Рішення № 127079526, 28.04.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 371/1780/24

Провадження №2-а/367/80/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2025 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Білогруд О.О.,

за участі секретаря судового засідання Трофимчук С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом. Ухвалою Миронівського районного суду Київської області позов направлено за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 116075 від 28.02.2024, винесеною поліцейським СРПІ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченому частиною другою статті 126 КУпАП та накладено встановлене адміністративне у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Зазначив, що 25.11.2024 вперше в житті побачив зазначену постанову під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується відміткою на поданій мною заяві до ДВС. Він категорично заперечує факт вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів наявності складу адміністративного правопорушення і такою, що не відповідає обставинам справи, вимогам частини третьою статті 62 Конституції У країни. Процедура винесення постанови також не була дотримана, як наслідок незаконна. 28.02.2024 він не був суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП тому, що не керував в цей день будь яким транспортним засобом в тому числі на території м. Миронівка, Обухівського р-н., Київської обл. Крім того 28.02.2024 був відсутній на території м. Миронівка, Обухівського р-н., Київської області, оскільки в той день перебував у місті Києві. Ця дана обставина підтверджується поясненнями ряду свідків, що можуть підтвердити свідки, пояснення яких після відкриття провадження у справі ним буде долучено. У постанові Відповідачем не вказано обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що Позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності Позивача, а Відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення Позивача про місце і час розгляду адміністративної справи. Таким чином, Позивач незаконно був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Також Позивач був позбавлений права під час розгляду справи оспорити звинувачення у порушенні, що б зобов`язувало Відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Разом з тим, зазначав, що Відповідачем не надано доказів, що під час розгляду справи дійсно досліджувались докази, які можуть підтверджувати або спростовувати адміністративне правопорушення. Відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно Позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 116075 від 28.02.2024, винесену Інспектором СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНІ в Київській області, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, просив стягнути з ГУНП в Київській області на користь позивача суму сплаченого судового збору 605, 60 грн.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано судді Білогруд О.О.

Ухвалою судді від 21.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та зобов`язано відповідача упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення, шляхом їх направлення на адресу Ірпінського міського суду Київської області. Розгляд справи призначено на 12.02.2025.

10.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Головне управління Національної поліції з Київській області проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив у повному обсязі виходячи з такого. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення. Відповідно частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки передбачених посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за статтею 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №? 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі статтею 280 КУПАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 126 КУпАП. Процедура розгляду справи була дотримана: роз`яснено права, повідомлено зміст правопорушення, оголошено рішення. Невизнання Позивачем своєї вини у вчиненому правопорушенні, слід розцінювати як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення. Враховуючи викладене відповідач вважає, що підстави котрі б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови відсутні, а тому позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно- правовими актами. Розгляд справи № 371/1780/24 проводити без участі представника ГУНП в Київській області.

У судовому засіданні 12.02.2025 позивач підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити, при цьому уточнив позовні вимоги щодо обставин події. Зазначив, що 28.02.2024 повертався з Києва до Миронівка, в дорозі його зупинили працівники поліції, для перевірки він надав застосунок «Дія», де у нього відображалися відомості про наявність посвідчення водія, працівники подіції перевірили документи та він поїхав далі. Ніхто з поліцейських не вказував, що у нього якість проблеми з документами, про складення протоколу чи постанови не повідомляли, копії не вручали. Приблизно через два місяці він зрозумів, що в нього заблоковано банківські рахунки і тоді ж у квітні 2024 року він звернувся до виконавчої служби, тоді ж дізнався про наявність декількох виконавчих проваджень за постановами про накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Також зазначив, що у 2022 року його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік за вчинення адміністративного правопорушення, він знав про необхідність повторної здачі іспиту, яке складається із теоретичної та практичної частин. Він звертався до сервісного центру, отримав направлення, однак на теоретичний іспит з`явитися не зміг через сімейні обставини. Через деякий час після позбавлення його права керування транспортним засобом у застосунки «Дія» у нього почало відображатися посвідчення водія, а тому він був впевнений, що все нього добре з документами і він може керувати транспортним засобом надалі. Хоча і знав про необхідність повторної здачі іспитів і отримання нового посвідчення водія, то все-таки сподівався, що все відновилося у нього в документах, бо в застосунки «Дія» посвідчення відображається і до сьогоднішнього дня. Щодо обставин, вказаних у позовній заяві, то ОСОБА_1 зазначив, що її йому складав адвокат і він не так все зазначив у ній, а от в суді він вказує всі обставини правильно так як було насправді.

У судове 25.02.2025 засідання учасники не з`явилися, а у судовому засіданні 17.04.2025 позивач підтримав свої позовні вимоги просив їх задовольнити, зауважив, що скасування постанови від 28.02.2024 йому необхідно, бо внаслідок її складення його вже неодноразово притягували до відповідальності, має вже більше 40 тис гривень боргу за стягнуті рішеннями судів штрафи, його вже на 5 років позбавлено права керування транспортними засобами, а оскільки він людини похилого віку, то це вже фактично довічно. Просив врахувати цю ситуацію і надати можливість користуватися автомобілем.

Представник відповідача подавав суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечували.

У судовому засіданні 17.04.2025 на підставі статті 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, повідомлено, що рішення буде оголошено 28.04.2025.

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Судом встановлено таке.

Інспектором СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Приходько В.В. винесено постанову серії ББА № 116075 від 28.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що 28.02.2024 о 21:20 на автодорозі Київ- Знам`янка він керував автомобілем марки CHRYSLER Voyager 2.5, номерний знак НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, чим порушено пункт 2.1а) Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП (а.с.15).

У силу статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, разом з тим частина друга цієї статті передбачає що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Стаття 16 Закону України «Про Національну поліції» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктами «а» та «ґ» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

У відповідності до пункту 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ж за не надання посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, страхового полісу.

Відповідно до статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність надання посвідчення водія відповідної категорії кореспондує із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити таке посвідчення.

Отже, посвідчення водія відповідної категорії, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу пред`явити працівникам поліції. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 686/15383/17.

Згідно зі статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Невизнання позивачем обставин, зазначених в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, а саме посилання позивача на те, що постанова винесена необґрунтовано, без належних доказів, суд відхиляє, оскільки позивачем до суду не надано жодного допустимого та належного доказу, який би спростовував обставини, викладені у постанові. Зокрема, позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що він не керував транспортним засобом, що він має посвідчення відповідної категорії.

За змістом частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, тобто до відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу.

Так, враховуючи пояснення позивача, надані у судовому засіданні, судом з`ясовано, що постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.08.2022 у справі № 699/744/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (протокол серії ААБ №185749) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

За змістом постанови суду, 05.06.2022 о 10:15 в м. Корсуні-Шевченківському, шосе Н-01, 146 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобомYAMAHA YZF 1000, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на встановлення якого проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810; результат 2,08 проміле, тест 1164, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова набрала законної сили 20.08.2022.

У судовому засідання ОСОБА_1 неодноразово підтверджував, що, дійсно, постановою суду в Черкаській області його було позбавлено права на керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, він достеменно розумів, що після вказаного факту для відновлення права керування транспортним засобами йому слід звернутися до сервісного центру МВС для складення іспитів. У судових засіданнях позивач будь-яких документальних підтверджень, що станом на 28.02.2024 він мав право на керування транспортними засобами не надав. Крім того, до позовної заяви позивачем долучено копію паспорта громадянина України, з якої убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вчинення 28.02.2024 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, так як факт керування 28.02.2024 позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом марки CHRYSLER Voyager 25, номерний знак НОМЕР_3 , на автодорозі Київ-Знам`янка за відсутності права на керування транспортним засобом підтверджується відомостями, які містяться у постанові Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.08.2022 у справі № 699/744/22, та не спростовані ОСОБА_1 у судовому засіданні. Тобто ним не надано будь-якого документа, який би підтверджував, що 28.02.2024 він мав право на керування транспортного засобу відповідної категорії.

За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, суд переконаний, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 126 КУпАП, об`єктивною стороною якого є, серед іншого, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Ураховуючи викладене, вказані дії позивача судом розцінюються, як спосіб уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Отже, посилання позивача про незаконність і необґрунтованість постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Водночас судом враховуються завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема, змагальність сторін та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, а також положення частини другої статті 77 КАС України. З іншої сторони, оскільки рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, відповідати завданню адміністративного судочинства, за недоведеністю позовних вимог та не підтвердженням у судовому засіданні факту винесення 28.02.2024 постанови серії ББА № 116075 неправомірно, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Так як у задоволені позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовлено, то судові витрати у виді судового збору покладаються нього.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 126, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, статтями 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2025.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

ВІДПОВІДАЧ: Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601.

Суддя О.О. Білогруд