Рішення № 127054600, 01.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2025 р. Справа № 300/5567/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної військової адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп Княгиничі про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №300/5567/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 19 січня 2024 року №23 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Зобов`язано Івано-Франківську обласну державну (військову) адміністрацію повторно розглянути клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , без номера, без дати, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 12,8000 га, яка розташована за межами населеного пункту Воскресинці Рогатинської міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, з метою подальшої її передачі в оренду для рибогосподарських потреб, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині рішення суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 4844 гривні 80 копійок.

Питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

21.04.2025 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25800 грн. Вказана заява мотивована необхідністю компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правову допомогу, оскільки вказані витрати фактично понесені позивачем та підтверджуються відповідними документами.

30.04.2025 представником відповідача подано заперечення щодо заяви про відшкодування вказаних судових витрат та зазначено про неспівмірність зазначеної суми витрат з часом витраченим адвокатом та обсягом виконаних робіт, у зв`язку з чим вважає витрати значно завищеними. Зазначив, що позивачем та його представником фактично не подано детального опису робіт, а тільки у акті наданих послуг зазначено перелік послуг та назву фіксований гонорар, без зазначення конкретної суми і часу виконання таких робіт. Окрім цього не було надано квитанцію про оплату послуг.

01.05.2025 позивачем подано заперечення, згідно якого аргументи наведені представником відповідача вважає безпідставними.

Позивачем та представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Третя особа в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Оскільки сторони в судове засіданні не з`явилися, відповідно до приписів частини 3 статті 252 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши вказану заяву та матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас відповідно до висновків Верховного Суду вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Судом встановлено, що від 15.04.2025 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №300/5567/24 прийнято рішення про задоволення адміністративного позову та стягнення судового збору.

Питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Так, на підтвердження факту залучення адвоката і понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 02.01.2024 року №86, що укладений між адвокатом та позивачем; ордер на надання правової допомоги №1303452; додаткову угоду №1 про надання правової допомоги від 20.06.2024 та акт наданих послуг від 15.07.2024 на фіксований гонорар таких послуг в розмірі 10500 грн.; акт наданих послуг від 17.04.2025 на суму 15300 грн.

Так відповідно до актів наданих послуг №1 та №2 позивачу надавалися такі послуги:

- написання та відправлення 9 адвокатських запитів, вивчення та аналіз документів, моніторинг рішень у ЄДРСР, написання позовної заяви, відповіді на відзив та відповіді на пояснення третьої особи, написання клопотань про призначення експертизи, визнання явки обов`язкової, про огляд в судовому засіданні іншої справи, про витребування копії реєстраційної справи, вартість яких зазначена як фіксований гонорар, що становить 10 500 грн.;

- безпосередня участь у 9 судових засідання 15300 грн. (одне судове засідання 1700 грн.).

Таким чином, загальна вартість наданих послуг становить 25800 грн.

Суд частково погоджується з твердженням представника відповідача щодо завищення вказаних витрат, неспівмірність їх зі складністю цієї справи та відсутність чіткої вартості певних видів правової допомоги, що позбавляє сум можливості визначити, а відповідача спростувати співмірнсть таких витрат, відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та ціні позову, з огляду на нижчевикладене.

Щодо складності справи та співмірності витрат на надання правової допомоги слід зазначити, що відповідно до частини 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дана справа згідно вимог КАС України є справою незначної складності, та відповідно, її розгляд відбувався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд враховує, що матеріали даної справи є об`ємними, а під час розгляду відбулося більше 9 судових засідань.

Також суд враховує предмет розгляду даної справи - правомірність розпорядження Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 19 січня 2024 року №23 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Однак надані згідно актів послуги: написання та відправлення 9 адвокатських запитів, вивчення та аналіз документів, моніторинг рішень у ЄДРСР і правових позицій, написання позовної заяви, відповіді на відзив та відповіді на пояснення третьої особи, написання клопотань про призначення експертизи, визнання явки обов`язкової, про огляд в судовому засіданні іншої справи, про витребування копії реєстраційної справи, у розмірі 10 500 грн. на переконання суду, є завищеними, такі витрати не відображають чіткої вартості даних видів правової допомоги, часу затреченого адвокатом на їх виконання, що позбавляє сум можливості визначити відповідність критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При цьому такі види правової допомоги - написання клопотань про призначення експертизи, про огляд в судовому засіданні іншої справи, про витребування копії реєстраційної справи були відхилені судом, як необгрунтованими та недоцільними, а тому відсутня можливість компенсації витрат за написання таких заяв.

Окрім цього такий вид допомоги як моніторинг рішень у ЄДРСР і правових позицій є визначається необхідністю адвоката та не обґрунтований як необхідний.

Відтак на переконання суду, розмір витрат за надання вищевказаних послуг, враховуючи предмет спору, складність даної справи, критерії реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, повинен становити 8000 грн.

Щодо вартості участі адвоката в судовому засіданні, яка становить 1700 грн., то суд зазначає, що такий розмір за одне судове засіданняу, навіть зважаючи на складність даної категорії справи та кваліфікацію адвокатів є надмірним, будь-яких доказів щодо обґрунтованості такої ціни, реальності та співмірності вартості послуг, позивача не надано.

З огляду на викладене на переконання суду такий розмір, враховуючи складність даної справи, критерії реальності та розумності їх розміру повинен складати 900 грн. за одне судове засідання (9 судових засідань х 900 грн. + 8100 грн.).

Враховуючи вказане суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги в загальному розмірі 16100 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягами послуг пов`язаних із справою, включаючи її підготовку та розгляд, затраченим ними часом на надання таких послуг, якістю наданих послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та ціні позову.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача та необхідність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16100 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 143, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16100 (шістнадцять тисяч сто) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація, код в ЄДРПОУ 20567921, адреса: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76015;

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Колективне сільськогосподарське підприємство рибгосп Княгиничі, код в ЄДРПОУ 23801783, адреса: вул. Шухевича, 1, с. Княгиничі, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77030.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.