Рішення № 127077798, 21.04.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 185/7895/24

провадження № 2/208/894/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Дарчука М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 185/7895/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , про надання дозволу на зміну реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без згоди другого з батьків, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2024 року адвокат Маньковський В. П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 «Про надання дозвілу на зміну реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без згоди другого з батьків», в який просить надати дозвіл на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 з одночасним зняттям їх з попереднього місця реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Рух справи.

26.07.2024 р. позовна заява надійшла до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області .

07.10.2024 р. ухвалою Павлоградського міськрайонного суду справу передано за підсудністю до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області .

24.10.2024 р. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Гречаній В. Г.

28.10.2024 р. ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи на 03.12.2024 р. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.11.2024 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.11.2024 р. вказану заяву задоволено.

03.12.2024 року представником позивача адвокатом Маньковським В.П. надано до суду заяву щодо розгляду справи без його участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного судового рішення.

19.02.2024 р. ухвалою суду витребувано від Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради висновок щодо можливості надати дозвіл на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 з одночасним зняттям їх з попереднього місця реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .

02.04.2025 р. отримано електронною поштою Висновок Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради. Розгляд справи провидити без участі представника органу опіки та піклування.

Позиція позивача.

Позивач перебувала у шлюбі з відповідачем з 22 жовтня 2010 року.

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року по справі № 185/4708/18 шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із позивачем, знаходиться на її вихованні і утриманні. Саме позивач опікується долею дитини, вирішує усі питання щодо забезпечення потреб сина та реалізації і захисту його прав та інтересів.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року по справі № 185/4836/18 з відповідача на користь позивача було стягнено аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року по справі № 185/12082/23, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року було залишено без змін розмір аліментів на дитину було зменшено з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів заробітку доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду та до досягнення дитиною повноліття.

Дитина зареєстрована разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади щодо місця їх реєстрації.

Вказана квартира належить на праві спільної часткової власності трьом особам: позивачу належить 1/4 частка цієї квартири, їхній донці ОСОБА_5 належить 1/2 частка цієї квартири та матері позивача, ОСОБА_6 також належить 1/4 частка цієї квартири.

Дочка виявила бажання влаштовувати власне особисте життя, у зв`язку із чим сімейно було вирішено надати їй цю квартиру повністю, а позивачу та дитині надати для проживання трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що також обладнана всім необхідним для нормального проживання родини, та яка належить на праві власності матері позивача ОСОБА_6 - третій особі по справі. На реєстрацію місця проживання позивача і її неповнолітньої дитини у належній їй на праві власності квартирі ОСОБА_3 надала письмову згоду, яка була посвідчена нотаріально.

У майбутньому, коли син виросте, ця квартира буде переоформлена на нього.

Для зміни реєстрації місця свого проживання та місця проживання своєї неповнолітньої дитини позивач звернулась до ЦНАП Павлоградської міської ради, де їй пояснили, що ці заходи можливо здійснити тільки з письмової згоди відповідача.

Однак відповідач безпідставно, за мотивів особистих неприязнених стосунків з позивачем, відмовив їй у наданні такої згоди. Будь-які намагання позивача врегулювати це питання з відповідачем в досудовому порядку не призвели до позитивних результатів.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує посиланням на частини 1, 2, 3, 9 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», відповідно до яких громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Надалі позивачка вказує, що згідно з частинами 1, 4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач своїм процесуальним правом на надання відзиву на позов не скористався. В судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань до суду не надавав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Третя особа - Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради надав свій висновок щодо звернення ОСОБА_1 , в якому, зокрема, вказує, що батько дитини, який був присутнім на засіданні комісії, пояснив, що заперечує проти перереєстрації сина, бо колишня дружина має намір продати квартиру на вул. Промислова . Вважає, що мати повинна забезпечити сина житлом відповідно до законодавства.

Конституція України закріплює право кожного на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє та захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчинені будь яких правочинів стосовно приміщень, право власності чи право користування якими вони мають.

Врахувуючи, шо мати не надала доказів на підтвердження того, що дитина набула чи набуде право власності на житло, окрім того, в якому вона на даний час зареєстрована, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради вважає за недоцільне надати дозвіл на зняття із зареєстрованого місця проживання малолітньої днтини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 та реєстрацію по АДРЕСА_5 .

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. Заяв та клопотань до суду не надавала.

Обставини, встановлені судом.

26 липня 2024 року адвокат Маньковський В. П., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та ОСОБА_3 «Про надання дозвілу на зміну реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини без згоди другого з батьків», в який просить надати дозвіл на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 з одночасним зняттям їх з попереднього місця реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Позивач перебувала у шлюбі з відповідачем з 22 жовтня 2010 року.

Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року по справі № 185/4708/18 шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом із позивачем, знаходиться на її вихованні і утриманні. Саме позивач опікується долею дитини, вирішує усі питання щодо забезпечення потреб сина та реалізації і захисту його прав та інтересів.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2018 року по справі № 185/4836/18 з відповідача на користь позивача було стягнено аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 червня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року по справі № 185/12082/23, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року було залишено без розмір аліментів на дитину було зменшено з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів заробітку доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду та до досягнення дитиною повноліття.

Дитина зареєстрована разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади щодо місця їх реєстрації.

Вказана квартира належить на праві спільної часткової власності трьом особам: позивачці належить 1/4 частка цієї квартири, їхній спільній з відповідачем дочки, ОСОБА_5 належить 1/2 частка цієї квартири та матері позивачки, ОСОБА_3 також належить 1/4 частка цієї квартири.

Квартира АДРЕСА_1 , згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності матері позивачки - ОСОБА_3 (а.с. 47). Квартира розташована, згідно технічному паспорту, у будинку квартирного типу (а.с. 48-49).

Позивачкою надано заяву ОСОБА_3 від 20.09.2021 р., посвідчене приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровсткої оьласті Русановою О. Г., реєстровий запис № 882, про те, що вона не заперечує проти реєстрації у її квартирі по АДРЕСА_4 її дочки ОСОБА_1 та внуків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 44).

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради к Висновку щодо звернення ОСОБА_1 вказується, що згідно з довідкою, наданою відділом реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, на АДРЕСА_5 зареєстрована одна повнолітня особа. Однак, сама ОСОБА_3 зареєстрована, як вказує позивачка, за адресою: АДРЕСА_6 .

Правові висновки за результатами розгляду справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, з додержанням основних засадів (принципів) цивільного судочинства, передбачених статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Стаття 5 ЦПК встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При цьому суд неухильно дотримується принципів змагальності і диспозитивності судового процесу, закріплених статтями 12 та 13 ЦПК, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справу в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись приписами статті 89 ЦПК, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів здійснюється на принципах їх належності, допустимості, достовірності та достатньості.

Оцінив наявні в матеріалах справи докази з дотриманням вимог вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України (ЦКУ) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Аналогічним чином питання місця проживання малолітньої дитини вирішує й статті 19 Сімейного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, місцем проживання матері иалолітнього ОСОБА_4 є адреса: АДРЕСА_3 . За цією ж адресою мешкає і зареєстрований її син ОСОБА_7 . Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_7 .

За адресою: АДРЕСА_5 , власником якої є мати позивачки, ОСОБА_3 і куди позивачка бажає зареєструвати і поселити сина (а також себе), за інформацією Органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, зареєстрована одна повнолітня особа. Причому, це - не ОСОБА_3 , яка зареєстрована у АДРЕСА_4 .

Таким чином, навіть з формальної точки зору позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки адреса, на яку вона просить зареєструвати її сина, не є місцем проживання ані її, ані батька дитини.

Крім того, суд враховує, що за обставинами, що мають місце у даному випадку, задоволення позову ОСОБА_1 приводить до погіршення житлових умов дитини. І це полягає у наступному.

Квартира, в якій зараз проживає позивачка із сином, належить їй на праві спільної часткової власності. І це є гарантією забезпечення права користування малолітнім цією житловою площею на підставі частини 1 статті 405 ЦКУ, згідно якої члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. В силу статті 396 ЦКУ особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Зміна місця проживання позбавляє малолітню дитину цього права і заходів його захисту.

Також суд керується положеннями статті З Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 цього Закону Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, іцо не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміїцення мають право користуватися займаним приміїценням нарівні з власником або наймачем.

Згідно частини 4 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина 5 статті 19 СКУ).

У наданому Органом опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради Висновку визнано недоцільним надати згоду на переєстрацію малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з погіршенням його житлових умов.

Суд погоджується з таким висновком, а також приймає до уваги, що за адресою: АДРЕСА_4 зареєстрована деяка особа, права якої на це житло невідомі, а тому взагалі ймовірно, що ця обставина може бути перешкодою для реєстрації матері та її малолітнього сина за цією адресою.

Також суд приймає до уваги те, що заяву про надання згоди на реєстрацію позивачки та її дітей у своєї квартирі ОСОБА_8 надавала ще 20.09.2021 року, тобто, майже 4 роки тому.

За вказаними обставинами суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про надання дозвілу на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 з одночасним зняттям їх з попереднього місця реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 2, 4, 5, 12, 13, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про надання дозвілу на реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 з одночасним зняттям їх з попереднього місця реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 , без згоди батька ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 і діє в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04052229), юридична адреса: Дніпропетровська область місто Павлоград, вулиця Соборна, 95;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6

Суддя В.Г. Гречана