Рішення № 127054900, 30.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року м. Київ справа №640/8149/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест»

до 1) Головного управління ДПС у м. Києві,

2) Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2372359/40349314 від 03.02.2021 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 3 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 3 від 21.01.2021, складений ТОВ «Дніпро Агро Інвест» (код ЄДРПОУ 40349314);

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2372360/40349314 від 03.02.2021 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 21.01.2021 до податкової накладної № 2 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №2 від 21.01.2021 до податкової накладної № 2 від 21.01.2021, складений ТОВ «ДНІПРО АГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40349314).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок здійснення господарських операцій ним подано до контролюючого органу податкові накладні, які були зареєстровані у встановленому законодавством порядку. В подальшому, у зв`язку з особливостями ведення та організації обліку у покупця, позивачем сформовано розрахунки коригування кількісних та якісних показників до уже зареєстрованих податкових накладних та подано їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанцій їх реєстрацію було зупинено.

Позивач вважає, що рішення контролюючого органу, якими відмовлено у реєстрації розрахунків коригування кількісних та якісних показників прийнято необґрунтовано з огляду на надання усіх необхідних документів, які свідчать про проведення господарських операцій. Відмова відповідача-1 в реєстрації розрахунків коригування кількісних та якісних показників, на думку позивача, позбавляє його права на нарахування податкового зобов`язання, а його контрагента - на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, що безпосередньо порушує права та інтереси позивача як платника податку.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що «зважаючи на ненадання позивачем всіх первинних документів, які підтверджували б реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, Комісією контролюючого органу прийнято відповідні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, отже рішення ГУ ДПС у м. Києві є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню».

Представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, в якому також заперечував проти позову та зазначив, що рішення Комісії контролюючого органу прийняті правомірно з огляду на неподання позивачем первинних документів, які підтверджували б реальність здійснення господарських операцій.

Представником позивача подано відповідь на відзиви, в яких викладено власні аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. Зокрема, вказано, що відповідачі у відзивах лише цитують норми податкового законодавства України та жодним чином не спростовують доводів позивача. Більше того, правові позиції як відповідача-1, так і відповідача-2 є ідентичними, та не відповідають обставинам справи та змісту оскаржуваних рішень, оскільки позивач не ставить під сумнів та не оскаржує законодавчо встановлену процедуру для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а оскаржує відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних та якісних показників до податкових накладних.

Крім того, позивач наголосив на тому, що у спірних рішеннях відповідачем-1 вказано, що сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунках коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, в той час у відзивах відповідачі посилаються на порушення п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також, позивачем зазначено, що на адресу відповідачів ним було направлено всі необхідні документи для підтвердження реальності господарських операцій на підставі яких було виписано розрахунки коригувань кількісних та якісних показників.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.05.2021 представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву.

13.05.2021 представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву.

27.05.2021 представником ТОВ «Дніпро Агро Інвест» подано відповіді на відзиви.

08.06.2021 представником Головного управління ДПС у м. Києві подано додаткові пояснення.

17.06.2021 представником позивача подано додаткові пояснення №1.

21.07.2021 представником позивача подано докази на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.01.2023 №03-19/6145/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/8149/21.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказану ухвалу доставлено засобами електронного зв`язку до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

25.06.2024 представником Головного управління ДПС у м. Києві подано додаткові пояснення та просив відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не надано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40349314, що зареєстрована 16.03.2016, місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 5, оф. 505 та перебуває на обліку у контролюючого органу як платник податків.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності ТОВ «Дніпро Агро Інвест» за КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).

Судом встановлено, що 09.09.2020 між ТОВ «Дніпро Агро Інвест» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейн Пауер», код ЄДРПОУ 40427580, (Покупець) укладено договір поставки товарів №265, згідно умов якого позивач зобов`язувався передати, а ТОВ «Грейн Пауер» зобов`язується прийняти та оплатити товар - пшеницю 2,3,4 класу врожаю 2020 р. Кількість Товару визначається у Додаткових угодах до вказаного Договору.

20 січня 2021 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 265 від 09.09.2020, відповідно до якої Постачальник зобов`язаний був поставити товару Покупцю в загальній кількості 275 кг на загальну суму 2 682 279,60 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору поставки № 265 від 09.09.2020, згідно рахунку №2 від 21.01.2021 на загальну суму поставки 2 682 279,60 грн позивачем здійснено реалізацію товару, відповідно до реєстру вивантаження товару, що підтверджується видатковою накладною №2 від 21.01.2021 на 1 230 702,00 грн та видатковою накладною №3 від 21.01.2021 на суму 1 451 577,60 грн.

Позивачем виписано податкову накладну № 3 від 21.01.2021 на суму 1 230 702,00 грн та податкову накладну №2 від 21.01.2021 на суму 1 451 577,60 грн, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, у зв`язку з особливостями ведення та організації обліку у Покупця, ТОВ «Грейн Пауер» подало запит на заміну видаткових накладних від 21.01.2021 №2 та № 3 на суми 1 230 702,00 грн та і 1 451 577,60 грн на одну видаткову накладну №2 від 21.01.2021 на загальну суму 2 682 279,620 грн та на загальну кількість 280,28т, відповідно до свого внутрішнього реєстру прийняття товару.

У зв`язку з викладеним позивачем складено розрахунок коригувань кількісних та якісних показників №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №3 від 21.01.2021 та розрахунок коригувань кількісних та якісних показників №2 від 21.01.2021 до податкової накладної №2 від 21.01.2021 та надіслано їх 26.01.2021 та 27.01.2021 до Головного управління ДПС у м. Києві через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак реєстрація розрахунків коригування зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначено, що сума компенсації вартості товару/послуги 71.12, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо господарських операцій, за результатами яких складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

За результатами розгляду поданих платником податків документів та пояснень, комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві 03.02.2021 прийнято рішення:

- №2372359/40349314 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 3 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Також, в графі «Додаткова інформація» зазначено, що відсутні товарно-транспортні накладні, накладні на повернення товару, та інформація щодо повернення коштів, виписки банку не надано.

- №2372360/40349314 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 2 від 21.01.2021 до податкової накладної № 2 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Також, в графі «Додаткова інформація» зазначено, що відсутні товарно-транспортні накладні, накладні на повернення товару, та інформація щодо повернення коштів, виписки банку не надано.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями комісії Головного управління ДПС у м. Києві, позивач оскаржив їх в порядку, передбаченому пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, до Державної податкової служби України.

За результатом розгляду скарг позивача Комісією Державної податкової служби України прийнято рішення від 15.02.2021 № 7786/40349314/2 та від 15.02.2021 № 7752/40349314/2, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи рішення відповдіача-1 протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

V. Оцінка суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно із якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної/розрахунку коригування до контролюючого органу, в автоматизованому режимі проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за результатом перевірки розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних позивачу надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації, зазначивши, що сума компенсації вартості товару/послуги 71.12, зазначеного у розрахунках коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пункт 5 вказаних Критеріїв передбачає перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Однак, відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що направлені позивачем на реєстрацію розрахунки коригування кількісних та якісних показників №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №3 від 21.01.2021 та №2 від 21.01.2021 до податкової накладної №2 від 21.01.2021 відповідали наведеним умовам.

Суд звертає увагу, що квитанція містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК.

При цьому, контролюючий орган, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Водночас, суд зазначає, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Судом встановлено, що до контролюючого органу позивачем на виконання вказаної вище пропозиції було складено та направлено пояснення з копіями додаткових документів в якості підтвердження інформації, зазначеної в розрахунках коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної №3 від 21.01.2021 та №2 від 21.01.2021 до податкової накладної №2 від 21.01.2021.

Зокрема, на підтвердження реальності здійснення операцій по вказаних розрахунках позивачем було направлено листи-пояснення вих.№ 09/02-1 від 09.02.2021, вих.№ 09/02-2 від 09.02.2021 року разом та наступними документи: видаткові накладні № 2 від 21.01.2021 та № 3 від 21.01.2021; платіжне доручення № 90129521 від 29.01.2021; договір поставки № 265 від 09.09.2020; видаткову накладну № 11 від 19.01.2021; акт надання послуг №1 від 21.01.2021; додаткову угоду № 2 від 20.01.2021; договір поставки № 04/11/20 від 04.11.2020; договір № 2109-1 про надання послуг відповідального зберігання від 21.09.2020; договір перевезення вантажів територією України № 030220-2 від 03.02.2020; платіжне доручення № 1455 від 22.01.2021, № 1375 від 04.11.2020, № 1451 від 20.01.2021; платіжне доручення № 1324 від 30.09.2020.

Проте, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують інформацію, яка зазначена в розрахунках коригування, прийняла рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування.

На думку суду, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

У той же час, як уже зазначалось, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Суд зауважує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунків коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, чи обґрунтованих пояснень, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свій обов`язок щодо реєстрації розрахунків коригування.

Крім того, суд звертає увагу, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, також є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 21.01.2021 (до раніше виписаної і зареєстрованої податкової накладної №3 від 21.01.2021) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №2 від 21.01.2021 (до раніше виписаної податкової накладної №2 від 21.01.2021), відтак рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.02.2021 №2372359/40349314, від 03.02.2021 №2372360/40349314 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказані розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Реєстрі.

Щодо визначеного способу захисту права, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Виходячи з того, що у контролюючого органу були відсутні достатні правові підстави для відмови у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №1 від 21.01.2021 та №2 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому задля належного захисту порушеного права позивача необхідним є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені розрахунки коригування, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18.

Таким чином, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 9080,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2021 №1526.

Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 зазначила, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку про те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позову вбачається, що ТОВ «Дніпро Агро Інвест» заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру, а не чотири, як вважає позивач, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішення є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Отже, позивач надмірно сплатив судовий збір за звернення до суду з даним позовом у розмірі 4540,00 грн, який може бути повернуто за окремо поданою заявою.

Враховуючи вищевикладене, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки прийняті саме ним рішення призвели до виникнення спірних правовідносин.

Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн позивач надав: договір про надання правової допомоги №17/02/21-01 від 17.02.2021; додаткову угоду №1 від 17.02.2021 до договору; акт прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) від 19.07.2021; звіт №1 про надану правову (правничу) допомогу за вказаним договором та платіжне доручення від 17.02.2021 №1495 на суму 6000 грн.

Указані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред`явлений до суду, вартість та перелік наданих адвокатом послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до правничої допомоги.

Принцип змагальності сторін (ст.9 КАС України) має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої сьомої статті 134 КАС України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, під час розгляду справи відповідачами не було заявлено клопотання про неспівмірність заявленого позивачем до відшкодування розміру правничої допомоги чи про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката та, відповідно, ніяким чином не спростовано правомірність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 № 23-рп/2009 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Підсумовуючи викладене з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що витрати позивача у відповідності до наданих доказів та матеріалів справи є доведеними, співмірними з обсягом наданих адвокатами послуг у даній справі та підлягають стягненню у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у даній справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управляння ДПС у м. Києві від 03.02.2021 № 2372359/40349314 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 3 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та від 03.02.2021 № 2372360/40349314 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №2 від 21.01.2021 до податкової накладної № 2 від 21.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 21.01.2021 до податкової накладної № 3 від 21.01.2021 та розрахунок коригування №2 від 21.01.2021 до податкової накладної № 2 від 21.01.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест» (код ЄДРПОУ 40349314), датою їх фактичного подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Агро Інвест» (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 5, оф. 505, код ЄРДПОУ 40349314) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.