№ 127055727, 01.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3451/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурми А.В.,

представника позивача в режимі відеоконференцзв`язку адвоката Ковалишина Т.А.,

представника відповідача в режимі відеоконференцзв`язку Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" Ковалишина Тимофія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/3451/22 (вхідний № 27515/25 від 22 квітня 2025 року) за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод» (далі ПрАТ «КМЗ», позивач, товариство, платник, підприємство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі ПМУ ДПС РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2021 року № 00052070101, від 14 квітня 2021 року № 00060350007, № 00061350007, № 00061350007, від 08 лютого 2022 року № 02135000701.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, заявник пов`язує з фактом протиправності та необґрунтованістю висновків документальної планової виїзної перевірки позивача, на підставі яких податковий орган здійснив нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість (надалі - ПДВ) переважно з міркувань того, що з боку ПрАТ «КМЗ» виписано видаткові, податкові накладні та відображено в податковому та в бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з підприємствами з ознаками фіктивності без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання. В той же час факт укладення та виконання ПрАТ «КМЗ» договорів поставки дійсно мав місце з метою здійснення господарської діяльності, що призвело до зміни його майнового стану. На дату укладення та виконання ПрАТ «КМЗ» договорів поставки не було сумнівів стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності його контрагентів. ПрАТ «КМЗ» правомірно, відповідно до вимог ПК України та бухгалтерських стандартів, відніс оплату за договорами з ПП «Проектконтактсервіс» на витрати, як і правомірно не відніс до складу доходу, сплачену суму компенсації за рішенням суду на користь ТОВ «Лотуре-Агро». Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів поставки між ПРАТ «КМЗ» та ТОВ «Укрбрухт», ТОВ «Дорадо стіл», ТОВ «Технічні Матеріали», ТОВ «Хімтрейд Плюс», НВП «Промтехснаб». Більш того, первині документи, які були наданні податковому органу до перевірки свідчать про фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства. Все це вказує на безпідставність висновку податкового органу про заниження позивачем іншого операційного доходу за обставин обліку на забалансовому рахунку матеріальних цінностей за договорами про відповідальне зберігання обладнання, заниження фінансового результату до оподаткування по операціям з придбання нематеріальних активів, заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з реалізації металевих відходів та брухту юридичним і фізичним особам внаслідок безпідставного застосування податкової пільги, запровадженої пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а також завищення податкового кредиту внаслідок протиправного включення до його складу сум ПДВ, сплачених на виконання умов Ліцензійного договору, які по своїй суті є роялті.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 21 грудня 2022 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року № 00052070101, від 14 квітня 2021 року № 00062350007, № 00061350007.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2022 року № 02135000701 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 107 761,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 886 209,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 221 552,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 червня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 05 грудня 2024 року касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнив частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 квітня 2021 року № 00061350007, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 67 012,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 18 763,62 грн, від 08 лютого 2022 року № 02135000701, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 635 414,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 158 854,00 грн, від 02 квітня 2021 року № 00052070101, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 317 708,02 грн, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року залишив без змін.

06.01.2025 Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала, якою адміністративна справа № 440/3451/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 квітня 2021 року № 00061350007, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 67 012,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 18 763,62 грн, від 08 лютого 2022 року № 02135000701, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 635 414,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 158 854,00 грн, від 02 квітня 2021 року № 00052070101, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 317 708,02 грн. прийнята до провадження.

Цією ж ухвалою вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18 лютого 2025 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" (вул. Сергія Нігояна, 2, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 14311169) до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14 квітня 2021 року № 00061350007, яким Приватному акціонерному товариству «Карлівський машинобудівний завод» збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 67 012 (шістдесят сім тисяч дванадцять) грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 18763 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 62 коп. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08 лютого 2022 року № 02135000701, яким Приватному акціонерному товариству «Карлівський машинобудівний завод» збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в частині суми податкового зобов`язання у розмірі 635 414 (шістсот тридцять п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 00 коп. та штрафних санкцій у розмірі 158 854 (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02 квітня 2021 року № 00052070101, яким до Приватного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод» застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 317 708 (триста сімнадцять тисяч сімсот вісім) грн. 02 коп.

22.04.2025 судом зареєстровано заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, сформовану у системі "Електронний суд" 22.04.2025, в якій він просить стягнути з Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на користь Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" судові витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу у Верховному суді та Полтавському окружному адміністративному суді під час нового розгляду у справі №440/3451/22.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2025 заяву передано судді Молодецькому Р.І.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 призначено заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" Ковалишина Тимофія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення від 22.04.2025 у справі № 440/3451/22 до розгляду в судовому засіданні на 12:00 01 травня 2025 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, Полтавська область, 36039.

25.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшла відзив до заяви про ухвалення додаткового рішення із запереченнями проти задоволення заяви представника позивача Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" Ковалишина Тимофія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення від 22.04.2025 у справі № 440/3451/22. У відзиві представник відповідача, зокрема, зазначав, що, питання розподілу судових витрат, які поніс позивач в суді касаційної інстанції підлягають вирішенню в суді касаційної інстанції, як тієї інстанції, де такі витрати були понесені. А отже, вимоги позивача в суді першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ПрАТ «КМЗ» судових витрат, що пов`язані з розглядом справи в Верховному Суду у розмірі 55 000,0 грн. не підлягають задоволенню. Також вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ПрАТ «КАРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» судових витрат, що пов`язані з розглядом справи в Верховному Суду у розмірі 55 000,0 грн. не підлягають задоволенню враховуючи направлення Верховним Судом справи №440/3451/22 на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, звертає увагу представник відповідача, як зазначає позивач 12 вересня 2023 року на підставі рахунку на оплату №49 від 01 серпня 2023 року, позивачем було сплачено гонорар у фіксованому розмірі в сумі 55 000,0 грн. за надання правової допомоги та представництво інтересів у верховному Суді під час розгляду даної справи. В той час, стверджує представник відповідача, як свідчить інформація, що міститься в залученій до матеріалів справи копії додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги № 131 від 22.04.2024 року вартість послуг по представництву інтересів клієнта у Верховному Суді у справі №440/3451/22 становить 20 000,0 грн., що не відповідає сплаченому розміру гонорару 55 000,0 грн. згідно платіжного доручення від 12.09.2023. Також вказував, що у поданих позивачем документах жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи. Отже, позивач жодним чином не обґрунтовує витрачений час, а наводить лише договір та платіжні документи. Проте, не зрозуміло якими доказами підтверджується саме така заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 01.05.2025 заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.05.2025 під час розгляду заяви представника позивача просив відмовити у її задоволенні.

Вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи №440/3451/21, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3, 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у загальній сумі 75000,00 грн. представник позивача надав суду наступні письмові докази.

Копію договору про надання правової допомоги № 41 від 15.04.2021 року та додаткової угоди № 1 від 15.04.2021 року до договору про надання правової допомоги № 41 від 15.04.2021 року, укладеними між Адвокатським бюро «Тимофія Ковалишина» та ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Додатковою угодою № 1 сторони узгодили, що за надані послуги сплачується фіксований гонорар, серед іншого, за надання правової допомоги та представництво інтересів клієнта в Верховному Суді у розмірі 55000,00 грн.

Також представником позивача надана суду копія договору про надання правової допомоги № 131 від 22.04.2024, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Карлівський машинобудівний завод" та адвокатським бюро "Тимофія Ковалишина".

Так, за умовами договору адвокатське бюро здійснює представництво та захист інтересів клієнтів, зокрема, у місцевих адміністративних судах, Верховному Суді (пункт 1.1).

Розмір гонорару, який Клієнт сплачує адвокатському бюро, визначається за домовленістю сторін та визначається у відповідних додатках до цього договору (пункт 4.1.).

За змістом додаткової угоди від 16.12.2024 № 2 до договору про надання правової допомоги № 131 від 22.04.2024, якою визначено обсяг робіт і порядок оплати юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги у захисті і представництві інтересів позивача у спорі у справі № 440/3451/22, а також з питань оскарження податкових повідомлень рішень від 11.12.2024, вартість послуг складає:

представництво, захист прав та інтересів Клієнта у Північному регіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України з питань оскарження податкових повідомлень рішень від 11 грудня 2024 року Nє636/35000701 та Nє635/35000701, а також адміністративному суді першої інстанції у справі Nє440/3451/22 - 40 000,00 грн;

представництво, захист прав та інтересів Клієнта у адміністративному суді апеляційної інстанції у справі Nє440/3451/22 в разі необхідності подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та/або відкриття провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, поданою податковим органом - 20 000, 00 грн;

представництво, захист прав та інтересів Клієнта у Верховному Суді у справі Nє440/3451/22 в разі необхідності подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та/або відкриття провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, поданою податковим органом - 20 000, 00 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов укладених договорів про надання правової допомоги представником позивача також надано копії: рахунку на оплату № 49 від 01 серпня 2023 року; платіжної інструкції № 15807 від 12.09.2023 згідно якої ПрАТ «КМЗ» сплачено АБ Тимофія Ковалишина 55000,00 грн., що проведені АТ КБ «Приватбанк» за надання правової допомоги та представництву у Верховному Суді, справа № 440/3451/22; акту приймання-передачі наданої правової допомоги щодо представництва та захисту інтересів у Верховному Суді справа № 440/3451/22 від 16 грудня 2024 року між ПрАТ «Карлівський машинобудівний завод» та Адвокатським бюро «Тимофія Ковалишина», сума послуги 55000,00 грн; рахунку на оплату № 2 від 16.12.2024; платіжної інструкції № 142248 від 17.12.2024 на загальну суму 40 000,00 грн, призначення платежу :За юридичні послуги , зг. рах. № 2 від 16.12.2024; акту № 24 від 22.04.2025 про виконані наступні роботи (надані такі послуги) : представництво і захист інтересів у суді першої інстанції новий розгляд у справі 440/3452/22, сума - 20 000,00 грн; адміністративне оскарження ппр Nє636/35000701 та Nє635/35000701, сума - 20 000,00 грн, загальна сума 40 000, 00 грн /а.с. 209-220; т. 12, а.с. 240-241; т. 13, а.с. 172-180; т. 14/.

Статтею 19 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №160/19098/21.

Оцінюючи надані заявником документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд стосовно касаційного розгляду справи № 440/3451/22 у Верховному Суді та нового розгляду цієї справи в суді першої інстанції - Полтавському окружному адміністративному суді, враховує, що цей спір не характеризується великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо, а обсяг наданих письмових доказів є помірним; усі надані разом з позовною заявою письмові докази перебували у володінні позивача.

При вивченні змісту відзиву на касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що у адвоката не виникало жодних труднощів з її підготовкою. Зміст відповіді на відзив не суттєво відрізняється від поданої позовної заяви та фактично містить ті ж самі доводи в обґрунтування заявлених вимог. Тобто, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права та/чи обставини справи. Підготовка відзиву на касаційну скаргу не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Суд звертає увагу, що означений відзив не містить нових пояснень, доказів, які мають ґрунтовне значення для вирішення спору. Окрім того, постанова Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 440/3451/22 прийнята в письмовому провадженні що не потребувало участі представника позивача у судових засіданнях.

Суд враховує, що представником позивача не надано до суду детального опису наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи в суді касаційної інстанції та при новому розгляді в суді першої інстанції в розмірі 75000,00 грн. є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, наданих доказів у своїй сукупності, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу за надання послуг з представництва інтересів під час розгляду справи № 440/3451/22 у Верховному Суді буде сума в розмірі 15000,00 грн., та при новому розгляду означеної справи в суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн., що разом складає 20000 грн. (15000,00 грн. + 5000,00 грн. = 20000,00 грн), відтак вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" (вул. Сергія Нігояна, 2, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 14311169) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок).

Керуючись статтями 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" про ухвалення додаткового рішення у справі №440/3451/22 (вхідний № 27515/25 від 22 квітня 2025 року) - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 44131658) на користь Приватного акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" (вул. Сергія Нігояна, 2, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 14311169) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок).

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення у повному обсязі складено 02 травня 2025 року.

СуддяР.І. Молодецький