Рішення № 127087708, 05.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 травня 2025 р. Справа № 120/13893/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.07.2024 №025650007055 про відмову у призначені пенсії.

Водночас представник позивача стверджує, що відповідно до долучених до заяви документів позивач має необхідний спеціальний стаж для призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику, який безпосередньо здійснює організацію перевезень і забезпечує безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

А тому, не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, представник позивача звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

30.09.2024 представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подала до суду відзив на адміністративний позов, у якому вказала, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не є суб`єктом прийняття рішення, тому відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити певні дії, оскільки заява позивача про перерахунок пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача.

Крім того зазначила, що проживання позивача на території, яку обслуговує Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не може бути підставою для зобов`язання цього органу вчиняти певні дії, оскільки визначальним фактор є визначення органу яким саме було прийнято спірне рішення, що є предметом розгляду у цій справі та стало підставою для звернення з позовом до суду.

Щодо суті спору зазначила, що після повторної перевірки призначеної за принципом екстериторіальності електронної пенсійної справи позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області винесено рішення про відмову №025650007055 від 26.07.2024 року в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки станом на 11.10.2017 року відсутній страховий стаж визначений пунктом а) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (26 років 6 місяців).

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно із частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 21.10.2024 року о 20:05 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , 07.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення».

За результатами розгляду вказаної заяви було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років №025650007055 від 18.01.2023 року, оскільки станом на 11.10.2017 року відсутній страховий стаж визначений пунктом а) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (26 років 6 місяців). Страховий стаж заявника становив 25 років 10 місяців 4 дні.

Згідно заяви №982 від 14.03.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення».

Після повторної перевірки призначеної за принципом екстериторіальності електронної пенсійної справи ОСОБА_1 винесено рішення про відмову №025650007055 від 26.07.2024 року в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки станом на 11.10.2017 року відсутній страховий стаж визначений пунктом а) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (26 років 6 місяців).

В обґрунтування підстави відмови у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються, зокрема: робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України після досягнення 55 років, за наявності на 11.10.2017 страхового стажу 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі чоловікам.

Згідно з поданими документами, страховий стаж станом на 11.10.2017 становить 25 років 10 місяців 4 днів, що є менше за необхідний, тому право на призначення пенсії за вислугу років на даний час відсутнє.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» страхового і спеціального стажу.

За змістом статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон № 1788-XII) одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років.

Згідно зі статтею 51 Закону №1788-ХІІ пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на них. Їх особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.

Приписами статті 52 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи.

Пунктом «а» статті 55 Закону № 1788-XII в редакції, що діяла до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі Закон №213-VIII) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII (далі Закон № 911-VIII), було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

З прийняттям Закону №213-VIII підвищено, зокрема, загальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, зокрема, визначених пунктом «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ, - 26 років 06 місяців.

Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 визнано неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.

Зазначені норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення з 04.06.2019.

Таким чином, починаючи з 05.06.2019 положення пункту «а» статті 55 Закону України №1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIII.

Відповідно, на день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років як робітнику локомотивних бригад, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, (11.01.2023) пункт «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ встановлював, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Зважаючи на те, що страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років (вперше 11.01.2023, повторно 14.03.2024) становив більше 25 років, слід зробити висновок про протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Доводи відповідачів стосуються виключно відсутності у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, обчисленого станом на 11.10.2017, проте такі, на переконання суду, є помилковими, оскільки обчислення стажу без урахування рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 призведе до несправедливого та невиправданого обмеження права позивача на соціальний захист.

Таким чином, суд вважає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Суд також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 у справі №240/24/21 дійшов висновку, що обмеження пунктом 2.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV врахування спеціального стажу, здобутого після 11.10.2017 для набуття права на призначення пенсії за вислугою років, є порушенням принципу юридичної визначеності та верховенства права.

Протиправність відмови у призначенні пенсії за вислугу років та набуття позивачем відповідно до вимог чинного законодавства права на пенсію за вислугу років обумовлює про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ з дати звернення із заявою про призначення пенсії, як це встановлено частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV, з 14.03.2024.

Крім того судом враховано, що згідно заяви №982 від 14.03.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення».

Після повторної перевірки призначеної за принципом екстериторіальності електронної пенсійної справи ОСОБА_1 винесено рішення про відмову №025650007055 від 26.07.2024 року в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки станом на 11.10.2017 року відсутній страховий стаж визначений пунктом а) статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (26 років 6 місяців).

Тому, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід зобов`язати виплатити позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із 14.03.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №025650007055 від 26.07.2024 року про відмову в призначенні пенсі вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із 14.03.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 21318350)

СуддяМультян Марина Бондівна