Рішення № 127049460, 01.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2025Справа № 910/15451/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Генерація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНІ-Електро»

про стягнення 407 414, 40 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Генерація» (далі - ТОВ «Альфа-Генерація», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНІ-Електро» (далі - ТОВ «ПНІ-Електро», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 407 414,40 грн за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

Позов обґрунтований тим, що у порушення укладеного сторонами договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з поставки оплаченого товару у встановлений строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 407 414, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ «Альфа-Генерація» та ТОВ «Про Нафта Інвест» (у подальшому змінено найменування на «ПНІ-Електро») була досягнута усна домовленість про придбання позивачем товару, а саме:

- трансформаторів струму TСS2-12-11.41.3-1500//5-0,5SFS3//10Р8-10//15 у кількості 3 шт. вартістю 6 940,09 грн за один, на загальну суму 20 820,28 грн;

- трансформаторів струму TСS2-12-11.41.3-1000//5-0,5SFS3//10Р8-10//15 у кількості 3 шт. вартістю 6 851,30 грн за один, на загальну суму 20 553,91 грн;

- трансформаторів струму TСS2-12-11.41.3-600//5-0,5SFS3//10Р8-10//15 у кількості 3 шт. вартістю 6 851,30 грн за один, на загальну суму 20 553,91 грн;

- трансформаторів струму TСS2-12-11.41.3-200//5-0,5SFS3//10Р8-10//15 у кількості 7 шт. вартістю 6 249,09 грн за один, на загальну суму 43 743,67грн;

- трансформаторів НКФ123 ІІ У1 у кількості 2 шт. вартістю 168 000 грн за один, на загальну суму 336 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач виставив позивачу рахунки на оплату № 1 від 11.01.2022 на суму 177 086,17 грн з ПДВ та № 2 від 09.02.2022 на суму 336 000,00 грн з ПДВ.

Зі свого боку ТОВ «Альфа-Генерація» здійснило оплату вказаних рахунків вартості товару на суму 513 086,17 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 54 від 18.01.2022 на суму 177 086,17 грн та № 199 від 10.02.2022 на суму 366 000,00 грн.

Водночас встановлено, що відповідач свої зобов`язання виконав частково, оплачений товар поставив позивачу на суму 105 671,77 грн, інша частина товару на суму 407 414,40 грн - залишилась непоставленою.

Зважаючи на зміст вказаних правовідносин та враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з купівлі-продажу товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 25.09.2024 щодо необхідності поставки товару за рахунками № 1 від 11.01.2022 та № 2 від 09.02.2022 (силові трансформатори ОМП-10/0,22 у кількості 2 шт., трансформатори НКФ-123 ІІ У1 у кількості 2 шт.) на загальну суму 407 414,40 грн (поштове відправлення № 6900121345180). Проте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивач направляв на адресу позивача вимогу від 25.10.2024 щодо повернення у семиденний строк коштів попередньої оплати за рахунками № 1 від 11.01.2022 та № 2 від 09.02.2022 на суму 407 414,40 грн (поштове відправлення № 6900600046104 від 28.10.2024), однак, відповіді не отримав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку відповідачем товару чи повернення позивачу попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 407 414,40 грн.

За таких обставин, оскільки відповідач доказів виконання своїх зобов`язань не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Альфа-Генерація» про стягнення попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Генерація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНІ-Електро» про стягнення 407 414, 40 грн

задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПНІ-Електро» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 34834587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Генерація» (69093, м. Запоріжжя, вул. Братська, буд. 55, ідентифікаційний код 36247513) заборгованість в сумі 407 414 (чотириста сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн 40 коп. та судовий збір у сумі 6 111 (шість тисяч сто одинадцять) грн. 22 коп.

Повне судове рішення складене 01 травня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К. І.