Рішення № 127060159, 18.01.2024, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9474/23

провадження № 2/361/1775/24

18.01.2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ВУСО про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду в розмірі 58510 грн. 39 коп.

В обґрунтування позову зазначав, що 08 липня 2023 року у селі Погреби, Броварського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортних засобів Volvo XC 90, д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням та DAEWOO NEXIA, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2

19 вересня 2023 року постановою Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/5934/23 ОСОБА_2 визнано винним у вказаній ДТП та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У зв`язку із зазначеною ДТП було пошкоджено його автомобіль Volvo XC 90, д.н.з. НОМЕР_1 , та завдано матеріальних збитків внаслідок протиправних дій винуватця ДТП.

Відповідно до акта виконаних робіт №3318858 від 17 серпня 2023 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Volvo XC 90, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 91186 грн. 20 коп.

Посилався на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_2 за Полісом №214200366 від 19 квітня 2023 року була застрахована у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія ВУСО (далі ПрАТСКВУСО) із лімітом відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих у розмірі 160000 грн. та франшизою у розмірі 3200 грн., та розрахувавши суму збитку із урахуванням амортизаційного зносу деталей ТОВСКВУСО виплатило йому страхове відшкодування в розмірі 32675 грн. 81 коп.

Вважає, що з винуватця ДТП ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між розміром відновлювального ремонту в розмірі 91186 грн. 20 коп. і здійсненим страховим відшкодуванням ТОВСКВУСО у розмірі 32675 грн. 81 коп., що становить 58510 грн. 39 коп. (91186,20 грн. 32675,81 грн.)

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Каченюк О.І. у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд він не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

За змістом ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З`ясувавши позицію сторони позивача, провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 липня 2023 року у селі Погреби, Броварського району Київської області сталася ДТП за участю транспортних засобів Volvo XC 90, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та DAEWOO NEXIA, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортним засобам.

19 вересня 2023 року постановою Броварського міськрайонного суду Київської області винним у цій ДТП визнаний водій автомобіля DAEWOO NEXIA, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 за Полісом №214200366 від 19 квітня 2023 року була застрахована в ПрАТСКВУСО із лімітом відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих у розмірі 160000 грн. та франшизою у розмірі 3200 грн.

Відповідно до акта виконаних робіт №3318858 від 17 серпня 2023 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю Віннер Автомотів вартість відновлювального ремонту автомобіля Volvo XC 90, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 91186 грн. 20 коп.

ПрАТСКВУСО, здійснивши розрахунок страхового відшкодування із урахуванням амортизаційного зносу деталей, здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування за ОСОБА_2 у розмірі 32675 грн. 81 коп., що підтверджується квитанцією про зарахування коштів із призначенням платежу сплата за договором №214200366.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ізст.22ЦК Україниособа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування.Збитками є втрати,яких особазазнала узв`язку зізнищенням абопошкодженням речі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У п. 3 ч. 2 ст.11ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У ч. 2 ст.1187ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 4 постанови №4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснив, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За змістом ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 липня 2004 року №1961-IV (далі Закон №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У ст. 29 Закону №1961-IV встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Враховуючи, що ПрАТСКВУСО здійснило виплату ОСОБА_1 із урахуванням зносу в розмірі 32675 грн. 81 коп., то враховуючи наведені норми законодавства різниця в розмірі 58510 грн. 39 коп. між виплаченою сумою 32675 грн. 81 коп. та завданою шкодою в розмірі 91186 грн. 20 коп. підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 із відповідача ОСОБА_2 як з винної у ДТП особи.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №645/3746/16 зазначив, що вартість матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту це різні суми, які не можна ототожнювати, тому вартістю відновлювального ремонту пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку це та сума, яку за Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що обґрунтованим буде стягнення різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 дійшов висновку, що правильним є стягнення із винної особи різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом із тим, розмір матеріального збитку, який відшкодовується страховиком, визначається з метою врегулювання страхових правовідносин, і що умови визначення розміру страхового відшкодування, передбачені нормами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, жодним чином не можуть обмежувати права потерпілої особи отримати відшкодування шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1. ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем ОСОБА_2 не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, також він не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової підлягає задоволенню у межах заявлених вимог, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню завдана майнова шкода в розмірі 58510 грн. 39 коп.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі до суду позову сплачений судовий збір у розмірі

1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 259, 263 265, 280 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , майнову шкоду в розмірі 58510 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот десять) грн. 39 коп. та судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дутчак І. М.