Рішення № 127094862, 05.05.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/436/25

Провадження № 2/147/249/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду с-ща Тростянець цивільну справу за позовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «АВІРАГРУП» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 04.04.2021 у розмірі 18700 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «АВІРАГРУП» із заявкою на отримання фінансового кредиту, на підставі якої між ними було укладено договір про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021. За умовами договору позивач перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на його банківську картку грошові кошти в сумі 3 000 грн. Позивачем відповідно до договору доручення ПБ-1395/07 від 13.07.2020, укладеному між ТОВ «ФК «АВІРАГРУП» та ТОВ «Платежі Онлайн» для здійснення платежів, у тому числі перерахування коштів на картки клієнтів при укладенні кредитних договорів використовується платіжний сервіс «Platon».

Пунктом 1.2. договору встановлено строк надання кредиту - 10 днів, кредит повинен був бути повернутий до 13.04.2021. Згідно п. 1.3 укладеного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту з розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до умов п.3.3.3. договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту оплативши, не пізніше останнього терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків , в повному обсязі нараховані відсотки по кредиту.

12.04.2021 ОСОБА_1 подав заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду № 2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021.

Згідно п. 1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 30 днів до 14.05.2021.

14.05.2021 ОСОБА_1 подав заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду № 2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021.

Згідно п. 1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 31 день до 13.06.2021.

25.06.2021 ОСОБА_1 подав заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду № 2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021.

Згідно п. 1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 42 дні до 25.07.2021. Подаючи заявку на продовження строку дії договору, відповідач фактично визнав наявність існуючих кредитних зобов`язань за договором.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 18.03.2025 виникла заборгованість в сумі 18700,00 гривень, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК «АВІРАГРУП» та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 28.03.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

У зазначений відповідачу строк у вищевказаній ухвалі суду, останній не скористалася своїм правом відповідно дост.178 ЦПК Українидля подання відзиву на позов.

Окрім того, вищезазначеною ухвалою витребувано з АТ «СЕНС БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про надходження на банківську картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 3000 грн за період з 04.04.2021 по 07.04.2021; інформацію про рух коштів (випуску) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 04.04.2021 по 07.04.2021.

У судове засідання представник позивача не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судові засідання 22.04.2025 та 05.05.2025 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в порядку передбаченому ЦПК України, однак до суду повернулися не вручені конверти з відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та Постанов ВС від 21 грудня 2022 року у справі №757/15603/19, від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц, від 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17, у випадку повернення до суду судових повісток із зазначенням причини: «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Окрім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 05.05.2025 через оголошення наофіційномувеб-сайтісудовоївладиУкраїни, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст.211та ст. ст.280-282 ЦПК України.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно дост.129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» із заявкою на отримання фінансового кредиту, на підставі якої між ними було укладено договір про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021 (а.с.26-28).

За умовами договору позивач перерахував відповідачу ОСОБА_1 через платіжний сервіс «Platon» на його банківську картку грошові кошти в сумі 3 000 гривень. Позивач відповідно до договору доручення №ПБ-1395/07 від 13.07.2020, укладеному між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «Платежі Онлайн» для здійснення платежів, у тому числі перерахування коштів на картки клієнтів при укладенні кредитних договорів використовується платіжний сервіс «Platon» (а.с.39-44).

Згідно п.2.3 договору оферти (а.с.23-25), сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.п. 2 п.8.4 договору оферти, клієнт підтверджує, що до укладення кредитного договору він дав згоду, усвідомлюючи його правові наслідки, на використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором як власноручного підпису.

Згідно п.6.1 Індивідуальної частини договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

Тобто, у цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора AV4822.

Пунктом 1.2 договору встановлено строк надання кредиту - 10 днів, кредит повинен був повернутий до 13.04.2021.

Згідно п. 1.3 укладеного Договору за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу.

Окрім цього, згідно п. 1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 18.03.2025 року виникла заборгованість в сумі 18700 грн, у тому числі 3000,00 грн - основна сума боргу по договору, 450,00 грн - комісія та 15250,00 грн - проценти за користування кредитом за період з 26.06.2021 по 21.01.2022 (а.с.11-14).

На ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 28.03.2025 надійшла інформація з АТ «СЕНС БАНК» з якої убачається, що на ім`я ОСОБА_2 емітовано картку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_3 ), а також додатково надано виписку по рахунку за період з 04.04.2021 по 07.04.2021, яка містить зарахування на суму 3000,00 грн. Дата зарахування 05.04.2021 (а.с. 79-82).

12.04.2021 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021. Сторони продовжили строк дії договору на 30 днів (включаючи 0 днів прострочення) до 13.05.2021 (а.с.29).

14.05.2021 ОСОБА_1 подав заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду № 2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021 (а.с.30-31).

Згідно п. 1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 31 день до 13.06.2021.

25.06.2021 ОСОБА_1 подав заявку на продовження строку дії договору. У зв`язку з чим, того ж дня, між відповідачем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» було укладено додаткову угоду № 2 про продовження строку дії договору про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021 (а.с.32).

Згідно п. 1 укладеної додаткової угоди, сторони погодили продовжити строк дії договору на термін 42 дні до 25.07.2021. Подаючи заявку на продовження строку дії договору, відповідач фактично визнав наявність існуючих кредитних зобов`язань за договором.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та двосторонніми чи багатосторонніми (договори).

За правилом частини 1статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

У відповідності дост. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання договорів в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію»(даліЗакон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Установлено, що договір про надання фінансового кредиту між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Договір є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором, у тому числі повернення кредиту, несе позичальник, а кредитодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідност.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідност.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із вимогамист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зіст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом ч. 2ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не надано заперечень щодо ознайомлення з умовами кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання договору, а також не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав, чим порушив вимоги договору, тому суд вважає необхідним позов задовольнити і стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021 в загальному розмірі 18700,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як убачається з матеріалів справи, 16.01.2025 між адвокатом Сідак-Жарова Н.О. та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладений договір №160124-ЮР про надання правничої допомоги (а.с.48-50).

Згідно детального опису робіт від 18.03.2025, вартість послуг адвоката складає 7000 грн. (а.с.46)

Відповідно до ч.3ст.137ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4ст.137 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч.3 ст.141ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатом Сідак-Жарова Н.О. на підставі договору №160124-ЮР про надання правничої допомоги від 16.01.2025.

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що сторона по справі має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Позовна заява та пакет документів, що доданий до нього, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Таким чином, виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повинен становити 2000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525,526, 536, 610, 611, 625, 626 ЦК України, керуючись ст. ст.2,4,12,13,76-78,133, 137, 141, 247, 258,263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «АВІРАГРУП»до ОСОБА_1 простягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «АВІРАГРУП» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №26808 від 04.04.2021 в загальному розмірі 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «АВІРАГРУП» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП», 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.1-3А, секція С, ЄДРПОУ - 43174156;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05.05.2025.

Суддя О.А. Натальчук