Вирок № 127070951, 05.05.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/3639/24

1-кп/703/217/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області кримінальне провадження №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сунки Смілянського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитини сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичну особу-підприємця, учасника бойових дій, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 23 грудня 2023 року близько 18 години 35 хвилин керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно-справним автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Героїв Холодноярців у місті Сміла Черкаського району Черкаської області від вул. Лізи Чайкіної у напрямку до вул. Кам`янської із перевищенням максимально допустимої швидкості руху у населених пунктах, у порушення вимог п.14.2 в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2021 року, розпочав обгін попутного транспортного засобу, не впевнившись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , що рухався по вул. Героїв Холодноярців у зустрічному напрямку від вул. Кам`янської до вул. Лізи Чайкіної.

У результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи №05-6-01/161 від 12 червня 2024 року, отримав тілесні ушкодження що за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості, а саме перелом ІІ і ІІІ плюсневих кісток лівої стопи,.

Згідно висновку експерта №СТ/180Е-24 від 24 червня 2024 року, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідності вимогам п.14.2 в) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких він не мав перешкод технічного характеру.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.286-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, проте зауважив, що він діяв фактично в умовах крайньої необхідності, та крім того просив його виправдати у межах даного обвинувачення, оскільки за відповідні дії вже поніс адміністративну відповідальність згідно постанови суду, якою його було притягнуто до відповідальності за ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Надав суду показання, що він має серйозне захворювання легень в наслідок якого з ним трапляються «астматичні припадки» в ході яких він починає задихатися та потребує термінової медичної допомоги, яку можуть надати лише професійні медики, та у таких випадках він зазвичай звертається до Смілянської районної лікарні, де стоїть на обліку.

23 грудня 2023 року, він відпочивав у готельно-розважальному комплексі «Хуторок» на виїзді з м. Сміла, де вживав алкогольні напої, оскільки не планував того дня сідати за кермо. В якийсь момент біля нього пройшла дівчина з різким запахом парфумів, від чого в нього розпочався приступ, та він відчув, що починає задихатися, він одразу спробував викликати швидку допомогу, проте йому відмовили, він точно не пам`ятає з якої причини, чи то повідомивши що наразі немає вільних екіпажів чи то, що за таких обставин вони не виїжджають на виклик. Оскільки він знав, що за таких умов, його стан поступово починає погіршуватися, та врешті він може навіть втратити свідомість і померти, то прийняв рішення сідати за кермо і їхати в лікарню самостійно. Разом з ним поїхав його кум, на випадок, якщо його стан погіршиться, проте за кермо сів саме він, оскільки авто належало саме йому, та стан сп`яніння кума був більший від його. Під час руху, він поспішав, та не переконавшись у безпечності свого маневру почав виконувати обгін, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем потерпілого. Внаслідок ДТП він отримав сильний стрес, та імовірно через викид адреналіну його приступ тимчасово «відступив». На місце ДТП прибули поліцейські, які оформили відповідні документи за фактом ДТП, та зафіксували у нього стан сп`яніння. ОСОБА_6 на той час повідомив, що серйозних тілесних ушкоджень він не має, та від госпіталізації відмовився. Він сам також на госпіталізації не наполягав, оскільки почувався задовільно. Та вже коли працівники поліції завершували складати матеріали ДТП, то він знову відчув приступ задухи, та попросив працівників поліції викликати йому швидку, але і на їх запит на швидкій повідомили про відсутність вільного автомобіля, тому працівники поліції повезли його до лікарні на своєму авто, та не доїхавши до районної лікарні, зупинили екіпаж швидкої допомоги, який рухався їм на зустріч. Медики надали йому невідкладну допомогу прямо в кареті швидкої допомоги, вколовши потрібні препарати, та він одразу відчув значне полегшення. Зауважив, що дуже шкодує про те, що сталося, щиро каявся та просив врахувати, що він повістю відшкодував шкоду завдану потерпілому, як майнову так, і моральну.

Потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду надав показання, що він 23 грудня 2023 року близько 18 години 30 хвилин керував автомобілем «Рено Кенго» та рухався в м. Сміла по дорозі, яка розташована біля міської лікарні «Семашко». Їхав з с.Мліїв додому в м. Кропивницький. З ним в автомобілі, як пасажир, їхав ОСОБА_8 . Він рухався у своїй смузі руху з увімкненим світлом фар. У цей час він побачив попереду себе зустрічне світло фар та після цього відбувся удар в ліве крило та ліве переднє колесо. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому защемило нижню частину лівої ноги між педаллю та кузовом. Після зупинки транспортного засобу, він витягнув ногу, пасажир вийшов та він також виліз через праву сторону автомобіля. Пізніше він підійшов до автомобіля «Субару Форестер», з яким відбулося зіткнення його автомобіля, який стояв неподалік, за кермом автомобіля «Субару» був обвинувачений ОСОБА_4 який перебував у свідомості, однак потребував підтримки та просив води. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 він не бачив. Під час оформлення матеріалів до нього підходив ОСОБА_4 та його дружина, які цікавилися його самопочуттям. Пам`ятає, що на місці події перебувала дівчинка та двоє жінок. При ньому був проведений огляд ОСОБА_4 на стан алкогольного сп`яніння, та зафіксовано такий стан. У подальшому, працівниками поліції були складені протоколи та він почав шукати евакуатор, про те що було в подальшому з ОСОБА_4 не цікавився. На місці пригоди він відмовився від госпіталізації, оскільки думав, що має незначні ушкодження. Зранку наступного дня після вказаної дорожньо-транспортної пригоди, він побачив, що нижня частина його лівої ноги посиніла та розпухла, тому він звернувся до лікарні в м. Кропивницький, за місцем свого проживання. У лікарні йому зробили рентген та діагностували перелом пальця ноги та наклали гіпс. Лікування він проходив амбулаторно. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 дзвонив та писав йому, цікавився про його самопочуття, а також відшкодував у повному обсязі завдану шкоду, як матеріальну так і моральну. Жодних претензій до ОСОБА_4 він не має. Просив суд застосувати щодо ОСОБА_4 якнайменше покарання.

Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду надав показання, що, він працює у відділі поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та займає посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції. У грудні 2023 року, точного дня не пам`ятає, перебував у добовому чергуванні та отримав на службовий планшет виклик про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася по вул. Героїв Холодноярців в м. Сміла Черкаського району Черкаської області. Прибувши на місце вказаної дорожньо-транспортної пригоди було встановлено, що така пригода відбулася між двома автомобілям, марки яких він же не пам`ятає. Одним з водіїв вказаних автомобілів був обвинувачений ОСОБА_4 . На місці події було встановлено, що водій ОСОБА_4 виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого і відбулося зіткнення з іншим автомобілем. У зв`язку з причетністю ОСОБА_4 до дорожньо-транспортної пригоди, проведено огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», за результатами якого встановлено, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Водії та пасажири автомобілів, між якими сталася дорожньо-транспортна пригода, від госпіталізації та виклику швидкої медичної допомоги відмовилися. У подальшому, під час перебування на місці дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 повідомив, що йому погано, у зв`язку з чим йому було здійснено спробу виклику карету швидкої медичної допомоги, однак диспетчер повідомив, що вільних нарядів швидкої медичної допомоги не має. Оскільки на місці дорожньо-транспортної пригоди водії та пасажири автомобілів, між якими відбулося зіткнення, не вказували на наявність у них травм після зіткнення та відмовилися від отримання медичної допомоги, відносно ОСОБА_4 було складено протоколи про адміністративне правопорушення. У ході складання вказаних протоколів ОСОБА_4 стало дуже погано, він задихався, та явно потребував термінової медичної допомоги тому вони повезли його на службовому автомобілі до лікарні, дорогою вони зупинили автомобіль швидкої допомоги, який рухався їм на зустріч, та медики прямо там надали ОСОБА_4 допомогу.

Від допиту під час судового розгляду даного кримінального правопорушення інших свідків зі сторони обвинувачення прокурор відмовився та сторона захисту на їх допиті не наполягала.

Крім того, під час судового розгляду прокурором надані письмові докази, які безпосередньо досліджені судом, визнані належними та допустимими, й у повній мірі підтверджують обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року, відповідно до якого 07 лютого 2024 року до даного реєстру внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України за фабулою: «23 грудня 2023 року близько 19 години 00 хвилин при в`їзді в м. Сміла Черкаської області водій автомобіля «Субару», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав травми у вигляді перелому плюсневої кістки стопи та звернувся до лікувального закладу м. Кропивницький»;

- рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 06 лютого 2024 року, відповідно до якого, 06 лютого 2024 року о 19 годині 15 хвилин надійшов рапорт співробітника до РУ про те, що 06 лютого 2024 року о 19 годині 14 хвилин за адресою: м. Сміла, вул. Перемоги, буд.13, до ЧЧ відділу поліції №2 надійшов рапорт старшого інспектора УГІ ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_11 про те, що в ході проведення перевірки обліково-реєстраційної дисципліни виявлено матеріали ЄО 14368 від 24 грудня 2023 року по зверненню ОСОБА_6 , які потребують додаткової перевірки;

- рапорт старшого інспектора УГІ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 від 06 лютого 2024 року, відповідно до якого, останній доповів начальнику відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про те, що 06 лютого 2024 року ним було перевірено дотримання обліково-реєстраційної дисципліни у відділі поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області. Під час перевірки встановлено, що 24 грудня 2023 року до відділу поліції надійшло звернення з закладів охорони здоров`я, про отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, вказані матеріали зареєстровані до ІКС ІПНП єдиного обліку за №14368 від 24 грудня 2023 року. Просив повторно зареєструвати вказане звернення до ІКС ІПНП єдиного обліку, для подальшого прийняття рішення відповідно до ст.214 КПК України та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 від 24 грудня 2023 року, відповідно до якого, 24 грудня 2023 року о 10 годині 27 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24 грудня 2023 року о 10 годині 19 хвилин за адресою: Фортечний район, м. Кропивницький, вул. Короленка, буд.56, повідомила черговий лікар травмпункту, що о 09 годині 40 хвилин звернувся ОСОБА_6 . Обставини: 23 грудня 2023 року о 19 годині 00 хвилин при в`їзді в м. Сміла сталася ДТП за участі автомобілів Рено та Субару. Потерпілий водій автомобіля Рено. Діагноз: закритий субкапітальний перелом другої третьої плесневих кісток лівої стопи зі зміщенням. Закритий перелом проксимальної фаланги четвертого пальця лівої ступні без зміщення. Направили на стаціонарне лікування в травматологічне відділення №1, так як вихідні дні, травмований пішов додому, з`явиться в лікарню у вівторок на операцію. Кров на алкоголь взята;

- постанову слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 02 травня 2024 року про визнання транспортних засобів речовими доказами, відповідно до якої слідчим вирішено визнати речовими доказами по кримінальному провадженню №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року автомобіль «Субару Форестер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіль «Рено Кенго», реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- заяву ОСОБА_6 від 15 травня 2024 року, відповідно до якої останній просив слідчого визнати його потерпілим у кримінальному провадженні №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року, так як йому була завдана матеріальна шкода;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 15 травня 2024 року, відповідно до якого, ОСОБА_6 повідомив слідчого про те, що 23 грудня 2023 року близько 18 голини 30 хвилин він став учасником дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості;

- заяву ОСОБА_15 від 17 травня 2024 року, відповідно до якої, останній просив слідчого долучити до матеріалів кримінального провадження №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року фотокопію виписки з медичної виписки амбулаторного хворого, рентген знімок та опис до нього;

- протокол огляду предмету від 17 травня 2024 року з додатками до нього, якими є копії медичних документів, відповідно до якого, слідчим 17 травня 2024 року у період часу з 16 години 00 хвилин по 16 годину 30 хвилин проведено огляд медичних документів, які надані потерпілим ОСОБА_6 17 травня 2024 року, а саме: виписки (фотокопії) з медичної карти амбулаторного хворого №3.153440 на ім`я ОСОБА_6 ; аркушу паперу (оригінал), на якому нанесено друкований текст у вигляді «Заявка в РО-кабінет» та рукописний текст ОСОБА_6 ; рентген знімок стопи людини у чотирьох проекціях, виготовлений 24 грудня 2023 року на ім`я ОСОБА_6 ;

- постанову слідчого відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 17 травня 2024 року про визнання документів речовими доказами, відповідно до якої, слідчим вирішено визнати речовими доказами по кримінальному провадженню №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року виписку із медичної карти амбулаторного хворого №3.153440 КНП «ЦМЛ КМР», рентген знімок та опис до нього ОСОБА_6 ;

- висновок експерта №05-6-01/161 від 12 червня 2024 року, відповідно до якого, згідно даних наданих медичних документів у ОСОБА_6 мало місце наступне: перелом ІІ і ІІІ плюсневих кісток лівої стопи. Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, могли бути спричинені за механізмом ДТП, який вказаний у постанові, не виключено, що за давністю спричинення можуть відповідати часу події, що зазначений у постанові, і за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості;

- постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року, яка набрала законної сили 13 лютого 2024 року, у справі №703/6399/23, 3/703/179/24, відповідно до якої, суддею встановлено, що:

ОСОБА_4 23 грудня 2023 року близько 18 години 35 хвилин в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців, керував автомобілем «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , та під час обгону автомобіля, який рухався попереду, в порушення п.13.4 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі автомобілю «Рено Логан», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди.

Він же, 23 грудня 2023 року близько 18 години 35 хвилин в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців, в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 6810», покази якого склали 1.33% проміле.

З врахуванням встановлених суддею обставин, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, і з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

- протокол огляду транспортного засобу від 28 травня 2024 року з таблицею зображень до нього, відповідно до якого, слідчим 28 травня 2024 року в період часу з 10 години 00 хвилин по 10 годину 40 хвилин проведено огляду автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому виявлені пошкодження;

- протокол слідчого експерименту від 05 червня 2024 року з додатками до нього, яким є схема та таблиця зображень, відповідно до яких, слідчим 05 червня 2024 року в період часу з 14 години 15 хвилин по 15 годину 00 хвилин проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_4 , під час якого останній відтворив обстановку та обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23 грудня 2023 року за його участі як водія автомобіля «Субару» по вул. Героїв Холодноярців в м. Сміла;

- висновок експерта №СТ/180Е-24 від 24 червня 2024 року, відповідно до якого: у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, водій автомобіля «Субару Форестер», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.12.4, 14.2.в) Правил дорожнього руху; у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, водій автомобіля «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України; питання про наявність у водія автомобіля «Рено Кенго», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 технічної можливості запобігти зіткненню шляхом застосування екстреного гальмування втрачає сенс, так як зниження швидкості і навіть повна зупинка транспортного засобу не виключали можливість зіткнення; у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія автомобіля «Субару Форестер», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.14.2.в) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, було виконання маневру обгону водієм автомобіля «Субару Форестер», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 у момент, коли він не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відсутні;

- лист №1668 від 28 червня 2024 року КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Кропивницької міської ради», відповідно до якого, останнє повідомило слідчого, що ОСОБА_6 24 грудня 2023 року звертався за медичною допомогою в травматологічний пункт КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» КМР» з приводу побутової травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зі слів пацієнта, 23 грудня 2023 року о 19 годині 00 хвилин, в м. Сміла Черкаської області, по вул. Центральна, зіштовхнулися два автомобілі. ОСОБА_6 було оглянуто черговим лікарем-травматологом, проведено рентгенологічне дослідження, встановлено діагноз: Закритий субкапітальний перелом ІІ-ІІІ плесневих кісток лівої стопи зі зміщенням. Закритий перелом проксимальної фаланги 4 пальця лівої стопи без зміщення», надана необхідна медична допомога та рекомендовано стаціонарне лікування в травматологічному відділенні;

- копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення №703/6399/23, 3/703/179/24, за результатами розгляду якої Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 30 січня 2024 року винесено постанову, яка набрала законної сили 13 лютого 2024 року, в якій викладені встановлені суддею обставини вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та якою на останнього накладено адміністративне стягнення, що викладені вище у даному вироці;

- протокол огляду документу від 28 червня 2024 року, відповідно до якого, слідчим 28 червня 2024 року в період часу з 18 голини 10 хвилин по 18 годину 40 хвилин проведено огляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення №703/6399/23, 3/703/179/24 та диск із відеофайлом запису з нагрудної камери поліцейського;

- постанова слідчого СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 28 червня 2024 року про визнання документу речовим доказом, відповідно до якої, слідчим вирішено визнати речовим доказом по кримінальному провадженню №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року судову справі №703/6399/23 та диск із відеофайлом запису з нагрудної камери поліцейського, які зберігаються в архів Смілянського міськрайонного суду Черкаської області;

- протокол проведення слідчого експерименту від 28 червня 2024 року з додатками до нього, яким є схема та таблиця зображень, відповідно до яких, слідчим 28 червня 2024 року в період часу з 13 години 20 хвилин по 14 годину 10 хвилин проведено слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_6 , під час якого останній відтворив обстановку та обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23 грудня 2023 року за його участі як водія автомобіля «Рено» по вул. Героїв Холодноярців в м. Сміла;

- протокол огляду документу від 28 червня 2024 року з копіями медичної документації до нього, відповідно до якого, слідчим 28 червня 2024 року в період часу з 14 години 50 хвилин по 15 годину 40 хвилин проведено огляд медичної карти амбулаторного хворого №3.153440 на ім`я ОСОБА_6 ;

- постанова слідчого СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 28 червня 2024 року про визнання документу речовим доказом, відповідно до якої, слідчим вирішено визнати речовим доказом по кримінальному провадженню №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року медичну карту амбулаторного хворого №3.153440 КНП «ЦМЛ КМР» ОСОБА_6 ;

- постанова слідчого СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 28 червня 2024 року про перекваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до якої, слідчим вирішено перекваліфікувати склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12024250350000128 від 07 лютого 2024 року з ч.1 ст.286 КК України на ч.1 ст.286-1 КК України.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Заяв та клопотань щодо недопустимості поданих прокурором та досліджених судом вищевказаних доказів, недостовірність документів, про допущені порушення закону у ході досудового розслідування, тощо, від сторін кримінального провадження до суду не надходило.

Суд вважає, що надані прокурором на підтвердження вчинення ОСОБА_4 інкримінованого його кримінального правопорушення докази, які досліджені безпосередньо судом за участю сторін кримінального провадження, та зміст яких відображений у даному вироку, є належними, достовірними та допустимими доказами, оскільки як прямо так і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та вони отримані у порядку, встановленому КПК України.

Враховуючи безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду подані прокурором докази, кожний з яких оцінений з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення було повністю доведено винуватість ОСОБА_4 , в межах пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яке викладене у обвинувальному акті від 28 червня 2024 року, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому, яким є ОСОБА_6 , середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом не приймається до уваги позиція обвинуваченого та його захисника, про необхідність виправдати обвинуваченого з мотивів того, що він вже поніс адміністративну відповідальність за відповідні діяння, в свою чергу притягнення його ще й до кримінальної відповідальності, на їх думку приведе до порушення принципу non bis in idem.

Аналізуючи зазначену позицію висловлену захистом в контексті даного кримінального провадження, судом враховано, що існує судова практика встановлення обставин, за яких національними судами було порушено заборону подвійного притягнення особи до відповідальності за вчинення одного і того ж порушення, так Рішенням Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2020 року у справі «Чернов проти України» констатовано порушення ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з тим, що заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне й те саме правопорушення.

Разом з тим, вказане рішення суду, не є релевантним для обставин даного кримінального провадження, оскільки у ньому йде мова про засудження особи за нормами КК України, після притягнення її ж до адміністративної відповідальності за ідентичним складом правопорушення, а саме за вчинення «хуліганських дії».

В свою чергу, обставини аналогічні тим, що існують в даному кримінальному провадженні, також були предметом розгляду Верховного суду. Так у справах №493/1096/15-к (постанова колегії суддів ККС ВС від 2 жовтня 2018 року) і № 686/11795/17 (постанова колегії суддів ККС ВС від 8 грудня 2022 року), які стосувалися ситуації, коли особу засудили за ч. 1 ст. 286 КК України після розгляду стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, ВС дійшов висновку про відсутність порушення принципу non bis in idem, оскільки ст. 124 КУпАП, на відміну від ч. 1 ст. 286 КК України, не передбачає відповідальності за спричинення під час ДТП тілесних ушкоджень середньої тяжкості

За таких обставин, суд, з урахуванням позиції Верховного суду висловленої у зазначених постановах колегій суддів ККС ВС, враховує, що дане кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачені нормами ст. 124 та 130 КУпАП, за якими ОСОБА_4 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому у даному випадку відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до абз.3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).

Таким чином, покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та повне добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин, а саме загострення хронічного захворювання.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Застосовуючи положення ст.69 КК України суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 629/2739/18, відповідно до якої частина 1 статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин або перейти до більш м`якого виду основного покарання, лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Отже, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приймає до уваги:

- характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин;

- вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення у формі необережності, тобто обвинувачений не мав конкретних мотивів чи умислу на вчинення інкримінованого йому злочину;

- обставини вчинення кримінального правопорушення, яке було зумовлено збігом тяжких для обвинуваченого обставин (загострення хронічного захворювання та необхідність звернення до медичних працівників), що підтверджується показаннями як обвинуваченого так і потерпілого та свідка, те, що відповідне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків;

- позицію потерпілого, який жодних претензій до обвинуваченого не має та просив суд застосувати до останнього якнайменше покарання;

- відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та відшкодував потерпілому завдані ним збитки;

- особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є фізичною особою-підприємцем, у періоди часу з 18 липня 2016 року по 26 жовтня 2016 року, з 25 липня 2017 року по 26 жовтня 2017 року, з 30 квітня 2018 року по 20 червня 2018 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів у м. Краматорськ, м. Часів Як Донецької області, внаслідок чого є учасником бойових дій та внаслідок отриманих захворювань, які пов`язані з захистом Батьківщини, є інвалідом ІІ групи;

- наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують його покарання.

Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 як безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, так і у подальшому, а саме те, що обвинувачений не мав наміру ухилятися від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, цікавився станом здоров`я потерпілого, про що останній зазначив безпосередньо під час судового розгляду, а також приймає до уваги наслідки, які настали у зв`язку з вчиненням ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, які, хоча за ознакою тривалого розладу здоров`я і відносяться до категорії середньої тяжкості, однак фактично отримав перелом ІІ і ІІІ плюсневих кісто лівої стопи, які потерпілим були виявлені лише на наступний день після отримання таких ушкоджень.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі, як це передбачено санкцією ч.1 ст.286-1 КК України, у даному конкретному випадку, очевидно не буде відповідати вимогам справедливості та меті покарання, внаслідок чого призначаючи покарання суд вважає за можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 положення ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.286-1 КК України, за це кримінальне правопорушення, а саме штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно ч.2 ст.53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, обираючи такий вид покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та отримує прибуток від своєї підприємницької діяльності, внаслідок чого має об`єктивну можливість сплатити штраф.

Зазначене покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст.50 КК України.

Враховуючи викладене, а також вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, останньому слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах строку, визначеного санкцією ч.1 ст.286-1 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 1514 гривень 56 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 у дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 8, 12, 50, 53, 65, 66, 67, 69, ч.1 ст.286-1 КК України, ст.369-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок процесуальних витрат на залучення експерта.

Речові докази:

- автомобіль «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виписку із медичної карти амбулаторного хворого №3.153440, рентген знімок від 24 грудня 2023 року та опис до нього, медичну карту амбулаторного хворого №3.153440, залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 ;

- копію судової справи №703/6399/23 та оптичний диск із відео файлами оформлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 грудня 2023 року за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1