Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 442/4085/19
Провадження № 6/442/59/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Крамара О.В., з участю секретаря судових засідань Малик О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі подання головного державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області О.І. Ільницької про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , -
встановив:
Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області О.І. Ільницька звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1 до повного виконання ним зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №442/4085/19, виданого 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» суми завданої майнової шкоди в розмір 5483,00 грн. та 1921,00 грн.
В обґрунтування подання покликається на те, що 23.07.2021 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №442/4085/19, виданого 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 користь на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» суми завданої майнової шкоди, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66177065.
В межах виконавчого провадження №66177065 державним виконавцем, 06.08.2021; 19.01.2022; 04.04.2023; 12.11.2024 - винесено постанови про арешт коштів боржника та скеровано банкам учасникам обміну. Проте арештовані кошти на рахунках боржника відсутні.
В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем неодноразово скеровувалися виклики боржнику у Дрогобицький відділ ДВС, а саме 04.04.2023 та 24.04.2025 за адресою місця проживання та реєстрації : АДРЕСА_1 , для оплати заборгованості перед стягувачем , однак боржник ОСОБА_1 виклики ігнорує.
З моменту відкриття виконавчого провадження боржником не здійсювалось жодних виплат.
Згідно відповіді на запит до ДПС України та ПФУ, боржник ОСОБА_1 не отримує доходів у вигляді пенсії, заробітної плати тощо.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за боржником на праві приватної власності майна не зареєстровано. 04.04.2023 винесено постанову про арешт майна боржника, записи про обтяження у реєстри внесено.
Місце проживання боржника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
18.12.2024 державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання боржника, згідно з яким , двері квартири від АДРЕСА_2 зачинено, на стукіт ніхто не відчиняв, залишено виклик боржнику.
Інформація про перетин боржником державного кордону- відсутня.
Таким чином, боржник ОСОБА_1 не виконує рішення Дрогобицького міськрайонного суду львівської області по справі №442/4085/19 та станом на 01.05.2025 не вживає жодних заходів, спрямованих на погашення заборгованості перед стягувачем, неодноразові витклики та попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення боржником ігноруються.
Враховуючи, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень а тому державний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за кордон до повного виконання ним зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа №442/4085/19, виданого 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.
Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4 ст.441 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.19 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження`виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч.3 ст.269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Встановлено, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області ЗМУМЮ, перебуває виконавче провадження №66177065 з примусового виконання виконавчого листа №442/4085/19, виданого 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1 , стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» суми завданої майнової шкоди в розмір 5483,00 грн. та 1921,00 грн.
Вказане рішення суду не виконується.
Постановою державного виконавця від 23.07.2021 відкрито виконавче провадження.
Боржнику направлено виклики про явку до державного виконавця, однак такий на виклики не з`являється, попередження ігнорує.
Згідно офіційних даних боржник не отримує дохід у вигляді заробітної плати, пенсії, транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані, на праві власті нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України відсутня інформація про перетин кордону України ОСОБА_1 .
Згідно п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язання.
Відповідно до Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01.02.2013 року ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.
Поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання.
Саме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.
У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суд повинен з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Матеріалами справи безспірно підтверджується, що виконавчий лист: №442/4085/19, виданий 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1 , стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія ПЗУ Україна» суми завданої майнової шкоди в розмір 5483,00 грн. та 1921,00 грн - набрало законної сили. Про вказане судові рішення боржнику достовірно відомо, однак ним не виконуються, з часу набрання рішенням законної сили, кошти на погашення заборгованості боржником не сплачуються.
Безспірним також є те, що ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір і бажання виконати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про стягнення з нього заборгованості.
Матеріали подання містять достатньо доказів на підтвердження того, що головним державним виконавцем Ільницькою О.І. з метою виконання рішення суду у виконавчих провадженнях вчинено виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду залишилось невиконаним.
Суд розцінює такі дії ОСОБА_1 як свідоме ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, про необхідність виконання яких йому безспірно відомо.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що держаним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій та надано суду докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання те, що дії державного виконавця з приводу виконання судового рішення не оскаржені, із заявами про неможливість виконання рішення суду боржник не звертався, тому подання слід задоволити.
Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Керуючись ст. ст. 18, 441 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Подання головного державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області О.І. Ільницької про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - задоволити.
Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до повного виконання ним зобов`язань, що виникли на підставі: виконавчого листа №442/4085/19, виданого 09.09.2019 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.
Копію ухвали направити головному державному виконавцю Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області О.І. Ільницькій, для подальшого скерування її до виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В.Крамар
Судове рішення № 127045537, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області було прийнято 01.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 442/4085/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: