Ухвала суду № 127070675, 05.05.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6943/25

Провадження № 2/643/3683/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05.05.2025 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

у с т а н о в и в :

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі»:

1)вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії: по нежитловим приміщенням, загальною площею 71,5 кв.м., які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 за період з 01.01.2022 по 30.09.2023 в сумі 50053,91 гривень;

2)за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 вартість абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням, загальною площею 71,5 кв.м., які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 , яка становить 365,62 гривень;

3)за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 вартість за послуги ВБС за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням, загальною площею 71,5 кв.м., які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 , яка становить 795,14 гривень.

Згідно з відомостями, отриманими Московським районним судом м. Харкова з Реєстру територіальної громади міста Харкова, ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в позовній заяві АДРЕСА_1 , зареєстрованим не значиться.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, доходить висновку про таке.

Положеннями ст. 55 Конституції Українигарантовано право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України). За правилами ст. 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, як це закріплено вимогами ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Як дійшов висновку Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ч. 3 Постанови №3 від 03 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі зобов`язані перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, дотримання позивачем вимог, передбачених відповідним процесуальним законодавством України, а також юрисдикційну підсудність.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що даний позов не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства, а вимоги позивача КП «Харківські теплові мережі» мають розглядатись в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно дост. 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенаст. 20 ГПК України. Так, за ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 20 ЦПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Заправилами ст. 45 ГПК Українисторонами в судовому процесі- позивачами і відповідачами- можуть бути особи, зазначені встатті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннямистатті 20 цього Кодексу(як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинностіГПК Українив редакціїЗакону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованихЦК України,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першоїстатті 20 ГПК України,а також статей4,45цьогоКодексудля визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічного висновку дійшла Верховна Палата Верховного Суду в постанові, прийнятій 25 червня 2019 року по справі № 904/1083/18.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення в порядку цивільного судочинства, у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією загальних судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання зі сплати вартості теплової енергії за період з 01.01.2022 по 30.09.2023 та за період з 01.12.2021 по 30.09.2023, яка постачалася КП «Харківські теплові мережі» до нежитлових приміщень №183-1 183-9 частини першого поверху в житловому будинку літ. А-9, розташованого по АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 та в яких розташований стоматологічний кабінет.

Відповідно до Розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень, який міститься при матеріалах позовної заяви, за адресою - АДРЕСА_1 , зареєстровано стоматологічний кабінет Приватне підприємство «ІДЛ».

У свою чергу, як це убачається з Відповіді №1347592 від 05.05.2025, отриманої Салтівським районним судом міста Харкова з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою м. Харків, проспект Ювілейний, 72 зареєстроване Приватне підприємство «ІДЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 34757377, яке здійснює господарську діяльність за видами економічної діяльності: 86.21 Загальна медична практика; 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.23 Стоматологічна практика (основний), ОСОБА_1 є одним із засновників даної юридичної особи.

Таким чином,ураховуючи наведеневище та,беручи доуваги,що КП«Харківські тепловімережі» надаєпослуги зтеплопостачання заадресою нежитловихприміщень,розташованих заадресою АДРЕСА_1 , заякою увстановленому закономпорядку зареєстрованоПриватне підприємство«ІДЛ»,ЄДРПОУ 34757377,яке надаєпослуги іззагальної медичноїпрактики,спеціалізованої медичноїпрактики тастоматологічної практикита одниміз засновниківякого є ОСОБА_1 ,між сторонамиіснують правовідносини,які притаманнігосподарській діяльності.А, враховуючи, що з дати набрання чинностіГПК Українив редакціїЗакону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін, у даній справі виник спір у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, не дивлячись на те, що стороною договору зазначено фізичну особу.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, які безпосередньо пов`язані зі створенням засновником об`єкта цивільних прав стоматологічного кабінету, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , використовувати який можливо лише при здійсненні господарської дальності, тобто розгляд даної справи можливий в порядку господарського судочинства.

Також суд враховує, що з дати набрання чинностіГПК Українив редакціїЗакону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Відповідно достатті 3 ГК Українипід господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

За частиною першоюстатті 173 ГК Українизобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що послуга з постачання Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , здійснюється до нежитлових приміщень, за адресою яких провадиться господарська діяльність, а відтак, правовідносини у даному випадку регулюються правилами ст. 283-286 ГК України, а позивач, звертаючись до суду загальної юрисдикції, помилково визначив належність спору суду загальної юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з цивільних правовідносин.

Крім зазначеного,суд звертаєувагу наПостанову ВеликоїПалати ВерховногоСуду,прийняту 25червня 2019року посправі №904/1083/18,провадження №12-249гс18,в п.4.28,якої ВПВС зробилависновок: «15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №217-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позовуприпинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі; п. 4.29:«Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем».

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи позивачу у відкритті провадження у справі, суд роз`яснює КП «Харківські теплові мережі» право на звернення з позовом до господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним позовом України.

Керуючись п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У відкритті провадження у цивільній справі за позовомКомунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, - відмовити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до господарського суду в порядку, встановленомуГосподарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали разом з позовними матеріалами направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Суддя: Я.Ю. Семенова