Ухвала суду № 127067733, 22.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1284/25

Провадження № 1-кс/202/3048/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000001012 від 26.09.2023 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, маючого середню освіту, неодруженого, працевлаштованого, на утриманні нікого не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст.257, ч.1 ст.14, ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави.

Клопотання вмотивовано тим, що слідчим слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023040000001012 від 26.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_6 , діючи у складі організованого злочинного угруповання, створеного та очолюваного ОСОБА_8 , у період з жовтня по листопад 2024 року в Україні, брав участь у підготовці до насильницького злочину з метою незаконного заволодіння майном, у тому числі у спостереженні за потерпілим, пересуванні на автомобілі, використанні GPS-трекера, а також був співучасником вибуху ручної гранати РГН на території житлового будинку, що створило загрозу життю і здоров`ю людей, та завдало значних матеріальних збитків.

22.04.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існує ризик вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий вказує, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а тому він звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку вчиненого злочину, у зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Просив, врахувавши його міцні соціальні зв`язки, а саме те, що підозрюваний має постійне місце проживання, працевлаштований, раніше не судимий, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що слідчим слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023040000001012 від 26.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджене витягом з ЄРДР та іншими матеріалами доданих до клопотання.

22.04.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий суддя виходить із поняття «обґрунтована підозра», воно не визначене в національному законодавстві, але ж, застосовуючи рішення ЄСПЛ як джерело права, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України , слідчий суддя виходить з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Із доданих до клопотаннядоказів вбачається,що євсі підставивважати щокримінальне правопорушеннямало місцеі що підозрюваний можебути причетнийдо вчиненнякримінального правопорушення,а томуна ційстадії процесу підозрає обґрунтованою.

До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази, а саме: витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події, протоколи допитів потерпілих та свідків, висновок експертизи, а також інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.

Згідно ч.1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим та прокурором доведено існування наступних ризиків, передбачених п.п1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, тому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду;

- підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 у зв`язку із обранням статусу підозрюваного, та отримання можливості ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу як на свідків, потерпілого, а також експертів, з метою перешкоджання їх з`явлення, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення органом досудового розслідування не доведений, та спростовується тим, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який працевлаштований, має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні нікого не має, раніше не судимий.

На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.

Визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 13.05.2025 року з дня затримання підозрюваного.

Разом з тим, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та суспільно-небезпечні наслідки від діяння що підозрюваному інкримінується, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00грн.

На думку слідчого судді, застава самеу такомурозмірі здатназабезпечити виконанняпідозрюваним,покладених нанього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюв межахстроку досудовогорозслідування,тобто до13.05.2025року,включно ізвизначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240,00грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- без поважних причин не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;

- не спілкуватись зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 13.05.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1