Постанова № 127068932, 02.05.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2084/25

Провадження 3/362/1024/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.05.2025 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, житель АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП.

встановив:

13.03.2024 о 18:46 год. на а/д М-05 «Київ - Одеса» 68 км.+ 150 м. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Transporter, н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. п. 2.3б, 10.1, 10.3 ПДР України, під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобіля який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, зі слів захисника наразі перебуває в лавах Збройних Силах України та не має змоги прибути до суду. Скерував до суду письмові пояснення, за якими вказав, що у час та місці, зазначених у протоколі, здійснював рух на автомобілі Volkswagen Transporter. Попереду рухався повільно вантажний тягач. Переконавшись у безпечності маневру обгону, почав здійснювати цей маневр. Коли вже знаходився у лівій смузі відчув удар у задню частину свого автомобіля. Вважає очевидним, що саме порушення водієм автомобіля Hyundai є причиною ДТП, оскільки своїми односторонніми діями не міг попередити ДТП та уникнути її настання.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Тарасюк А.В. (діє на підставі договору № 462 від 02.04.2025 та ордеру серія АІ № 1863554від 03.04.2025) просив суд закрити провадження у справі через невинуватість ОСОБА_1 підтримав його письмові пояснення.

ОСОБА_2 (інший учасник ДТП) надав суду пояснення, що того вечора рухався у вказаному у протоколі місці та час, була темна пора доби, погода була дощова. Він рухався у лівій смузі для руху в напрямку м. Києва. Попереду з прилеглої дороги виїхав автомобіль Volkswagen на автодорогу та різко перестроївся на його смугу для руху. Він намагався уникнути зіткнення та застосував екстрене гальмування, однак зіткнення відбулося. Вважає, що дії водія автомобіля Volkswagen є причиною ДТП, так як він порушив правила перестроювання та не надав перевагу в русі його автомобілю.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, зокрема Правил дорожнього руху України

Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п. 2.3.бПДРдля забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Зап. 10.1 ПДРперед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно п. 10.3 ПДРу разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, зі схеми ДТП убачається, що ДТП відбулось на а/д М-05 «Київ - Одеса» 68 км. + 150 м. при цьому автомобіль Volkswagen Transporter, н.з. НОМЕР_1 знаходиться попереду автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 , а також автомобілі перебувають у одному напрямку.

Згідно з поясненнями водія ОСОБА_1 , які підтримані його захисником, не заперечується факт перестоювання ОСОБА_1 у ліву смугу для руху з метою здійснення маневру обгону, де в подальшому і сталося ДТП, а тому водій ОСОБА_1 мав керуватись вимогами п. 10.1 та 10.3 ПДР України.

Маневр обгонує складнимманевром таполягає зтрьох етапів:(1)етап перестроюванняна зустрічнудля обгону,(2)етап випередженнята (3)етап поверненняна своюсмугу руху,а томуна думкусуду починаючиперестроювання водіймав оцінитидорожню обстановкута повинен був обрати такий режим переміщення, в тому числі швидкість, при якому міг би забезпечити безпеку і переважне право руху всіх транспортних засобів, які рухаються по тій смузі на яку він перестрївся, чого не зробив.

Тому у силу наведеного вище, водій ОСОБА_1 , рухаючись у темну пору доби, об`єктивно мав змогу виявити автомобіль, який рухався по мій смузі, на яку він мав намір перестрооїтись, та повинен був переконатись, що не створює перешкод для інших учасників дорожнього руху, надаючи дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Зважаючи на вищезазначене, на думку суду, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як він, як водій, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, та приходить до переконання про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у межах санкції ст.124КУпАП у виді штрафу.

У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовийзбір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.124КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко