Рішення № 127057568, 30.04.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/360/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації відділ №3 (м. Сторожинець) про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Цику Н.В. звернулась з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:

- поновити строк звернення до Управління праці та соціального захисту населення відділ №3 (м.Сторожинець) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення відділ №3 (м.Сторожинець) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області вчинити певні дії, а саме розрахувати та призначити державну допомогу ОСОБА_1 при народженні дитини ( ОСОБА_2 ) та призначити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася до відповідача про призначення та виплати допомоги при народженні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, однак відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні, у зв`язку із пропущенням дванадцятимісячного строку звернення за виплатою, передбаченого Законом №2811-ХІІ. Позивач зазначає, строк звернення нею пропущений, оскільки у зв`язку із початком повномасштабної війни вона разом зі своєю новонародженою донькою ОСОБА_2 , яка народилась за межами України, були позбавленні можливості повернутись до України із м.Франкфурт-на Майні Федеративної Республіки Німеччина для вчасного подання заяви до відповідача щодо призначення державної допомоги при народженні дитини.

Позивач, вважає, що відповідач не може позбавляти її дитину на допомогу, передбачену Законом №2811-ХІІ, у зв"язку з чим звернулась до суду.

1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

10.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що відповідно до п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2021 (із змінами), та Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" №2811-ХІІ від 28.11.1992 (зі змінами) одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини за умови, якщо звернення на її призначення надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після народження дитини.

Вказує, що обмеження в строках звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, передбачені ст.11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 та п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми встановлені для всіх громадян України.

Також вказує, що вимога позивача щодо призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов`язання відповідача розрахувати та призначити таку допомогу не може бути предметом даного спору, оскільки даний вид допомоги скасовано 01.07.2014 року і позивач не могла набути на неї право, так як згідно свідоцтва про народження її дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.3. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА

Представник позивача подала відповідь на відзив відповідача, в якому наполягала на наявності підстав для задоволення позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 12 січня 2000 Білозерським РС УДМС України в Херсонській області (а.с.5).

12.10.2022 позивачка у м.Фріцлар Федеративної Республіки Німеччини народила доньку ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 06.09.2023 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м.Фріцлар. Відповідно до свідоцтва матір`ю ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Батько дитини не вказаний (а.с.7).

Довідкою №112 від 16.02.2024 виданою генеральним консульством України у м.Франкфурт-на-Майні ОСОБА_2 зареєстровано громадянином України (а.с.15).

01.07.2024 року позивачка взята на облік як внутрішньо переміщена особа в Чернівецькій області (а.с.19).

12.12.2024 року до ЦНАП Сторожинецької міської ради від ОСОБА_1 надійшли документи на отримання державної допомоги при народженні дитини, які спрямовані за належністю для розгляду до відділу №3 (м.Сторожинець) соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької РДА Чернівецької області (а.с.55-57).

17.12.2024 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в призначенні допомоги при народженні дитини, з підстав пропущення встановленого ст.11 Закону України " Про державну допомогу сім`ям з дітьми" 12-місячного строку звернення за її призначенням (а.с.34).

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась до суду з даним позовом.

4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21.11.1992 №2811-ХІІ "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі Закон № 2811-XII).

Цей Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону №2811-ХІІ одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Відповідно до ст.10 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

За приписами ст.11 Закону №2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Зазначені норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001.

Зокрема, відповідно до п.12 цього Порядку допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Отже, процитованими вище правовими нормами передбачені певні обмеження, які стосуються строку подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини.

Судом встановлено, що дочка позивачки, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Фріцлар (Німеччина), водночас за призначенням допомоги при народженні дитини позивачка звернулася до відповідача, як до уповноваженого органу з цим питань, лише 09.12.2024.

Відтак позивачка справді пропустила установлений чинним законодавством строк для звернення за допомогою при народженні дитини.

Разом з тим слід врахувати, що позивачка з об`єктивних причин була позбавлена можливості своєчасно подати відповідну заяву, оскільки перебувала за межами України, що підтверджується відомостями з її закордонного паспорту.

При цьому у позовній заяві наголошується на тому, що виїзд позивачки за межі України і як наслідок народження дитини закордоном обумовлюється військовою агресією російської федерації проти України.

В цьому аспекті суд зауважує, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Його дія триває донині.

Отже суд визнає обґрунтованими доводи позивачки про те, що початок війни росії проти України та введення воєнного стану у нашій державі внаслідок збройної військової агресії є тими винятковими обставинами, які обумовили народження дитини позивачки закордоном та її несвоєчасне звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини.

Додатково суд заважає на те, що після повернення в Україну позивачка без зайвих зволікань звернулася до відповідача з відповідною заявою.

Отже, на думку суду, пропущення позивачкою законодавчо встановленого строку звернення із заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбулося з об`єктивних причин та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка та її дитина є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування).

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення насамперед інтересів дитини.

Відтак, виходячи з принципу верховенства права, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та встановлених фактичних обставин позивачка має право на отримання від держави допомоги у зв`язку з народженням дитини.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.245 КАСУ, відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачці спірної допомоги суд визнає протиправною.

Відповідно, з метою ефективного захисту прав позивачки, відповідача слід зобов`язати призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні її дитини, ОСОБА_2 .

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд зазначає наступне.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 розділ ІІ п.7 викладено у наступній редакції:

7. У Законі України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми": 4) розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити.

Положення пункту 7 розділу II визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-р/2018 від 07.11.2018.

Отже, такий вид допомоги як допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасовано з дати набрання чинності вищевказаних пунктів даного закону, а саме з 01.07.2014.

Таким чином, позивач не могла набути право на вказану допомогу, оскільки згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 06.09.2023 її дитина, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній частині.

5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв`язку з чим суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки підтвердження понесення інших судових витрат позивачем матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення відділ №3 (м.Сторожинець) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, оформлене листом від 17.12.2024;

3. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації (вул.Головна, 245, м.Чернівці, 58018 ЄДРПОУ 43916015).

Суддя В.О. Кушнір