Ухвала суду № 127051309, 28.04.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3345/24

Провадження № 2-др/369/28/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвій І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/3345/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебувала цивільна справа №369/3345/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської від 22 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку було задоволено.

17 жовтня 2024 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Максима Олександровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/3345/24.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 15 жовтня 2024 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення по справі №369/3345/24 про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

При винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з позивача на користь позивача судових витрат за правничу допомогу, про попередній розрахунок якого було вказано у позовній заяві.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надається: - адвокатська угода; - додаток № 1 до акту виконаних робіт від 15 жовтня 2024 року; - акт виконаних робіт №1 (наданих послуг) від 15 жовтня 2024 року.

Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, сторона позивача вважає, що судом повинне бути ухвалено додаткове рішення, щодо стягнення судових витрат з відповідача в розмірі 25 000,00 грн., з правничої допомоги яка надавалась в рамках розгляду судової справи №369/3345/24.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс 1» на користь ОСОБА_1 суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 гривень 00 копійок.

Сторони у справі, повідомлені належним чином про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Представник позивача на адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримав в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку було задоволено. Суд ухвалив:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 52201 (п`ятдесят дві тисячі двісті одна) грн. 34 (тридцять чотири) коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь ОСОБА_1 компенсацію невикористаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів відпустки у розмірі 8845 (вісім тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 вересня 2023 року по 12 лютого 2024 року у розмірі 105418 (сто п`ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп.».

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Писаренко Максим Олександрович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/3345/24 та просив стягнути з ТОВ «Технополіс 1» на користь ОСОБА_1 суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано наступні докази: - адвокатська угода №02/24 LA від 23 січня 2024 року; - додаток №1 до акту виконаних робіт від 15 жовтня 2024 року; - акт виконаних робіт №1 від 15 жовтня 2024 року за адвокатською угодою №02/24 LA від 23 січня 2024 року.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 126, ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 753/7130/20.

При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18).

Так, розгляд справи №369/3345/24 здійснювався за правилами загального позовного провадження, представник позивача безпосередньо з`являвся до суду, заявляв клопотання та подавав докази, що стосувалися суті спору.

Рішення суду ухвалено 22 квітня 2025 року в порядку письмового провадження, про дату судового засідання (15 жовтня 2024 року), яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи, стороні Позивача було достеменно відомо, оскільки представник позивача був повідомлений про дату судового засідання під розписку, яка міститься в матеріалах справи та особисто представником позивача 15 жовтня 2024 року через канцелярію суду була подана заява про розгляд справи без участі сторони позивача та винесення рішення у справі, проте заяви про розподіл судових витрат, оформленої належним чином, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України до суду подано не було.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви представника позивача про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем в суді, поданої до закінчення розгляду справи, вказане свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.

Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/3345/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 135, 137, 141, 258-261, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Писаренка Максима Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/3345/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс - 1" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА