Постанова № 127079718, 02.05.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1868/25

Провадження № 3-473/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 травня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої діловодом медичного центру Управління гуманітарного розвитку УМР, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2025 року о 13:40 год. в с. Трипілля, гр. ОСОБА_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу, у приміщенні Трипільського ліцею УМР, допустила систематичне здійснення булінгу (цькування) сином ОСОБА_2 , що полягало у психологічному насильстві, а саме приниження честі та гідності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненому визнала та пояснила, що про конфлікти її сина ОСОБА_2 із ОСОБА_3 дізналася після звернення матері ОСОБА_3 із відповідною заявою. Зі слів її сина має місце не булінг, а триваючий конфлікт, протягом якого хлопці ображають один одного. В будь-якому випадку із ОСОБА_4 проведена виховна бесіда, хлопець пообіцяв виправитися.

Із допиту ОСОБА_5 , який відбувся в судовому засіданні в присутності законного представника, суд з`ясував, що ОСОБА_4 належить до компанії із однокласників, яка складається із 4 хлопців, які користуються популярністю класі, мають неформальне лідерство. Сутички із ОСОБА_6 почалися ще в 6 класі, під час яких останній намагався захищатися і міг образити когось лише в прояві самозахисту. Назар не має підтримки якоїсь компанії в класі чи друзів, тому залишається наодинці із образами та цькуванням з боку ОСОБА_4 та його друзів. Останнім епізодом, який особливо засмутив ОСОБА_6 , став прилюдний жарт ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 хворий на СНІД. При цьому під час допиту ОСОБА_4 суд з`ясував відношення останнього до цієї хвороби задля розуміння цілі такої образи. На думку ОСОБА_4 від людей із цією хворобою хочеться відсахнутися, вони як ізгої в суспільстві. Отже, очевидно, що застосовуючи саме такий образливий вислів на загал, навіть ігноруючи присутність вчителя, ОСОБА_4 мав на меті ускладнити становище ОСОБА_6 в колективі всього класу, поглибити його усамітненість, а не просто вирішити накопичений між ними конфлікт.

Законний представник ОСОБА_6 , його мати ОСОБА_7 , підтвердила, що цькування триває з 6 класу, воно проявляється в систематичних образах, мали місце епізоди плювання в бік Назара, в тому числі ОСОБА_4 , розірвання його зошитів та ін. Подія із образою про СНІД стала дуже травмуючою для ОСОБА_6 , після якої вона, як мати, вже наважилася до активних дій, так як її досвід дописів в соціальному месенджері в групу класу із проханням звернути увагу батьків та класного керівника на цькування ОСОБА_6 не давали будь-якого результату.

Допитана в якості свідка директор школи ОСОБА_8 підтвердила про наявність вказаної події, яка стала їй відома після звернення мати ОСОБА_6 ОСОБА_7 із відповідною заявою. Також зауважила, що ОСОБА_9 має поведінкові проблеми, вдається до образ вчителів, порушує дисципліну під час уроків. Вказана ситуація щодо цькування ОСОБА_10 перебуває під її персональним контролем як директора школи після того, як вона стала обізнана про це.

Малолітній потерпілий ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях зазначив, що він з першого класу навчається із ОСОБА_11 , починаючи з шостого класу ОСОБА_4 почав його ображати, про що він розповідав матері. 03.04.2025 року на початку уроку, вільне місце було лише біля нього. В цей час у клас зайшов однокласник ОСОБА_12 , який запізнився, та сів не за парту, а за комп`ютер, і вчителька зробила йому зауваження. ОСОБА_13 відповів, що йому не можна сидіти із ним, оскільки він хворіє. На це ОСОБА_4 сказав, що він потерпілий) хворіє на СНІД. Після чого, всі почали сміятись. Протягом навчального року 2024-2025 року ОСОБА_4 без причини називає його образливими словами.

Малолітній ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях зазначив, що вони з ОСОБА_3 навчаються разом із першого класу. У шостому класі у них почали виникати конфлікти, в ході яких Назар розповідав про його ( ОСОБА_2 ) компанію образливі речі, том у відповідь ОСОБА_4 теж ображав ОСОБА_6 . І дійсно, 03.04.2025 на уроці ін. сказав, що у Назара СНІД, і з ним ніхто не хотів сидіти.

Неповнолітній свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у своїх письмових поясненнях зазначив, що він у 2024 році до 7 класу перевівся до цього класу з м. Києва. Так як до цього, вже був знайомий із ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , то і спілкувався з ними. 03.04.2025 року він запізнився на урок, і вільне місце було лише біля ОСОБА_10 . Він не хотів з ним сидіти, так як малознайомий ОСОБА_4 сказав, що у ОСОБА_6 якась хвороба, але він не пам`ятає яка. Також зазначив, що йому розповідали про конфлікти між хлопцями, але особисто він таких конфліктів не помічав.

Малолітній свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у своїх письмових поясненнях зазначив, що з першого класу він навчається із цими хлопцями. Періодично між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникають сутички та непорозуміння. Одного разу, коли він із ОСОБА_4 стояли з іншими хлопцями, то біля них проходив ОСОБА_6 , і ОСОБА_4 назвав останнього «спідозним».

Суд бере до уваги вище наведені письмові пояснення, оскільки не довіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності пояснень малолітніх свідків у суду підстав немає, їх пояснення є послідовними та логічними і доповнюють інші докази по справі, в тому числі пояснення учасників справи, дані ними під час розгляду справи.

Частинами першою та третьою статті 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого; діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст.173-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст.173-4 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років і тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Згідно ч.2ст.6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до п. 3-1ст. 1 Закону України "Про освіту"- типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

В процесі розгляду справи в суді здобуто достатньо доказів та об`єктивних даних на підтвердження систематичності (повторюваності) діяння, наявності сторін - кривдника (булер), потерпілого (жертва булінгу) та спостерігачів, а також дій кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога.

Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.173-4 КУпАП, оскільки її малолітній син ОСОБА_9 вчинив дії, передбачені частиною першою цієї статті - булінг (цькування), які полягали у психологічному насильстві щодо малолітнього ОСОБА_10 , внаслідок чого останньому заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілого, а тому, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленимист.33КУпАП, стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2ст. 33 КУпАП).

Враховуючи визнання провини, суд вважає за доцільне застосувати стягнення найменш суворе із передбачених у вказаній статті у вигляді штрафу.

З урахуваннямобставин справи,особи ОСОБА_1 ,вважаю занеобхідне накластина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 3ст. 173-4 КУпАП.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП , суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач коштів: Обух. УК/м.Обухів/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.), Рахунок отримувача: UA898999980313020106000010449, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути, згідно ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605грн.60коп. на користь Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (УАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Г.В.Висоцька