Рішення № 127046222, 30.04.2025, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/299/25

Провадж.№ 2-а/481/5/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря Канівець О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Новий Буг, Миколаївської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Безсмертний Віталій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,

Установив:

24.02.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Безсмертний Віталій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 13.02.2025 близько 15:10 год позивач рухався на своєму автомобілі «Toyota» по автодорозі М - 21 на 297 км в межах населеного пункту Стрижавка, Вінницької області та був зупинений працівником поліції оскільки, ніби то рухався зі швидкістю 73 кілометри на годину, що є порушенням правил дорожнього руху. Позивач з цим не погодився та пояснив, що згідно з показаннями швидкості руху на панелі приладів його автомобіля та швидкістю, яку вимірював навігатор, за допомогою якого він рухався, становила 68 - 69 кілометрів на годину, що є допустимою у населеному пункті. Крім цього, на вказаному відрізку дороги був відсутній дорожній знак 5.76 ПДР, відповідно до якого контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації, оскільки вимоги ч. 2 ст. 40 Закону № 580-VIII, передбачають, що інформація щодо встановленої відеотехніки і сама відеотехніка фіксації правопорушень повинна бути розміщена на видному місці. Проте, інспектор патрульної поліції Безсмертний В.О. пояснив, що швидкість руху автомобіля позивача зафіксована за допомогою пристрою ТruСАМ. При цьому, будь - яких доказів не надав та пояснив, що допустимою швидкістю в населеному пункті є швидкість 50 км на годину плюс 20 км на годину та 2 км на годину на похибку вимірювального пристрою. Як пояснив інспектор не є порушенням рух автомобіля зі швидкістю 72 км на годину. А автомобіль позивача за даними пристрою ТruСАМ рухався начебто зі швидкістю 73 км на годину. В подальшому, позивач попросив інспектора надати докази про перевищення швидкості, на що, вже інший інспектор, приніс пристрій ТruСАМ, на якому було відео про те, що начебто автомобіль позивача рухається зі швидкістю 73 км на годину. Проте, на дільниці автодороги, де перебували інспектори поліції є затяжний поворот і на відео видно, що на табло вимірювального пристрою швидкості ТruСАМ світяться цифри 73, а потім вже з-за повороту з`являється автомобіль позивача. З огляду на викладене, здійснений лазерним вимірювачем швидкості ТruСАМ відеозапис викликає обґрунтовані сумніви в тому, що саме транспортний засіб позивача рухався зі швидкістю 73 км/ год.

На запитання чи був закріплений пристрій ТruСАМ під час вимірювання швидкості автомобіля, як це передбачає Закон «Про Національну поліцію» та сформована судова практика у подібних справах, інспектор повідомив, що рішення суду для нього не мають значення та зачитав роз`яснення Міністерства економіки від 18.08.2021 про начебто можливе використання вимірювального пристрою швидкості ТruСАМ в ручному режимі.

Відповідно до Закону працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема, тримати в руках, оскільки таке використання приладу ТruСАМ, може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.

Значення слів «монтований/розміщений» в слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.

Окрім цього, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.76), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.

Однак, залишивши поза увагою доводи позивача, інспектор Безсмертний В.О. (номер жетона 0196416) продовжив розгляд справи про адміністративне правопорушення. Інспектор Безсмертний В.О., на прохання позивача, надав документ, з його фото та номером жетона. Надати посвідчення поліцейського встановленого постановою МВС зразка, останній повідомив, що у нього такого посвідчення немає і він користується тим, що йому видали. На прохання надати інші документи, що надають йому право на розгляд справи про адміністративне правопорушення, інспектор Безсмертний В.О. повідомив, що у нього при собі їх немає і що не «поштовими ж голубами їх сюди доставляти».

За таких обставин, у зв`язку з вищевказаними порушеннями, які допускав інспектор Безсмертний В.О. під час розгляду справи, а саме не надання будь-яких нормативних обґрунтувань щодо використання приладу ТruСАМ, зокрема в ручному режим, а також ненадання будь-яких документів, що підтверджують його повноваження на розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивач заявив клопотання про залучення до справи захисника. На вказане клопотання інспектор повідомив, що він не зобов`язаний надавати захисника, а повідомив, що в позивача є лише таке право, при цьому будь-яких дій (оголошення перерви у розгляді справи, надання контактів центрів правової допомоги тощо), не вжив, чим позбавив позивача Конституційного права на захист та грубо порушив вимоги статті 268 КУпАП.

На будь-які клопотання, зокрема, про залучення захисника до справи, оголошення перерви у розгляді справи з цією метою, відкладення розгляду на інший день, направлення матеріалів для розгляду справи за місцем проживання, відповідно вимог частини 2 статті 276 КУпАП, інспектор поліції декілька разів повідомив про те, що які б клопотання позивач не заявляв, він усі відхиле, оскільки вже прийняв рішення про винуватість, ще до повного завершення розгляду справи про адміністративне правопорушення та повідомив про те, що без постанови про притягнення до адміністративної відповідальності він позивача не відпустить.

Така поведінка і твердження інспектора привела позивача до висновку про упередженість ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позивач змушений був заявити йому відвід.

Проте, інспектор Безсмертний В.О. проігнорував заяву про відвід та повідомив, що розгляд справи завершений і виніс постанову серії ЕНА № 4068196 про накладення адміністративного стягнення. При цьому, в порушення вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови навіть не оголошено.

Зі змісту оскаржуваної постанови, не вбачається посилань на докази, зібрані поліцейським на підтвердження винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення та, у пункті 7 оскаржуваної постанови не має взагалі посилань на будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що інспектор Безсмертний В.О. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, грубо порушив його конституційне право на захист та норми діючого КУпАП, зокрема ст. ст. 268, 276, 279, 280 КУпАП, а також безпідставно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, притягнувши до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою судді від 28.02.2025 року позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

10.03.2025 року від позивача надійшли матеріали в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.03.2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу.

17.03.2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення. У зв`язку з підготовкою до судового засідання, позивачем до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції зроблений відповідний запит про надання усіх копії матеріалів та документів (доказів), у тому числі електронних (аудіо відео доказів з приладу ТruСАМта нагрудних камер поліцейських Безсмертного В.О. та іншого поліцейського, який був з ним в екіпажі. Копії усіх документів (результати повірки, сертифікати якості, дані про його опломбування, реєстраційний номер тощо), що стосуються правомірності використання вимірювального приладу ТruСАМ, за допомогою якого інспектор поліції Безсмертний В.О. зафіксував швидкість транспортного засобу. Ознайомившись із матеріалами, встановив наступне. Так, на відео з приладу ТruСАМ, на якому зафіксовано начебто швидкість автомобіля позивача, видно, що воно записано у дуже пришвидшеному темпі та не відображає реальної обстановки, що була на час фіксації поліцейським швидкості автомобіля. Проте, із застосуванням спеціальної програми, яка дозволяє зменшити швидкість відео, позивачем встановлено наступне. Так, на початку відео видно, що в нижньому лівому куті зображена швидкість «73 km/h (АРР)». При цьому, автомобіля ще не видно, оскільки він знаходиться ще за поворотом. При цьому, зазначена швидкість протягом усього відео залишається незмінною, що також не відповідає реальній обстановці, оскільки після зупинки автомобіля поліцейським, позивач почав зменшувати швидкість, аж до повної зупинки. Також, у правому верхньому куті картинки відображена дата та час відеофіксації в реальному часі. Проте, не дивлячись не те що відео відбувається у реальному часі, час на відео залишається незмінним і відображається у цифрах «15:19:11» протягом усього відео. Крім цього, у правому нижньому куті відео на самому його початку видно цифри «216 msec», що вказує на ознаки монтажу вказаного відеофайлу, оскільки безпосередній початок відео фактично видалений. Вказане є порушенням розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Проте, навіть в «обрізаному» відеофайлі на початку відео видно, що машини ще не має, оскільки вона ще не виїхала із-за повороту, а швидкість «73 km/h (АРР)» вже відображена у лівому нижньому куті та залишається незмінною протягом усього відео.

Також, на уповільненому відео видно, що на 785 msec перед автомобілем з`являється червоний хрестик, начебто, як момент фіксації швидкості автомобіля. Проте, якщо від 785 msec відняти 216 msec, (час з якого починає виїжджати автомобіль з-за повороту), то отримаємо 569 msec, а саме 0,5 секунди, тобто час, за який поліцейський начебто зафіксував швидкість автомобіля, що є технічно неможливим, оскільки для того, щоб зафіксувати швидкість автомобіля вимірювальним приладом TruCam, треба спочатку через віконечко здійснити націлювання на транспортний засіб, швидкість якого вимірюється, потім на вимірювальному приладі затиснути спеціальну кнопку і вести транспортний засіб. Після цього, на протязі 1-2 секунд приладом вимірюється швидкість транспортного засобу, яка відображається безпосередньо на екрані. Вказані роз`яснення можна передивитись за посиланням https://youtu.be/SgY4iEQAric.

Також, відповідно до вказаного відео, воно закінчується на 13496 msec, що зафіксовано у правому нижньому куті. Тобто тривало більше 13 секунд, при цьому, загальний час який має відображатися у правому верхньому куті залишається незмінним, а саме «15:19:11», що свідчить про невідповідність відеофайлу реальній обстановці.

За таких обставин вважє, що відео з приладу TruCam, на якому начебто зафіксовано швидкість автомобіля позивача, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки записано у дуже пришвидшеному форматі та не відображає реальної обстановки. Також, відео має ознаки редагування, що є неприпустимим та є порушенням розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Позивачу не було надано документів про опломбування вимірювального приладу ТruСАМ, за допомогою якого здійснювалось вимірювання швидкість мого автомобіля, та документів про введення його в експлуатацію, що у свою чергу не доводить правомірність його використання.

Натомість було надано копію сертифікату серії А № 006694 від 29.08.2012 про затвердження цього типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-2903-2012. Проте, засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LТІ 20/20 ТruСАМ», який був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, на даний час є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1362 від 02.11.2015 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-2903-2012-2012 від 29.08.2012 та є не чинним з 02.11.2015.

Однак, відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2740-VІІІ від 06.06.2019, Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено. За таких, обставин поліцейськими не було надано будь-яких документів, які б підтверджували факт введення в експлуатацію вимірювального приладу ТruСАМдо 02.11.2015 (час коли закінчилась дія попереднього сертифікату) або чинний Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, за умови, введення в експлуатацію вимірювального приладу ТruСАМпісля 02.11.2015.

Таким чином вимірювання швидкості руху автомобіля позивача було проведено за допомогою несертифікованого технічного засобу, а тому накладення адміністративного стягнення є неправомірним.

Крім цього позивачу була надана копія відповіді від 03.09.2021 ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» за запит на інформацію від 18.08.2021 приватної особи Лілії КОНДРАТ, відповідно до якої «лазерний вимірювач ТruСАМII» відноситься до ручних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації згідно ДСТУ 8809:2018.

Так, відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 03.10.2018 № 345 «Про прийняття національного нормативного документа» ДСТУ 8809:2018 «Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги» був прийнятий вперше національний нормативний документ з наданням чинності з 17 грудня 2018 року.

Позивач вважає, що вказана відповідь не може бути належним документом, що надає право поліцейським використовувати вимірювальний прилад ТruСаm, (а не TruCAM II) саме в ручному режимі без стаціонарного закріплення.

По-перше, у відповіді йдеться про вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II (два), який є другим поколінням вимірювального приладу TruCam, з технологією LiDAR та Ethernet і Wi-Fi та не є тотожнім TruCam першого покоління.

По-друге, відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до підпункту 51, пункту 1 розділу III Положення «Про Департамент патрульної поліції», затвердженого наказом Голови Національної поліції України № 947 від 05.09.2024, для забезпечення безпеки і порядку, попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони власності, забезпечення безпеки осіб, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху, застосовує технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, передбачені законодавством України.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.

Отже, відповідно до наведеної норми Закону працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема, тримати в руках, оскільки таке використання приладу TruCam, може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.

Значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.

Також, у пункті 5 оскаржуваної постанови, зазначено, що швидкість автомобіля позивача вимірювалась приладом TruCAM ТС 000303 та портативними відеореєстраторами № 468632 та № 468885. Проте, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.06.2024 № 22-01/30996 встановлено, що повірка проводилась лазерному вимірювачу швидкості транспортних засобів TruCAM LТІ 20/20 № ТС000303. За таких обставин вищевказане Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки не може бути законною підставою для застосування вимірювального приладу TruCAM ТС 000303, оскільки працівниками патрульної поліції не надано жодного документа, який би законодавчо регулював застосування вимірювального приладу TruCAM.

Пункт 7 «До постанови додаються» взагалі не містить посилання на будь-які докази, які б підтверджували вчинення мною адміністративного правопорушення.

Окрім того, записи з портативних відеореєстраторів № 468632 та № 468885 не можуть бути доказами вчинення адміністративного правопорушення, оскільки відео, яке них зафіксовано починається вже після того, як позивач повністю зупинив транспортний засіб на вимогу поліцейського.

Так, аналізуючи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського ОСОБА_3 встановлено, що саме він проводив фіксацію швидкості автомобіля, після чого тримаючи в руці вимірювальний прилад TruCAM підійшов до позивача та повідомив, що той начебто порушив швидкісний режим у населеному пункті та у нього на приборі зафіксована швидкість 73 км на годину. Позивач з цим не погодився та відповів інспектору, що відповідно до приборів та навігатора, він рухався зі швидкість 69 км на годину. На що інспектор відповів, що поки той тримає в руках телефон із ввімкненим навігатором, він начебто показує швидкість 2 км на годину, коли машина стоїть, що не відповідає дійсності. Після цього інспектор ОСОБА_3 разом із TruCAM відходить від машини, а відеозапис о 00:50 призупиняється. При цьому інспектор ОСОБА_3 не ознайомив позивача з відеофіксацією швидкості автомобіля. В подальшому через 10 секунд о 01:00 поновлюється, проте це не відповідає, реальній обстановці та містить ознаки монтажу відео, оскільки згідно з відеозаписом з нагрудної камери іншого поліцейського ОСОБА_2 від моменту, коли вимкнулась, а потім ввімкнулась відеокамера поліцейського ОСОБА_3 пройшло не 10 секунд, а 12 хвилин. Вказане є порушенням підпункту 2 частини 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026.

Протягом цього часу позивач продовжував спілкування з поліцейським Безсмертним В.О., який також не ознайомив його з відеофіксацією швидкості автомобіля.

Аналізуючи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського Безсмертного В.О. встановлено, останній підійшов до машини, коли з позивачем вже спілкувався поліцейський Фармуга Д.В. При цьому, підійшовши до машині поліцейський Безсмертний В.О. не будучи обізнаним з обставинами фіксації швидкості автомобіля поліцейським Фармугою Д.В. запитав у останнього 72? На що поліцейський ОСОБА_3 відповів 73 та відійшов від машини тримаючи при собі вимірювальний прилад TruCAM. Після цього, вже поліцейський Безсмертний В.О. без повідомлення про причину зупинки та суті адміністративного правопорушення почав вимагати пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. В ході розмови позивач запитав у поліцейського ОСОБА_2 може це похибка, на що останній відповів, що похибка не може бути, оскільки прилад провіреній та перевіряється кожних півроку, що відповідає дійсності, та повідомляє, що є сертифікат.

В подальшому о 47:37 запис на відеокамері поліцейського Безсмертного В.О. знову зупиняється, що є неприпустимим під час розгляду справи та поновлюється через деякий час, де поліцейський Безсмертний В.О. повідомляє про завершення розгляду справи. В 48:37 запис знову зупиняється та процес складання постанови взагалі не фіксується поліцейським Безсмертним В.О. на відео, що є порушенням.

Після винесення поліцейським Безсмертним В.О. постанови про притягненням до адміністративної відповідальності, у порушення ст. 285 КУпАП зміст постанови позивачу оголошений не був.

Отже аналізуючи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського ОСОБА_3 встановлено, що він містить декілька зупинок зйомки та має ознаки втручання у виді редагування, що є порушенням підпункту 2 частини 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026.

07.04.2025 року представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції надав судувідзив, в якому просивпозовну заяву залишити без задоволення.

Відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Під час несення служби 13.02.2025 о 15 год. 10 хв. в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49 смт Стрижавка, траса АД М21 297 км, нарядом патрульної поліції зокрема поліцейським роти № 2 БУПП Безсмертним В.О. та Фармугою Д.В. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000303) було зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій ОСОБА_1 , рухаючись транспортним засобом Тоyоta Саmry з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 (сімдесят три) км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 (двадцять три) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР України. Враховуючи вищевикладене, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про наявність у інспектора достатніх підстав для винесення постанови та накладення на позивача адміністративного стягнення. Отже, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення, щодо винесення інспектором Постанови ЕНА № 4068196 від 13.02.2025 року відносно позивача.

Щодо принципу роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Щодо правомірності використання приладу TruCam LTI 20/20. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгаСАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для ТгаСАМ визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 N 437 і становить 1 рік. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки. До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки -«Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгаСАМ», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

На підставі вищевикладеного, 29 серпня 2012 фірмі Laser Technology Inc., яка є виробником ТгаСАМ, було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-2903-2012.

Вищевказана процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, які наразі втратили чинність. Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-ВР, (втратив чинність 01.01.2016 р.) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов`язковим вимогам нормативних документів з метрології.

Також, відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.02.2002 № 100 (втратив чинність 01.01.2016 р.) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видаються на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні (далі - іноземні виробники) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно вироблялися в Україні або ввозити на територію України партіями.

Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність, і здійснювалися державні приймальні випробування приладу ТгаСАМ з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.

Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 ТгаСАМ був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Також, необхідно зауважити, що відповідно до п. З Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 № 1161, який є чинним, зберігання інформації про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, унесені в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, як і формування та ведення вказаного реєстру, здійснювалося до 01.01.2019. При цьому, прилад ТгаСАМ було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30996, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.06.2024 р. та чинного до 03.06.2025 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000303 є придатним до застосування, як у ручному так і в автоматичному режимах.

Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно наказу Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. В тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься і вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam. Міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік.

Необхідно зазначити, що можливість використання приладу «TruСАМ LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc, також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року № 04/05/02-3561-3561 (3562), який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи, із заводськими номерами.

Також Мінеконономрозвідку ДП «Всеукраїнським державним науково- виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП Урметртестстандарт») надано листи роз`яснення від 01.10.2019 року № 22-38/49 та від 03.09.2021 року № 22-38/49, що опломбування лазерних випромінювачів швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20, не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами.

У вищезазначеному листі проінформовано також, що прилад TruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.

Отже, посилання позивача на те, що постанова не є чинною, у зв`язку з тим, що інспектор тримав в руках прилад, являється лише суб`єктивною думкою позивача по справі.

Щодо обставин, викладених в адміністративному позові. Факт правопорушення підтверджується відеозаписом з приладу TruCam, фотознімками приладу TruCam, на яких зафіксований факт правопорушення (копія додається). На наявному у матеріалах справи фотознімку та відеозаписі, доданому до матеріалів справи, який здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI №ТС000303, зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 81 км/год. Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи встановлено, що саме позивач, керуючи автомобілем, рухався в населеному пункті, зі швидкістю 73 км/год. Також, з наданого фото та відео вбачається, що правопорушення здійснене саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.

Щодо посилань позивача з приводу того, що був відсутній дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», зазначає наступне, дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Автоматичність інформаційно вимірювальної системи передбачає здійснення контролю без участі людини. Разом з тим, цей дорожній знак, стосується фіксації порушення ПДР саме в автоматичному режимі. Водночас, прилад TruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу за скоєння правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, тому відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР України не впливає на наявність або відсутність факту вчиненого правопорушення і правомірності застосованого стягнення, хоча даний знак, розміщений на відповідній ділянці дороги.

Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого ПДР України швидкісного режиму.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином інспектори мали всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП (Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5- рп/2015).

Захисник призначається не працівником поліції, оскільки Законом таких повноважень працівникам поліції не надано.

Відповідно до ст. 15 Закону «Про безоплатну правничу допомогу» суб`єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної правничої допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Також, цим же Законом чітко встановлено процедуру призначення захисника, суб`єктам, які потребують такої допомоги та зазначенні у ст. 14 вищевказаного Закону. Даною статтею визначено повний перелік осіб, суб`єктів права, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в тому числі затриманим особам, в даному випадку позивача затримано не було.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, яку інспектором було повідомлено позивачу по справі, передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

В даному випадку не потрібно ототожнювати поняття, зобов`язаний надати захисника та має право користуватись юридичною допомогою адвоката, оскільки вони є зовсім різними за своєю суттю.

Отже, враховуючи викладене зазначає, що позивача ніхто не обмежував у праві користуватись правовою допомогою, однак з відео запису портативного відео реєстратора не вбачається того, що позивач телефонував своєму захиснику, лише зафіксовані його прохання, що він хоче скористатись послугами захисника.

Також зазначає, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

Одночасно зазначає, що нормами чинного КУпАП не передбачений порядок вирішення питання про відвід, а поліцейський під час розгляду справи керується КУпАП Також слід зазначити, що згідно ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особами, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також працюючими в автоматичному режимі, а також, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм в стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягають скасуванню.

14.04.2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив. Із відзивом повністю незгодний, оскільки він не ґрунтується на нормах діючого законодавства та не спростовує його доводів, викладених у позовній заяві. На підставі пояснень представника відповідача, можна зробити висновок, що числовий показник швидкості фіксується на екрані монітору приладу після вимірювання швидкості транспортного засобу та у разі перевищення швидкості.

Проте, оглядом фото наданих позивачу, як додатків до відзиву встановлено, що перше фото, на якому зображено лише дорогу, без будь-яких транспортних засобів, зроблено 13.02.2025 о 15:19:10.442. А друге фото, на якому зображений його автомобіль, який рухається начебто зі швидкістю 73 км/год зроблено 13.02.2025 о 15:19:11. Тобто, для того щоб здійснити усі перелічені дії щодо фіксації швидкості мого автомобіля, поліцейському Фармузі Д.В. знадобилось 0.5 секунди часу, що є фізично не можливим. Також, з наданого відеозапису, видно, що воно записано у дуже пришвидшеному темпі та не відображає реальної обстановки, що була на час фіксації поліцейським швидкості автомобіля. Не дивлячись не те, що відео відбувається у реальному часі, час на відео залишається незмінним і відображається у цифрах «15:19:11» протягом усього відео. Крім цього, у правому нижньому куті відео на самому його початку видно цифри «216 msec», що вказує на ознаки монтажу вказаного відеофайлу, оскільки безпосередній початок відео фактично видалений. При цьому, згідно з історією вищевказаного файлу відеозапису з лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 видно, що він був змінений 21.02.2025 о 11:43. Вказане є порушенням розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026. Проте, навіть в «обрізаному» відеофайлі на початку відео видно, що машини ще не має, оскільки вона ще не виїхала з-за повороту, а швидкість «73 km/h (АРР)» вже відображена у лівому нижньому куті та залишається незмінною протягом усього відео. Крім цього, відповідно до вказаного відео, воно закінчується на 13496 msec, що зафіксовано у правому нижньому куті. Тобто тривало більше 13 секунд, при цьому, загальний час, який має відображатися у правому верхньому куті залишається незмінним, а саме «15:19:11», що свідчить про невідповідність відеофайлу реальній обстановці.

За таких обставин вважає, що фото та відео з приладу TruCam, на якому зафіксовано швидкість начебто його автомобіля, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки відео записано у дуже пришвидшеному форматі та не відображає реальної обстановки і не відповідає відео, яке було показано поліцейськими на місці зупинки. Також, відео має ознаки редагування, що є неприпустимим та є порушенням.

Також, фото та відеофайли які записані на оптичному диску та додані до відзиву на позовну заяву не засвідчені електронним цифровим підписом у зв`язку з чим не можуть бути допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України. Надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Щодо правомірності використання приладу TruСАМ ТТІ 20/20, вважає, що представником відповідача не надано будь-яких документів з посиланням на норми Закону чи нормативних актів, що надають право поліцейським використовувати вимірювальний прилад TruCАМ ТТІ 20/20, у тому числі у ручному режимі без стаціонарного закріплення. Так, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruАМ ТТІ 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 про № UА- МІ/1-2903-2012 та був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Представником відповідача не було надано будь-яких документів, які б підтверджували факт ввезення на територію України вимірювача швидкості TruCАМLTI 20/20 із серійним номером ТС000303 та введення його в експлуатацію до 02.11.2015 (час коли закінчилась дія попереднього сертифікату) або чинний Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, за умови, введення в експлуатацію вимірювального приладу TruCАМ після 02.11.2015.

Також, представником відповідача до відзиву на позовну заяву додано копію відповіді Мінекономрозвитку на лист Національної поліції України від 14.02.2019 № 1771/04/31-2019 відповідно до якого є два види TruCАМ, а саме LTI 20/20 TruCАМ та LTI 20/20 TruCАМ II (два), так званий новий туркам на який видано сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18, який діє до 26.12.2028. Вказаний вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCАМ II (два), є другим поколінням вимірювального приладу TruCam, з технологією LiDAR та Ethernet і Wi-Fi та не є тотожнім з TruCam першого покоління. Проте, як зазначено у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності так і представником відповідача у відзиві, швидкість автомобіля вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCАМ LTI 20/20 із серійним номером ТС000303, тобто TruCАМ (першого покоління) старого зразку.

Однак, не дивлячись на те, що вказані вище вимірювачі швидкості «LTI 20/20 TruCАМ (першого покоління)» та «LTI 20/20 TruCАМ II (другого покоління)» є різними приборами, представник відповідача до відзиву до позовної заяви додає копії документів, які стосуються LTI 20/20 TruCАМ II (другого покоління) зокрема, настанову з експлуатації до LTI 20/20 TruCАМ II (другого покоління), відповідь ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» директору ПП «ДІРЕКТОН» від 21.12.2020 № 28-10/139, відповідь від 03.09.2021 ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» за запит на інформацію від 18.08.2021 приватної особи Лілії КОНДРАТ, які взагалі не стосуються вказаної справи та не можуть бути доказами правомірності використання працівниками поліції лазерног вимірювача швидкості TruCАМ LТІ 20/20 із серійним номером ТС000303, яким вимірювалась швидкість автомобіля позивача.

Також, представник відповідача до відзиву до позовної заяви додає копію відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 № 22-38/49 адресованої першому заступнику начальника Департаменту патрульної поліції України Білошицькому О.Г. щодо особливостей використання лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCАМ LТІ 20/20.

Вважає, що вказана відповідь не може бути належним документом, що надає право поліцейським використовувати вимірювальний прилад TruCАМ LТІ 20/20 саме в ручному режимі без стаціонарного закріплення.

Працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відеотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема, тримати в руках, оскільки таке використання приладу ТгиСаш, може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля.

Значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено.

Також, представник відповідача до відзиву на позовну заяву додає копію експертного висновку від 29.07.2011 за № 285. Проте, дія вказаного експертного висновку закінчилась 29.07.2014. Окрім цього, представник відповідача до відзиву на позовну заяву додає копію експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03 - 3008 із додатком номерів зразків, на які розповсюджується дія експертного висновку із терміном дії до 27.09.2021.

Таким чином, представником відповідача не надано документів, що підтверджують час ввезення на територію України вимірювача швидкості TruCАМ LТІ 20/20 із серійним номером ТС000303 та документів про введення його в експлуатацію. Також, представником відповідача не надано будь-яких документів з посиланням на норми Закону чи нормативних актів, що надають право поліцейським використовувати вимірювальний прилад TruCАМ LТІ 20/20, у тому числі у ручному режимі без стаціонарного закріплення.

Також, на зроблених скріншотах з відео чітко видно, що вимірювальний прилад TruCАМ LТІ 20/20, не опломбований, а віконце, через яке можливе налаштування приладу, перебуває у напіввідчиненому положенні.

Таким чином, вимірювання швидкості руху автомобіля позивача було проведено з грубими порушеннями діючого законодавства, за допомогою несертифікованого технічного засобу, у зв`язку з чим накладення на нього адміністративного стягнення є неправомірним.

Не можна погодитись із позицією представника відповідача що дорожній знак 5.76 стосується фіксації порушень ПДР саме в автоматичному режимі, оскільки цим знаком позначаються ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. При цьому, у ПДР не прописано, яка має бути фіксація автоматична чи ні. Також, відповідно до офіційних роз`яснень, розміщених на сайті ДПП від 13.10.2018, патрульна поліція використовує TruCАМ лише із розміщенням дорожніх знаків, що повідомляють про фото- відеофіксацію порушень.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено копію відповіді незрозумілої організації про те, що смт Стрижавка Вінницького району позначено дорожнім знаком 5.76. Також зазначено, що вказані дорожні знаки встановлено по автомобільній дорозі М-2 Виступовичи - Житомир - Могилів-Подільський. Позивач вважає, що вказана відповідь не може бути належним та допустимим доказом наявності дорожнього знаку 5.76 саме на ділянці дороги, на який була зафіксована швидкість його автомобіля, оскільки відповідно до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності мій автомобіль рухався по АД М21. Також, вказана відповідь датована 24.04.2023, що не доводить поза розумним сумнівом, наявність знаків 5.76 у день фіксації поліцейськими швидкості автомобіля, а саме 13.02.2025.

Також, щодо порушення права на захист під час розгляду поліцейським Безсмертним В.О. справи про адміністративне правопорушення, представник відповідача у відзиві посилається на правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 487/2179/17, відповідно до якої спрощений порядок розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП виключає необхідність дотримання інспектором таких процедур як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

Позивач вважає, що вказана позиція представника відповідача є помилковою, оскільки відповідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а, яка прийнята у часі пізніше, невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правничої допомоги є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Окрім цього, представником відповідача у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовано доводи позивача щодо відсутності у поліцейського 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 службового посвідчення встановленого зразка і як наслідок, повноважень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також, у пункті 5 оскаржуваної постанови, зазначено, що швидкість автомобіля вимірювалась приладом TruCАМ ТС 000303 та портативними відеореєстраторами № 468632 та № 468885. Проте, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.06.2024 № 22-01/30996 встановлено, що повірка проводилась лазерному вимірювачу швидкості транспортних засобів TruCАМ LТІ 20/20 № ТС000303. За таких обставин вважає, що вищевказане Свідоцтво про повірку законодавчо не врегульованого засобу вимірювальної техніки не може бути законною підставою для застосування вимірювального приладу TruCАМ ТС 000303, оскільки як я зазначав раніше ні працівниками патрульної поліції ні представником відповідача не надано жодного документа, який би на законодавчому рівні дозволяв працівникам поліції застосування вимірювального приладу TruCАМ LТІ 20/20 саме у ручному режимі.

Окрім того, записи з портативних відеореєстраторів № 468632 та № 468885 не можуть бути доказами вчинення мною адміністративного правопорушення, оскільки відео, яке них зафіксовано починається вже після того, як позивач повністю зупинив свій транспортний засіб на вимогу поліцейського.

Також, після винесення поліцейським Безсмертним В.О. постанови про притягненням мене до адміністративної відповідальності, у порушення ст. 285 КУпАП зміст постанови позивачу оголошений не був.

Постанова не містить посилання на докази, на яких ґрунтується висновок поліцейського Безсмертного В.О. про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, (пункт 7) та не містить мотивів відхилення інших доводів та доказів, на які він посилався та висловлював під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що будь-яке рішення посадової особи про притягнення до будь-якої відповідальності особи, перш за все, має ґрунтуватись на нормах Закону, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не спиратись на суспільний резонанс чи інші фактори не передбачені Законом.

За таких обставин вважає, що вимоги його позовної заяви є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам Закону і судовій практиці, а відзив є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства та не спростовує доводів позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 194 КАС України судом проведено розгляд справи у відсутності сторінв порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, уразі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України,датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Судом встановлено, щоПостановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4068196 від 13.02.2025 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченогоч.1 ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 13.02.2025о 15год.10хв.в населеномупункті позначеномудорожнім знаком5.49смт Стрижавка,траса АДМ21297км водій ОСОБА_1 керуючи т.з. рухався зі швидкістю 73 (сімдесят три) км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 (двадцять три) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. З цією постановою позивач не погоджується.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

На підтвердження обставин справи відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з місця події, на якому міститься відеозапис правопорушення та провадження у справі.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012.

Відповідно до експертного висновку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, складеного на лазерний вимірювач TruCAM LTI20/20, в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015. Термін дії експертного висновку до27.09.2021.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30996, виданого ДП "Укрметртестстандарт", лазерний вимірювач швидкості руху транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС000303 відповідає вимогам технічної документації. Свідоцтво чинне до 03.06.2025.

Згідноз ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 статті 122КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину .

Згідно з п. 1ст.247КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю(стаття 252 КУпАП).

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з відеофайлами 1739459951_І4000_0213_151911, export-c5onw, export-IpIn3.

Відповідно до ч. 1ст.99КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2ст.99КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Таким чином, наданий суду відеозапис з приладу ТruCAM, відеозапис розгляду справи про адміністративне правопорушення та скріншоти не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України. До матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (в даному випадку - прилад ТruCAM чи його носій даних), який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що такі твердження позивача про розміщення приладу TruCam спростовуються приписам статті 40 Закону України «Про національну поліцію».

Проте, на переконання суду, доводи відповідача щодо використання лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam і вимірювання швидкості руху, в спосіб «тримаючи прилад в ручному режимі», є помилковими.

Так, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.

За змістом ч.1 ст.40 цього Закону в редакції на час фіксації події, що є предметом оцінки суду, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Отже слід дійти висновку, що даною нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Інших способів використання технічних засобів, а ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено.

Таким чином, суд констатує, що лазерний вимірювач швидкості ТЗ TruCAM LTI 20/20, який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, що не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст.40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі.

Використання уповноваженою особою лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCAM в спосіб тримання в руках, не може бути визнати таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований / розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Щодо порушення права позивача на захист, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Судом було встановлено, оскільки не заперечувалось відповідачем у своєму відзиві, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою.

Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а.

При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять. Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні. Враховуючи викладене, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.

На підставі ч. 1ст. 139 КАС Українина користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ч.1 ст.126, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд

Ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Безсмертний Віталій Олександрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,задовольнити.

Скасуватипостанову серії ЕНА № 4068196 від 13.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесенуполіцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Безсмертного Віталія Олександровичапро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження м. Київ, вул.Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2025 року.

Суддя