Ухвала суду № 127089847, 05.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 травня 2025 року № 320/60478/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 4892/26-15-24-01-19-13/3203416316 від 31.10.2024 р. про виключення з реєстру платників податків: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , з 30.09.2024;

2. Зобов`язати Головне управління ДПС в м. Києві відновити відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , реєстрацію платника єдиного податку третьої групи, ставка 5 %, з 30.09.2024.

Ухвалою суду від 19.12.2024, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.12.2024 було задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 4892/26-15-24-01-19-13/3203416316 від 31.10.2024 про виключення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024 до набрання законної сили рішенням суду по справі № 320/60478/24.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві 11.02.2025 було подано клопотання про скасування ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 18.02.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування ухвали від 19.12.2024 про забезпечення позову у справі №320/60478/24.

До Київського окружного адміністративного суду 02.05.2025 повторно надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 про забезпечення позову та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що висновок суду, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені будь-якими доказами. Так само судом не зазначено, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може «неодмінно призвести до настання значних фінансових збитків та навіть зупинити діяльність», істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. Отже, відсутні законодавчі підстави вважати, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві про виключення з 30.09.2024 з реєстру платників єдиного податку позивача унеможливлює подальшу діяльність платника податків, істотно ускладнює ефективність захисту і унеможливлює поновлення порушених прав позивача. На думку відповідача, адміністративний позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали клопотання, суд зазначає наступне.

За наявною інформацією в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», судом встановлено, що 11.02.2025 Головне управління ДПС у м. Києві зверталось до Київського окружного адміністративного суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якій просило суд скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 про забезпечення позову та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від18.02.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування ухвали від 19.12.2024 про забезпечення позову у справі №320/60478/24.

При цьому, суд зазначає, що подані клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 02.05.2025 та від 11.02.2025 у справі №320/60478/24 є однаковими, предмет та підстави таких клопотань є ідентичними.

Разом з тим, судом встановлено, що 13.03.2025 Головне управління ДПС в м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 у справі №320/60478/24 про відмову в забезпеченні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року про відмову в задоволенні скасування ухвали від 19.12.2024 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

З огляду на викладені вище обставини, варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Як зазначалось судом вище, подані клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 02.05.2025 та від 11.02.2025 у справі №320/60478/24 є однаковими, предмет та підстави таких клопотань є ідентичними. Будь-яких нових обставин чи обгрунтувань заявником при поданні заяви від 02.05.2025 не наведено.

Тобто, Головним управлінням ДПС у м. Києві 02.05.2025 було подано до Київського окружного адміністративного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності інших підстав або нових обставин, відмінних від тих, що були вказані в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову по справі від 11.02.2025.

З огляду на вищевикладене, суд визнає подачу Головним управлінням ДПС у м. Києві до Київського окружного адміністративного суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 02.05.2025 справі № 320/60478/24 зловживанням процесуальними правами заявника, метою яких є вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як зазначено в §§ 62 і 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі Miroпubovs та інші проти Латвії, поняття "зловживання", згідно з п. 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти у звичайному значенні, яке визнається загальною теорією права - тобто як шкідливе здійснення особою права для інших цілей, ніж ті, для яких його призначено. Таким чином, зловживанням є таке поводження позивача, яке явно суперечить цілям права на індивідуальне звернення і перешкоджає належній роботі суду або належному перебігу провадження.

Відповідно до ст. 46 Конвенції суди при розгляді адміністративних справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ.

Також у ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» регламентується, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає суду підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків заявником.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладене, клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 02.05.2025 у справі № 320/60478/24 підлягає поверненню.

Керуючись статтями 44, 47, 150, 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.