Рішення № 127052043, 02.05.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2758/25

Провадження № 2/711/1583/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Кошубінській Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Алієва Н., яка діє на підставі довіреності №638 від 05.12.2024р., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики №79892427 в розмірі 17350 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 25.04.2024р. між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено електронний договір позики №79892427, на підставі якого відповідачці була надана позика в сумі 10000 грн. Внаслідок порушення відповідачкою умов повернення кредитних коштів за нею утворилась заборгованість в розмірі 17350 грн., з яких 10000 грн. основа сума боргу, 2490 грн. заборгованість за відсотками, 4 860 грн. заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою. На підставі договору факторингу від 14.06.2021р. право вимоги до відповідачки за таким кредитним договором 25.09.2024р. перейшло до позивача. Оскільки відповідачка не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачка частково заперечила проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилалась на те, що за договором позики вона мала повернути суму позики та відсотки за користування позикою в межах строку кредитування, проте не зробила цього через відсутність фінансової можливості. Тож відповідачка визнає позовні вимоги в частині повернення позики в сумі 10000 грн. та відсотків за користування позикою в розмірі 2 490 грн.

04.04.2025р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився та не повідомив про причини неявки, проте в позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, внаслідок чого неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що визнає позовні вимоги частково в частині її обов`язку повернути суму позики в розмірі 10000 грн. та відсотки за користування позикою в розмірі 2490 грн. Пояснила, що отримала кредитні кошти, проте не змогла належним чином виконати свої кредитні зобов`язання через брак коштів. Зауважила, що вона не продовжувала строк дії договору позики, а тому не зобов`язана сплачувати нараховані кредитором проценти за понадстрокове користування позикою.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

25.04.2024р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений в електронній формі договір позики №79892427 (далі Договір №79892427), який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с. 6-9/.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор зобов`язувався надати позичальнику позику в розмірі 10000 грн. строком на 30 днів на умовах її повернення зі сплатою відсотків в розмірі 0,83% за кожен день користування позикою (денна процентна ставка). Строк повернення позики та сплати відсотків за її користування 24.05.2024р.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору позики передбачено, що до моменту його підписання позичальник ознайомився з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також з Правилами надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору №79892427 відповідачу був наданий Графік обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с. 9/.

Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» станом на 25.09.2024р., як і станом на 25.02.2025р., розмір заборгованості позичальника за Договором №79892427 складає 17350 грн. (10000 грн. основа сума боргу, 2490 грн. заборгованість за відсотками, 4860 грн. заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою) /а.с. 18/.

14.06.2021р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу №14/06/21 (далі Договір факторингу) згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК» ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» /а.с. 10-12/.

25.09.2024р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» була укладена додаткова угода №37 до Договору факторингу, якою сторони погодили суму прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників №32 від 25.09.2024р., та ціну продажу таких вимог /а.с. 15/.

Того ж дня, 25.09.2024р. сторони Договору факторингу склали акт прийому-передачі реєстру боржників №32 від 25.09.2024р., відповідно до якого позивач прийняв реєстр боржників №32 і набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором №79892427 в розмірі заборгованості у сумі 17350 грн., з яких 10000 грн. основа сума боргу, 2 490 грн. заборгованість за відсотками, 4860 грн. заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою /а.с. 17/.

Сторони визнають ту обставину, що відповідачка не здійснювала ніяких платежів на виконання зобов`язань позичальника за Договором №79892427 ані на користь первісного кредитора, ані на користь позивача. Оскільки до теперішнього часу відповідачка не виконує своїх грошових зобов`язань за таким договором, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК) та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1734). При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою не заперечується факт укладання нею Договору №79892427 та отримання кредитних коштів в розмірі 10000 грн., а також наявність в неї простроченого зобов`язання з повернення суми позики та відсотків за користування позикою в розмірі 2 490 грн. Натомість відповідачка заперечує правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою в розмірі 4860 грн.

Надаючи оцінку обставинам спірних правовідносин в контексті позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих за понадстрокове користування кредитом, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз змісту умов Договору №79892427 свідчить, що таким договором визначено строк його дії (строк позики) 30 днів, тобто до 24.05.2024р. Також договором передбачено два види процентної ставки, за якою нараховуються проценти за кожен день користування кредитом: денна процентна ставка (0,83%); процентна ставка за понадстрокове користування позикою (2,70%).

Здійснюючи тлумачення відповідних умов кредитування суд звертає увагу, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК).

Тлумачення як статті 3 ЦК загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Варто звернути увагу, що поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно), де зазначила:.

«Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Таким чином, тлумачення умов Договору №79892427 з урахуванням засад розумності свідчить, що передбачена таким договором процентна ставка за понадстрокове користування позикою за своєю правовою природою визначає розмір процентів, які регулюються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки застосовується виключно до періоду користування кредитними коштами позичальником поза межами «строку користування кредитом», передбаченим договором.

Таким чином позовна вимога про стягнення процентів за понадстрокове користування позикою в розмірі 4860 грн. є процентами, що нараховані у зв`язку з простроченням відповідачем виконання його грошового зобов`язання, а відтак є процентами, передбаченими ч. 2 ст. 625 ЦК.

Разом з тим, загальновідомим є та обставина, що з 24.02.2022р. і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Прийняття такої законодавчої зміни обумовлено складністю фінансово-економічної ситуації в Україні, що зумовлена військовою агресією. Відповідне регулювання цивільних правовідносин має тимчасовий характер і узгоджується з положеннями ч.3 ст.551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже введене законодавче обмеження прав кредитора на отримання штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання боржника під час дії режиму воєнного стану направлене на забезпечення реалізації засад справедливості, добросовісності і розумності у цивільних правовідносинах.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що сума позики разом з відсотками за користування позикою мали бути повернуті 24.05.2024р., а відтак порушення відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем почалося з 25.05.2024р., тобто після введення режиму воєнного стану на території України.

За таких обставин покладання на відповідача обов`язку зі сплати позивачу додаткових нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, суперечить діючому тимчасовому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача таких компенсаційних санкцій (проценти за понадстрокове користування позикою) не підлягають задоволенню.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідачка отримала кредитні кошти за Договором №79892427 та користувалася ними, однак свої зобов`язання за таким договором належним чином та у визначені сторонами строки не виконала, порушивши умови договору, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 12490 грн. (з яких 10000 грн. основа сума боргу, 2490грн. заборгованість за відсотками), то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 12490 грн., що складає з урахуванням заокруглення до цілого числа 72% від ціни позову (12490 грн. / 17350 грн. * 100%), а відтак на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідача 2180 грн. в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору (3028 грн. / 100% * 72%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимидоговорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032) заборгованість за договором позики №79892427 від 25.04.2024р. в загальній сумі 12490 грн. та суму коштів в розмірі 2 180 грн. в якості відшкодування судових витрат, тобто усього стягнути 14670 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02 травня 2025 року.

Головуючий: В.М. Скляренко