Ухвала суду № 127067922, 02.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/771/25

№ 2/183/315/25

У Х В А Л А

02 травня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представниці позивача за первісним позовом, Гончаренко Інни Олександрівни, про проведення судового засідання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій, в режимі відеоконференції, -

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вищевказана цивільна справа.

01 травня 2025 року до суду надійшло клопотання від представниці позивача, Гончаренко І. О., про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції. У клопотанні представниця просить суд забезпечити проведення всіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Клопотання передане головуючому судді 02 травня 2025 року.

Ознайомившись з поданим клопотанням, вважаю за необхідне відмовити Гончаренко І. О. у допуску до участі у справі у якості представника ТОВ «Глобал Спліт», виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Відповідно до пункту 18 частини першої розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII.

02 червня 2016 року за № 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший пункту 11). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року (абзац другий пункту 11).

Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) зазначено, що «з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Питання віднесення справи до малозначної, зокрема, незначної складності, та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2, 3 ст. 274 та ч. 1 ст. 277 ЦПК України, вирішує суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Постановленою суддею ухвалою від 31 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначеного судове засідання.

Однак, постановленою судом ухвалою від 20 березня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про зобов`язання вчинення дій до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, об`єднано їх в одне провадження. У зв`язку з прийняттям зустрічного позову, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом або законним представником ТОВ «Глобал Спліт». Також, у матеріалах справи відсутні документи, які визначені частиною четвертою статті 58 ЦПК України, які б підтверджували повноваження Гончаренко І. О. представляти у суді інтереси ТОВ «Глобал Спліт» у порядку самопредставництва. Єдиний реєстр адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/) також не містить відомостей про наявність відповідного свідоцтва у ОСОБА_2 . Загальнодоступні відомості з ЄДРПОУ не містять даних про права ОСОБА_2 вчиняти дії від імені ТОВ «Глобал Спліт». Крім того, Гончаренко І. О. не є керівником ТОВ «Глобал Спліт».

Таким чином, ураховуючи відсутність підстав для віднесення цієї справи до справ незначної складності, є неможливим допуск до участі у справі в суді першої інстанції представниці позивача Гончаренко І. О. за довіреністю, яка не є адвокатом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 212, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

відмовити Гончаренко Інні Олександрівні, яка представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на підставі довіреності від 25 квітня 2025 року у допуску до участі у справі у якості представниці останнього.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» його право укласти угоду на представництво інтересів у цьому цивільному процесі з будь-яким професійним адвокатом, залучити представника в порядку самопредставництва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 02 травня 2025 року.

Суддя Д. О. Парфьонов