Рішення № 127089359, 05.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Справа № 280/1557/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 №084050020780.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію на пільгових умовах:

- період роботи з 26 квітня 2012 року по 31 грудня 2024 року в кількості 12 років 2 місяця 22 дні - за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій на відповідних роботах, який має право на пенсію незалежно від віку, та який був зайнятий на таких роботах не менше 20 років;

- період роботи з 23 жовтня 2007 року по 25 квітня 2012 року, з 26 квітня 2012 року по 31 грудня 2024 року в кількості 4 роки 10 місяців 29 днів - за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років;

- період навчання у Запорізькому професійному металургійному ліцеї з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2004 року в кількості 2 роки 10 місяців - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003;

- період проходження строкової військової служби з 07 листопада 2006 року по 09 жовтня 2007 року в кількості 2 роки 10 місяців - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 17 січня 2025 року відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 №084050020780 є незаконним та протиправним. Позивач має відповідний пільговий стаж, який підтверджений трудовою книжкою, та іншими документами. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач 17.01.2025 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.01.2025 № №084050020780 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів до пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно довідки від 10.01.2025 №34 з 23.10.2007 по 25.04.2012, з 26.04.2012 по 31.12.2024, оскільки у вищезазначених періодах неможливо встановити фактично відпрацьований час, періоди дублюються з зазначенням різної кількістю пільгового стажу.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в цьому випадку, зайнятість на таких роботах протягом повного робочого дня, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця за умовами праці після 21.08.1992 р., а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та страхового стажу, і досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 07.07.2004, відповідно до якої позивач працював, зокрема:

- з 23.10.2007 по 20.06.2008 машиніст крана металургійного виробництва 3 розряду у цеху підготовки составів у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»;

- з 21.06.2008 переведено машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках робіт 4 розряду в цеху підготовки составів у відкритому акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»;

- 26.04.2012 присвоєно 5 розряд машиніста крану металургійного виробництва цеху підготовки составів у Публічному акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Отже, період роботи позивача на посаді машиніст крана металургійного виробництва у цеху підготовки составів у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (Публічному акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») починаючи з 23 жовтня 2007 року підтверджується безпосередньо трудової книжкою.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Крім того, позивачем була надана довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої позивач працював повний робочий день на комбінаті «Запоріжсталь» всі періоди виконувала роботу у виробництві чорної металургії, згідно із табелями обліку робочого часу в період:

- з 09.07.2004 по 27.10.2006 фактично відпрацював 2 роки 3 міс 8 днів (830 календарних днів) за професією машиніст крана (кранівник) зайнятий на гарячих ділянках робіт, ливарного цеху робоче місце 140128, що передбачено Списком №1 розділ XI підрозділ 5а постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 як машиністи крана (кранівники), зайняті на гарячих ділянках.

- з 23.10.2007 по 25.04.2012 фактично відпрацював 3 роки 10 міс 30 днів (1430 календарних днів) за професією машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт у технологічному процесі виробництва цеху підготовки составів робоче місце 070023, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

За той же самий період - з 23.10.2007 по 25.04.2012 фактично відпрацював 7 міс 2 днів (215 календарних днів) за професією машиніст крана металургійного виробництва, у технологічному процесі виробництва цеху підготовки составів робоче місце 070049, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

- з 26.04.2012 по 31.12.2024 фактично відпрацював 12 роки 2 міс 22 днів (4466 календарних днів) за професією машиністи кранів металургійного виробництва зайняті на гарячих ділянках робіт у технологічному процесі виробництва відділення роздягання злитків (стриперне відділеня), цеху підготовки составів робоче місце 070037, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (20 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

За той же самий період з 26.04.2012 по 31.12.2024 фактично відпрацював 4 міс 27 днів (149 календарних днів) за професією машиністи кранів металургійного виробництва цеху підготовки составів робоче місце 070048, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Підстава для видачі: особова картка, штатний розклад, особовий рахунок, табель обліку робочого часу, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202. Накази про атестації робочих місць: № 160 від 06.04.2001, №150 від 20.03.2006.

Додаткові відомості: Відпустка без збереження заробітної плати більше 30 календарних днів на рік не надавалась. Календарні дні, відпрацьовані на загальних умовах: в 2022-17 (з пільгового стажу виключені). В 2005 відпрацьовано 11 днів машиністом кранів (кранівником), що передбачено Списком № 2. Простої в 2022 склали 47 календарних днів (з них 30 к. дн. зараховано до пільгового стажу, Наказ від 07.03.2022 №179 «Про простій»). Простій, пов`язаний з виробничою необхідністю (тимчасове зупинення роботи (гаряча консервація обладнання). Згідно із роз`ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України в листі №02-1618-9 від 22.08.2002 час простою працівникам, які працюють в шкідливих та важких умовах праці може бути зараховано до пільгового стажу не більше одною місяця в календарному році.

Згідно наказами про результати атестації робочих місць: № 160 від 06.04.2001, № 151 від 20.03.2006, № 131 від 17.03.2011, №307 від 29.02.2016, №221 від 01.03.2021 робочі місця №070023, 070037 машиніста крана металургійного виробництва, зайнятого на гарячих роботах, атестовано по Списку №1 розділ III підрозділ 2; робочі місця №070049, 070048 машиніста крана металургійного виробництва атестовано по Списку №2 розділ III підрозділ 2а.

Відмовляючи в зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу позивачу відповідач зазначав, що у вищезазначених періодах неможливо встановити фактично відпрацьований час, періоди дублюються з зазначенням різної кількістю пільгового стажу.

Оцінюючи такі доводи оскаржуваного рішення, суд зазначає, що відповідачем залишено поза увагою, що у наданій довідці періоди не дублюються, а розподілені за особливостями роботи позивача у вказаному періоді, окремо як працівник провідних професій на таких роботах.

Так, з 26.04.2012 по 31.12.2024 період роботи становить 12 років, 8 місяців, 6 днів, з яких у цей період позивач працював:

- 12 роки 2 міс 22 днів (4466 календарних днів) за професією машиністи кранів металургійного виробництва зайняті на гарячих ділянках робіт у технологічному процесі виробництва відділення роздягання злитків (стриперне відділеня), цеху підготовки составів робоче місце 070037, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (20 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

- 4 міс 27 днів (149 календарних днів) за професією машиністи кранів металургійного виробництва цеху підготовки составів робоче місце 070048, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно із частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) частина V постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.

В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Зауважень до записів у трудовій книжці та в наданій довідці, їх неточності чи відсутності відповідачем у спірному рішенні не зазначено.

Відповідачем не надано доказів здійснення законодавчо визначених дій для встановлення періоду зайнятості позивача на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідач не здійснив належного розгляду поданих позивачем документів та розрахунку пільгового стажу роботи позивача.

Щодо зарахування періоду навчання у Запорізькому професійному металургійному ліцеї з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2004 року - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить в т.ч. заклади освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання - професійні ліцеї.

Заклад в якому позивач навчався, є професійно-технічним закладом освіти, та не є вищим учбовим закладом освіти в розумінні ст.12 Закону №1058-IV, а тому порядок зарахування періоду навчання в професійно-технічному закладі регулюється ст.17 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Період навчання Запорізькому професійному металургійному ліцеї підтверджується дипломом серії 02 НОМЕР_2 від 30.06.2004.

Позивач навчався з 01.09.2001 по 30.06.2004 у вказаному учбовому закладі, після закінчення навчання, позивач протягом трьох місяців, а саме 09.07.2004 був працевлаштований за професією машиніст крана (кранівник) зайнятий на гарячих ділянках робіт, ливарного цеху робоче місце 140128, що передбачено Списком №1 розділ XI підрозділ 5а постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 як машиністи крана (кранівники), зайняті на гарячих ділянках, що підтверджується трудовою книжкою та довідкою від 10.01.2025.

Враховуючи, що позивач проходив навчання по професії машиніст крану металургійного виробництва, та був працевлаштований за набутою професією, відповідач протиправного не зарахував до пільгового стажу вищезазначений період навчання.

Стосовно зарахування періоду проходження строкової військової служби з 07 листопада 2006 року по 09 жовтня 2007 року - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003, суд зазначає таке.

Суд вирішуючи вищенаведене виходить з того, що умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, є, зокрема, факт роботи особи на момент призову за професією чи обіймання посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XIIі абзац 2 частини першої статті 2 Закону № 2232-XII).

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією чи займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону № 1788-XIIабо на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом № 1058-IV.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону Закон №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження строкової військової служби, який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом, період проходження строкової військової служби позивачем, з 07.11.2006 по 09.10.2007 підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 06.11.2006 та записами у трудовій книжці, при цьому військовій службі передувала робота, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, період якої зарахований відповідачем до пільгового стажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що служба в Збройних Силах України з 07.11.2006 по 09.10.2007 має бути врахована до страхового та пільгового стажу з урахуванням вже раніше зарахованого стажу.

Оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини 2 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскаржуване рішення прийняте без всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, є протиправним, а отже підлягає скасуванню, в оскаржуваній частині.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов`язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.

Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №591/5935/17, розглядаючи спір виходила з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №0940/2394/18.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати вказані спірні періоди роботи та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 908,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 24.01.2025 №084050020780.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію на пільгових умовах:

- період роботи з 26 квітня 2012 року по 31 грудня 2024 року - 12 років 2 місяця 22 дні - за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій на відповідних роботах, який має право на пенсію незалежно від віку, та який був зайнятий на таких роботах не менше 20 років;

- період роботи з 23 жовтня 2007 року по 25 квітня 2012 року, та з 26 квітня 2012 року по 31 грудня 2024 року - 4 роки 10 місяців 29 днів - за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років;

- період навчання у Запорізькому професійному металургійному ліцеї з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2004 року - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003;

- період проходження строкової військової служби з 07 листопада 2006 року по 09 жовтня 2007 року - за Списком №1 розділу XI підрозділу 5а постанови Кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 908,40 грн (дев`ятсот вісім гривень сорок коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009; код ЄДРПОУ 21108013).

Повне судове рішення складено 05.05.2025.

Суддя Б.В. Богатинський