Рішення № 127060037, 19.03.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2025Справа № 910/14842/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Старовойтову Є.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" вул. Гончара/Гоголівська 76/2 А, м. Київ, 01054

до 1. Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вул. Хрещатик, 36, м. Київ,01044

2. Комунального підприємства "Київський метрополітен" просп. Берестейський, 35, м. Київ, 03056

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОРЕТ ІНВЕСТ" 01103, місто Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 28-В

про внесення змін до договору

Представники сторін:

Від позивача: Плахін Є.В.

Від відповідача 1: Боднар-Дякуновська О.Г.

Від відповідача 2: Каменська О.Ю.

Від третьої особи: Голуб Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київський метрополітен" про внесення змін до п. 12.2 Інвестиційного договору № 050-13/і/143 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" від 02.12.2024 року, укладеного між сторонами, шляхом викладення його в наступній редакції:

"п. 12.2. Термін дії цього Договору становить 15 (п`ятнадцять) років 4 місяці та 14 днів з дати набрання чинності".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неможливість виконання своїх зобов`язань за інвестиційним договором в повному обсязі протягом всього періоду дії правочину внаслідок настання істотної зміни обставин, які неможливо було передбачити під час укладення інвестиційного договору, у зв`язку з чим, посилаючись на ст. 652 ЦК України та рішення Київської міської ради № 160/9968 від 31.10.2024 року, позивач зазначає про наявність підстав для внесення змін до спірного договору в частині продовження строку його дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14842/24, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОРЕТ ІНВЕСТ" та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.01.2025.

У підготовче засідання 29.01.2025 з`явились уповноважені представники позивача, відповідачів 1,2 та третьої особи.

Судом повідомлено, що до початку підготовчого засідання через систему «Електронний суд» надішли: 27.12.2024 від представника позивача - клопотання б/н від 27.12.2024 про долучення доказів на виконання ухвали суду від 17.12.2024; 02.01.2025 від представника відповідача 1 відзив на позовну заяву б/н від 02.01.2025, з доказами надсилання на адреси інших учасників справи, в якому Департамент економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за перечує проти позовних вимог, посилаючись на недоведення позивачем одночасної наявності всіх чотирьох умов істотної зміни обставин та відсутність однак форс - мажору в обставинах, зазначених позивачем в якості підстав для внесення змін до договору за рішенням суду, а також зазначає про обрання позивачем неефективного способу захисту. Окрім цього відповідач 1 заявляє про сплив позовної давності 26.06.2022 року до вимог позивача в частині внесення змін до інвестиційного договору у зв`язку з визнання недійсною односторонньої відмови Департаменту від інвестиційного договору.

Також через систему «Електронний суд» 06.01.2025 від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.01.2025, з доказами надсилання на адреси інших учасників справи, в якому КП «Київський метрополітен» просить суд відмовити в задоволенні позовну, зазначаючи, що до повноважень постійно діючої конкурсної комісії із залучення інвесторів, утвореної розпорядженням Київського міського голови № 212 від 08.03.2024 року, організатора конкурсу та замовника реалізації інвестиційного проекту не віднесено розгляд питань щодо зміні істотних умов укладених інвестиційних договорів, зокрема, строків їх дії; від представника позивача 07.01.2025 надійшла відповідь б/н від 07.01.2025 на відзив відповідача 1, з доказами надсилання її на адреси учасників справи, в якій ТОВ «Москіто Мобайл» не погоджується з доводами відповідача 1 та зазначає про безпідставність їх в частині спливу строку позовної давності, оскільки в обґрунтування позовних вимог позивач посилається не на обставини чи підстави для розірвання інвестиційного договору, а на тривалий строк, потягом якого позивач не міг виконувати умови такого договору, що спричинив істотну зміну обставин. Додатково позивач наголошує на тому, що внесення змін до інвестиційного договору не покладає на відповідачів жодних додаткових витрат, в той час як завершення робіт відповідає інтересам суспільства і територіальної громади міста Києва; 13.01.2025 від представники позивача надійшла відповідь б/н від 12.01.2025 на відзив відповідача 2 на позовну заяву, з доказами надсилання на адреси учасників справи, в якій позивач просить відхилити заперечення відповідача 2 та наголошує, що КП «Київський метрополітен» у відзиві фактично зазначив про необхідність продовження строку дії інвестиційного договору відповідно до рішення Київської міської рад від 31.10.2024 № 160/9968.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, а також зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/14842/24 та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2025 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 27.02.2025 року, з метою надання сторонам можливості подання письмових пояснень та письмових відповідей на питання суду, протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.03.2025.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему «Електронний суд» від представника позивача 11.03.2025 надійшло клопотання б/н від 11.03.2025 про долучення доказів, а саме копій актів готовності закінчених будівництвом об`єктів, актів готовності подачі напруги та звіту про стан реалізації інвестиційного проекту за ІІІ квартал 2024 року. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи станом на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 19.03.2025 до суду не надходило.

Поряд із цим суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтею 167 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 про відкриття провадження у справі № 910/14842/24, а саме протягом п`яти днів з дня отримання відповідей на відзиви, відповідачі 1,2 мали подати заперечення на відповіді на відзиви на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідачі 1, 2 не скористалися наданими їм процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, в підготовчому засіданні 29.01.2025 представники відповідачів 1, 2 повідомили суд про відсутність намірів реалізації права на подання заперечень на відповіді на відзиви.

В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі 1, 2 не скористались наданими їм процесуальними правами, зокрема, останніми не надано заперечень на відповіді на відзиви, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

У судові засідання з розгляду справи по суті 27.02.2025 та 19.03.2025 з`явились уповноважені представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті 27.02.2025 та 19.03.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2 в судових засіданнях з розгляду справи по суті 27.02.2025 та 19.03.2025 року проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, та просили відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судових засіданнях з розгляду справи по суті 27.02.2025 та 19.03.2025 року надав пояснення щодо суті спору та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції, чинній на момент укладення інвестиційного договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що складаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про інвестиційну діяльність» державне регулювання інвестиційної діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Управління державними інвестиціями здійснюється органами державної влади та органами влади Автономної Республіки Крим та включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій по інвестуванню бюджетних і позабюджетних коштів.

У відповідності до статті 16 Закону України «Про інвестиційну діяльність» Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території, в тому числі шляхом погодження питань про створення виробничих і соціальних об`єктів, використання природних ресурсів суб`єктами інвестиційної діяльності.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Так, Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 року №528/1189 затверджено Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Положення № 528/1189), яке визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладання інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об`єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об`єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Згідно п. 1.2 Положення № 528/1189 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

Відповідно до п. 4 Положення № 528/1189 організатором інвестиційних конкурсів встановлено Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

За змістом пункту 1.5. Положення № 528/1189 рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

У відповідності до п. 2.1. рішення Київської міської ради "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 15.03.2012 року № 198/7535 Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, прийняття розпорядження про проведення конкурсу та про затвердження переможця покладено на виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Відповідно до пункту 1.6 Положення № 528/1189 об`єктом інвестиційного конкурсу можуть бути, зокрема, інші інвестиційно привабливі об`єкти, у тому числі земельні ділянки, об`єкти архітектурної та містобудівної діяльності, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об`єктів у власність відповідно до умов конкурсу.

Згідно з п. 2.1.1. вказаного положення пропозиції до переліку об`єктів, які потребують залучення інвестицій, надаються щомісячно організатору конкурсу структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головними управліннями, управліннями, балансоутримувачами зазначених об`єктів.

Організатор конкурсу формує перелік об`єктів за формою (додаток 2, таблиці 1 - 3) та подає його на розгляд Комісії. Робоча група розглядає запропоновані переліки об`єктів та формує перелік інвестиційно привабливих об`єктів, у тому числі земельних ділянок. Після визначення робочою групою переліку інвестиційно привабливих об`єктів організатор конкурсу забезпечує їх оформлення за формою (додаток 2, таблиця 4) та подає на розгляд Комісії. Комісія щотижня (або в інші визначені Комісією терміни) розглядає пропозиції робочої групи, зазначений перелік та своїм протокольним рішенням визначає об`єкти, по яких пропонується проведення інвестиційних конкурсів (п.п. 2.1.4., 2.1.5. Положення).

Так, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 року № 1403 «Про затвердження складу постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва» (зі змінами) 17.10.2011 року виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було прийнято розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1916 «Про проведення інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста».

В подальшому, відповідно до Положення № 528/1189 організатором конкурсу 08.10.2013 року було оприлюднено оголошення про проведення інвестиційного конкурсу та проведено конкурс по виявленню найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені, за наслідками якого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 29.10.2014 року № 1230 затверджено переможцем інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідомобайл» (відповідач у справі) (протокол постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.09.2014 року № 61/2014). Організатору конкурсу - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у встановленому порядку доручено укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено сторонами, 02.12.2014 між Департаментом економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу за договором, відповідач 1 у справі), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (замовник за договором, відповідач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідомобайл" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл") (інвестор за договором, позивач у справі) укладено Інвестиційний договір №050-13/і/143 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого сторони з метою забезпечення надання в Київському метрополітені якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста Києва здійснюють діяльність щодо будівництва, експлуатації об`єкта інвестування та вчинення сторонами інших дій, передбачених цим Договором.

Розділами 2-13 Договору сторони узгодили предмет договору, строки, порядок та умови здійснення реалізації інвестиційного проекту, права та обов`язки організатора конкурсу, інвестора та замовника, відповідальність сторін, обставини непереборної сили, порядок вирішення спорів, зміни до договору, заміну замовника в договорі, набрання чинності, дію договору та його припинення тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно п. 12.1 Договору датою набрання чинності цього Договору є дата реєстрації Договору в Департаменті економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що вказана на титульній сторінці цього Договору.

Відповідно до п. 12.2 Договору термін дії цього Договору становить 10 (десять) років з дати набрання чинності.

Наразі, з урахуванням умов п. 12.1 Договору суд зазначає, що Договір набрав чинності 02.12.2014 року.

При цьому, за відсутності на наданій позивачем копії примірника Договору відмітки про реєстрацію в Департаменті економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), сторонами дата набрання Договором чинності не заперечується.

Додатково сторонами вносились зміни до Договору шляхом укладення Додаткових угод, зокрема, № 4 від 17.05.2016 року, № 7 від 08.10.2021 року, № 8 від 31.12.2021 року, № 9 від 17.07.2023 року, № 10 від 03.01.2024 року, № 12 від 25.07.2024 року, зокрема, щодо продовження строків реалізації, внесення змін до графіку фінансування та реалізації будівництва за інвестиційним проектом.

Також сторонами погоджені Додаток № 1 - Форма для подання інформації (звіту) інвестором про стан реалізації інвестиційного проекту згідно з підпунктом 5.2.10 Договору, Додаток № 3 - Графік фінансування та реалізації будівництва.

Вказаний Договір та Додаткові угоди до нього підписані представниками організатора конкурсу, замовника та інвестора і скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є інвестиційним договором, який підпадає під правове регулювання норм Закону України "Про інвестиційну діяльність", яким визначені загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності в Україні.

Згідно ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (в редакції, яка діяла на момент укладення вказаного договору) (далі - Закон) інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

Відповідно до ст. 4 Закону об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Частина 2 ст. 4 цього Закону забороняє інвестування в об`єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Як визначено умовами розділу І Договору, об`єктом інвестування є Wi-Fi мережа в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста в тому числі система відеоспостереження (п. 2.1 Договору).

Проектною документацією (ПД) за визначенням п.1.1.12 Договору є затверджені у встановленому законодавством України та цим Договором порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошторисна документація, які розробляються для Будівництва Об`єкта та/або Частин Об`єкта інвестування.

Згідно з п. 2.2 договору складовими частинами об`єкта інвестування є:

- Wi-Fi мережа, що включає: комплекси апаратних, програмних, інженерно-технічних засобів та телекомунікаційних і електричних мереж на 52 станціях Київського метрополітену. Будівництво Wi-Fi мережі на нових станціях Київського метрополітену здійснюється Інвестором в розумні строки та на умовах цього Договору (п. 2.2.1.1.Договору); комплекси апаратних, програмних, інженерно-технічних засобів телекомунікаційних і електричних мереж у рухомому складу (774 вагони ) Київського метрополітену. Будівництво Wi-Fi мережі в нових вагонах Київського метрополітену здійснюється Інвестором в розумні строки та на умовах цього Договору (п 2.2.1.2. Договору); комплекси апаратних, програмних, інженерно-технічних засобів та телекомунікаційних і електричних мереж на всіх перегонах (в тунелях) ліній Київського метрополітену. Будівництво Wi-Fi мережі на нових перегонах (тунелях) Київського метрополітену здійснюється Інвестором в розумні строки та на умовах цього Договору (п. 2.2.1.3. Договору); біллінгову систему (будівництво здійснюється та технологічних площадках Інвестора поза територією Київського метрополітену) (п. 2.2.1.4. Договору);

- система відеоспостереження, що включає: комплекси апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів та мереж (пасивних), призначених для збору, обробки, збереження та передачі відеоінформації на 37 станціях Київського метрополітену (кількість постійна та не залежить від введення в експлуатацію нових станцій метрополітену) та об`єкті ГУ МВС України в місті Києві, що знаходиться аз адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15 (п. 2.2.2.1. Договору); комплекси апаратних, програмних та інженерно - технічних засобів, призначених для збору, обробки, збереження та передачі (пасивне обладнання) відеоінформації у рухомому складі Київського метрополітену, а саме: комплекси апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів для відеоспостереження в 3-х зчепах (15 вагонів) Київського метрополітену, які встановлюються інвестором; комплекси апаратних, програмних та інженерно-технічних засобів для відеоспостереження, наявних на момент підписання Договору у 30 вагонах Київського метрополітену, які адаптуються Інвестором для передачі відеоданих аз допомогою Wi-Fi мережі; телекомунікаційна інфраструктура (мережі) в інших 729 вагонах та у вагонах парку поповнення метрополітену, створена Інвестором (без проведення модернізації цієї мережі), з можливістю подальшого встановлення, підключення та інтеграції нових пристроїв системи відеоспостереження (відеокамер, засобів збереження відеоінформації та моніторів) силами замовника (п. 2.2.2.2. Договору).

Частиною 1, 2 ст. 5 Закону визначено, що суб`єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

За результати аналізу вищезазначених правових норм, які діяли на момент укладення вказаного Договору суд доходить висновку, що інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Отже, інвестиційним договором є договір, укладений з метою реалізації будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

При цьому, суд звертає увагу, що мета інвестиційного договору - це той безпосередній господарсько-правовий результат, якого намагаються досягти сторони в процесі його укладання та виконання. Інвестиційний договір спрямований на досягнення кінцевої мети інвестування, яку визначено Законом України "Про інвестиційну діяльність" - досягнення внаслідок здійснення інвестицій певного результату, одержання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту, тобто можливим є здійснення інвестицій з досягненням сукупної мети, а тому здійснення інвестицій по своїй природі включає виконання своїх зобов`язань як інвестором, так і замовником.

Згідно визначення понять, наведених в розділі І Договору: будівництво об`єкта інвестування - сукупність проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, спрямованих на будівництво та введення в експлуатацію об`єкта інвестування або частини об`єкта інвестування; інвестиційний проект - сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових, та інженерно-технічних заходів, які здійснюються сторонами для забезпечення будівництва об`єкта інвестування, його експлуатації в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. Договору інвестор забезпечує будівництво та експлуатацію Wi-Fi мережі та фінансування всіх пов`язаних з цим витрат протягом всього строку дії Договору, а також забезпечує будівництво системи відеоспостереження та фінансування всіх пов`язаних з цим витрат.

За умовами п. 2.6 Договору в рамках реалізації Інвестиційного проекту та в межах цього Договору інвестору делегується частина функцій Замовника будівництва щодо Об`єкта інвестування, а саме: визначення та залучення проектних, будівельних і інших організацій для реалізації Інвестиційного проекту; збір вихідних даних, погодження, експертиза та затвердження в передбаченому законодавством України порядку проектної документації (затвердження проектної документації здійснюється наказом Інвестора); отримання в установленому законодавством України порядку від свого імені та на своє ім`я дозвільних документів на здійснення будівельних робіт, введення в експлуатацію та Експлуатації Об`єкта інвестування та/або Частин Об`єкта інвестування (окрім дозвільних документів для Експлуатації Системи відеоспостереження, які інвестор має отримати на ім`я замовника) та інших необхідних документів, в тому числі визначених Завданням на проектування.

Окрім цього, згідно п. 2.11 Договору інвестор набуває право власності на Wi-Fi мережу в повному обсязі або поступово частинами після введення в експлуатацію Wi-Fi мережі (в цілому або частково згідно з ПД). Інвестор оформляє право власності на Wi-Fi мережу в установленому законодавством України порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно п. 3.1 Договору загальна орієнтовна вартість будівництва об`єкта інвестування, в т.ч. Wi-Fi мережі та систем відеоспостереження, відповідно до конкурсної пропозиції інвестора складає 100 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Загальна орієнтовна вартість будівництва Об`єкта інвестування, визначена у пункті 3.1. цього Договору, може змінюватись відповідно до затвердженої в установленому порядку ПД (п. 3.2 Договору).

Також, як погоджено сторонами в спірному Договорі, інвестор: сплачує організатору конкурсу кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 10 100 000,00 грн. без урахування ПДВ. У разі зміни Загальної орієнтовної вартості Будівництва Об`єкта інвестування, визначеної в пункті 3.1. цього Договору, розмір коштів на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва не змінюється (п.3.4); компенсує Замовнику витрати, пов`язані із виконанням підготовчих робіт (розробкою техніко-економічних показників, технічного завдання), у розмірі 248 961,00 грн. з урахуванням ПДВ протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором (п.3.5); забезпечує розробку, погодження, проведення експертизи та затвердження проектної документації на Об`єкт та/або Частину Об`єкта інвестування протягом 6 (шести) місяців з дня набрання чинності цим Договором. За наявності об`єктивних причин, за погодження з Організатором конкурсу та Замовником, цей термін може бути подовжено, але у будь-якому разі він не повинен перевищувати 12 (дванадцяти) місяців з дня набрання чинності цим Договором (п. 3.6).

При цьому, обставини виконання сторонами зобов`язань за Договором в частині сплати інвестором передбачених умовами останнього платежів до предмета доказування у даній справі, з огляду на предмет спору, не входять. В той же час, спір між сторонами щодо фактичного виконання умов Договору в частині внесення платежів відсутній.

Наразі, позивачем зазначено в позовній заяві та відповідачами не заперечувалось, що інвестор повністю виконав передбачене п. 3.4 Договору зобов`язання та сплатив передбачені у вказаному пункті платежі.

Як визначено умовами п.2.5 Договору, реалізація Інвестиційного проекту здійснюється відповідно до умов цього Договору, Конкурсної документації, Конкурсної пропозиції та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 3.10 Договору будівництво об`єкта та/або частин об`єкта інвестування відбувається відповідно до розробленої і затвердженої у встановленому законодавством України та умовами цього Договору порядку проектної документації, графіка фінансування і реалізації Інвестиційного проекту, відомчих документів замовника та умов цього Договору. Етапність або черговість будівництва об`єкта інвестування визначається в завданні на проектування.

Так, згідно визначення, наведеного в п.1.1.13 Договору, завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства України вимоги Замовника до планувальних, архітектурних, інженерних, технічних і технологічних рішень, а також властивостей Об`єкта інвестування та/або Частин Об`єкта інвестування, його основних параметрів та організації будівництва.

Згідно п. 3.11 Договору строк будівництва повинен бути не більше нормативного, що визначається проектною документацією. Інвестор або залучені ним виконавці обов`язково повинні мати ліцензії (кваліфікаційні сертифікати) на проектування та виконання робіт з будівництва об`єкта та/або частин об`єкта інвестування, а також сертифікати (свідоцтва) на матеріали та обладнання, що будуть застосовуватися при його будівництві, копії яких інвестор має надати замовнику.

Як передбачено п. 10.1 Договору, чинними і обов`язковими для сторін визнаються виключно ті зміни й доповнення до цього Договору, що здійснені за їх взаємною згодою уповноваженими особами сторін в письмовій формі.

Всі зміни, доповнення, додатки та додаткові угоди до цього Договору є його невід`ємною частиною у разі, якщо вони підписані належним чином уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками відповідних Сторін та зареєстровані відповідним чином організатором конкурсу (п. 10.2 Договору).

Судом встановлено за матеріалами справи, що 17.05.2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. п. 1.1.3, 1.1.9, доповнити п. 3.9 Договору другим абзацом, доповнити Договір Додатком № 3 "Графік фінансування та реалізації першої черги будівництва за робочим проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста. І черга будівництва".

Зокрема, сторони погодили підпункт 1.1.3. пункту 1.1. Договору викласти в наступній редакції: « 1.1.3. «Частина Об`єкта інвестування» - окремий елемент або Черга будівництва Об`єкта інвестування, який/яку побудовано згідно з цим Договором, та на який/яку у встановленому законодавством України порядку розроблена, погоджена Замовником (окрім біллінгової системи), а також ГОЛОВНЕ(ОГО) УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У М. КИЄВІ та УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ В МЕТРОПОЛІТЕНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У М. КИЄВІ (в частині елементів Системи відеоспостереження, що розміщуються на цих об`єктах, відповідно до затвердженої ПД), та затверджена (схвалена) Інвестором відповідна проектна документація. Частини Об`єкта інвестування визначаються Замовником, погоджуються Інвестором та зазначаються в завданні на проектування будівництва Об`єкта інвестування.».

Також підпункт 1.1.9. пункту 1.1. Договору викладено в наступній редакції: « 1.1.9. Будівництво Об`єкта інвестування та/або Частин Об`єкта інвестування» - комплекс (сукупність) проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт (заходів), спрямованих на технічне переоснащення (як вид будівництва) Київського метрополітену та введення в експлуатацію Об`єкта інвестування або Частин Об`єкта інвестування.».

Пункт 3.9. Договору доповнено 2 абзацом такого змісту: «Графіки фінансування та реалізації Інвестиційного проекту можуть визначатись Сторонами, як на Об`єкт інвестування в цілому так і на Частини Об`єкта інвестування відповідно до розробленої та затвердженої (схваленої) у встановленому законодавством України порядку та згідно з умовами Договору, ПД, які оформляються у вигляді додатків до Договору, які є невід`ємними частинами Договору.», а також доповнено Договір Додатком № 3 «Графік фінансування та реалізації першої черги будівництва за робочим проектом «Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста. І черга будівництва», що додається.

Згідно п. 2 Додаткової угоди № 4 від 17.05.2016 року до Договору інвестор здійснює фінансування відповідно до Графіка фінансування та реалізації першої черги будівництва Об`єкта інвестування, визначеного у Додатку № 3, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 4 від 17.05.2016 року до Договору з незалежних від Інвестора обставин (до таких обставин відносяться рішення державних органів, установ, підприємств щодо відмови у наданні дозвільних документів, укладанні договорів, без яких Інвестор не має права здійснювати будівництво Об`єкта інвестування та/або Частини Об`єкту інвестування), до Графіка фінансування та реалізації першої черги будівництва Об`єкта інвестування, за згодою Сторін, можуть бути внесені зміни в частині пролонгації строків, що оформлюється шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Окрім цього, Додатковою угодою № 7 від 08.10.2021 року до Договору сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.13 та п. 3.6 Договору, зокрема, виклавши п. 2.13 розділу 2 Договору в новій редакції: « 2.13 Інвестор має право відчужувати введену в експлуатацію Wi-Fi мережу (в цілому або її частини), окрім Системи відеоспостереження, на користь будь-якої третьої особи (набувача), при цьому Інвестор зобов`язаний забезпечити та несе повну відповідальність за належне утримання та якісну Експлуатацію Wi-Fi мережі згідно з вимогами цього Договору, як на станціях, так і в тунелях і вагонах Київського метрополітену, з подальшим внесенням відповідних змін до цього Договору в порядку, передбаченому законодавством України, передбачивши зобов`язання третьої особи (набувача) виконувати відповідні зобов`язання, пов`язані з володінням, належним утриманням і Експлуатацією Wi-Fi мережі (в цілому або її частин) та інших умов Договору, зокрема, передбачених пунктами 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 цього Договору.», та викласти Додаток № 3 "Графік фінансування та реалізації будівництва за інвестиційним проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" у новій редакції.

Згідно Додатку № 3 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 7 від 08.10.2021 року) сторони погодили графік фінансування та реалізації будівництва за інвестиційним проектом «Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста»: Введення в експлуатацію І черги - 29.04.2022 року, Виконання робіт з проектування II черги - 05.08.2022 року, Введення в експлуатацію II черги - 13.03.2023 року, виконання робіт з проектування ІІІ черги - 14.04.2023 року, Введення в експлуатацію III черги - 20.11.2023 року, Виконання робіт з проектування IV черги - 24.11.2023 року, Введення в експлуатацію IV черги - 11.03.2024 року.

Додатковою угодою № 8 від 31.12.2021 року до Договору сторони виклали преамбулу Договору у новій редакції, зазначивши Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОРЕТ ІНВЕСТ" набувачем за договором, а також виклали підпункт 2.13.2 пункту 2.13 та розділ 14 Договору у новій редакції. Зокрема, згідно «п.2.13.2 набувач після набуття права власності на Wi-Fi мережу (в цілому або її частини) в межах строку дії даного Договору наділяється правами та обов`язками Інвестора, що пов`язані з володінням, належним утриманням і експлуатацією Wi-Fi мережі (в цілому або її частини) згідно з умовами цього Договору, в межах взятих на себе зобов`язань ,визначених пунктом 2.13 цього Договору».

Додатковими угодами № 9 від 17.07.2023 року, № 10 від 03.01.2024 року, № 12 від 25.07.2024 року сторонами викладено Додаток № 3 "Графік фінансування та реалізації будівництва за інвестиційним проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" у новій редакції, зокрема, продовжено як строки окремих етапів, так і загальні строки реалізації будівництва за інвестиційним проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", а саме до 11.03.2024 року ( угода № 9), 02.12.2024 року (угода № 10) та 02.12.2024 року (угода № 12) відповідно.

Так, відповідно до Додатку № 3 до Договору в редакції Додаткової угоди № 12 від 25.07.2024 року, копія якого наявна в матеріалах справи, сторонами погоджені наступні терміни реалізації інвестиційного проекту: ведення в експлуатацію І черги - 02.12.2024 року, виконання робіт з проектування ІІ черги - 02.07.2024 року, введення в експлуатацію ІІ черги - 02.12.2024 року, виконання робіт з проектування ІІІ черги - 02.08.2024 року, введення в експлуатацію ІІІ черги - 02.12.2024 року, виконання робіт з проектування IV черги - 02.10.2024 року, введення в експлуатацію IV черги - на 02.12.2024 року.

Як зазначено позивачем, змін строків реалізації будівництва за інвестиційним проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" була пов`язана з істотною зміною обставин, настання яких сторони не передбачали та яка зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, що від неї вимагалися.

Суд зазначає, що положеннями спірного Договору позивач як інвестор має права: визначення та залучення проектних, будівельних і інших організацій для реалізації Інвестиційного проекту (п.п.2.6, 5.1.5); отримання в установленому законодавством України порядку від свого імені та на своє ім`я дозвільних документів на здійснення будівельних робіт, введення в експлуатацію та Експлуатації Об`єкта інвестування та/або Частин Об`єкта інвестування (п.п.2.6, 5.1.6); встановлювати та підключати технологічне обладнання до мереж електроживлення у відповідності до нормативно-правових актів України, умов цього Договору та ПД (п.5.1.11); визначення розмірів місячної/річної плати за послуги з розміщення телекомунікаційних мереж та обладнання в тунелях, на станціях та у вагонах метрополітену, необхідних для реалізації Інвестиційного проекту (п.5.1.11).

Позивач стверджує в позовній заяві, що станом на грудень 2024 року ним як інвестором виконано та виконуються наступні роботи за Договором: проведені роботи технічного аудиту мережі; замінені джерела безперебійного живлення на 12-ти станціях Пускового комплексу 1-ї черги (ПК1), встановлені точки доступу та відеокамери, які були демонтовані КПКМ для збереження; завершено відновлювальні роботи в мережі на 12-ти станціях ПК1: встановлено точки Wi-Fi доступу та камери системи відео-нагляду відповідно до проектної документації;· проведено технічний аудит та відновлювальні роботи мережі в тунелях (7 перегонів: Майдан Незалежності - Площа Льва Толстого, Льва Толстого - Олімпійська, Лук`янівська - Золоті ворота, Дніпро - Арсенальна, Арсенальна - Хрещатик, Золоті ворота - Палац спорту, Палац спорту - Кловська); придбано, змонтовано та введено в експлуатацію обладнання ядра мережі (кондиціонери, ДБЖ, батареї, комутатори тощо); проведені роботи по заміні кабелю на першій лінії в перегонах М. Незалежності - пл. Л. Толстого - Олімпійська; проведено роботи по відновленню електроживлення на перегонах; придбано та доставлено в Україну обладнання нового постачальника Huawei для проведення пілотного випробування обладнання для тунелів та рухомого складу; проведено успішне пілотне випробування нового обладнання у рухомому складі та тунелях та складений протокол випробувань; введено в експлуатацію Центральне ядро Wi-Fi мережі в серверній інженерного корпусу метрополітену та Wi-Fi мережа в Київському метрополітені на 12-ти станціях: Університет, Хрещатик, Арсенальна, Дніпро, Майдан Незалежності, Площа Льва Толстого, Олімпійська, Кловська, Палац Спорту, Золоті Ворота, Лук`янівська, Театральна; виконано радіо-планування місць установки обладнання та підготовка HLD, LLD, NRFU для підготовки робочих проектів 3-ї та 4-ї черг: Лісова, Чернігівська, Святошин, Житомирська, Академмістечко, Героїв Дніпра, Мінська, Оболонь, Почайна, Палац «Україна», Либідська, Деміївська, Голосіївська, Васильківська, Виставковий центр, Іподром, Теремки, Осокорки, Позняки, Харківська, Вирлиця, Бориспільська, Червоний хутір; ведеться розробка проектної документації 3-ї та 4-ї черг; проведено демонтаж обладнання існуючої мережі в рухомому складі та тунелях для сервісного обслуговування та заміни обладнання для відновлення роботи мережі; укладено договори з постачальниками та придбане обладнання та матеріали для будівельно-монтажних робіт 2-ї черги; поведена підготовка до будівельних робіт з магістральною оптикою 2-ї черги; проведена підготовка до початку будівельних робіт на станціях 2-ї черги, ведеться підготовка до будівельних робіт з магістральною оптикою 3-4-ї черги; ведеться підготовка до початку будівельних робіт на станціях 3-4-ї черги; погоджено із КПКМ проекти 2-ї черги будівництва (Дарниця, Лівобережна, Гідропарк, Вокзальна, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська, Нивки, Тараса Шевченко, Контрактова площа, Поштова площа, Сирець, Дорогожичі, Печерська, Звіринецька, Видубичі, Славутич); оновленні технічні вимоги до системи відеоспостереження; пройдено експертизу робочих проектів 2-ї черги будівництва (Дарниця, Лівобережна, Гідропарк, Вокзальна, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська, Нивки, Тараса Шевченко, Контрактова площа, Поштова площа, Сирець, Дорогожичі, Печерська, Звіринецька, Видубичі, Славутич); завершені будівельно-монтажні роботи та проведено комісійне приймання «Київський метрополітен» для подачі електроживлення по станціях Нивки, Гідропарк, Дарниця, Поштова площа, Лівобережна, Контрактова, Тараса Шевченка, Берестейська.

При цьому, на підтвердження часткового виконання Договору позивачем долучено до матеріалів справи копії: Актів готовності закінчених будівництвом об`єктів у сфері телекомунікації до експлуатації № 1 від 27.05.2021 року, № 2 від 15.07.2021 року, № 3 від 15.07.2021 року, № 4 від 15.07.2021 року, № 5 від 17.11.2021 року, № 6 від 17.11.2021 року, № 7 від 17.11.2021 року, № 8 від 17.11.2021 року, № 9 від 15.12.2021 року, № 10 від 15.12.2021 року, № 11 від 15.12.2021 року, № 12 від 15.12.2021 року, № 13 від 15.11.2021 року, за змістом яких, зокрема, позивачем та замовником засвідчено виконання передбачених проектною документацією робіт на об`єктах згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, обладнання об`єкта телекомунікації встановлено та підключено до електричних мереж живлення метрополітену відповідно до проектної документації та згідно з актами про їх прийняття після випродувань ,результати яких відповідають нормативним показникам.; Актів про готовність до подачі напруги електрообладнання ТОВ «Москіто Мобайл», встановленого на станціях «Контрактова площа», «Поштова площа», «Гідропарк», «Лівобережна», «Тараса Шевченка», «Дарниця», по проекту "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" 2-га черга будівництва від 19.11.2024 року, складених комісією, зокрема, за участі замовника та інвестора, згідно яких роботи по монтажу електрообладнання виконані згідно з робочим проектом та змонтоване обладнання відповідає нормативній, технічній та погодженій проектній документації в частині енергопостачання, та готове до подачі напруги.

Як вбачається зі змісту вказаних актів, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт, зазначених в таких актах, з боку замовника відсутні.

Докази пред`явлення відповідачем 2 як замовником заперечень щодо якості та обсягів виконаних робіт та відмови від підписання актів, а також претензій щодо повного та належного виконання позивачем умов інвестиційного Договору в частині, зазначеній у вказаних актах, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 5.2.10 Договору інвестор зобов`язаний щоквартально, до 10 (десятого) числа першого місяця кварталу, наступного за звітним, в письмовому вигляді подавати Організатору конкурсу інформацію (звіт) щодо стану реалізації Інвестиційного проекту в цілому та окремих його етапів за формою згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Так, в матеріалах справи наявна копія Звіту про стан реалізації інвестиційного проекту за ІІІ Квартал 2024 станом на 10.10.2024 року, згідно якого здійснено розробку проектної документації: погоджено з КП «Київський метрополітен» та проведено експертизу робочих проектів 2-ї черги будівництва (Дарниця, Лівобережна, Гідропарк, Вокзальна, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська Нивки, Тараса Шевченка, Контрактова площа, Поштова площа, Сирець, Дорогожичі, Печерська, Звіринецька, Видубичі, Славутич) експертною організацією «Інспектрум»; тримає комісійне обстеження об`єктів 3 та 4 черг для визначення умов та місць підключення обладнання для проектування та будівництва; проведено радіо-панування та визначені місця установки точок доступу на станціях 3 та 4 черг; ведеться розробка проектної документації 3 та 4 черг, а також виконані будівельні роботи: завершені будівельно - монтажі роти по станціях Гідропарк, Дарниця, Поштова площа, Лівобережна. Планується комісійне приймання КП «Київський метрополітен» для подачі електроживлення; тривають будівельно - монтажні роботи на станціях Нивки, Контрактова площа, Тараса Шевченка.

Разом з тим, як зазначає позивач у позовній заяві та висловлено в судових засіданнях по розгляду справи по суті, протягом стоку дії Договору існували обставини, які перешкоджали позивачу, як інвестору, повною мірою та своєчасно реалізовувати свої права і виконувати обов`язки за Договором та не залежали від позивача.

Зокрема, 19.12.2017 року на засіданні постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1403 від 22.10.2007 року, за наслідками розгляду питання про стан виконання та можливість розірвання Договору було прийнято рішення, оформлене протоколом №103/2017, яким вирішено: Департаменту повідомити Товариство про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів, шляхом направлення відповідного повідомлення; доручити Підприємству проінформувати Департамент про результати виконання Товариством умов Договору; у разі не усунення Товариством порушень умов Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення Департаментом (організатор конкурсу) повідомлення про розірвання Договору, останній буде вважатися розірваним; доручити Підприємству провести інвентаризацію встановленого Товариством обладнання в процесі реалізації Договору та доповісти Комісії в лютому 2018 року.

Листом від 27.12.2017 року №050/13-10829 Департаментом було повідомлено позивача про прийняття Комісією рішення від 19.12.2017 року, оформленого протоколом №103/2017, щодо розірвання Договору та: вказано про необхідність безумовного виконання умов Договору протягом 30 календарних днів з моменту направлення цього листа та надання організатору конкурсу (копії замовнику) інформації про фактичне виконання зазначеного зобов`язання та робіт згідно договору з копіями підтвердних документів і фото фіксацією; звернуто увагу, що відповідно до п. 12.7 Договору та наведеного рішення Комісії у разі не усунення інвестором порушень умов Договору протягом 37 календарних днів з дня направлення організатором конкурсу на адресу інвестора, зазначену в договорі, цього повідомлення про розірвання, Договір буде вважатись розірваним.

Так, листом від 06.02.2018 року №050/13-899 організатор конкурсу з посиланням на рішення Комісії від 19.12.2017 року, оформлене протоколом №103/2017, та лист організатора конкурсу від 27.12.2017 року №050/13-10829 повідомив позивача про фактичне припинення Договору з 01.02.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, умовами пункту 12.5. Договору встановлено, що організатор конкурсу має право розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку невиконання або неналежного виконання інвестором зобов`язань, передбачених пунктами 2.13, 3.9, 3.11, 5.2.1 - 5.2.3, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.9 - 5.2.11, 5.2.14, 5.2.19, 5.2.24 цього договору, в порядку, передбаченому цим договором.

У відповідності до пунктів 12.6., 12.7. Договору у разі невиконання інвестором зобов`язань за цим договором питання розірвання цього договору за пропозицією організатора конкурсу/замовника виноситься на розгляд комісії. Після розгляду комісії та прийняття нею рішення організатор конкурсу повідомляє інвестора про: необхідність безумовного виконання умов цього договору протягом 30 календарних днів; терміни розірвання цього договору у разі не усунення інвестором порушень його умов. У разі не усунення інвестором порушень умов цього договору протягом 37 календарних днів з дня направлення організатором конкурсу на адресу інвестора, зазначену в договорі, повідомлення про розірвання, цей договір буде вважатись розірваним.

Не погоджуючись з односторонньою відмовою організатора від Договору та вважаючи відсутніми правові підстави для такої односторонньої відмови, яка суперечить умовам Договору та приписам ст.651 ЦК України та ст. 188 ГК України, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київський метрополітен" з вимогами про: визнання недійсною односторонню відмову Департаменту від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 року "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену у листах Департаменту №050/13-10829 від 27.12.2017 року та №050/13-899 від 06.02.2018 року; визнання недійсною односторонню відмову Підприємства від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 року "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену у листі Підприємства №57-НТ від 16.02.2018 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 року у справі № 910/1289/19, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсною односторонню відмову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 року "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста", викладену в листі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.12.2017 року №050/13-10829 та зобов`язано Комунальне підприємство "Київський метрополітен" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" доступ до встановленого на об`єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену обладнання в рамках Інвестиційного договору №050-13/і/143 від 02.12.2014 року "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" для проведення планових ремонтно-технічних робіт. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Москіто Мобайл» у справі № 910/1289/19 суд виходив з мотивів, що зібраними в матеріалах справи доказами не підтверджується існування правових підстав для розірвання в односторонньому порядку Інвестиційного договору згідно листа Департаменту від 27.12.2017 року №050/13-10829 у відповідності до встановленої пунктами 12.5.-12.7. Договору процедури, такий правочин не відповідає наведеним положенням Договору та приписам статей 6, 11-13, 203, 611, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України, що в силу норми статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним. Відтак, за висновками суду, вимога Товариства про визнання недійсною односторонньої відмови Департаменту від Договору, викладеної в листі Департаменту від 27.12.2017 року №050/13-10829, є обґрунтованою та законною. Водночас, правові підстави для визнання недійсними листів Департаменту від 06.02.2018 року №050/13-899 та Підприємства від 16.02.2018 року №57-НТ відсутні, адже останні не містять притаманних правочину (в т.ч. односторонньому) ознак - не породжують жодних правових наслідків.

В той же час, як зазначено в рішеннях суду у справі № 910/1289/19, наявні в матеріалах справи докази підтверджують фактичне невизнання відповідачами права ТОВ «Москіто Тобайл» на доступ до вагонів, тунелів та станцій Київського метрополітену з метою проведення планових ремонтно-технічних робіт встановленого в рамках Договору обладнання, що полягає у відмові в наданні такого доступу, а тому в силу приписів статей 11, 14, 525, 526, 590 Цивільного кодексу України та пункту 5.1.8 Договору вимога позивача про зобов`язання Підприємства надати Товариству доступ до встановленого на об`єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях Київського метрополітену обладнання в рамках діючого Договору для проведення планових ремонтно-технічних робіт є правомірною. При цьому, спірне обладнання розташовано саме в Київському метрополітені, а тому питання доступу до нього не входить до сфери управління Департаменту, що виключає можливість зобов`язання останнього на вчинення відповідних дій.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів виконати умови Договору суд зазначив, що позивачем не конкретизовано, які саме дії в межах взятих останніми на себе зобов`язань за Договором слід зобов`язати вчинити. У свою чергу, виключно за наслідками невиконання відповідних зобов`язань у іншої сторони виникає право на захист своїх порушених прав і інтересів в суді, в т.ч. шляхом пред`явлення вимоги про примусове виконання тих чи інших дій іншою стороною, а тому така вимога не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.

Таким чином, факти відсутності у позивача як інвестора доступу до вагонів, тунелів та станцій Київського метрополітену з метою проведення планових ремонтно - технічних робіт (відновлення можливості використання мережі Wi-Fi; ремонту телекомунікаційної мережі; перевірки справності встановленого обладнання; необхідності проведення технічних випробувань системи відеоспостереження тощо) на об`єктах, які розташовані у вагонах, в тунелях та на станціях київського метрополітену, а також доступу до власного обладнання в рамках діючого Договору, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 року у справі №910/1289/19, яке набрало законної сили, в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, встановлених судом у справі № 910/1289/19, а також зазначаючи про фактичну відсутність з 01.02.2018 року по 24.06.2019 року, а саме 1 рік 4 місяці та 23 днів у товариства права доступу до об`єкта будівництва з незалежних від інвестора причин, за умови вжиття позивачем всіх можливих заходів для продовження виконання умов Договору, ТОВ «Москіто Мобайл» зазначає про позбавлення товариства як інвестора можливості виконання умов Договору з незалежних від товариства причин протягом зазначеного тривалого періоду.

Крім того, як наголошує позивач та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року у справі № 910/21481/16, яке набрало законної сили, у зв`язку з порушенням укладеного між сторонами Договору № 05ВФ позики грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) від 12.05.2016 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннком Україна" як позикодавця суму основного боргу у розмірі 2 900 000,00 грн., пеню у розмірі 331 122,93 грн., 3% річних у розмірі 32 565,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 121800,00 грн. та судовий збір у розмірі 50 782,33 грн.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року у справі № 910/21481/16, яке набрало законної сили 10.02.2017 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 року), Господарським судом міста Києва 22.02.2017 року видано відповідний наказ, який було пред`явлено стягувачем до виконання.

В межах виконавчого провадження № 53565999, відкритого 15.03.2017 року на примусове виконання зазначеного вище рішення у справі № 910/21481/16, державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) було накладено арешт на майно позивача, зокрема, технічне обладнання для будівництва об`єкту інвестування, розташоване на станціях метро.

В подальшому, як встановлено судом, згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» з майна позивача 08.04.2021 року знято арешт, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про зняття арешту з майна позивача від 08.04.2021 року ВП № 53565999, якою, зокрема, постановлено зняти арешт з технічного обладнання, місце розташування якого інженерний корпус ст. метро: Університет, Хрещатик, Арсенальна, Дніпро, Майдан Незалежності, Площа Льва Толстого, Олімпійська, Кловська, Палац Спорту, Золоті Ворота, Лук`янівська, Театральна.

Отже, за доводами позивача, з незалежних від нього причин інвестор не міг продовжити виконання Договору після його поновлення 25.06.2019 року до зняття арешту з обладнання, тобто в період з 24.06.2019 по 08.04.2021, що становить 1 рік 9 місяців 15 днів.

Крім того, відповідно до п. 5.2.20 Договору інвестор зобов`язаний забезпечувати під технічним наглядом замовника (для робіт на території замовника) відновлення (ремонт, заміну обладнання тощо) можливості використання Wi-Fi мережі за її функціональним призначенням в строки, передбачені нормативно-правовими актами України та підвідомчими актами замовника.

З умов Договору вбачається, що його виконання безпосередньо пов`язане з виконанням робіт на об`єктах замовника (станції, вестибюлі, перегони, потяги).

Зокрема, КП "Київський метрополітен" листом від 13.03.2020 року № 35-НГ повідомив позивача, що не заперечує щодо надання послуг технічного нагляду в нічний час на станціях та перегонах між ними три зміни на тиждень.

Додатково обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на обставини початку 24.02.2022 року повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, введення в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема, згідно зі змінами, внесеними Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 року, № 49/2024 від 05.02.2024 року, № 271/2024 від 06.05.2024 року, № 469/2024 від 23.07.2024 року, № 740/2024 від 28.10.2024 року, № 26/2025 від 14.01.2025 року, та на даний час не скасовано.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 06.12.2022 року № 1364, визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 року № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), додатком (Переліком) до якого, у п. 2.11 "Вся територія міста Києва" була віднесена до території активних бойових дій з 24.02.2022 року по 30.04.2022 року.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, позивач зазначає, що у зв`язку з бойовими діями, які відбувалась в межах Київської області та передмісті міста Києва, а також запровадженням комендантської години працівники підрядника у період з 24.02.2022 по 02.04.2022 не могли виконувати роботи на станціях метрополітену, тобто протягом 1 місяця та 9 днів (39 днів).

Судом встановлено, що на виконання п. 2.6 Договору позивачем до виконання робіт було залучено підрядника, а саме 19.02.2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Ай Ті" було укладено Договір підряду з будівництва та обслуговування елементів мережі бездротового широкосмугового доступу до мережі Інтернет на умовах "під ключ" № М/20211802.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору підрядник за окремими Замовленнями Замовника, на свій ризик та на умовах визначених даним Договором, зобов`язується здійснювати Роботи з проектування, будівництва, введення в дію та обслуговування елементів мережі бездротового широкосмугового доступу до мережі Інтернет - систем забезпечення покриття широкосмугового доступу до мережі Інтернет Замовника, виконувати інші роботи та надавати передбачені даним Договором послуги, а Замовник зобов`язується прийняти їх Результати та оплатити такі Роботи і послуги.

Згідно п. 14.1. зазначеного Договору останній вступає в дію та вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діятиме протягом 3 (трьох) років, тобто до 19 лютого 2023 року.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з військовою агресією проти України, небезпекою для життя та здоров`я працівників, що зумовила масовий виїзд за межі м. Києва, ТОВ «Спейс Ай Ті» листом № 220228-01 від 28.02.2022 року повідомило позивача про неможливість виконувати зобов`язання за Договором № М/20211802 у визначені строки та об`ємах щонайменше до 01.09.2022 року.

Також листом № 230217-01 від 17.02.2023 року ТОВ «Спейс Ай Ті» з посиланням на введення воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів повідомило позивача про неможливість виконання умови Договору № М/20211802, а також готовність виконувати останній у разі потреби та за наявності фінансування у більш уповільнені строки або виключно в частині побудови системи відеоспостереження.

З урахуванням наведених обставин позивач зазначає в позовній заяві, що внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України підрядник позивача - ТОВ «Спейс Ай Ті» відмовився продовжувати дію укладеного 19.02.2020 року Договору підряду з будівництва та обслуговування елементів мережі бездротового широкосмугового доступу до мережі Інтернет на умовах "під ключ" № М/20211802, відтак, зважаючи на умови п. 3.11 Договору, згідно якого інвестор або залучені ним виконавці обов`язково повинні мати ліцензії (кваліфікаційні сертифікати) на проектування та виконання робіт з будівництва Об`єкта та/або Частин Об`єкта інвестування, а також сертифікати (свідоцтва) на матеріали та обладнання, що будуть застосовуватися при його будівництві, копії яких інвестор має надати Замовнику, та п. 5.2.12, згідно якого інвестор має право залучати для будівництва Об`єкта інвестування, Експлуатації Wi-Fi мережі, а також до моменту оформлення права власності на Систему відеоспостереження територіальною громадою міста Києва, для Експлуатації Системи відеоспостереження підрядні організації, що мають ліцензії, інші дозвільні документи на проведення відповідних робіт, виникла необхідність у пошуку нового підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кейлінк», з яким позивачем було укладено 24.11.2023 року договір підряду на виконання будівельно - монтажних робіт.

Таким чином, як наголошує позивач, відмова підрядника - ТОВ «Спейс Ай Ті» продовжувати дію Договору № М/20211802 від 19.02.2020 року зумовлена істотною зміною обставин, і як результат необхідність пошуку нового підрядника стали для позивача істотною зміною обставин, які неможливо було передбачити під час укладення Договору, що зумовило неможливість виконання позивачем спірного Договору протягом 9 місяців 5 днів.

В той же час позивач зазначив, що під час повітряних тривог позивач та його підрядники не можуть належно виконувати роботи, оскільки під час повітряних тривог 46 підземних станцій Київського метрополітену працюють як укриття, отже позивач звертає увагу, що проведення робіт в метрополітені можливе лише в нічний час за відсутності сигналів повітряної тривоги.

При цьому позивач вказує, що згідно з даними КМДА в період з 02.04.2022 по 19.02.2023 зафіксовано 65 повітряних тривог в нічний час в робочі дні та в період з 24.11.2023 по 01.10.2024 - 78 днів, коли повітряні тривоги відбувались в нічний час в робочі дні, що унеможливило виконання робіт в метрополітені в цей час з незалежних від позивача причин протягом 6 місяців 18 днів.

Додатково в обґрунтування неможливості виконання інвестиційного Договору зазначає позивач в позовній заяві про факт призову 26.04.2022 року генерального директора ТОВ «Москіто Мобайл» - ОСОБА_1 до лав Збройних сил України, часткове покладення обов`язків Генерального директора (без права підпису) наказом Генерального директора ОСОБА_1 від 26.04.2022 року на технічного директора ОСОБА_2 , та подальше звільнення останнього за власним бажанням 09.08.2022 року.

Таким чином, за доводами позивача, з 26.04.2022 року робота товариства є ускладненою відсутністю Генерального директора, що затримує процеси прийняття рішень, підписання від імені інвестора документів, а тому інвестор не може належним чином виконувати зобов`язання за Договором і дана обставина триває з 26 квітня 2022 року до дати звернення з позовом до суду, а саме - 2 роки 5 місяців 14 днів (898 днів).

Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності позивач зазначає, що не може належним чином та відповідно до запланованих строків виконувати свої зобов`язання за Договором у зв`язку зі зміною істотних обставинам, які зумовлені причинами, що не залежать від позивача, які не можливо було передбачити під час укладення Договору, і які інвестор не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

Така істотна зміна обставин, на переконання позивача, призвела до неможливості завершення робіт в межах строку дії Договору та до необхідності продовження строку його дії. Зокрема, вищезазначені причини істотної зміни обставин фактично скоротили ефективний строк дії Договору на 5 років 4 місяці та 14 днів.

Оскільки Договір передбачав 10-річний строк реалізації інвестиційного проекту, а фактично ефективний строк дії скоротився майже вдвічі, а також посилаючись на те, що інвестор на момент закінчення дії Договору буде позбавлений права на його повноцінну реалізацію, що відповідно до п. 2.1. Інвестиційного договору передбачає не лише Будівництво Об`єкта інвестування, а й його Експлуатацію, та оскільки інвестор має намір завершити виконання умов Договору та виконати свої зобов`язання щодо будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста, листом від 25.10.2024 року № 85-10/24 позивач звернувся до відповідачів з пропозицією на підставі ст. 652 ЦК України внести зміни до Договору, а саме продовжити строк дії Договору на 5 років 4 місяці 14 днів, викласти п. 12.2 Договору в новій редакції, зокрема: "Термін дії цього Договору становить 15 (п`ятнадцять) років 4 місяці та 14 днів з дати набрання чинності". До вказаного листа, який отриманий відповідачем 1 - 28.10.2024 року та відповідачем 2 - 29.10.2024 року, позивачем додано підписний зі своє сторони проект відповідної додаткової угоди до Договору.

Відповідач 1 листом від 26.11.2024 року № 050/13-4355 повідомив про відсутність правових підстав щодо укладення додаткової угоди про продовження терміну дії договору. При цьому аргументуючи свою відмову, відповідач 1 послався на Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо, об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 року № 7537/7578 "Про затвердження Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо, об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Поряд із цим позивач зазначає, що 31 жовтня 2024 року Київською міською радою було прийняте Рішення № 160/9968 "Про деякі питання, пов`язані з підтримкою суб`єктів господарювання міста Києва на період дії правового режиму воєнного стану", яким було внесені зміни до Рішення №7537/7578 та доповнено пунктом 2.2. наступного змісту: "строк дії інвестиційний договорів, укладених до 24 лютого 2022 року (крім інвестиційних договорів, строк дії яких завершений), продовжується строком на 2 роки з дня прийняття цього рішення на підставі відповідних письмових заяв інвесторів", що, за твердженням позивача, є безумовною підставою для продовження строку дії Договору.

Окрім цього, позивач посилається на наданий 04.11.2024 Торгово-промисловою палатою України за зверненням позивача Висновок про істотну зміну обставин № 2537/1-5-71, яким підтверджено настання істотної зміни обставин щодо виконання зобов`язань інвестором за інвестиційним договором №050-13/і/143 від 02.12.2014 року, пов`язаної з:

- розірванням в односторонньому порядку організатором конкурсу Договору, в результаті чого інвестор на 1,5 роки втратив доступ до об`єкта будівництва, свого обладнання, що унеможливило виконання Договору на цей строк;

- накладенням арешту на майно (обладнання) для будівництва об`єкту інвестування, що унеможливило його використання та виконання робіт з будівництва об`єкту інвестування;

- відмовою генерального підрядника від поновлення договору у зв`язку з неможливістю його виконання, зумовленою введенням воєнного стану та тривалий пошук нового генерального підрядника;

- воєнного агресією російської федерації проти України та введення режиму воєнного стану;

- неможливістю проведення робіт на об`єктах КП "Київський метрополітен", у зв`язку з повітряними тривогами та використанням станцій метро в якості укриття.

Таким чином, у зв`язку з недосягненням сторонами згоди щодо внесення змін до Договору та оскільки за результатами звернення до відповідачів з листом про укладення відповідної додаткової угоди до Договору в редакції, запропонованій позивачем, від Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не одержано згоди на внесення відповідних змін до умов Договору, позивач звернувся в судовому порядку з вимогами про внесення змін на підставі ст. 652 ЦК України до п. 12.2 Інвестиційного договору № 050-13/і/143 від 02.12.2014, шляхом викладення його в наступній редакції:" 12.2. Термін дії цього Договору становить 15 (п`ятнадцять) років 4 місяці та 14 днів з дати набрання чинності".

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним Інвестиційного договору № 050-13/і/143 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" від 02.12.2024 року та/або його окремих положень суду не надано.

Будь - які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Конституційний Суд України в п.3.2 Рішення від 10.11.2011 року № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 зазначив, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.181 Господарського кодексу України).

Так, підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).

За умовами п. 10.1 Договору, чинними і обов`язковими для сторін визнаються виключно ті зміни й доповнення до цього Договору, що здійснені за їх взаємною згодою уповноваженими особами сторін в письмовій формі.

Всі зміни, доповнення, додатки та додаткові угоди до цього Договору є його невід`ємною частиною у разі, якщо вони підписані належним чином уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками відповідних Сторін та зареєстровані відповідним чином організатором конкурсу (п. 10.2 Договору).

Натомість, зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, передбачена у статті 652 ЦК, за змістом якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 920/660/22, від 12.10.2023 у справі № 910/5029/22, від 19.01.2023 у справі № 910/14623/21, від 20.06.2023 у справі № 910/7583/22, від 17.05.2023 у справі № 914/865/22).

Отже, за змістом статті 652 ЦК зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин. При цьому закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК, при істотній зміні обставин.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року у справі №363/1834/17 навела висновок, за яким істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1 статті 627 ЦК), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 ЦК, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 цієї статті), тобто, що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом «найменших негативних наслідків» для сторін договору.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 910/15264/21 зазначено, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання. Подібна позиція щодо суті істотної зміни обставин була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

Суд зазначає, що настання форс-мажору та настання істотної зміни обставин призводять до різних правових наслідків, встановлених статтями 617 та 652 ЦК України.

Ураховуючи викладене, положення статті 652 ЦК України можуть бути застосовані до правовідносин лише у випадку відсутності існування обставин непереборної сили та за умови доведення наявності всіх чотирьох умов, передбачених частиною другою цієї статті.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого КМУ, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд звертає увагу, що на відміну від форс-мажору, істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Відтак, форс-мажор (ст.617 ЦК України) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК України) є різними правовими ситуаціями та мають різну правову природу, отже стаття 652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але позивач має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду.

Наразі, з урахуванням змісту позовних вимог та підстав даного позову суд зазначає, що питання щодо наявності/відсутності саме форс-мажору не є предметом спору та розгляду судом у цій справі, позаяк суд розглядає спір та робить висновки в межах предмета і підстав поданого позову, якими сам позивач визначив статтю 652 ЦК України (зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин), в тому числі, з посиланням на висновок Торгово-промислової палати України № 2537/1-5-71 від 04.11.2024 року про істотну зміну обставин.

Таким чином, предметом дослідження та оцінки судом у даній справі виходячи з принципу диспозитивності господарського судочинства є наявність чи відсутність правових підстав для внесення в порядку частини другої статті 652 Цивільного кодексу України змін до Договору шляхом визнання укладеною запропонованої позивачем редакції п. 12.2 Договору та продовження строку виконання робіт у зв?язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору.

За приписами частини 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відтак, саме на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 01 липня 2020 року у справі № 914/887/18, від 27.02.2018 року у справі № 927/764/17, від 17.04.2018 року у справі № 927/763/17 та від 12.06.2018 року у справі № 910/21034/17).

При цьому, істотні обставини в розумінні ст.652 ЦК України повинні мати місце саме після, а не до укладення договору.

За результатами правового аналізу вказаної норми статті 652 ЦК України суд зазначає, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як встановлено судом, в якості підстав для внесення змін Договору в частині продовження строку його дії на 5 років 4 місяці та 14 днів позивач посилається на зміну таких істотних обставин як:

- розірвання відповідачем 1 в односторонньому порядку Договору, внаслідок чого позивач не міг здійснювати права та виконувати обов`язки за договором протягом 1 року 4 місяців 23 днів (01.02.2018 - 24.06.2019);

- накладення арешту на майно (обладнання) позивача, а результаті якого замовник не надавав доступу до об`єктів метрополітену, де встановлене обладнання, внаслідок чого позивач не міг здійснювати права та виконувати обов`язки за договором протягом 1 року 9 місяців 15 днів (24.06.2019 - 08.04.2021);

- неможливість підрядника виконувати обов`язки через бойові дії в Київській області та передмісті Києва протягом 1 місяця 9 днів (24.02.2022 - 02.04.2022);

- призов директора до лав ЗСУ, що обмежило можливість здійснення прав та виконання обов`язків протягом 2 років 5 місяців 14 днів (26.04.2022 - 10.10.2024).

Крім того, періодично починаючи з 02.04.2022 по 19.02.2023 та з 24.11.2023 по 01.102024 позивач не міг здійснювати права та виконувати обов`язки за договором внаслідок обмеження роботи в метрополітені через повітряні тривоги.

Суд зазначає, що згідно ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 наголошувала, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 ЦК України.

В контексті вищенаведеного суд погоджується з твердженнями позивача про те, що в момент укладення Договору у 2014 році жодна з його сторін не могла передбачити воєнної агресії російської федерації проти України та введення режиму воєнного стану, яке у даному випадку безпосередньо випнуло на можливість позивача здійснювати права та виконувати обов`язки за Договором.

Активні бойові дії, повітряні тривоги, призов директора безпосередньо мали вплив на можливість здійснення позивачем своїх прав та виконання обов`язків.

Також позивач не міг передбачити, що внаслідок односторонньої відмови відповідача 1 від договору, яка в подальшому визнана судом недійсною, не буде мати доступу до об`єктів метрополітену для можливості належного виконання своїх зобов`язань за Договором .

Накладення арешту на технічне обладнання позивача, яке знаходилось на станціях метрополітену не могло бути передбачене позивачем у 2014 році під час укладення договору, відповідно, укладаючи вказаний Договір, його сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, позивач не міг усунути причини, які зумовили зміну обставин.

Крім того, суд враховує, що укладаючи інвестиційний договір сторони розрахували отримати результат від інвестиційної діяльності, зокрема, позивач розраховував на окупності своїх інвестицій та комерційної експлуатації Wi-Fi мережі, замовник розрахував на отримання системи відеосопостереження та надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста.

За висновками суду, у даному випадку непродовження Договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить їх того, на що вони розраховували при укладенні договору. Крім того, будуть порушені інтереси значного кола третіх осіб - користувачів метрополітену.

При цьому з суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає, що такий ризик зміни обставин несе в даному випадку саме позивач.

За приписами ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, оцінивши встановлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що даний спір має важливий соціальний аспект, про що свідчить, зокрема, подана громадянами до Київської міської ради електронна петиція № 11417 "Запустити у підземці безкоштовний швидкісний WI-FI", яка зібрала 6039 підписів, у відповіді на яку № 228-КМГ-3714 від 19.12.2022 року Київський міський голова у рамках забезпечення якості надання телекомунікаційних послуг жителям і гостям міста Києва, та належного функціонування обладнання, яке входить до складу мережі WI-FI, повідомив про підтримку електронної петиції та подальшу реалізацію порушеного в ній питання.

На переконання суду, даний випадок є винятковим, відтак, з метою задоволення суспільних потреб жителів та гостей міста Києва, враховуючи стан виконання робіт інвестором, їх об`єм та враховуючи, що залишаються невирішеними питання завершення впровадження об`єкту інвестування, за висновками суду доцільним є продовження строку дії Договору на строк, зазначений позивачем в листі від 25.10.2024 року № 85-10/24.

Додатково суд наголошує, що продовження строку дії Договору та внесення до нього відповідних змін не покладає на відповідачів жодних додаткових витрат, натомість завершення робіт за правочином з боку позивача буде слугувати суспільним інтересам та відповідати запиту суспільства та територіальної громади щодо забезпечення безкоштовного та швидкісного WI-FI у Київському метрополітені.

Таким чином, приймаючи до уваги визначений п. 12.2 Договору термін дії останнього, який становить 10 (десять) років з дати набрання чинності, враховуючи зміст заявлених вимог та встановлені судом обставини, які перешкоджали позивачу здійснювати права та виконувати обов`язки за договором (розірвання відповідачем 1 договору, накладення арешту на обладнання, бойові дії та повітряні тривоги в Києві, призов директора, відмова підрядника від виконання робіт), суд зазначає про наявність підстав для внесення змін в Договір на 5 років 4 місяці та 14 днів, тобто на строк, тривалість якого визначається сукупністю проміжків часу, коли інвестор не міг здійснювати свої права та виконувати обов`язки за Договором.

Наразі, як свідчать матеріали справи, строк, на який позивач просить суд продовжити строк дії Договору, позивачем було зазначено також в листі на адресу відповідача 1 № 85-10/24 від 25.10.2024 року, в якому інвестор просив продовжити строк дії Договору на 5 років 4 місяці та 14 днів, до 16 квітня 2025 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим та правомірним буде внесення змін в п. 12.2.Договору та продовження терміну дії договору на 5 років 4 місяці та 14 днів, встановивши тривалість дії останнього 15 років 4 місяці 14 днів.

При цьому судом враховано, що предметом даного позову є вимоги про внесення змін до п.12.2 Договору, без пред`явлення позовних вимог про внесення відповідних змін до Додатку № 3 до Договору, зміст якого безпосередньо пов`язаний зі строком дії правочину та можливістю реалізації інвестором своїх прав та обов`язків, отже суд наголошує, що у зв`язку із внесенням змін до договору в судовому порядку, сторони не позбавлені права та можливості внести зміни до Додаток № 3 "Графік фінансування та реалізації будівництва за інвестиційним проектом "Будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" та викласти його у новій редакції з урахуванням внесених змін як в позасудовому, так в судовому порядку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Суд звертає увагу, що після звернення позивача до відповідачів з листом № 85-10/24від 25.10.2024 року про продовження дії Договору, Київською міською радою 31.10.2024 року прийнято рішення № 160/9968, яким пункт 2 рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023 року № 7537/7578 "Про затвердження Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва" викладено у новій редакції, а саме: "2. Установити, що:

2.1. розгляд заявок, поданих до набрання чинності цим рішенням, та процедура з підготовки та проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, розпочата до набрання чинності цим рішенням, завершується відповідно до Положення, затвердженого пунктом 1 цього рішення;

2.2. строк дії інвестиційних договорів, укладених до 24 лютого 2022 року (крім інвестиційних договорів, строк дії яких завершений), продовжується строком на два роки з дня прийняття цього рішення на підставі відповідних письмових заяв інвесторів. ".

Наразі, вказаним рішення доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) протягом 14 календарних днів з дня прийняття цього рішення вжити належних заходів для його виконання та оформлення і підписання додаткових угод до інвестиційних договорів.

З урахуванням всіх обставин справи суд зазначає, що за відсутності передбаченого приписами цивільного законодавства права органів місцевого самоврядування на одноособове внесення змін до укладеного договору на підставі власних актів (рішення), оскільки право на внесення змін до договору виникає лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, матеріали справи не містять будь - яких доказів реалізації виконавчим органом Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вказаного рішення КМР № 7537/7578, а саме з метою укладення додаткових угод до Договору щодо продовження його дії.

Поряд із цим суд наголошує на тривалості процедури укладення інвестиційного договору за наслідками проведення інвестиційного конкурсу органами місцевого самоврядування, зокрема, як в даному спірному випадку, з 2011 року (прийняття розпорядження № 1916 про проведення інвестиційного конкурсу) до 2014 року (укладення спірного Договору з позивачем), у зв`язку з чим в контексті наведеного та враховуючи обсяг виконаних позивачем на виконання спірного Договору робіт суд вважає нераціональним та нелогічним вчинення дій з проведення нового інвестиційного конкурсу з метою будівництва Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста та пошуку нового інвестора, який має продовжити виконання робіт за Договором в частині, що залишилась невиконаною ТОВ «Москіто Мобайл».

Суд наголошує, що згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, зміст принципу справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

З урахуванням вищенаведеного суд доходить висновку про наявність умов, визначених ч. 2 ст.652 Цивільного кодексу України, та підстав, передбачених ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, для продовження строку дії Договору та, відповідно, продовження строку виконання робіт інвестором, оскільки військова агресія Російської Федерації проти України та зупинення виробничих процесів, в тому числі в результаті ракетних обстрілів та повітряних тривог, а також інші обставини, зокрема, розірвання Договору, відмова підрядника, накладення арешту на майно, та, як наслідок, затримка у виконанні робіт, не залежали від позивача та призвели до порушення строків виконання Договору.

Така зміна обставин мала місце після укладення договору, її усунення не залежало від позивача, в той час як виконання умов Договору на існуючих на даний час умовах щодо строків виконання робіт порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору. При цьому, покладення на позивача ризику настання непередбаченої військової агресії та введення в Україні воєнного стану, та як наслідок, затримка у виконанні робіт, не узгоджуються із такими визначеними ст. 3 Цивільного кодексу України засадами цивільного законодавства як справедливість та розумність.

Таким чином, запропоновані позивачем зміни до Договору щодо збільшення строку дії останнього не суперечать чинному законодавству України, і, за висновками суду, є абсолютно виправданими та законними, відтак, приймаючи до уваги обставини даної справи суд вважає доведеними позивачем факти наявності істотної зміни обставин, погоджується з доводами останнього та зазначає про наявність підстав для застосування положень ч. 4 ст. 652 ЦК України і, відповідно, необхідність внесення змін до п. 12.2 спірного Договору, укладеного між позивачем та відповідачами, в частині продовження строку його дії.

Щодо заяви відповідача 1 про застосування строків позовної давності суд зазначає, що як наголошує Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Отже, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язане з реалізацією права на справедливий судовий розгляд.

Суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України), а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку, якщо строк визначений роками (частина перша статті 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд наголошує, що у даному випадку право на внесення змін до Договору виникло з моменту змін істотних обставин і може бути реалізоване протягом всього строку дії вказаного договору.

Разом з цим судом враховано, що пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року: з 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України запроваджено карантин. Карантин діє протягом всього часу з дати запровадження з 12.03.2020 року, та в подальшому був продовжений постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023 року до 30.06.2023 року.

Отже, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу з урахуванням дії карантину на території України з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року строк позовної давності збільшено на увесь строк дії карантину.

Окрім цього, згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Розділ "Прикінцеві положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 згідно із Законом України "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 року (далі Закон України № 2120-IX від 15.03.2022 року).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 року, № 49/2024 від 05.02.2024 року, № 271/2024 від 06.05.2024 року, № 469/2024 від 23.07.2024 року, № 740/2024 від 28.10.2024 року, № 26/2025 від 14.01.2025 року та на даний час не скасовано.

Отже, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу з урахуванням дії на території України воєнного стану починаючи з 24.02.2022 року строк позовної давності збільшено на увесь строк його дії.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду 02.12.2024 року, тобто в останній день строку дії Договору, встановлений умовами п.12.2 останнього, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності не пропущений, відтак, заява відповідача 1 про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Внести зміни до Інвестиційного договору № 050-13/і/143 "Про будівництво Wi-Fi мережі в Київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста" від 02.12.2024 року, укладеного між Департаментом економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 04633423), Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (просп. Берестейський, 35, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 03328913), Товариством з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (вул.Гончара/Гоголівська 76/2 А, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 38824876) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМОРЕТ ІНВЕСТ" (01103, місто Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 28-В, код ЄДРПОУ 42621081), шляхом викладення його в наступній редакції:

« 12.2. Термін дії цього Договору становить 15 (п`ятнадцять) років 4 місяці та 14 днів з дати набрання чинності".

3. Стягнути з Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ,01044, код ЄДРПОУ 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (вул.Гончара/Гоголівська 76/2 А, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 38824876) 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (просп. Берестейський, 35, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Москіто Мобайл" (вул.Гончара/Гоголівська 76/2 А, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 38824876) 1514,00 грн. (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 травня 2025 року.

Суддя А.М.Селівон