Рішення № 127083846, 05.05.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/166/25

Провадження №2/951/125/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

05 травня 2025 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Барилко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

короткий виклад обставин справи.

12.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ») - Какун А. С. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 102309800 від 18.11.2021 в розмірі 19625 грн; за договором позики № 77365324 від 04.12.2021 - 26 118 грн й судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 102309800. Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої відповідачем первісному кредитору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проєкт цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072024 згідно з умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 позивач набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 19 625 грн, з яких 5 000 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 075 грн -сума заборгованості за відсотками та 550 грн -заборгованість за комісією.

04.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77365324. Згідно з п. 1 договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а останній - повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 згідно з умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021 позивач набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 26 118 грн, з яких 10 000 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 118 грн -сума заборгованості за відсотками.

З огляду на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, не погашає заборгованість за кредитними договорами, представник позивача згідно з статтями 509, 512, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 641, 642, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 4, 13, 19, 27, 43, 58, 60, 133, 141, 175, 177, 184, 274-279 ЦПК України просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 12.03.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Суддею у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 14.03.2025 сформовано засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Відповідь на вказаний запит отримана 14.03.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б. від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиція учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Какун А. С. в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явилася. Про причини неявки суд не повідомляла, заяв чи клопотань не подавала.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив у силу вимог ст. 178 ЦПК України без поважних причин.

Тож згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає, що наявні підстави для заочного розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Так як текст рішення складено 05.05.2025, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 29.04.2025, датою ухвалення рішення є саме 5 травня 2025 року.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення й не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, заразом в силу частин 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом або в цей строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Згідноз ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тож якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

18.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 102309800.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з договору загальний розмір кредиту становить 5000 грн, який надається строком на 30 днів зі сплатою процентної ставки 1, 25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. п. 1.2, 1.3, 1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Комісія за надання кредиту - 550 грн, яка нараховується за ставкою 11, 00 % від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору в термін (дату) вказаний в п. 1.4.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит № 102309800 від 18.11.2021 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 5 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 35310900 від 18.11.2021, призначення платежу «кошти згідно з договору 102309800».

16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072024 згідно з умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 19 625 грн, з яких 5 000 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 075 грн -сума заборгованості за відсотками та 550 грн -заборгованість за комісією.

Згідно з відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 102309800 від 18.11.2021 заборгованість не погашена та складає 19 625 грн.

04.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77365324.

Згідно з п. 1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а останній зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до договору позики сума позики становить 10000 грн, яка надається строком на 30 днів зі сплатою фіксованої процентної ставки 1, 99 % (п. 2 договору).

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбаченаст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(п. п. 5.1. п. 5 договору позики).

Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі (п. п. 5.2 п. 5 договору позики).

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 згідно з умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 26 118 грн, з яких 10 000 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу, 16 118 грн -сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 77365324 від 04.12.2021 заборгованість не погашена та складає 16118 грн.

Всупереч умовам договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання й не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Тож судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договорами, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивач свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отож будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передавання своїх прав іншій особі за правочином.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Так як відповідачем порушено умови договорів суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаними договорами, що підтверджується наданими позивачем доказами, які долучено до матеріалів справи.

Однак щодо вимоги позивача про стягнення комісії за кредитним договором № 102309800 від 18.11.2021, суд зазначає наступне.

Як видно із матеріалів справи, сума заборгованості за даним кредитним договором складає 19 625 грн, з яких 5 000 грн -сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 075 грн -сума заборгованості за відсотками та 550 грн -заборгованість за комісією.

Проте суд вважає, що відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями з огляду на наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина першастатті 1054 ЦК України). Отже суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З погляду на принципи справедливості й добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Отож, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають до частково задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 18.02.2025 № 97979 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Так як заявлені позовні вимоги задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 991, 60 грн (з розрахунку 45 193 грн х 3028 грн / 45 743 грн = 2 991, 60 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247,259,263-265,268,280-282 ЦПК України

ухвалив:

задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за кредитним договором № 102309800 від 18.11.2021 в розмірі 19075 /дев`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять/ гривень, з яких: 5000 грн - основна сума боргу, 14075 грн - відсотки;

за договором позики № 77365324 від 04.12.2021 - 26118 /двадцять шість тисяч сто вісімнадцять/ гривень, з яких: 10000 грн - основна сума боргу, 16118 грн - відсотки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 991 /дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одну/ гривень 60 /шістдесят/ копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складення повного рішення суду 05.05.2025.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ; код ЄДРПОУ: 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дані паспорта: № НОМЕР_2 .

Суддя О. Б. Гриновець