Рішення № 127052137, 01.05.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 712/3556/25

номер провадження 2/712/2268/25

01.05.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що21.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем був укладений кредитний договір №2050684 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума виданого кредиту 2000 грн 00 коп.24 грудня 2021року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24.12.2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .На виконання вимог ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором №2050684 від 21.06.2021. Однак, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач заборгованість перед позивачем не погасила.

Ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.

08 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому вона визнає факт отримання кредитних коштів у сумі 2000 грн 00 коп., проте заперечує правомірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, посилаючись на норми статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, відповідач заперечує розмір витрат на правничу допомогу та вказує, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не співмірним зі складністю справи, беручи до уваги середню вартість за аналогічні адвокатські послуги по Україні, посилається на висновок Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17.

11 квітня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому вказав, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також, представник позивача зазначив, що позичальник погодився на умови визначені договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованим. Щодо розміру витрат на правничу допомогу представник позивача зазначив, що твердження ОСОБА_2 про те, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в даній цивільній справі не доведений, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню та посилається на висновки Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/10548/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

15 квітня 2025 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача, у якому вона заперечує проти викладених у відповіді на відзив твердженнях, посилаючись на те, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц, тому відповідач не погоджується із сумою нарахованих відсотків, які просить стягнути позивач. Що стосується попереднього розрахунку вартості адвокатських послуг позивача, відповідач залишає свою позицію викладену у відзиві незмінною.

01 травня 2025 року до суду надійшла заява позивача про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій вказав, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у сумі 12922 грн 40 коп., які складаються з витрат на судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10500 грн 00 коп., що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 28.04.2025 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 28.04.2025. Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, представник позивача зауважує, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту з`явлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору та посилається на правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19.

У судове засідання представник позивача не прибув, згідно з прохальною частиною відповіді на відзив, представник позивача просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, згідно з наявною у матеріалах справи заявою просить здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2050684 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ д якої забезпечується Клієнту через вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікаціяклієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Згідно із пунктом 1.2 договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) становить 2000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 1.3. договору, строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентна ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені Договорі.

Згідно із пунктом 1.4. договору, тип процентної ставки фіксована.Стандартна процента ставка становить 1,9% у день та застосовується:у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору;у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,86% у день та застосовується за умови якщо Клієнт у межах строку, визначеного в п. 1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що використання зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.4.2. Договору залежить від того чи отримає Клієнт індивідуальну знижку від Товариства на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Клієнт погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором виконуються автоматично за домовленістю Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору (пункт 3.3 договору).

Пунктом 4.2 розділу 4 договору обумовлені умови авто пролонгації стоку кредитування.

У підпункті 4.2.1 договору встановлено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1.-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгацію, продовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів (підпункт 4.2.2 договору).

Відповідно до підпункту 4.2.3 договору, сторони погодили, що: за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п. 1.5.1 Договору; при застосування автопролонгації знижка, надана Клієнту в рамках Програми лояльності, анулюється та здійснюється автоматичний перерахунок процентів за користування кредитом з період, визначений п.1.3 Договору, за стандартною процентною ставкою (застосовується стандартна процентна ставка) та відбувається перерахунок загальної вартості кредиту. Результати таких перерахунків відображаються в Особистому кабінеті.

Згідно з пунктом 4.2.5 договору загальна кількість атовпролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількість календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів.

Умовами пункту 2.1. договору Кредит надається Клієнту в безготівковій формі шляхомперерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта.

Згідно з інформаційною довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» від 04.03.2024 №32056-0403 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 2000 грн 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ОСОБА_1 була ідентифікована позивачем одноразовим ідентифікатором М763, який був надісланий на номер телефону відповідача НОМЕР_2 .

24 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2050684 від 21.06.2021 у сумі 6560 грн 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 2000 грн 00 коп., та заборгованості за відсотками у сумі 4560 грн 00 коп.

На виконання вимог ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач направив на адресу відповідача вимогупро виконання зобов`язань за кредитним договором №2050684 від 21.06.2021, яка відповідачем не виконана.

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 10.01.2025загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить6560грн 00 коп., яка складається з:простроченої заборгованості за сумою кредиту у сумі 2000грн 00 коп.,простроченої заборгованості за процентами у сумі 4560грн00 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1,2 ст.202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1,2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност.639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Законуелектронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідност. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Українипідставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першоюстатті 513 ЦК Українипередбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другоюстатті 517 ЦК Українипередбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов`язання відповідачем, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд приходить до висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», як нового кредитора.

Суд відхиляє доводи відповідача про протиправність нарахування позивачем відсотків за користування кредитним договором №2050684 від 21.06.2021 з огляду на наступне.

22 листопада 2023 року прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ(набрав чинності 24.12.2023) (далі Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(п.п.6 п.5Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»(п.п.13 п.5Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5ст.8 Закону №3498-ІХ, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинностіЗаконом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Оскільки, позивач звертає стягнення по кредитному договору №2050684 від 21.06.2021, за період з 21.06.2021 по 19.10.2021, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за відсотками у повному обсязі.

Станом на 10.01.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №2050684 від 21.06.2021 становить 6560грн00 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у сумі 2000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами у сумі 4560 грн 00 коп.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.1,3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положенням п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Звертаючись з даним позовом, позивачемсплачено судовий збір за подання даного позову в сумі 2 422 грн 40 коп.

Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 10500 грн 00 коп., суд зазначає про таке.

На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено довіреність ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» від 30.12.2024, договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткову угоду №1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10, акт про отримання правової допомоги від 28.04.2025, платіжну інструкцію №37974 від 28.04.2025 та рахунок №28.04.2025-19.

Факт надання правничої допомоги підтверджується належними та допустимими доказами.

Водночас, в обґрунтування заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу зазначено, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не спів мірним зі складністю справи.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020року у справі№755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та заперечення сторони відповідача щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, вимога у частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 3000 грн 00 коп.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.4,12,81,89,141,178,223,247,265,268,274,279,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 82, оф. 7, код ЄДРПОУ 42228158) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №2050684 від 21.06.2021, у сумі 6 560 (шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами у сумі 4560 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська