Рішення № 127055640, 02.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2025 р. № 400/11125/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Відповідач, ОТЦК) з вимогами про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними щодо не нарахування та не виплати йому одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовця, призваного на військову службу за призивом у зв`язку з мобілізацією без зарахування до вислуги років часу проходження служби в УМВС України в Миколаївській області в період з 04.071988 року по10.10. 1996 року та часу навчання в Миколаївському кораблебудівному інституті з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року та зобов`язання ОТЦК нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплачених сум, з зарахуванням до вислуги років часу проходження служби в УМВС України в Миколаївській області з 04.07.1988 року по 10.10.1996 року та часу навчання в Миколаївському кораблебудівельному інституті з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 25.02.2022 року по 22.10.2024 року, Позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Збройних Сил України № 424 від 14.10.2024 року Позивача звільнено зі служби на підставі п.п. б п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу (за станом здоров`я - за наявності інвалідності), та зазначено виключити із списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 . Наказом № 217 від 22.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, в Наказі пораховано вислугу років 13 років 05 місяців 03 дні (станом на 22.10.2024 року).

Позивач вважає, що Відповідачем не вірно підрахована вислуга років при нарахуванні одноразової грошової допомоги(ОГД), оскільки не враховано період його навчання у ВНЗ (навчання на військовій кафедрі ) в Миколаївському кораблебудівельному інституті в період з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року та не зараховано до вислуги років час проходження служби в органах УМВС України в період з 04.07.1988 року по10.10.1996 року. Посилаючись на положення ч 2 ст. 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Позивач зазначає, що Відповідач протиправно не врахував до вислуги років вищезазначені періоди та не нарахував й не виплатив йому одноразову грошову допомогу, на отримання якої він має право, оскільки він був призваний на військову службу під час мобілізації з числа резервістів під час дії особливого та звільнений з військової служби (за станом здоров`я), крім того при звільненні з органів МВС Позивач не отримував ОГД, а від так при повторному звільненні в військової служби Позивач має право неотримання ОГД. Позивач просить суд зобов`язати ОТЦК нарахувати та виплатити ОГД при звільненні з зарахуванням до вислуги років час проходження служби в УМВС України в Миколаївській області з 04.07.1988 року по 10.10.1996 року та час навчання в Миколаївському кораблебудівельному інституті з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року відкрито провадження по справі за правилами з спрощеного позовного провадження (а.с 27-28)

13.12.2024 року від ОТЦК надійшов Відзив на позовну заяву, де Відповідач зазначив що позовні вимоги не визнає, та вважає їх безпідставними. Так положеннями абз. 7 ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІ передбачено, що право на одноразову грошову допомогу мають військовослужбовці які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Оскільки при звільненні з військової служби в мирний час ( звільнення з органі МВС 10.10.1996 року) Позивач набув права на отримання ОГД, то ця обставина виключає його право на ОДГ при звільнення як мобілізованого в 2024 році з ЗСУ, що передбачена ч.2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІ. У Відзиві Відповідач посилався на правовий висновок Верховного суду по справі №580/388/21, та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. (а.с 30-33)

17.12.2024 року від Позивача на адресу суду надійшла відповідь на Відзив, де Позивач зазначив, що посилання Відповідача на правовий висновок Верховного суду по справі №580/388/21 є недоречним оскільки обставини справи не є аналогічними з даною справою, а від так, у цих справах різний як предмет спору так і предмет доказування, а як наслідок різне застосування норм права.

27.12.2024 року Ухвалою суду, задоволено клопотання Позивача про витребування доказів по справі та витребувано у Відповідача копію особової справи майора ОСОБА_1 (а.с 59-60) .

На виконання ухвали суду від 27.12.2024 року, Відповідачем 06.01.2025 року, 08.01.2025 року до суду наданні витребувані судом докази.

18.04.2025 року від Відповідача до суду надійшли додаткові пояснення до Відзиву, де зазначено, що при звільненні з органів УМВС Позивач набув право на отримання грошової допомоги при звільненні у розмірі 5-місячного грошового забезпечення (ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІ в редакції від 21.05.1993 року ), а від так позовні вимоги щодо нарахування та виплату ОГД при звільненні за період з 1982 по 1996 роки не належать задоволенню. Щодо врахування періоду навчання у ВНЗ до вислуги років, Відповідач вважає, що, оскільки, Позивачем отримано військове звання при закінчені військової кафедри у цивільному вищому навчальному закладу, то цей період не може бути віднесений до вислуги років (позиція ВС викладена у справі 809/1567/17). Відповідач загострює увагу суду на тому, що ОТЦК (відповідач по справі ) у правовідносинах по включення певних періодів служби до вислуги років (навчання у ВНЗ) не є належним відповідачем по справі , оскільки Позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_7 , звільнений Позивач з лав ЗСУ Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 виключений зі списків особового складу та саме цим Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 217 від 22.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 пораховано вислугу років 13 років 05 місяців 03 дні (станом на 22.10.2024 року ), а ОТЦК лише виконував Наказ ІНФОРМАЦІЯ_8 в частині проведення виплат, як розпорядник коштів у якого ІНФОРМАЦІЯ_9 знаходиться на фінансовому забезпеченні.

22.04.2025 року від Позивача на адресу суду надійшли заперечення на додаткові пояснення Відповідача від 18.04.2025 року, де Позивач зазначає, що ОТЦК помилково вважає, що при звільненні з органів УМВС у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомогти. Отримання одноразової грошової допомогти при звільненні з органів УМВС було можливим тільки при виході на пенсію за вислугою років (ст. 9 ЗУ № 2262-ХІІ та п. 10 Постанови КМУ № 393 від 1992 року (в редакції діючий на жовтень 1996 року)) Позивач стверджує, що станом на день звільнення з УМВС, він не досяг 45 -ти річного віку та не мав достатньої вислуги років, що надавало б йому право на призначення пенсії за вислугою років, а як наслідок відповідно до положень п. 10 Постанови КМУ № 393 від 1992 року він не набув право на одноразову грошову допомогу при звільненні передбачену ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІІ. З врахуванням вищевикладеного, Позивач вважає, що він має право на отримання ОГД при звільненні з ЗСУ, як такий, що звільнений за станом здоров`я та призваний за мобілізацією.

Позивач також заперечує твердження Відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є неналежним Відповідачем по справі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_9 (де проходив службу Позивач) відповідно до Постанови КМУ № 154 ві д 23.02.2022 року не є самостійною юридичною особою , а від так ОТЦК- є особою публічного права, та належним відповідачем по справі.

Фактичні обставини справи:

З`ясувавши позиції сторін, дослідив письмові докази, що містяться у справі, судом встановлено:

ОСОБА_1 навчався та закінчив Миколаївський кораблебудівельний інститут, та при закінчені військової кафедри йому присвоєно військове звання лейтенант запасу ВМФ, що підтверджено дипломом серії НОМЕР_1 про від 01.03.1988 року (а.с25,44); Атестаційний лист про присвоєння військового звання (а.с. 41-42); копією військового квитка (а.с.6-10).

На аркуші 9 трудової книжки серії НОМЕР_2 відображено період навчання в Миколаївському кораблебудівельному інституті в період з 01.09.1982 по 01.03.1988.

Як вбачається з трудової книжки та Довідки Управління МВС України в Миколаївській області, ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС з 04.07.1988 року по 10.10.1996 року, та звільнений з органів МВС у запас ЗСУ за п. «ж» (за власним бажанням) Наказ № 029 від 10.10.1996 року. (а.с.16-16а; а.с.18).

В матеріалах справи міститься Довідка №5506/14-2024 від 23.08.2024 року де зазначено, що ОСОБА_1 при звільненні не отримував одноразову грошову допомогу (а.с.17)

Відповідно до Наказу Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 № 18 від 25.02.2022 року Лейтенанта ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 на посаду офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів (а.с.19).

Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ЗСУ від 14.10.2024 року № 424 ОСОБА_1 звільнено у запас за п.п. «б» п. 2 ч. 4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу » (за станом здоров`я за наявністю інвалідності).

Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 217 від 22.10.2024 року (пунктом 2) « майора ОСОБА_1 , звільненого з військової служби за призовом під час мобілізації відповідно з Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ЗСУ від 14.10.2024 року № 424 у запас за п.п. «б» п. 2 ч. 4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я за наявністю інвалідності), вважати таким, що здав посаду та виключений зі списків ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вислуга років станом на 22.10.2024 року становить: календарна 13р. 05 м. 03 д., пільгова - 00р, 00м. 00д., загальна -13р. 05 м. 03д. (абз. 5 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024 р.)

Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби , але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби » № 460 від 17.09.2014 року у розмірі 124 відсотків (абз. 13 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р.)

Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », за час проходження служби за період з 04 липня 1988 року по 10 жовтня 1996 року , у розмірі 392 відсотки. (абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р.)»

04.11.2024 року Позивач звертався з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де просив здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », з зарахуванням до вислуги років часу проходження служби в УМВС України в Миколаївській області з 04.07.1988 року по 10.10.1996 року та часу навчання в Миколаївському кораблебудівельному інституті з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року. (а.с.21-22)

18.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надав Позивачеві відповідь, де відмовив у задоволені його зави (а.с.23)

Релевантні джерела права

Правовідносини, що виникли між сторонами насамперед врегульовані Законом України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) та Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, в редакції від 28.05.2024 року чинній на момент звільнення Позивача з лав ЗСУ (22.10.2024 року) та в редакції від 21.05.1993 року, яка була чинна на момент звільненні Позивача з МВС (10.10.1996 року), Постановою КМУ № 460 від 17.09. 2014 р. «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби « (далі по тексту Порядок № 460), Постановою № 154 від 23.02.2022 р. «

Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі по тексту Положення № 154 ).

Так, відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII).

При цьому, частина 6 статті 2 Закону №2232-XII визначає такі види військової служби:- строкова військова служба;

- військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- військова служба за контрактом осіб рядового складу;

- військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

- військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

- військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

- військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Таким чином, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

- особливий суб`єкт отримання допомоги - військовослужбовець, який був призваний на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією;

- обмежений період виплати одноразової грошової допомоги - виплата здійснюється за період проходження військової служби за призовом у зв`язку з мобілізацією;

- при виплаті такої допомоги не враховується період попередньої військової служби у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин (22.10.2024 року- повторне звільнення Позивача з лав ЗСУ) діяли положення абз. 5-7 ч. 2 ст. 15. ЗУ №2011-XII, (в редакції від 28.05.2024 року)

Де передбачено, що « Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.»

З Аналізу вищевикладених норм права вбачається , що умовами отримання військовослужбовцем ОГВ, відповідно до абз.6 ч. 2 ст. 15 ЗУ ЗУ №2011-XII є:

- це Військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією

- які повторно звільнені з військової служби

- ОГВ виплачується за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час,

Однак у Законі передбачений виняток « - за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги.»

З метою правильного вирішення справи, слід встановити , а чи мав Позивач право на такий вид ОГД при звільненні з МВС в 1996 році (одноразова грошова допомога при повторному звільненні військовослужбовця з лав ЗСУ)

Відтак, саме положення абзацу 6 частини 2 статті 15 Закону №2011-XI, (в редакції від 28.05.2024 року) як положення спеціальної правової норми, необхідно застосовними до спірних правовідносин щодо наявності у позивача, як у військовослужбовця, який проходив військову службу за призовом, у зв`язку з мобілізацією, права на одноразову грошову допомогу при повторному звільненні військовослужбовця з лав ЗСУ.

Так, Стаття 15 ЗУ №2011-XII в редакції від 21.05.1993 року, яка була чинна на момент звільненні Позивача з МВС ( дата звільнення з органів УМВС -10.10.1996 року) було передбачено , що «Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплачується грошова допомога на лікування, при народженні дитини, виплачується також грошова допомога на дітей військовослужбовців строкової служби, малозабезпеченим сім`ям військовослужбовців у порядку і розмірах, передбачених законодавством України.»

Як зазначено вище, абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону №2011-XI зокрема передбачено, що умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону №2011-XI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 17 вересня 2014 року №460, якою затвердив Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби (далі - Порядок №460).

Правовими нормами пунктів 1 - 4 Порядку №460 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Постанова №393).

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Згідно з абз. 7 п. 10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Водночас, з аналізу статті 15 Закону №2011, пункту 10 Постанови №393, а також пункту 2 Порядку №460 слідує, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, при повторному звільненні здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час.

Положеннями статті 15 Закону №2011, пункту 10 Постанови №393, а також пункту 2 Порядку №460 встановлено лише один виняток, за умови якого військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією, при звільненні виплачується одноразова грошова допомога з урахуванням періоду попередньої служби, як то ненабуття права на отримання такої грошової допомоги при попередньому звільненні зі служби у мирний час.

Висновки суду

Позивач пов`язує своє право на отримання ОГД (ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 ХІІ в редакції від 21.05.1993 року) при звільненні з органів УМВС з моментом виходу на пенсію по вислузі років, а відтак керується положенням ЗУ № 2262 (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача з органів УМВС в 1996 році), яка передбачає досягнення 45 річного віку та наявність 10 років вислуги, за таких умов, зазначає Повивач він би отримав право на ОГД при звільненні в 1996 році. А оскільки при звільненні в 1996 році Позивач не досяг 45 річного віку та не мав 10 років вислуги, в нього було відсутнє право виходу на пенсію по вислузі років той й було відсутнє право на отримання ОГД при звільненні. Позивач посилитися висновки Верховного суду по справі 487/3880/16.

Однак, суд не може погодитися з такою правовою позицією Позивача , оскільки ч.2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІІ (в редакції від 21.05.1993) чиною на момент звільнення Позивача з органів УМВС було передбачено, що « Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ України ( 2262-12 ).

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при звільненні з військової служби виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплачується грошова допомога на лікування, при народженні дитини, виплачується також грошова допомога на дітей військовослужбовців строкової служби, малозабезпеченим сім`ям військовослужбовців у порядку і розмірах, передбачених законодавством України.

Військові формування, військовослужбовці яких загинули, померли в період проходження військової служби, надають їх сім`ям і батькам допомогу в проведенні похорон і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам`ятників в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Батькам та неповнолітнім дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнту індексації грошових доходів.»

Що ж до посилання Позивача на висновки Верховного суду викладені у справі 487/3880/16, суд звертає увагу, що ці висновки стосуються іншої редакції ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 ХІІ від 06.05.2016 року, яка передбачала: « 2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше»

Тобто під час звільнення Позивача з органів УМВС, ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 -ХІІ не передбачала умови отримання ОДГ при звільненні, такі які досягли 45-ти річного віку та наявність вислуги 10 років за умови звільнення з УМВС вихід на пенсію по вислузі років.

Суд приходить висновку, що при звільненні з органів УМВС- 10.10.1996 року Позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги, що передбачена ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 Х-ІІ в редакції від 21.05.1993 року. А як наслідок, при повторному звільненні з військової служби 20.10.2024 року, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011-ХІІ Позивач має право на отримання ОГД при звільненні лише за період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплачених сум, з зарахуванням до вислуги років часу проходження служби в УМВС України в Миколаївській області з 04.07.1988 року по 10.10.1996 року та часу навчання в Миколаївському кораблебудівельному інституті з 01.09.1982 року по 01.03.1988 року.

Суд вважає, за доцільне зазначити наступне, з оглядом на Наказ Міністра оборони України № 587 від 27.09.2005 року «Про вдосконалення діяльності військових комісаріатів» та дерективи Міністра оборони України від 06.04.2006 №322/1/03 функції фінасово-господарських частин районних (міських) військових комісаріатів покладено на обласні військові комісаріати, судом встановлено та не заперечується сторонами , що ІНФОРМАЦІЯ_10 знаходиться на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_11 за підпорядкованістю.

Позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_12 , Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 217 від 22.10.2024 року (пунктом 2) «майора ОСОБА_1 , звільненого з військової служби за призовом під час мобілізації відповідно з Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ЗСУ від 14.10.2024 року № 424 у запас за п.п. «б» п. 2 ч. 4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я за наявністю інвалідності), вважати таким що здав посаду та виключений зі списків ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вислуга років станом на 22.10.2024 року становить: календарна 13р. 05 м. 03 д., пільгова - 00р, 00м. 00д., загальна -13р. 05 м.03д. (абз. 5 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024 р.).

Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби » № 460 від 17.09.2014 року у розмірі 124 відсотків (абз. 13 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р.)

Виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », за час проходження служби за період з 04 липня 1988 року по 10 жовтня 1996 року , у розмірі 392 відсотки. (абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р.)»

Як вбачається з тексту Наказу № 217 від 22.10.2024 року, саме ІНФОРМАЦІЯ_9 обрахована вислуга років Позивачеві, та призначено виплату ОДГ відповідно до тч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 Х-ІІ без врахування періоду навчання у ВНЗ.

Позивач, в межах даної справи не оскаржує Наказ № 217 ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині не вірного обрахування вислуги років (не включення певних періодів) та не призначення за ці періоди ОГД.

Саме районний ТЦК та СП в разі звільнення з військової служби військовослужбовців в наказі по стройовій частині зазначає про відповідні виплати та розрахує вислугу років. ІНФОРМАЦІЯ_13 в свою чергу здійснює лише нарахування виплату на підставі відповідних наказів районних ТЦК та СП.

А відтак, позовні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити обрахування вислуги років та прийняти рішення про виплату Позивачеві ОГД відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ № 2011 Х-ІІ не належать задоволенню.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплатив Позивачеві одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », за час проходження служби за період з 04 липня 1988 року по 10 жовтня 1996 року, у розмірі 392 відсотки. (абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р.), посилаючись на те, що цей пункт Наказу протирічить діючому законодавству.

Суд критично оцінює дії Відповідача, щодо не виплати Позивачеві ОДГ відповідно до абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р, оскільки цей пункт Наказу є чинним, не скасований та повинен бути виконаний Відповідачем.

На підставі вищевикладеного суду приходить висновку, що Позовні вимоги належать частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що ефективним шляхом захисту порушеного права буде зобов`язання Відповідача здійснити виплати Позивачеві одноразової грошової допомоги, яка встановлена абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме «виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за час проходження служби за період з 04 липня 1988 року по 10 жовтня 1996 року, у розмірі 392 відсотки.»

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

2. Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше як 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей », за час проходження служби за період з 04 липня 1988 року по 10 жовтня 1996 року , у розмірі 392 відсотки., відповідно до абз. 14 п.2 Наказу № 217 від 22.10.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_5 .

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02.05.2025 р.

Суддя Н. В. Лісовська