Вирок № 127068920, 05.05.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/284/25

Провадження № 1-кп/362/373/25

ВИРОК

Іменем України

05.05.2025 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

її законного представника ОСОБА_6 ,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Київської області матеріали кримінального провадження № 12024111310001457, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Савинці Рокитнянського району Київської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює водієм, має на утриманні повнолітнього сина, який навчається у закладі фахової передвищої освіти, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, водій ОСОБА_8 , керуючи технічно-справним автобусом марки "ПАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі С100706 по вулиці Київській в селі Крушинка Фастівського району Київської області, в напрямку селища Глеваха, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, та в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), які зобов`язують водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та пункту 10.4 Правил дорожнього руху, відповідно якого перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою, виконуючи маневр повороту ліворуч, проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не впорався з керуванням автобуса марки "ПАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та навпроти будівлі №5 по вул. Київській виїхав на зустрічну смуту руху, відносно свого напрямку руху, де допустив зіткнення з мотоциклом марки "Zongsher", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по вказаній автомобільній дорозі в зустрічному напрямку.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки "Zongsher", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому великого крила основної кістки праворуч з поширенням лінії перелому на суглобову поверхню западини нижньо-щелепного суглобу і піраміду скроневої кістки та закритої травми грудної кістки у вигляді переломів обох ключиць, перелому лівої лопатки, переломів 2-6 ребер праворуч та 2-5 ребер ліворуч, правобічний гідропневмоторакс, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння; закритий уламковий черезвертлюговий перелом правої стегнової кістки, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості здоров`я (більше 21 доби); інші садна на обличчі, садна верхніх та нижніх кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки "Zongsher", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді лівобічного пневмотораксу, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя; рани в ділянці лівого плечового суглобу, рани нижньої третини лівої гомілки, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я (більше 6 днів, але менше 21 доби).

Порушення водієм ОСОБА_8 вимог пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_8 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких він дійсно, 09.09.2024 керував автобусом марки "ПАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виконуючи маневр повороту ліворуч, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, та навпроти будівлі № 5 по вул. Київській в селі Крушинка Фастівського району Київської області виїхав на зустрічну смуту руху, де допустив зіткнення з мотоциклом марки "Zongsher", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Про скоєне шкодує, якби можливо було все повернути назад, то він би не допустив, щоб таке сталося, у залі суду попросив вибачення у потепілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Зазначив, що все життя працює водієм, подібних випадків у нього не було, зазвичай на дорозі обережний та уважний, в той день теж ніби пересвідчився в безпечності руху, але не врахував зміни дорожньої обставновки.

Також повідомив суду, що на його утриманні перебуває тяжко хвора дружина ОСОБА_10 (онкологічне захворювання), яка до того ж має 3 групу інвалідності, перенесла 2 операції, не працює, потребує постійного відвідування спеціалізованих медичних закладів у місті Києві, куди він її відвозить як водій. Крім того, доглядає за матір`ю ОСОБА_11 , 1940 року народження, яка проживає в селі Савинці Білоцерківського району Київської області, та тещею ОСОБА_12 , 1944 року народження, яка проживає в місті Біла Церква, для відвідування яких використовує транспортний засіб під власним керуванням. Окрім непрацюючої дружини, в нього на утриманні перебуває повнолітній син, який продовжує навчання у фаховому коледжі (студент другого курсу). Сам ОСОБА_8 є військовим пенсіонером, отримує пенсію, але основним джерелом доходу в сім`ї лишається його робота водієм, яку він виконував протягом усього трудового стажу, іншої спеціальності не освоював, при цьому ні дружина, ні син не мають права керування транспортним засобом. З огляду на зазначене просив суд врахувати його сімейні обставини та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Показання ОСОБА_8 щодо фактичних обставин справи є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_7 повідомив суду, що шкода потерпілим повністю відшкодована, будь яких претензій до ОСОБА_8 вони не мають. Також повідомив, що подав до суду заяву, якою просив залишити цивільний позов без розгляду.

Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що шкода, завдана йому внаслідок кримінального правопорушення, повністю відшкодована ОСОБА_8 , претензій до обвинуваченого він не має, підтримує заяву представника про залишення цивільного позову без розгляду. Також висловився щодо застосування мінімального покарання обвинуваченому з випробуванням, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначили, що не мають будь-яких претензій до обвинуваченого, він повністю відшкодував всі понесені витрати, у зв`язку з чим просили суд обмежитися мінімальним покаранням та не позбавляти ОСОБА_8 права керування транспортними засобами, бо це фактично єдине джерело його доходів. Подану представником потерпілих - адвокатом ОСОБА_7 заяву про залишення цивільного позову без розгляду підтримали.

Учасники судового провадження просили суд розглядати справу відповідно до вимог частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

У зв`язку з цим суд роз`яснив учасникам судового провадження зміст зазначеної норми, упевнився, що суть такого роз`яснення сприйнята ними правильно та переконався у добровільності їх позицій.

Враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого, заслуховування позиції потерпілих в частині відшкодування завданої шкоди, вивчення даних, які характеризують особу обвинуваченого, дослідження доказів, що свідчать про наявність у кримінальному провадженні речових доказів, процесуальних витрат.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 , заслухавши потерпілих та їх представників в частині відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, речових доказів і процесуальних витрат, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце за обставин, наведених в обвинувальному акті, вина ОСОБА_8 доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії вірно кваліфіковані за частиною другою статті 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання призначення покарання, суд бере до уваги приписи статті 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Під час обрання виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

Як роз`яснено у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за статтею 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтями 12, 25 КК України є тяжким злочином з необережною формою вини, одружений, має сім`ю, тобто міцні соціальні зв`язки, має вищу освіту, є пенсіонером (пенсія призначена за вислугу строків військової служби), працює водієм, на його утриманні перебуває повнолітній син, який навчається у закладі фахової передвищої освіти на 2 курсі денної форми здобуття освіти,та непрацююча дружина ОСОБА_10 , яка має ІІІ групу інвалідності, важко хворіє онкологічним захворюванням. Обвинувачений ОСОБА_8 має виключно позитивні характеристики за місцем роботи та за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, зважаючи на особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, щире розкаяння, добровільне відшкодування збитків потерпілим, те, що він є єдиним джерелом доходу в сім`ї, його вік, стан здоров`я, матеріальний стан, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, зважаючи на інформацію, наведену в досудовій доповіді, зокрема на низьку ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення, низький рівень ймовірної небезпеки для суспільства та можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, з огляду на позицію прокурора, потерпілих та їх представників, висловлену в судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини другої статті 286 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов`язків. На думку суду, таке покарання, без ізоляції від суспільства, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, крім того, відповідатиме меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Що стосується застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке носить альтернативний характер, суд, зважаючи на позицію прокурора та потерпілих, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 працює водієм з 01.08.2013, це є основне джерело доходу для нього та його сім`ї, він як водій забезпечує використання транспорту для проїзду дружини до медичних закладів та відвідування своїх матері та тещі, які потребують постійного нагляду через похилий вік, відсутність у інших членів сім`ї права керування транспортними засобами, ураховуючи позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним, не становити надмірного тягаря для особи (справа "Бакланов проти росії" від 09.06.2005), суд вважає за можливе у цьому випадку обмежитись призначенням обвинуваченому основного покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні (висновки експерта від 26.09.2024 № СЕ-19/111-24/52287-ІТ на суму 3979,50 грн, від 26.09.2024 № СЕ-19/111-24/52285-ІТ на суму 3979,50 грн, від 25.10.2024 № СЕ-19/111-24/52272-ІТ на суму 4775,40 грн, від 21.10.2024 № СЕ-19/111-24/60228-ІТ на суму 3183,60 грн) у загальному розмірі 15 918 гривень відповідно до частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Заявлений цивільний позов потерпілих до Фермерського господарства "Кегичівське", який ухвалою суду від 04.02.2025 було прийнято до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням, слід залишити без розгляду у зв`язку з поданням позивачами (їх представником) заяви про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного та статей 50, 65-67, 75, 76, 286 КК України, керуючись статтями 100, 124, 126, 128, 129, 174, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_8 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 05 травня 2025 року.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Фермерського господарства "Кегичівське" (код ЄДРПОУ 30142235, місцезнаходження: 62405, Харківська область, Харківський район, селище Кутузівка, вул. Шкільна, 6) про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в загальному розмірі 15 918 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень.

Речові докази в кримінальному провадженні - транспортні засоби:

автомобіль марки "ПАЗ", номерний знак НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить Фермерському господарству "КЕГИЧІВСЬКЕ", код ЄДРПОУ 30142235, і постановою слідчого від 09.09.2024 визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та який передано на зберігання представнику вказаного господарства ОСОБА_13 , - після набрання вироком законної сили залишити у власності Фермерського господарства "КЕГИЧІВСЬКЕ";

мотоцикл марки "Zongshen", реєстраційний номер НОМЕР_3 , який постановою слідчого від 09.09.2024 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та який відповідно до розписки від 07.01.2025 передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1