Рішення № 127065476, 01.05.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/529/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: Сумська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки, надані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0330 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0138; ведення особистого селянського господарства площею 0,3570 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0137 та площею 0,1230 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0139, розташовані в АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Свої вимогимотивує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області 10 серпня 1995 року за реєстровим номером №99, яким все своє майно заповідала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках. Спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті матері та отримала свідоцтво про право власності за заповітом, а саме на житловий будинок у АДРЕСА_1 , однак у отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки державним нотаріусом їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказані земельні ділянки. За життя ОСОБА_3 не встигла виготовити на власне ім`я державні акти на право власності на земельні ділянки, у зв`язку з чим позивачка позбавлена можливості у позасудовому порядку оформити право власності на земельні ділянки.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час повідомлена належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без фіксування процесу технічними засобами.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи Сумської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 34 зв.б., а.с. 35-36).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Над`ярне, Сумського району Сумської області померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 32 зв. б.).

Відповідно до рішенням виконавчого комітету Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області №15 від 30 листопада 1993 року «Про передачу земельних ділянок в особисту власність громадян» відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,51 га, з яких 0,03 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в с. Над`ярне, Сумського району Сумської області (а.с. 12).

22 вересня 2021 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори Сумської області Блошенко В. І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 її доньці ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовився спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 , з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовився спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 та з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовилася спадкодавиця за заповітом ОСОБА_7 , що складається з житлового будинку під номером АДРЕСА_1 , який належав спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Северинівської сільської ради народних депутатів Сумського району Сумської області 05 червня 1995 року, зареєстроване в реєстрі за №566 (а.с. 16).

Постановою державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В. І. від 27 листопада 2024 року № 1047/02-1 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, надані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0330 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0138; ведення особистого селянського господарства площею 0,3570 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0137 та площею 0,1230 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0139, розташовані в АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що надані у власність ОСОБА_3 вказані земельні ділянки не були сформовані як об`єкти речових прав та державний акт на право власності не було оформлено (а.с. 10-11).

Як вбачається з копії спадкової справи № 464/2000, заведеної після померлої ОСОБА_3 , виданої Сумською районною державною нотаріальною конторою, за життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області 10 серпня 1995 року за реєстровим номером №99, яким все своє майно заповідала ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках. Спадкоємці за заповітом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 (а. с. 28-42, 52 зв. б.).

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав №323335899, №32338488, №323337217 від 20 лютого 2023 року на праві власності ОСОБА_3 належали земельні ділянки площами 0,033 га, 0,123 га, 0,357 га з кадастровими номерами 5924786900:07:001:0138, 5924786900:07:001:0139, 5924786900:07:001:0137 (а.с. 13-15).

Державний акт на право власності ОСОБА_3 за життя не було оформлено.

Документи, що посвідчували право на земельну ділянку, були визначені статтею 23 ЗК України 1993 року. Проте, дію статті 23 було зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26 грудня 1992 року за №19-52.

Пунктом 3 Декрету було визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки. Згідно з пунктом 7 Перехідних Положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч. 1ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положеньст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1ст. 126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності таких юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 володіла спадковим майном, а саме вказаними земельними ділянками на законних підставах, а тому вимоги позивача в частині визнання права власності на спадкове майна підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст.10-13,81,89,200,263,265,268ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимогипредставника позивача ОСОБА_2 адвоката Ейсмонта Євгена Анатолійовича задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на земельні ділянки, надані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0330 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0138; ведення особистого селянського господарства площею 0,3570 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0137 та площею 0,1230 га з кадастровим номером 5924786900:07:001:0139, розташовані в АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей