Вирок № 127070942, 02.05.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2960/24

Номер провадження 1-кп/711/179/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250000000080 від 23.02.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, українки, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працюючої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судимої вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2023 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ст.ст. 69, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , мешкаючого АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше судима за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309, 307 КК України, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, у невстановленій в ході досудового розслідування кількості, яку до 04.10.2023 без мети збуту, зберігали разом з ОСОБА_7 у квартирі за адресою спільного проживання, а саме: АДРЕСА_3 .

04.10.2023, у період часу із 8 години 27 хвилин по 11 годину 16 хвилин, у ході обшуку у квартирі за адресою проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено в житловій кімнаті на столі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, розфасований у 15 поліетиленових пакетиках, загальною масою 2,121 г, що відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України 01.08.2000 № 188, є великими розмірами, який ОСОБА_6 разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 незаконно зберігали у вказаній квартирі без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не визнала та пояснила, що з липня 2021 року вона зустрічається з ОСОБА_7 . Просила його не зберігати метадон у себе вдома, оскільки вона перебувала на замісній терапії та має умовний термін. Наразі вони разом не проживають, оскільки в них немає достатньо коштів для оренди квартири. Вона проживає разом зі своєю матір`ю. В квартирі ОСОБА_7 в неї є своя кімната, де перебували її речі, в якій вона неодноразово залишалася на декілька днів, могла залишитися на тиждень, або тільки на ніч. На момент проведення обшуку вона проживала у квартирі ОСОБА_11 вже декілька днів. Вона не вживає наркотичні засоби, оскільки перебуває на замісній підтримуючій терапії вже досить тривалий час, більше двох з половиною років. На замісній терапії їй видається рецепт на придбання в аптеці метадону та метафілу у пігулках, у визначеному лікарем дозуванні. Ліки по рецепту купуються на 5-10 днів. За призначенням лікаря, на один день вона вживає 8 таблеток. Під час обшуку вона вказувала на місцезнаходження метадону, оскільки вона дізналася про нього від ОСОБА_7 , який в цей час вже був у кайданках і він про це всім озвучував. Вона не давала ОСОБА_11 вказівок видавати наркотики. Всі наркотичні засоби, які були відшукані під час обшуку, належать ОСОБА_11 . Вона не заперечує той факт, що її було засуджено за ст.ст. 307, 309 КК України. Офіційно вона не працює, до цих подій працювала оператором гральних автоматів, також працювала в кофейні. Їй матеріально допомагає мама, а також батько, який перебуває за кордоном. В ОСОБА_7 була така кількість метадону, оскільки оптом купляти дешевше, а по-друге менше ризику, що його затримають працівники поліції. Вона для нього ніколи не купувала наркотичні засоби. Про телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вони чули від інших залежних.

На запитання захисника обвинувачена ОСОБА_6 пояснила, що вона не має відношення до вилучених наркотичних речовин. Вона знаходилась вдома, а ОСОБА_11 прийшов разом із працівниками поліції і на ньому були кайданки. Вона його побачила в коридорі, коли вийшла із кімнати. У присутності поліцейських ОСОБА_11 сказав їй де знаходяться наркотичні речовини і в яких кімнатах. Кайданки із ОСОБА_11 зняли, коли почався обшук, а саме коли слідча зачитувала ухвалу суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 307 КК України не визнав, оскільки вилучені в нього пакетики із наркотичними засобами він зберігав виключно з метою власного вживання, а не з метою їх збуту, без змови з ОСОБА_6 .

На уточнюючі запитання прокурора, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що обшук проводився в квартирі за місцем його проживання. Під час проведення обшуку також був присутній рідний брат його матері. ОСОБА_6 це його цивільна дружина, вони познайомились приблизно у 2021-2022 році. Вона проживала окремо, але якщо в неї було бажання залишитися переночувати, то вона могла це зробити в його квартирі. Коли прийшли проводити обшук, то він сказав ОСОБА_6 про те, що в нього у квартирі є наркотичні засоби, тому вона про це повідомила коли почався обшук. Він заперечує проти того, що на місцезнаходження частини пакетиків із наркотичними засобами у його квартирі вказувала ОСОБА_6 . Це він вказав де вони лежали. Він метадон вживає вже протягом п`яти років. Коли він вживав «вуличний» метадон, то він його курив. Зараз він проходить замісну терапію. В нього метадон був фасований по пакетиках, бо він його купляв у такому вигляді. Він ніколи не здійснював збут метадону. Що стосується протоколів НСРД, то коли він у своїх розмовах казав про «хімку», то мав на увазі фармакологічний препарат, якій він вживав для тренування. І навіть на відео обшуку видно, що коли слідчий відкрив шухляду, де лежали спортивні добавки, то він йому сказав, що то його «хімка» і слідчий її не вилучив. В нього є документи на підтвердження проходження ним лікування від наркозалежності. Лікування в нього проходить з минулого року. Метадон він купляв за номером телефону, про який він повідомляв слідчого і його допитували з цього приводу. ОСОБА_6 колись вживала наркотичні засоби, але на даний час вона не вживає.

На запитання сторони захисту обвинувачений пояснив, що під час проведення обшуку у його квартирі, він двічі повідомляв слідчого про необхідність залучення для нього адвоката, однак останній ніяким чином на його заяви не реагував. До нього ніколи ніхто не звертався із проханням продати, пригостити чи спробувати наркотичний засіб. Всі наркотичні засоби, які були в нього вилучені під час обшуку належали тільки йому, зберігав їх без мети збуту.

На запитання головуючого обвинувачений пояснив, що в нього немає автомобіля у користуванні. Він не знає, звідки взявся той аудіозапис, який зроблений нібито в автомобілі з його участю, але то не його голос. Він ніколи не користувався такою машиною та ніколи не збував наркотичні засоби. В нього є водійське посвідчення. Останній раз він керував транспортним засобом марки «Фольксваген Кадді», який належить його дядьку, рік чи два тому. За останній два роки він більше ніякими автомобілями не керував. Він знає, що понятих ходила кликати його бабуся, разом із слідчим. Він не заперечує того факту, що його бабуся була присутньою з працівником поліції, коли було запрошено понятих. Метадон він зберігав для власного вживання. В нього була така кількість метадону, оскільки він вживається саме у такій дозі, тобто в день він вживає 4 пакетики. Приблизно два пакетика вранці і два пакетика в вечорі. В день він вживав 1 грам метадону. Один пакетик містить 0,25 грама метадону. У метадону немає строку придатності. На життя він заробляв працюючи тренером у тренажерному залі. Також йому на життя давали кошти батьки. Офіційно він не працює. Свою вину він визнає за ч.2 ст. 309 КК України, тобто у зберіганні наркотичних засобів з метою власного вживання. Він раніше не був судимий, до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП не притягувався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що в неї погана пам`ять і вона не пам`ятає щоб вона була на обшуку, хоча на відео видно, що вона там була. У неї є відповідні документи, що вона має психічний розлад. Її поставили на облік 04.10.2023.

На запитання прокурора свідок пояснила, що у неї із собою немає документів, які посвідчують її психічну хворобу, тому надати суду їх не може.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що в той день вона була вдома і їй зателефонувала ОСОБА_14 та повідомила що у її сина ОСОБА_15 проблеми. Вона попросила її та мати піти разом із нею до нього додому. Коли вони прийшли, то побачили, що там вже були працівники поліції, слідчі, які проводили обшук. Після того як обшук був проведений, вони підписували папери, що вони свідки обшуку. Вона перебуває на обліку лікаря-психіатра з 1992 чи з 1995 року, вона точно не пам`ятає. При проведенні обшуку вони зайшли у квартиру ОСОБА_16 , на той момент там вже були слідчі. Її мати ( ОСОБА_12 ) посадили на стілець, вона була біля неї. Слідчі здійснювали обшук, оглядали квартиру. Під час обшуку було знайдено наркотичні засоби. Пакетики, в яких був порошок, знайшли в комоді, їх було два чи три. Ніяких маніпуляцій із цими наркотичними засобами не проводилось, їх не пересипали. Це вона пам`ятає точно. Коли їй сказали що вона буде понятою, її не запитували чи бажає вона нею бути. Коли обшук проводили, вони були коло кімнати та в коридорі. Вона постійно стояла біля кімнати, а обшук проводився у кімнаті, її мати в цей час сиділа в коридорі на стільці. Після проведення обшуку, її слідчий завів у зал, де вона підписувала документи. Про те, що під час обшуку знаходили саме наркотичні речовини, вона зробила висновок зі слів слідчого. Вона усвідомлювала що відбувається. Коли вона підписувала протокол слідчої дії, вона не мала ніяких зауважень щодо його проведення чи складання протоколу.

Крім того, судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні наступні докази.

Відповідно до протоколу обшуку від 04.10.2023 з відео картою, яка була переглянута в судовому засіданні, слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_17 за участі обвинувачених, в присутності понятих провела обшук за адресою АДРЕСА_3 в помешканні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в ході якого виявлено в кімнаті, де проживає ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , на столі виявлено та вилучено 14 п/е пакетів із кристалічною речовиною, з яких один п/е пакет упаковано в сейф-пакет WAR1138848, а решта 13 пакетиків із кристалічною речовиною упаковано до сейф-пакету WAR1139184. На столі лежить паперовий згорток із речовиною білого кольору, яку було пересипано у п/е пакетик та упаковано в сейф-пакет WAR1139183. Зі слів ОСОБА_6 дана кристалічна речовина є метадон, а зі слів ОСОБА_7 метадон належить йому,який він купив. На столі ще виявлено та вилучено 1 п/е пакетик із речовиною рослинного походження, яку упаковано у сейф-пакет WAR1138998. Під столом на полиці виявлено та вилучено електронні ваги з нашаруванням речовини білого кольору та металева ложка з нашаруванням речовини, які упаковано до сейф-пакету WAR1074247. Поліетиленовий зіп-пакет, в якому знаходяться нові п/е зіп-пакети в кількості 24 шт. та 3 мобільні телефони WIKO, MEIZY, IPHONE 6s з пошкодженим екраном, які вимкнені, тримачі для сім карт за НОМЕР_3 , «Лайфселл», штрих-код НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , банківські карти 2 шт. Monobank за № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , 3 карти оператора «Лайфселл». 1 карта оператора «Водафон», 1 карта «Київстар», які упаковані до сейф пакету № 7377424. В шухляді виявлено та вилучено короб з написом «Метафін ІС», в середині якої був п/е пакет із таблетками в кількості 4 шт., та поряд в п/е пакеті порційна ложка з синьою ручкою, в середині якої таблетка білого кольору, які були упаковані у сейф-пакт WAR1139182. В сумці ОСОБА_6 виявлено та вилучено гроші на загальну суму 3100 грн., які упаковано в паперовий конверт. На стільці виявлено та вилучено ноутбук «Apple», пароль 4499Lena (анг.), який упаковано в сейф-пакет PSP3160864. Також вилучено 4 зіп-пакети чорного кольору, які упаковано у сейф-пакет № 7377429. В коридорі на тумбочці виявлено та вилучено мобільний телефон «Iphone7+» пароль НОМЕР_8 , IMEI: НОМЕР_9 , з карткою НОМЕР_10 , який упаковано в паровий конверт. Зі слів ОСОБА_18 , даний телефон належить ОСОБА_19 , яким він теж користується останні дні. Окрім того, на цій же тумбі виявлено та вилучено ковпачок (пробка), в середині якої нашарування речовини із специфічним запахом, яку було упаковано в сейф-пакет № WAR1074248. Під час обшуку приміщення був проведений обшук особи ОСОБА_6 , в присутності понятих, під час якого нічого виявлено та вилучено не було. Особистий обшук ОСОБА_7 не проводився, у зв`язку з тим, що всі речі самостійно поклав. Дані речі та предмети визнані постановою слідчого від 04.10.2023 речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери схову СУ ГУНП в Черкаській області, а грошові кошти передані на зберігання до УФЗБО ГУНП в Черкаській області (Т.2 а.с. 45-49,50, 51-52)

Згідно висновку експерта № СЕ-19/124-23/11537-НЗПРАП від 12.10.2023 з довідкою про витрати на її проведення, кристалічна речовина білого кольору, яка надана на дослідження, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса наркотичного засобу метадону в перерахунку на основу становить 0.922 г. (Т.2 а.с. 57- 61, 62)

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/12160-НЗПРАП від 06.12.2023 з довідкою про витрати на її проведення, речовина, яка надана на дослідження, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса наркотичного засобу метадону в перерахунку на основу становить 0.203 г. (Т.2 а.с. 63- 66, 67)

Згідно висновку експерта № СЕ-19/124-23/12159-НЗПРАП від 01.11.2023 з довідкою про витрати на її проведення, кристалічні речовини, які надані на дослідження, містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса наркотичного засобу метадону в перерахунку на основу становить 0.996 г. (Т.2 а.с. 68- 72, 73)

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

При цьому, при аналізі інших зібраних доказів, суд вважає, що заявлені прокурором, в якості доказів - витяги з ЄРДР про внесення відомостей про вчинені кримінальні правопорушення та постанови про призначення групи слідчих та визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, постанови про виділення матеріалів досудового розслідування відносно окремих осіб, постанови про продовження строку досудового розслідування, постанови про визнання, приєднання речових доказів та передачу їх на зберігання, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій не є джерелом доказів, а частина з них є процесуальними рішеннями прийнятими під час досудового розслідування, а відтак вони не мають жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні в межах інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР та постанови про призначення групи слідчих та визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні не є процесуальними джерелами доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Протоколи про проведення негласних слідчих дій від 06.02.2023 (Т.2 а.с.74-84,85) та від 22.03.2023 (Т.2 а.с.74-84,85), як достовірні докази в основу вироку суд не поклав, критично оцінивши їх, оскільки вони не можуть поза розумним сумнівом доводити причетність обвинувачених до збуту наркотичних засобів. Так, зафіксовані телефонні розмови прямо не вказують та беззаперечно не свідчать про існування наміру чи збуту наркотичних засобів в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та не спростовують версію обвинуваченого, що в них мова йшла про купівлю та продаж ним фармакологічних добавок та препаратів для тренування, які він називав «хімкою», а зафіксоване спілкування в автомобілі без відео-зображення позбавляє суд встановити особи людей, які в них приймають участь, тоді як обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечує, що саме його голос звучить на аудіо, яке було відтворене в судовому засіданні. Ця версія ОСОБА_7 стороною обвинувачення спростована не була.

Що стосується пред`явленого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі свідчень обвинуваченої ОСОБА_6 наданих суду, вона не зберігала за місцем проживання наркотичні засоби, до того ж просила ОСОБА_7 цього не робити, а ОСОБА_7 у своїх свідченнях, наданих в судовому засіданні зазначив, що він самостійно, без змови з ОСОБА_6 , зберігав наркотичні засоби, а саме метадон за місцем свого проживання для власного вживання. Збутом такої наркотичної речовини не займався і умислу такого не мав.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 307 КК України характеризується прямим умислом, і наявність мети збуту є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього кримінального правопорушення.

Пред`являючи ОСОБА_7 та ОСОБА_20 обвинувачення за частиною 2 статті 307 КК України, орган досудового розслідування в обвинувальному акті зазначив, що обвинувачені умисно, незаконно придбали та зберігали розфасований у поліетиленові пакетики наркотичний засіб, обіг якого обмежено, у великих розмірах, з метою подальшого збуту для незаконного збагачення, та які 04.10.2023 у період часу з 08.27 год. по 11.16 год. працівниками поліції було вилучено за адресою АДРЕСА_3 під час обшуку.

Таким чином, основним доказом обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за частиною 2 ст. 307 КК України, на думку сторони обвинувачення, є вилучення у обвинувачених наркотичного засобу, який був у розфасованому стані та у великих розмірах.

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2020 року у справі № 727/6578/17 (провадження № 51-4494км19), про умисел на збут наркотичних засобів (психотропних речовин) можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття обвинуваченим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб та засоби оплати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб.

Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за частиною 2 статті 307 КК України не містить жодної інформації щодо факту чи наміру збуту наркотичних засобів обвинуваченими жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі наркотичного засобу не проводилися.

На підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 року № 711/6999/23 проведено обшук у квартирі за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а саме за адресою АДРЕСА_3 , в ході проведення якого було вилучено: предмети, речовини та знаряддя вчинення злочину, пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів, а також грошові кошти у розмірі 3100 грн. Однак, доказів того, що такі кошти були набуті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 злочинним шляхом, зокрема внаслідок збуту наркотичних засобів, суду не надано.

Разом з тим, слід зауважити, що вилучена кількість наркотичного засобу (метадону), що була розфасована в поліетиленові пакети в певною масою, не може бути беззаперечним свідченням того, що вона підготовлена до збуту (продажу), оскільки доказів збуту чи умислу на її збут суду не надано. Самі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категорично заперечували збут наркотичних засобів, ОСОБА_7 пояснив, що він вживав зазначену речовину особисто, а ОСОБА_6 вживає тільки медичний метадон, оскільки перебуває на замісній терапії. Зазначені доводи органом досудового розслідування спростовані не були.

Як вбачається із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу наступних захворювань: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності. (Т. 1 а.с. 96). Крім того, ОСОБА_7 звертався до ТОВ «Замісна підтримувальна терапія» та отримував регулярно метадон, що підтверджується копією посвідчення пацієнта замісної підтримувальної терапії, термін дії якого до 01.12.2024. (Т.1 а.с. 35)

Що стосується обвинуваченої ОСОБА_6 , з відповіді КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» від 14.02.2024 вбачається, що ОСОБА_6 перебуває під наглядом лікаря нарколога з 01.12.2009 року з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів. (Т.2 а.с.108)

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, за місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_4 , умисно зберігали за місцем свого проживання до моменту їх вилучення під час санкціонованого обшуку 04.10.2023 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.09.2023 року, працівниками поліції 15 поліетиленових пакетики з наркотичним засобом - метадоном, загальною масою 2,121 г. Вказане підтверджується, як самими свідченнями обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , так і доказами наданими стороною обвинувачення.

Згідно наказу № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», визначено, що великим розміром наркотичного засобу метадон є 1,6 грамів і більше.

Згідно встановлених судом обставин справи за місцем спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вилучено метадону загальною масою 2,121 г, що відноситься законодавцем до великих розмірів.

Кількість вилучених пакетиків метадону та грошових коштів, підтверджується відеозаписом обшуку. Так, прокурором доведено, що під час проведення обшуку всього було виявлено 13 пакетиків з речовиною білого кольору, одна грудка речовини білого кольору на чохлі телефону та папірець зеленого кольору із насипаною на нього речовиною білого кольору, які в подальшому було пересипано в 2 пакетики, тобто всього 15 пакетиків. Загальна сума вилучених коштів становить 3000 грн., та оперативним працівником було допущено помилку під час підрахунку цих коштів у ході обшуку, оскільки було виявлено та вилучено 18 купюр номіналом по 50 грн., 1 купюра номіналом 1000 грн., 3 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 500 грн.

Щодо кількості вилучених наркотичних засобів, а саме 2,121 грам, у суду немає сумніву, що саме така маса була виявлена та вилучена в обвинувачених під час обшуку, так як наркотичні засоби були упаковані у присутності понятих, опечатані. Крім того, як вбачається з висновків судових експертиз при надходженні їх до експертної установи цілісність пакувань не була порушена. Маса наркотичного засобу визначалася експертним шляхом. Крім того, обвинуваченими підписаний протокол обшуку від 04.10.2023 року, будь-яких пропозицій та зауважень від них не надходило.

Разом з тим, надані стороною обвинувачення докази не містять жодних даних, які б у своїй сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили, що обвинувачені мали на меті збут наркотичних засобів. При цьому, сам факт виявлення наркотичних засобів у поліетиленових пакетиках, тобто у розфасованому стані не свідчить безумовно про умисел обвинувачених на їх збут. Сам по собі великий розмір наркотичного засобу також не може свідчити про умисел ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на збут такого наркотичного засобу. При цьому, суд враховує, що під час розгляду справи обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категорично заперечували звинувачення у намірі збуту наркотичного засобу та останній надавав пояснення, що такий наркотичний засіб (метадон) зберігав для власного споживання. Вказані доводи стороною обвинувачення під час судового розгляду спростовані не були.

Таким чином, суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали умисел на незаконний збут наркотичних засобів, адже відсутнє реальне підтвердження такого висновку іншими доказами, окрім великого розміру наркотичної речовини та її розфасування.

Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_20 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України встановлена судом згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України). Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Суд критично оцінює версію обвинувачених щодо відсутності в їх діях попередньої змови та вважає її неспроможною з огляду на те, що положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому, домовленість про спільне вчинення злочину заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження та встановлених судом фактичних обставин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у близьких відносинах, ОСОБА_7 називає її своєю цивільною дружиною, на час проведення обшуку проживали разом у одній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Під час проведення обшуку, згідно із відеозапису (файл 82070001), о 21:44 ОСОБА_6 добровільно видала працівникам правоохоронних органів наркотичні засоби, добре орієнтуючись де саме вони зберігаються, при цьому не змогла підтвердити законність походження метадону. 00:25 ОСОБА_7 повідомляє працівникам поліції, що метадон належить йому. На 06:20 хв. цього ж файлу ОСОБА_6 звертається до працівників поліції та ОСОБА_7 із фразою «зараз ще, ОСОБА_15, видавай». Та в подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 указують на місцезнаходження метадону.

Всупереч твердженням обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд вважає доведеним, що кожен із них з урахуванням обізнаності іншого та за спільним умислом незаконно придбали, зберігали наркотичні засоби, без мети збуту, предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах. Це узгоджується з позицією, викладеною у постанові ККС Верховного Суду від 10.12.2020 року у справі № справа № 464/710/18 (провадження № 51-3805 км 20).

Посилання захисників на порушення права на захист ОСОБА_7 при проведені обшуку 04.10.2023, та що сам протокол цієї слідчої дії не відповідає вимогам ст. 104 КПК України й процедурі, визначеної положеннями ч.1 ст. 236 КПК України є безпідставними, оскільки згідно з приписами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. На відеозаписі протоколу обшуку зафіксовано роз`яснення обвинуваченим їх права на правову допомогу, надано ОСОБА_7 можливість здійснити залучення захисника, однак останній не скористався цією можливістю, а положення ст. 236 КПК України передбачають, що слідчий чи прокурор не мають право заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника.

Разом з тим, суд зазначає, що хоча при проведенні слідчих дій не був присутній захисник, немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки присутність чи відсутність адвоката не могла вплинути на властивості цих доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові ККС Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі № 725/1375/19 (провадження № 51-4334км23).

Доводи захисника ОСОБА_8 про те, що під час проведення обшуку не була забезпечена участь двох понятих, так як допитані в судовому засіданні свідки захисту ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повідомили суду, що перебувають на обліку у лікаря психіатра ( підтверджуючих медичних документів суду не надали), через що не здатні повідомити про обставини проведеного обшуку, є безпідставними. Так, відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Інших виключень діючий КПК України не передбачає.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України, та кваліфікує дії ОСОБА_6 , як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб, протягом року після засудження за цією статтею та якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, у великих розмірах; кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка не працевлаштована, неодружена, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває у лікаря нарколога з 01.12.2009 з діагнозом синдром залежності від опіоїдів, особою з інвалідністю не являється, має на утриманні матір ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка являється особою з інвалідністю І групи «Б» та потребує постійної сторонньої допомоги, раніше судима.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2023, суд вважає за необхідне призначити їй покарання за правилами ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчинення нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2024 обвинуваченій ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 березня 2024 року, з можливістю внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн.

Зазначеною ухвалою на обвинувачену покладено обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.03.2024 обвинуваченій ОСОБА_6 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 березня 2024 року, з можливістю внесення застави, розмір якої зменшений до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.

Відповідно до повідомлення ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» від 21.03.2024 № 6/1668/ВС, з Державної судової адміністрації України у Черкаській області надійшло підтвердження про отримання 21.03.2024 коштів в сумі 121 120 грн., тому ОСОБА_6 21.03.2024 звільнена із ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Відповідно з квитанцією АТ «А-БАНК», код квитанції 3428-2485-5121-1678 ОСОБА_21 внесено визначену суму застави за ОСОБА_6 у сумі 121 120 грн.

Враховуючи відсутність зауважень щодо процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 під час досудового розслідування та її належну поведінку під час судового провадження, яка свідчить про те, що визначений розмір застави був достатнім для забезпечення належного виконання нею своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про залишення без змін запобіжного заходу у вигляді застави до набрання вироком законної сили.

Згідно п. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно п.7 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, які внесені на спеціальний рахунок UA888201720355269002000003652 ТУ ДСА України у Черкаській області, згідно квитанції, код № 3428-2485-5121-1678 від 21.03.2024. Призначення платежу: застава у справі 711/1692/24; платник застави ОСОБА_21 - повернути заставодавцю ОСОБА_21 .

Початок строку відбування покарання обвинуваченій слід обчислювати з дня її фактичного затримання після набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не являється, раніше не судимий.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.

Частина друга статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу або позбавлення волі. Обираючи дану міру покарання, суд враховує, що згідно із ч. 2 ст. 53 КК України, суд повинен враховувати і майновий стан винного, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 не працює, тому для його виправлення не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, тому, що є обґрунтовані ризики, що призначене судом покарання не буде виконане. та не створить відносно обвинуваченого належного виховного впливу.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Крім того, враховуючи кількість вилучених у обвинуваченого наркотичних засобів та відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, підстав для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає, оскільки застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням в даному випадку не сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправленню обвинуваченого ОСОБА_7 та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

До обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, тому суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 за даним вироком покарання строк цілодобового домашнього арешту у межах даного кримінального провадження, із розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі за період з 26 січня 2024 року по 04 березня 2024 року.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.10.2023 накладений арешт на виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_3 , де проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а саме три мобільні телефони «WIKO», «MEIZY», «IPHONE 6s», три тримачі для сім-карти за № НОМЕР_3 , «Лайфселл» штрих-код НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 3 сім-карти оператора ТОВ «Лайфселл», 1 карта оператора ПрАТ «Водафон», 1 карта ПрАТ «Київстар», ноутбук «Apple». Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, тому є всі підстави для скасування арештів на майно.

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Під майном (у цьому випадку - це гроші як предмет злочину) слід розуміти речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Системно-структурний аналіз положень КК України свідчить про те, що за своєю правовою природою спеціальна конфіскація не є покаранням, а належить до інших заходів кримінально-правового характеру, які полягають у передбачених законом обмеженнях прав і свобод особи, що не мають карального навантаження, а спрямовані на забезпечення безпеки суспільства шляхом реалізації превентивної мети - утримання винних від скоєння нових протиправних діянь та усунення умов, які сприяють їх вчиненню.

Отже, спеціальна конфіскація є заходом процесуального примусу, який обтяжує становище особи. Тому при застосуванні інституту спеціальної конфіскації слід дотримуватися принципу справедливого балансу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання прав потерпілого.

Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації - гроші, цінності тощо, та чи вирішувалося питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Оскільки прокурор вимоги щодо застосування спеціальної конфіскації майна не заявляв, тому суд вважає необхідним не застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як спеціальна конфіскація.

Аналогічна позиція викладена у постанові ККС Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 760/5853/18 (провадження № 51-716км19).

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України з обвинувачених на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз в розмірі 4860, 56 грн. в рівних частинах.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2023 у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді застави - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня її затримання після набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 26 січня 2024 року по 21 березня 2024.

Заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яку внесено на спеціальний рахунок UA888201720355269002000003652 ТУ ДСА України у Черкаській області, згідно квитанції, код № 3428-2485-5121-1678 від 21.03.2024. Призначення платежу: застава у справі 711/1692/24; платник застави ОСОБА_21 - після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_21 .

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 за даним вироком покарання, строк цілодобового домашнього арешту у межах даного кримінального провадження, із розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі за період з 26 січня 2024 року по 01 березня 2024 року.

Стягнути із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз: висновок №СЕ-19/124-23/11537- НЗПРАП від 12.10.2023 в розмірі 956, 00 грн.; висновок №СЕ-19/124-23/12160- НЗПРАП від 06.12.2023 в розмірі 1 514, 56 грн.; висновок №СЕ-19/124-23/12159- НЗПРАП від 01.11.2023 в розмірі 2 390, 00 грн., що всього становить 4 860, 56 грн. в рівних частинах, а саме по 2 430 (дві тисячі чотириста тридцять) грн. 28 (двадцять вісім) коп. з кожного, що відповідає об`єму пред`явленого обвинувачення.

Накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.10.2023 № 711/7212/23 в рамках кримінального провадження № 12022250000000232 від 29.08.2022, арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: три мобільні телефони «WIKO», «MEIZY», «IPHONE 6s», три тримачі для сім-карти за № НОМЕР_3 , «Лайфселл» штрих-код НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 3 сім-карти оператора ТОВ «Лайфселл», 1 карта оператора ПрАТ «Водафон», 1 карта ПрАТ «Київстар», ноутбук «Apple» - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі:

-15 поліетиленових пакетиків із речовиною білого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, загальною масою 2,121 г, 1 поліетиленовий пакетик із речовиною рослинного походження зеленого кольору, що поміщені до сейф пакетів та передані на зберігання в камеру схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити;

-порційну ложку з синьою ручкою, електронні ваги, що упаковані в сейф-пакт WAR1074247, 4 пакети чорного кольору, що упаковані до спецпакету № 7377429, пробку, що упакована до сейф-пакету № WAR1074248, які передані на зберігання до камери схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити;

-три мобільні телефони «WIKO», «MEIZY», «IPHONE 6s», три тримачі для сім-карти за № НОМЕР_3 , «Лайфселл» штрих-код НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 3 сім-карти оператора ТОВ «Лайфселл», 1 карта оператора ПрАТ «Водафон», 1 карта ПрАТ «Київстар», 2 банківські карти Monobank за № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які належать ОСОБА_7 , що упаковані до сейф пакету № 7377424 та передані на зберігання до камери схову СУ ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_7 ;

-ноутбук «Apple», який належить ОСОБА_6 , упакований до сейф-пакету PSP3160864 та переданий на зберігання до камери схову СУ ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон «IPHONE 7+» та грошові кошти в сумі 3000 грн., які належать ОСОБА_7 та передані йому на відповідальне зберігання - залишити ОСОБА_7 ;

-дактилокартку, заповнену на ім`я ОСОБА_7 , зразки букального епітелію ОСОБА_7 , дактилокартку, заповнену на ім`я ОСОБА_6 , зразки букального епітелію ОСОБА_6 , які упаковані в паперові пакети та які передані та зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Черкаській області - знищити після набрання вироком законної сили.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1