Рішення № 127079167, 30.04.2025, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/72/25

Провадження № 2/353/141/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області:

у складі: головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Круховської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 15.11.2023 року уклали кредитний договір № 00-10257360 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний веб-сайт первісного кредитора, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Сторони відповідно до п. 7.10. договору дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5 відправлено 15.11.2023 року о 13:49:32 на номер телефону відповідача та введено ним 15.11.2023 року о 13:49:41. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України. У договорі визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після вчинення вищевказаних дій відповідача, ТОВ «Качай гроші» 15.11.2023 року ініціювало переказ коштів згідно договору безготівковим зарахуванням через компанію на платіжну картку відповідача, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, проте всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 36890 грн 00 коп, яка складається з: 6510 грн 00 коп - заборгованість по кредиту; 30380 грн 00 коп - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» 22.01.2024 року уклали договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року. Відповідно до вищевказаного договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17794 грн 00 коп. ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС»16.08.2024 року уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року. Відповідно до вищевказаного договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС»перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 36890 грн 00 коп. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЕЙС»за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року, розміром 36890 грн 00 коп. Просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп.

Представник позивача, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»,в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило (а.с. 123).

13.03.2025 року відповідачем, ОСОБА_1 , до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вона не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Пояснила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи договір кредитної лінії було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою, з можливістю ідентифікувати підписантів договору, який є обов?язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами, оскільки не відповідають вимогам ст. 5, 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між нею та кредитором. Крім того, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного, принципу верховенства права, є неспівмірною тіла кредиту та спрямоване виключно на надмірне збагачення кредитора, а тому просить зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту. Зазначила, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у такій сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу та матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу перерахування суми позики їй. Крім того вказала, що вартість послуг адвоката у сумі 7000 грн 00 коп є неспівмірною виконаних робіт та явно завищеною, а тому вважає, що у задоволені заяаи щодо стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити (а.с. 73-83).

19.03.2025 року представником позивача, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», до суду подано відповідь на відзив, у яких вказав, що первісний кредитор - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить позичальнику, а тому відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов договору належним чином. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Таким чином, позивач розцінює позицію відповідача як намагання ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість за невиконаними зобов?язанням. Доводи відзиву відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що не звільняє споживача послуг, як сторону зобов?язання, від його виконання. Зазначив, що платіжні документи про переказ грошових коштів у сумі 6200 грн 00 коп містять усі необхідні реквізити електронного розрахункового документа, є достатніми та мають взаємний зв`язок, що підтверджує борг відповідача перед позивачем.Відповідач, під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловив та з ним погодився, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчать його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор) (а.с. 86-96).

28.01.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.04.2025 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу про витребування доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.11.2023 року ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 00-10257360 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 12-14).

Відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику.

Відповідно до п. 7.10. сторони дійшли згоди, що укладаючи цей договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12. ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

Електронний підпис - одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5 відправлено 15.11.2023 року о 13:49:32 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено нею 15.11.2023 року о 13:49:41, що стверджується 8 розділом кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника (а.с. 18).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у виді кредитної лінії, у розмірі 6200 грн 00 коп на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п 1.3. кредитного договору строк дії кредитної лінії: 240 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 12.07.2024 року.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.

Відповідно до п. 1.4.2. договору знижена процентна ставка становить 1,01 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункту 1.3. цього договору.

Згідно п. 1.4.1. договору стандартна процентна ставка складає 2,80 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання зниженої процентної ставки - у разі якщо така знижена процентна ставка передбачена договором).

Відповідно до п. 1.5. договору за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію в розмірі 5,00 % від суми кредиту, що становить 310 грн 00 коп, яку відповідно до п. 1.5.1. договору позичальник зобов`язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту.

Згідно п. 2.1. договору для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ № 107 від 28.07.2020 року «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги, використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме: сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Відповідно до п. 2.8. договору дата надання/видачі кредиту 15.11.2023 року, сума кредиту 6200 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.1. договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитної лінії.

Згідно п. 3.2. договору розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Згідно п. 4.3.1. договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

ТОВ «Качай гроші» 15.11.2023 року ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 у ПАТ «Універсал Банк», код авторизації 563994, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 09.09.2024 року з додатками (а.с. 19-21).

Відповідно до наданої АТ «Універсал Банк» згідно ухвали суду інформації та виписки по рахунку ОСОБА_1 , банком їй емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та на неї 15.11.2023 року зараховано кошти в сумі 6200 грн 00 коп (а.с. 118-120).

Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року ТОВ «Качай гроші» станом на 22.01.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 17794 грн 00 коп, з яких: сума за основним зобов`язанням 6200 грн 00 коп, сума заборгованості за нарахованими відсотками 11284 грн 00 коп, сума заборгованості за нарахованими комісіями 310 грн 00 коп (а.с. 25).

ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» 22.01.2024 року уклали договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 26-31).

Згідно реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 17794 грн 00 коп за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу (а.с. 30-31 ).

Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року ТОВ «Макс Кредит» станом на 16.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 36890 грн 00 коп, яка складається з: суми за основним зобов`язанням - 6200 грн 00 коп, суми заборгованості за нарахованими відсотками - 30380 грн 00 коп, суми заборгованості за нарахованими комісіями - 310 грн 00 коп (а.с. 25, на звороті).

ТОВ «Макс Кредит» та позивач 16.08.2024 року уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 32-36).

Згідно реєстру боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 36890 грн 00 коп за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року (а.с. 36, на звороті, 37).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2, 4 ст. 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами вказаних договорів (позики та кредитних договорів) було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені ними в електронній формі з використанням електронних підписів.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ЦК України.

Відповідно до ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг. Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань, кошти кредиту не повернула, в повному обсязі не здійснила платежі в рахунок виконання власних зобов`язань за договором кредиту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання нею належним чином зобов`язань за кредитним договорам.

Проте, перевіряючи наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023, судом встановлено, що кошти в сумі 310 грн 00 коп не віднесено до простроченого тіла кредита, оскільки відповідач отримала за договором кредитні кошти в сумі 6200 грн 00 коп, які перераховано на її картковий рахунок.

Кошти в сумі 310 грн 00 коп нараховано як комісія за надання кредиту відповідно до п. 1.5. договору, яку відповідно до п. 1.5.1. договору позичальник зобов`язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту. Тому безпідставним є включення коштів в сумі 310 грн 00 коп до заборгованості по тілу кредиту у реєстрах боржників за договорами факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року та № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позов не містить обґрунтування щодо нарахування комісії за надання кредиту та вимог про її стягнення з відповідача позивач не заявляв.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, за встановлених обставин укладення відповідачем кредитного договору, за яким нею отримано кошти на умовах фінансового кредиту, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, на які позивач набув право вимоги за укладеними між нею та кредитодавцем договором факторингу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту і процентами за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 в розмірі 36580 грн 00 коп, яка складається з 6200 грн 00 коп заборгованості за тілом кредиту та 30380 грн 00 коп заборгованості за відсотками.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 6374 від 24.01.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 45).

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то на користь позивача з відповідача необхідно стягнути 2401 грн 80 копсплаченого судового збору (2422,40 х 99,15/100).

Крім того, частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу подано копії: договору № 2211/Е про надання правничої допомоги з додатками, укладеного 22.11.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 38, на звороті-39); додаткової угоди № 19 від 22.11.2024 року до договору № 2211/Е про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року, де вказано про надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з відповідача, ОСОБА_1 (а.с. 39, на звороті-40); акта прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року до договору № 2211/Е про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року, з якого вбачається, що надано наступні послуги щодо боржника, якою є ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року: складання позовної заяви 5000 грн 00 коп, 2 год; вивчення матеріалів справи - 1000 грн 00 коп, 2 год; підготовка адвокатського запиту - 500 грн 00 коп, 1 год; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації - 500 грн 00 коп, 1 год, всього 7000 грн 00 коп (а.с. 40, на звороті).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 7000 грн 00 коп слід зменшити до 5000 грн 00 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 4, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 4, 19, 133, 137, 141, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним договором № 00-10257360 від 15.11.2023 року, в розмірі 36580 (тридцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 6200 гривень 00 копійки - заборгованість за тілом кредиту; 30380 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одну) гривню 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою віповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 05 травня 2025 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК