Рішення № 127055096, 28.04.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/534/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Кашерну В.А., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 19.11.2022 по 02.12.2022, з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з травмуванням 06.09.2022, пов`язаним із захистом Батьківщини;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 19.11.2022 по 02.12.2022, з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з травмуванням 06.09.2022, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що відповідачем не в повній мірі нараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарського-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, отриманим 06.09.2022 року. Тому позивач змушений був звернутись до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою від 03.02.2025 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений суддею строк представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та зобов`язано відповідача надати суду докази (а.с. 44-45).

17.04.2025 року представником військової частини НОМЕР_2 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач за час лікування у зв`язку із отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) у вересні 2022 року отримав виплату додаткової винагороди за листопад та грудень 2022 року. Посилається на пропуск строку звернення до суду, зазначає, що підстави для виплати у подальшому позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. відсутні та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.57-68).

18.04.2025 року позивач надав відповідь на відзив. Вказав, що протиправна бездіяльність відповідача є триваючим порушенням та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.69-71).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спірному періоді проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечується відповідачем.

Згідно довідки про обставини травми від 06.05.2023 року №3554 (а.с. 15), під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_1 06.09.2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Піски Донецької області потрапив під ворожий артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав поранення. Поранення отримано при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій області, пов`язане із захистом Батьківщини, у тверезому стані та індивідуальних засобах захисту.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії від 02.12.2022 року № 6764 (а.с. 18) встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, відповідно до якої стан ОСОБА_1 після операції - закритої репозиції латерального виростку правої великогомілкової кістки з фіксацією канювальним гвинтом з приводу вогнепального поранення осколкового сліпого поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та на підставі наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 року відноситься до тяжких травм.

Після отриманого поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні та відпустках за станом здоров`я, водночас вказує, що відповідач протиправно не нарахував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100 000 гривень за період стаціонарного лікування та перебування у відпустках за станом здоров`я з 19.11.2022 по 02.12.2022, з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023, що позивач підтверджує такими документами:

виписний епікриз №1242 (а.с. 17) з 19.11.2022 по 02.12.2022;

виписка №591064 (а.с. 21) з 19.05.2023 по 25.05.2023;

виписка №591064 (а.с. 22) з 21.07.2023 по 26.07.2023;

Відповідно до перелічених виписок, у вказані періоди позивач перебував на стаціонарному лікуванні за наслідками отриманого 06.09.2022 року поранення.

Наказом командира військової частини №65 від 04.03.2024 року ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , посаду здав, вибув до нового місця служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 25).

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи, збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, він не отримував за періоди з 19.11.2022 по 02.12.2022, з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023 - перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Незгода позивача із бездіяльністю відповідача щодо виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 р. № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, абзацами 3, 4 п. 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

До того ж, такої умови, як безперервність перебування на лікуванні, для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. приписами Постанови №168 не передбачено.

Відтак, у спірних правовідносинах по даній справі підлягають застосуванню саме приписи постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.

Відповідно до довідки про обставини травми від 06.05.2023 року № 3554 (а.с. 15) під час захисту Батьківщини та бойового завдання, у складі військової частини НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_2 06.09.2022 року отримав ряд мінно-вибухових травм, у тому числі осколкові поранення, перелами, закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку.

Суд зазначає, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) дотримані та підтверджуються довідкою військової частини НОМЕР_2 №3554 від 06.05.2023 року, виписками з лікарень та довідками ВЛК, відповідно до яких ОСОБА_1 06.09.2022 року отримавши поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, у спірних періодах з 19.11.2022 по 02.12.2022, з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.

Згідно наданих відповідачем довідок № 1249 та 1250 від 26.03.2025 року (а.с. 65 зв, 66) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у спірному періоді було нараховано додаткової винагороди, передбаченої приписами Постанови №168:

Листопад 2022 - 95333,33 грн.,

Грудень 2022 77419,35 грн.,

Травень 2023 30000,00 грн.,

Липень 2023 30000,00 грн.

Відтак, виплачені суми за період перебування на стаціонарному лікуванні свідчать про не нарахування у збільшеному до 100000 гривень розмірі винагороди за періоди 19.05.2023 по 25.05.2023 та з 21.07.2023 по 26.07.2023.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди за травень 2023 року та липень 2023, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, що підтверджується виписками №591064 (а.с. 21) та №591064 (а.с. 22), а саме: з 19.05.2023 по 25.05.2023 та з 21.07.2023 по 26.07.2023.

За період перебування на стаціонарному лікуванні з 19.11.2022 по 02.12.2022, як було зазначено відповідачем та підтверджено матеріалами справи, позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з травмуванням 06.09.2022, пов`язаним із захистом Батьківщини. Відтак, позовні вимоги за період з 19.11.2022 по 02.12.2022 не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу спірної винагороди за період з 19.05.2023 по 25.05.2023, з 21.07.2023 по 26.07.2023 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, збільшену до 100000 гривень, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення відповідачем судових витрат матеріали справи не містять, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а саме з 19.05.2023 по 25.05.2023 та з 21.07.2023 по 26.07.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100000 гривень, за період з 19.05.2023 по 25.05.2023 та з 21.07.2023 по 26.07.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО