Рішення № 127057073, 01.05.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/356/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 травня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353889-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 3767,42 грн; від 22.04.2024 року № 0353891-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 2012,47 грн; від 22.04.2024 року № 0353890-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 1898,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є платником податку за єдиний об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа такого житлового об`єкта 71.5 м.кв. Водночас при обрахунку розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі податкових повідомлень-рішень не враховано необхідності застосування передбаченої абзацом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги із сплати податку та не зменшено загальної площі об`єкта житлової нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (яка є базою оподаткування), на 60 кв. метрів. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

10 грудня 2024 року поштою ОСОБА_1 (позивач) податкові повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353889-2412-2225-UA68040470000053519, № 0353890-2412-2225- НОМЕР_1 та № 0353891-2412-2225-UA68040470000053519.

Зі змісту вказаних податкових повідомлень-рішень видно, що позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2023 року, а саме:

1) на суму 3767,42 грн за квартиру АДРЕСА_2 , площею 141,9 кв.м, згідно податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353889-2412-2225-UA68040470000053519;

2) на суму 2012,47 грн за квартиру АДРЕСА_2 , площею 75,8 кв.м, згідно податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353891-2412-2225-UA68040470000053519;

3) на суму 1898,31 грн за квартиру АДРЕСА_3 , площею 71,5 кв.м, згідно податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353890-2412-2225-UA68040470000053519.

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на те, що при обрахунку розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідачем не враховано те, що позивач не є платником податку за об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 , а також необхідності застосування передбаченої абзацом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги із сплати податку та не зменшено загальної площі об`єкта житлової нерухомості, що належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (яка є базою оподаткування), на 60 кв. метрів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Згідно з пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних осіб не надаються на:

- об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об`єкт/ об`єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницької діяльності).

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено порядок обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

г) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової/нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової/нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до п. 266.9 ст. 266 ПКУ податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПКУ питання щодо встановлення податку на майно, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки вирішують місцеві ради в межах повноважень.

Слід вказати про те, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України».

Так, відповідно до пункту 5.1 Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м. Хмельницькому, затвердженому рішенням Хмельницької міської ради від 27 січня 2016 року №2 (зі змінами і доповненнями) база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Суд встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкти житлової нерухомості (квартири) за адресами:

- АДРЕСА_4 , загальною площею 141,9 кв.м;

- АДРЕСА_1 , загальна площа 71,5 кв.м.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

У постанові від 06.11.2015 у справі №822/5895/15, що набрала законної сили, Хмельницький окружний адміністративний суд встановив, що платником податку по об`єкту житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_2 , за взаємною згодою подружжя є ОСОБА_2 .

Відповідач у цій справі вказані обставини не спростував.

У вищезазначеній Постанові Суд зазначив, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 набуте ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 20 березня 2012 року під час перебування в шлюбі. Подружжям на підставі технічного висновку від 5 червня 2014 року №025/14-ТВ за результатами обстеження та оцінки стану конструкцій квартири АДРЕСА_2 , було проведено роботи по переплануванню квартири з влаштуванням другого рівня, внаслідок чого були змінені технічні характеристики об`єкта нерухомості, збільшено нежитлову площу, в результаті чого збільшилась загальна площа квартири до 141,9 кв.м.

Як уже неодноразово було встановлено рішеннями та постановами судів у справах № 822/5895/15, № 560/4551/18, № 560/5933/19, № 560/31/21, позивач є платником податку за єдиний об`єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа такого житлового об`єкта 71,5 м.кв.

Однак, при обрахунку розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач враховував площу 3 об`єктів, які знаходяться в АДРЕСА_4 , загальною площею 141,9 кв.м., по АДРЕСА_1 , а також 75,8 кв.м за об`єкт нерухомості по АДРЕСА_4 (141,9 кв.м + 75,8 кв.м + 71,5 кв.м = 289,2 кв.м).

Окрім того, при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме квартиру АДРЕСА_3 , площею 71,5 кв.м, згідно податкового повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353890-2412-2225- UA68040470000053519, не застосовано передбаченої підпунктом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги із сплати податку та не зменшено загальної площі даного об`єкта житлової нерухомості, яка є базою оподаткування, на 60 кв. метрів.

Відповідачем не доведено та не надано до суду доказів щодо інформації, на підставі якої він виконував розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, без належного визначення об`єкта оподаткування, без застосування пільги підпунктом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України та без урахування обставин, встановлених у справах № 822/5895/15, № 560/4551/18, № 560/5933/19, № 560/31/21.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 22.04.2024 року № 0353889-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 3767,42 грн; від 22.04.2024 року № 0353891-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 2012,47 грн; від 22.04.2024 року № 0353890-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 1898,31 грн є протиправними, а тому їх необхідно скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Представник позивача подав до суду заяву про стягнення судових витрат з відповідача, в якій просить стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правничої допомоги від 11.12.2024 та копії акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07 лютого 2025 року, адвокатом було надано послуги на суму 10000,00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, ціни позову та конкретні обставини справи, які неодноразово встановлювалися судами та не змінювалися, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 22.04.2024 року № 0353889-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 3767,42 грн; від 22.04.2024 року № 0353891-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 2012,47 грн; від 22.04.2024 року № 0353890-2412-2225-UA68040470000053519 на суму 1898,31 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський