Рішення № 127086783, 29.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3318/25

Провадження № 2/761/4897/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Волощенко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа: Двадцять перша київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2025 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

-визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію у розмірі 110 063,92 грн., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести ОСОБА_1 виплату недоотриманої пенсії у розмірі 110 063,92 грн. єдиною сумою, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позову обгрунтовані тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 єдиною спадкоємицею.

Як зазначає позивач, її чоловікові на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2019 року (справа №640/3435/19) була перерахована пенсія у зв`язку з чим виникла заборгованість по доплаті пенсії у сумі 110 063,92 грн.

Позивач звернулась до відповідача про виплату нарахованої померлому чоловікові пенсії, однак за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач листом від 02.01.2024 відмовив Позивачу у виплаті нарахованої доплати пенсії на виконання рішення суду та повідомлено, що різниця пенсії на виконання рішення суду від 16.05.2019 у справі № 640/3435/19 підлягали виплаті ОСОБА_2 в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на зазначену мету та може бути виплачено в разі заміни стягуваача.

Нотаріус постановою від 15.02.2024 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нараховану на виконання рішення суду суму.

Однак позивач не погоджується з відмовою відповідача та зазначає, що враховуючи положення статей 316, 328, 1216, 1219, 1227 ЦК України, частини першої статті 46, статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії за період з 01.02.2018 по 31.03.2021 в сумі 110 063,92 грн.

Позивач в установлений законом строк вступила у спадщину після смерті ОСОБА_2 як спадкоємиця за законом. Отже, позивач успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про надання інформації щодо нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_2 за життя пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

А тому оскільки позивач позбавлена можливості отримати в порядку спадкування за законом нараховані виплати, для захисту порушеного права звернулась до суду з цим позовом.

В судове засідання позивач не з`явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність представника відповідача, який не з`явився в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1, 2 статті 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1227 ЦК України визначає, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

При зверненні до суду з позовом позивач зазначила, що вона є єдиним спадкоємцем майна після померлого чоловіка. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 року у справі №640/3435/19 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення максимального розміру призначеної ОСОБА_2 пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, а також дії щодо виключення при перерахунку пенсії ОСОБА_2 додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані при призначенні пенсії позивачу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з 90% грошового забезпечення позивача з урахуванням усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були раніше враховані позивачу при обчисленні пенсії за минулий час, з 01 лютого 2018 року.

Рішення набрало законної сили.

З листа Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві від 30.06.2021 року вбачається, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2019 у справі №640/3435/19 Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням та здійснено нарахування коштів за період з 01.02.2018 по 31.03.2021 в сумі 110 063,92грн..

Крім того зазначено, що різниця пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2019 у справі №640/3435/19 за період з 01.02.2018 по 31.03.2021 в сумі 110 063,92 грн. підлягає виплаті в порядку черговості в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Листом Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві від 03.10.2022 року, наданого на звернення позивача, було роз`яснено, що виплата недоотриманих, у зв`язку зі смертю стягувача сум коштів, які нараховані на виконання рішення суду, здійснюється на підставі рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження в межах бюджетних асигнувань, виділених для погашення заборгованості за рішеннями суду.

Постановою від 15.02.2024 року, ОСОБА_3 , державний нотаріус Двадцять першої київської державної нотаріальної контори відмовила ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти у розмірі 110 063,92 грн., нарахованих за життя її померлому чоловіку ОСОБА_2 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.05.2019 у справі №640/3435/19 на тій підставі, що кошти нараховані спадкодавцю на виконання вказаного рішення суду не входять до складу спадкового майна.

Суду не надано доказів, що позивач зверталася із відповідною заявою про заміну сторони стягувача у справі №640/3435/19.

Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відповідних ухвал суду щодо заміни стягувача у справі №640/3435/19.

В той же час щодо заміни сторони стягувача варто зазначити, що висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 08.04.2022 у справі №428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30.11.2022 справа № 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вказав, що тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати неодоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:

- поточну суму заборгованості органу Пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;

- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);

- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;

- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1;

- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець).

Таким чином, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21 та від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити нарахування та виплату спадкодавцю підвищення до пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду у справі № 916/3156/17 від 4 червня 2019 р.).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року по справі № 910/3009/18 зробила висновок, що ефективний спосіб захисту прав повинен: 1) забезпечити поновлення порушеного права 2) в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування 3) такий захист повинен бути повним (тобто не частковим) 4) забезпечувати мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії 5) забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019року у справі №640/3435/19, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у м.Києві провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2018 по 31.03.2021 року, однак суми пенсії, що належали чоловіку позивача залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому в розрізі поновлення порушених спадкових прав належним способом захисту порушеного права позивача, який призведе до захисту її порушеного права є рішення про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на недоотриману пенсію у розмірі 110 063,92 грн., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом, оскільки такий спосіб захисту є неефективним та не призведе до захисту права позивача як спадкоємця померлого чоловіка.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 76-81, 141, 264, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 суму пенсії в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в сумі 110 063 (сто десять тисяч шістдесят три) гривни 92 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г.Притула