Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №197/77/25
провадження №2/197/245/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі:
секретаря судовогозасідання -Слобідської Л.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
дитини (підліток) ОСОБА_3 ,
розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно сплачених коштів, та
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно сплачених коштів. В обґрунтуванні позовної заяви посилається на те, що 19 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис №01 від 19.01.2010. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитини, ОСОБА_3 . Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживала разом із відповідачкою. 18 серпня 2023 року Широківським районним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 19.06.2023 до досягнення дитини повноліття. Однак з 30.08.2024 дитина почала проживати разом з позивачем та перебувати на повному його утримані за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на вказане, позивач вважає, що сплачені ним аліменти після 30.08.2024 є безпідставно сплаченими, так як дитина фактично проживала разом з ним. Враховуючи вищевикладене позивач просить суд звільнити його від сплати аліментів та стягнути з відповідачки кошти у сумі 11488,75 грн, які сплачені останній в якості аліментів після 30.08.2024.
Провадження у справі відкрито 12.02.2025.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка у судовому засіданні частково визнала позов, не заперечувала проти позовних вимог в частині звільнення позивача від сплати аліментів, в іншій частині просила суд відмовити у задоволенні позову.
Дитина ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що з кінця літа 2024 року проживає разом із батьком за вказаною вище адресою, де навчається у навчальному закладі, періодично також проживає з відповідачкою. Гроші на його потреби надають як батько, так і мати, але батько більше. Крім цього, вказав, що його лікуванням займалась його бабка.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 січня 2010 року Виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис №01.
Від даного шлюбу у сторін по справі народилася спільна дитина - син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
18 серпня 2023 року Широківським районним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 19.06.2023 до досягнення дитиною повноліття, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за даною адресою проживають 4 особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , 2010 року народження, є онуком ОСОБА_4 , постійно проживає в с. Благодатне разом зі своїм батьком, ОСОБА_1 . Зі своєю матір`ю, ОСОБА_2 , бачиться лише на вихідних. Протягом 2023 2024 навального року навчався дистанційно в Широківському ліцеї №1, але весь цей час проживав у бабусі в с. Благодатне.
Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідноіз ст.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3ст.181 Сімейного Кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п.17Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Статтею 182 СК Українипередбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов`язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.
Разом з тим, суд звертає увагу, щостаття 179 СК Українипередбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
При цьому, відповідно дост.273 СК Україниякщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених устаттях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3ст.181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів.Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, аст.273 СК Українидодатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихстаттями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннямист.273 СК Українимає на меті можливість скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом, та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа №711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другоїстатті 197 Сімейного кодексу Україниможе бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі №125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі №219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі №760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі №307/1186/17.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення спору в частині припинення стягнення аліментів, дійшов наступних висновків.
При дослідженні матеріалів справи у їх сукупності судом об`єктивно встановлено, що неповнолітній син, ОСОБА_3 , не проживає з матір`ю, на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає зі своїм батьком - ОСОБА_1 .
Згідно з ч.4ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу у справі №197/738/23, виданого Широківським районним судом Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року.
А також зважаючи на те, що старшим державним виконавцем Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щербаковою Любов Анатоліївною 07.02.2025 було видано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, тим самим з ОСОБА_1 припинилося стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в частині припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача грошових коштів у сумі 11488,75 грн, які сплачені відповідачці в якості аліментів після 30.08.2024, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Правовий аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судом встановлено, що аліментні виплати у розмірі 11 488 грн 75 коп позивач здійснив не добровільно, а в примусовому порядку в межах відкритого виконавчого провадження №73468156 з примусового виконання судового наказу від 18 серпня 2023 року (справа №197/738/23), що набрало законної сили, а, отже, відсутні правові підстави для можливості повернення цих коштів платнику аліментів в порядку, визначеному статтею 1215 ЦК України.
Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з чч.1, 2ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа Криворізький відділ державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тільги Степана, буд. 20, код ЄДРПОУ 34545939) про звільнення від сплати аліментів та повернення безпідставно сплачених коштів задовольнити частково.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом Широківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року у справі №197/738/23.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складений 05.05.2025.
С у д д я: О.Г. Геря
Судове рішення № 127068255, Широківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 05.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 197/77/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: