Рішення № 127080500, 05.05.2025, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/539/25

Провадження по справі №2/538/496/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кунець М.Г.,

за участю секретаря судового засідання Дугніст А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до Лохвицького районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 8559687 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 14 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, aбо достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 14 000,00 грн строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах договору, що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи, що 2024-09-27 відбувся успішний переказ коштів у сумі 14000,00 грн. Даний електронний документ засвідчено кваліфікованим електронним підписом.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує. У зв`язку з неповерненням заборгованості за договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 8559687 від 27.09.2024 року, станом на дату розрахунку заборгованість становить 23310,00 грн, яка складається з: 14 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 40,60 грн. - сума заборгованості за процентною ставкою 0.01 %; 7000,00 грн. -заборгованість за процентною ставкою 5.00 %.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь вказану суму із відповідача, а також відшкодувати судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лохвицькогорайонного судувід 20березня 2025року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у їх відсутності, про що вказав у позовній заяві.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання, а також на його електронну адресу, де документ доставлено до електронної скриньки 20.03.2025, кореспонденції, а саме: копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Однак, вказана кореспонденція 31.03.2025 була повернута на адресу суду з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, відповідач про розгляд судовї справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимогст. 128 ЦПК Українивідповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань до суду не направляв, відзиву не подавав, підстав для відкладення розгляду справи немає.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходило.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 27.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», було укладено договір позики № 8559687, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 515702 (а.с.10-16).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 грошові кошти (позику) у сумі 14 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити кредитодавцю проценти від суми позики.

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що строк позики становить 30 календарних днів (з можливістю пролонгації строку кредитування (п. 6 Договору), відповідач зобов`язаний повернути позику, сплатити відсотки та комісію у розмірі: 0,01% процентна ставка з другого дня користування; 16,21 % комісія від суми позики; 5,00 % проценти за понадстрокове користування (за день).

Станом на 31.01.2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 23310,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 40,60 грн. - сума заборгованості за процентною ставкою 0.01 %; 7000,00 грн.- заборгованість за процентною ставкою 5.00 % (а.с. 37).

Норми права, які застосував суд.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в

належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний

сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що договір позики № 8559687 від 27.09.2024 був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вищевказаним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку що, позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором позики № 8559687 від 27.09.2024 у розмірі 23310,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з наступного.

При зверненні до суду Товариством зобмеженою відповідальністю«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів» було сплачено 3 028,00 грн. судового збору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією від 21.02.2025 № 2f1a25 і підлягає стягненню з відповідача, згідно вимог ст.141 ЦПК України (а.с. 2).

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Так, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стороною позивача надано докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі, а саме: договір про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02.09.2024, укладений між адвокатським об`єднанням "Правовий курм" та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», акт приймання -передачі справ на надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02.09.2024, акт № 5 від 25.02.2025 приймання -передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02.09.2024, платіжну інструкцію від 27.02.2025 № f8fе13 (а.с. 41 - 44, 46, 48, 50 ).

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачаєтться, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.

Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивача 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.

Ha підставі викладеного та керуючись статтями 626, 628, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦK України, статтями 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 354 ЦПK України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором № 8559687 від 27.09.2024 в розмірі 23 310 (двадцять три тисячі триста десять ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 4 100 (чотири тисячі сто ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну тa резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», місцезнаходження:01010, Київська область, м.Київ, площа Арсенальна, 1-Б, код ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , місцепроживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2025 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ