідача від 24.06.2024 заборгованість Позивачку становить 94 001,45 грн за карткою універсальна та 46939,43 грн за договором споживчого кредитування оплата частинами (а.с. 90).

28.Судом встановлено у судовому засіданні та визнано сторонами у справі, що на час розгляду справи кредитна заборгованість Позивачки без відсотків, нарахованих Відповідачем в період з 20.11.2023, яка виникла в результаті списання через шахрайські дії невстановлених осіб, становить 71 839,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.11.2023 №P24A1978622645D0382, № P24A1978633420D0083, №P24A1978635071D3733, №P24A1978637057D1682.

29.Згідно талону повідомлення №4396 від 23.11.2023 про шахрайські дії за своїм рахунком Позивачка повідомила поліцію 21.11.2023 о 06:55. За цим повідомленням відкрито кримінального провадження № 12023161200000597 від 23.11.2023, визнано Позивачку потерпілою.

ІV. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків і закон, яким керувався Суд

30.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

31.Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

32.Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

33.Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

34.Встановлено, що Позивачка є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та користувачем послуг банку, має поточний та кредитний рахунки.

35.Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

36. Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності заздійснення платіжних операцій, якщо и спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

37.Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. "Враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не встановлено, правильним є висновок суду першої інстанції про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків Позивача, у зв`язку із чим вони підлягають поверненню. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку зазначеного не врахував та помилково вважав, що наявна вина Позивача у списанні грошових коштів з її рахунків. Висновки апеляційного суду про те, що спірні операції були проведені через систему «Приват-24» із застосуванням «фітингової» схеми шахраїв, яка розрахована на неуважність користувачів системи «Приват-24» та недостатню захищеність персональних комп`ютерів від комп`ютерних вірусів, що виключає вину ПАТ «КБ «ПриватБанк», є помилковими, оскільки ґрунтуються на припущеннях, а не наявних в матеріалах справи доказах, які б підтверджували, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Тим більше, як убачається з результатів службового розслідування, проведеного ДБ ГО «фітингова» схема шахраїв розрахована не тільки на неуважність користувачів системи «Приват-24» та недостатню захищеність їх персональних комп`ютерів від комп`ютерних вірусів, а й на наявність особливостей деяких сервісів системи «Приват-24», які шахрай може використовувати для обману користувачів системи».

38.Постанова №223 «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» від 30.04.2010 року, яка згадується у правовому висновку ВС-КЦС у Постанові від 23 січня 2018 року під час розгляду справи № 202/10128/14-ц, втратила чинність на підставі Постанови НБУ N 705 від 05.11.2014 року.

39.Постанова №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року втратила чинність на підставі Постанови Національного банку України №164 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022 року, яка є чинною на даний час та діяла на момент виникнення правовідносин між позивачем та АТ КБ «Приватбанк».

40. Так, відповідно п.139,143,146,147,148 р.VІІ Постанови НБУ №164 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022, - Емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем.

41.Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника.

42.Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). (Згідно п.44 ч.1 ст.1 ЗУ «Про платіжні послуги», неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

43.Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

44.Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.

45.Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

46.Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції визначені статтею 89 Закону України «Про платіжні послуги».

47.Відповідно п.160, 161 р.VІІІ Постанови НБУ № 164 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022 року,

48. Документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити:

1) ідентифікатор еквайра або інші реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати еквайра;

2) ідентифікатор отримувача:

для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції;

3) ідентифікатор платіжного пристрою;

4) дату та час здійснення операції;

5) суму та валюту операції;

6) суму комісійної винагороди еквайра (за наявності);

7) унікальний номер платіжного інструменту держателя [зазначається унікальний (повний) номер платіжного інструменту держателя, включаючи платіжні операції, здійснені на користь фізичної особи]. Унікальний номер платіжного інструменту держателя може зазначатися у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), у разі здійснення платіжної операції на користь торговця (платіжної операції, метою якої є оплата вартості товарів чи послуг цього торговця).

8) призначення платіжної операції;

9) унікальний код операції/у разі використання платіжного інструменту в платіжній системі: найменування платіжної системи та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.

49.Внутрішні документи надавача платіжних послуг та/або правила платіжних систем можуть передбачати також інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням платіжних інструментів.

50.Інформація про операції, здійснені з використанням платіжного інструменту, що надається емітентом користувачу, повинна містити відомості в розрізі кожної операції:

1) відомості, які дають змогу ідентифікувати виконані платіжні та/або інші операції;

2) інформацію про отримувачів;

3) суми платіжних операцій у валюті платіжних операцій;

4) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані емітентом за виконання платіжної та/або іншої операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

5) іншу інформацію, визначену в договорі з користувачем.

51.Аналогічні за змістом норми закріплено в р.VII ЗУ «Про платіжні послуги». З зазначеного впливає, що Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій при відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а надавач платіжних послуг зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника.

52. Також, слід зазначити, що відповідно ст.40 ЗУ «Про платіжні послуги», Надавач послуг з ініціювання платежу під час надання послуг з ініціювання платіжної операції зобов`язаний:

1) забезпечити недоступність індивідуальної облікової інформації користувачів будь-яким іншим сторонам, крім користувача та надавача платіжних послуг, який надав їх користувачу, та передавання їх надавачем послуг з ініціювання платіжної операції лише захищеними каналами зв`язку з урахуванням вимог цього Закону;

2) забезпечити надання будь-якої іншої інформації про користувача, отриманої під час надання послуги з ініціювання платіжної операції, лише отримувачу та лише за згодою користувача;

3) щоразу під час ініціювання платіжної операції ідентифікувати себе перед надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та забезпечувати безпечний обмін інформацією з надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку, платником та отримувачем лише захищеними каналами зв`язку з урахуванням вимог цього Закону.

53.Відповідно ст.67 ЗУ «Про платіжні послуги», Надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

54. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.

55.У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.

56.Працівники надавачів платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації.

57. Відповідно ст.68 ЗУ «Про платіжні послуги», Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

58. Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:

- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

- ініціювання дистанційної платіжної операції;

- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

59.Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.

60.Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

61.Отже, законодавством на надавача платіжних послуг, покладено обов`язок захисту платіжних операцій, що виключає покладення відповідальності на отримувача послуг, й відповідно в даному випадку саме банк має довести, що спірні платіжні операції, за умови дотримання банком вимог закону.

62.Як зазначає Відповідач у поясненнях від 11.10.2024, що зміна паролю в Internet Banking Приват24 здійснюється в такому порядку: У випадку зміни пароля у мобільному додатку Приват24: - вказівка логіна входу в Приват24: введення номеру телефону, який буде використовуватися як логін для входу в Приват24 (може бути вказано тільки фінансовий телефон клієнта); - введення паролю, якщо клієнт забув пароль натискається кнопка «Забули пароль»; - введення даних клієнтської карти (8 останніх цифр картки, строк дії картки у форматі ММ/ГГ); - введення PIN-коду карти; - введення OTP-пароля, який отримали на телефон клієнта; - введення клієнтського e-mail і вказівка пароля для входу в Приват24. Отже для зміни пароля в Приват24 необхідно знати фінансовий номер (логін), пароль входу в Приват24 та дані картки (номер картки та PIN-код карти). Отже, розголошення фінансового номеру телефону Позивачем не може мати наслідком можливість ініціювати платіжні операції від його імені, за умови нерозголошення паролю входу в Приват24 та даних картки (номер картки та PIN-код карти).

63.У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

64.У постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16 (провадження № 61-10242св20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799св21) від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 (провадження № 61-19319св21), від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

65.Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

66.Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

67.Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 20.11.2023 внаслідок шахрайських дій невідомих осіб відбулися неправомірні перекази: кредитних коштів з карткового рахунку № НОМЕР_1 в сумі 71 839,40 грн. на рахунок невідомих осіб.

68.Матеріалами справи підтверджено, що того ж дня, 20.11.2023 через 31 хвилину після отримання невстановленими особами доступу у застосунок, про безпідставне списання грошових коштів із банківського рахунку та про блокування картки Позивачка повідомила АТ КБ «ПриватБанк», а через 2 години звернулася з заявою про шахрайські дії.

69.Позивачка вказувала, що не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію, картки не втрачала, доступу до них треті особи не мали.

70.Таким чином, після виявлення факту платіжних операцій, які вона не виконувала, Позивачка вчинила дії, передбачені пунктами 5, 6 розділу VI Положення № 705 щодо повідомлення емітента.

71.В свою чергу, банк не довів належними та допустимими доказами, що Позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

72.АТ КБ «ПриватБанк» не надало жодної інформації про результати проведеного службового розслідування.

73.Натомість після безпідставного списання грошових коштів із банківського рахунку, Позивачка виконала усі дії та надала усю інформацію, яка необхідна була АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення розслідування щодо спірних операцій.

74.Отже, саме Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, викладених у позові, тоді як у вказаній категорії справ тягар надання таких доказів покладено саме на фінансову установу.

75.З огляду на вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню фінансового номеру. Також відсутні докази того, що позивач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій.

76.Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача не є підставою для відмови у позові.

77.Інші доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, висновків суду не спростовують, з тих підстав, що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.

78.Враховуючи недоведеність вчинення Позивачкою певних дій чи бездіяльності, спрямованих на сприяння втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені, суд відхиляє доводи банку про те, що до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку - банк, оскільки в даній справи повідомлення позивача банку про несанкціоноване списання коштів було здійснене одразу після здійснення відповідних транзакцій, а доказів про те, що вони були проведені саме ним матеріали справи не містять.

79.Такий висновок суду не суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 370/476/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 686/17444/21, від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц, від 07 грудня 2020 року у справі № 182/5175/16-ц та ін. у зв`язку із чим залишок коштів по картці Позивача підлягає відновленню.

80.Водночас, суд погоджується з аргументами Відповідача, що Позивачем обрано неефективний спосіб захисту в частині зупинити нарахування будь-яких процентів, у тому числі, але не виключно згідно ст. 625 ЦК, пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 20.11.2023 року за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

81.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

82.До того ж, вимоги позову про припинення нарахування будь-яких процентів, у тому числі, але не виключно згідно ст. 625 ЦК, пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 20.11.2023 року за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 задоволенню не підлягають, оскільки в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи повних виписок по рахунках, не можливо встановити періоди та суми нарахування. Крім того, станом на день ухвалення рішення відсутні відомості про подальше здійснення банком нарахування процентів, пені та штрафів.

83.Крім того, суд погоджується з аргументами Відповідача, що Позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині позовної вимоги про визнання недійсним Договір споживчого кредиту «Оплата частинами» АТ КБ «ПриватБанк» № 23112135315667 від 21.11.2023 року на загальну суму 49 669 грн., укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».

84.У Постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний судом недійсним. Такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання самостійного позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Такі висновки підтримані Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 26.10.2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21), яка не встановила підстав для відступу від зазначених висновків.

85. Статтею 1073 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

86.Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові.

87. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставне списання відповідачем коштів із карткового рахунку позивача в загальному розмірі 71 839,40 грн та невідповідність дій відповідача в цій частині вимогам закону та умовам укладеного договору, що в силу положень статті 1073 ЦК України покладає на АТ КБ «Приватбанк» обов`язок негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.

88.Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, приходить до висновку про обґрунтованість позову та про те, що обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

89.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

90.Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», то судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову стягується з відповідача в дохід держави.

91.Керуючись статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

92.Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до АТ КБ «Приват Банк» (місце реєстрації 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.30) про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

93.Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 71 839,40 грн. шляхом їх відновлення на картковому рахунку.

94.В іншій частині відмовити.

95.Стягнути з АТ КБ «Приват Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

96.Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

97.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

98.Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Повний текст рішення суду складено 06.05.2025.

Суддя Південного міського суду

Одеської області І. О. Москаленко