Рішення № 127045486, 30.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3070/25

Провадження №2-а/461/98/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Сторонського І.О.,

представника відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сторонський І.О., 14.04.2025 через систему Електронний Суд звернувся в суд із позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що постановою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про накладення адміністративного стягнення ЛВ №00720735 від 03.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 400 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23.10.2024 о 13 год. 14 хв. водієм транспортного засобу марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Липнева, чим порушено вимоги абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Зазначає, що позивач не згідний з вказаною постановою, оскільки 23.10.2024 не порушував жодних правил паркування транспортних засобів, а відповідачем не створено для позивача, як особи похилого віку, інваліда 2 групи, учасника бойових дій, можливості та спеціальних умов для оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів. Окрім цього, час паркування автомобіля ОСОБА_1 був незначним, до п`яти хвилин, а поруч із місцем для паркування не було жодного місця для оплати вартості паркування за готівкові кошти. Так, 23.10.2024 позивач на належному йому автомобілі марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , приїхав на пл. Липневу у м. Львові для того щоб на ринку «Привокзальний» придбати спеціальну сироватку для лікування наявних в останнього захворювань. Водночас, будучи інвалідом 2 групи він мав намір здійснити паркування в спеціально відведених місцях для інвалідів, однак побачив, що всі паркувальні місця для інвалідів на маркувальному майданчику пл. Липневої були зайняті. Тому ОСОБА_1 вимушено здійснив зупинку на місці для платного паркування, підійшов до інформаційної таблички поруч із дорожнім знаком, який вказує на зону паркування, на якій зазначалося, що вартість у розмірі 20 грн за паркування оплачується за допомогою смартфону, яким потрібно сфотографувати спеціальний великий QR-код розміщений на інформаційній табличці. Враховуючи, що в ОСОБА_1 відсутній смартфон та доступ до мобільної мережі Інтернет в силу його похилого віку, останній не мав жодної можливості вказаним способом оплатити вартість паркування. При цьому інших способів оплатити вартість паркування позивач не бачив, у вказаному місці не було ні касирів, ні паркоматів. Таким чином ОСОБА_1 , побачивши, що можливості оплатити вартість паркування у нього немає, в межах п`яти хвилин після зупинки свого автомобіля у паркувальній зоні придбав на ринку «Привокзальний» ліки, сів у належний йому автомобіль та поїхав на ньому до свого дому. При цьому звертає увагу, що зміст постанови серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024 не відповідає фактичним обставинам справи, адже загальний час паркування ОСОБА_1 на пл. Липневій у м. Львові був в межах 5 хвилин, а не понад 10 хвилин як зазначено у постанові. Враховуючи наведене, постанова серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024 є протиправною та такою яка підлягає скасуванню, у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, так як останній бажав оплатити вартість послуг із паркування, однак в силу свого віку, інвалідності та недбалості відповідача щодо забезпечення засобів для оплати для осіб похилого віку із особливими потребами не зміг цього зробити.

Ухвалою судді від 15.04.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024, прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження та призначено судове засідання.

Від представника відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакової Т.М. 18.04.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому остання просить відмовити у задоволенні такого з наступних підстав. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким, згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, на дату винесення постанови, зареєстровано транспортний засіб марки «TOYOTA, з д.н.з. НОМЕР_1 , на якому 23.10.2024 о 13:14 год. було здійснено паркування в межах відведеного майданчика для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Липнева, код майданчика для платного паркування В3024, без проведення оплати вартості послуг з користування таким майданчиком в зоні дії знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличками 7.14 «Платні послуги», та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП. Вважає безпідставними твердження позивача про те, що він є особою з інвалідністю 2-ї групи, а тому має право на безоплатне паркування у м. Львові, оскільки безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватися виключно в межах місць для стоянки, що визначені операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою. У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах. Звертає увагу, що на фотофіксаціях транспортного засобу відсутній знак «Водій з інвалідністю» - квадрат синього кольору із стороною 150 мм і білим зображенням символу таблички 7.17. Зазначає, що фотофіксація правопорушення була здійснена відповідно до вимог примітки до ст.14-2 КУпАП, з врахуванням місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів. Таким чином, інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

22.04.2025 представником позивача - адвокатом Сторонським І.О. подано відповідь на відзив, в якій додатково зазначив, що відповідачем не забезпечено ОСОБА_1 , як особі похилого віку із інвалідністю 2 групи функціонування засобів сплати вартості послуг паркування відповідно до вимог п.29 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 щодо обладнання майданчиків для паркування спеціальними засобами для зручної оплати вартості, а тому в діях останнього відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.152-1 КУпАП, а саме відсутня вина. З урахуванням правил паркування, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342, оператор має обов`язок забезпечувати доступ користувачів до альтернативних засобів проведення оплати як до безготівкової так й готівкової форми розрахунків, проте, доказів забезпечення доступу до альтернативних засобів оплати відповідачем не надано. Наявність в зоні дії інформативно-вказівного знаку на паркувальному майданчику разом з нанесенням QR-коду для оплати за паркування за допомогою засобів мобільного зв`язку не можна визнати обґрунтованою підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки обмежує його право на здійснення альтернативного засобу оплати послуг за паркування, що передбачено Порядком у готівковій чи безготівковій формі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сторонський І.О. в судовому засіданні позов підтримали з підстав, що наведені у адміністративному позові та відповіді на відзив, просили позов задоволити. Додатково пояснили, що позивач не відмовлявся від оплати послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, однак відповідачем не було забезпечено можливості для здійснення оплати, враховуючи, що позивач похилого віку, є особою з інвалідністю. Більше того, у зв`язку з поганим зором, інформацію щодо порядку оплати, зазначену на інформаційній табличці поруч із дорожнім знаком на пл. Липневій у м. Львові позивач не побачив.

Представник відповідача Шпакова Т.М. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення адміністративного позову, просила відмовити у задоволенні такого, надала пояснення, які відповідають змісту поданого нею відзиву. Окрім цього, зазначила, що на інформаційній табличці поруч із дорожнім знаком на пл. Липневій у м. Львові була наявна інформація про можливість готівкової оплати вартості послуг паркування, а тому покликання сторони позивача є безпідставними.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.10.2024 о 13 год. 14 хв. водієм транспортного засобу марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Липнева, чим порушено вимоги абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн. Вказане підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024, складеної головним спеціалістом - інспектором з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Ніколайчуком Г.О.

Відповідно до наданої позивачем копії постанови серії ЛВ №00720735 від 03.12.2024, порушення Правил дорожнього руху зафіксоване інспектором з паркування на технічний прилад фіксації ПАК «ІНСПЕКТОР».

До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено сертифікат перевірки програмно-апаратного комплексу «ІНСПЕКТОР», виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дійсний до 25.03.2030, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення, вчиненого ОСОБА_1

Окрім цього, на веб-сайті, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення: https://inspector.lviv.ua, ідендифікатор для доступу до інформації на вебсайті: номер постанови, міститься дев`ять фотознімків, виконаних з різних ракурсів. Вказані фото правопорушення в роздрукованому вигляді долучені і до адміністративного позову і до відзиву.

Так, позивач ОСОБА_1 не заперечує факту користування майданчиком для платного користування 23.10.2024, разом з тим покликається на те, що відповідачем не було забезпечено належних засобів для оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів, зокрема, можливості готівкової оплати.

За змістом ч.1 ст.152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Відповідно до примітки вказаної статті, під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.1 ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух» при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 52-2 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами 6 та 7 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях.

За змістом ч.6 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Разом з тим, частина 7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає, що якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

З метою врегулювання порядку надання пільг щодо безоплатного паркування особами з інвалідністю, постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №585 затверджено Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі - Порядок №585).

Відповідно до п.2 Порядку №585 право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається, зокрема, водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Згідно з п.4 Порядку №585 документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.

Відповідно до п.5 Порядку №585 безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що безоплатне паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю може здійснюватися виключно в межах місць для стоянки, що визначені операторами майданчиків для платного паркування та позначені відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою.

У випадку розміщення транспортних засобів поза межами місць, призначених для водіїв, які належать до категорії осіб з інвалідністю або осіб, що їх перевозять, - паркування здійснюється на загальних підставах.

Відповідно до п.8.1. ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Розділом 33 Правил дорожнього руху України визначено, що дорожній знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.

Також вказаним розділом визначено, що табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.

Згідно пункту 7 розділу 33 Правил дорожнього руху України, табличка 7.17 «Особи з інвалідністю» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог цих Правил.

Приписами ст.251 КУпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд вважає необґрунтованими покликання позивача на те, що у нього не було обов`язку оплачувати вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування на пл. Липневій у м. Львові, враховуючи те, що він є інвалідом, а відповідачем не було забезпечено належних засобів для оплати вартості вказаних послуг, зокрема, можливості готівкової оплати, з огляду на наступне.

Відповідно до п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342 (далі - Правила), користувач зобов`язаний поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Пунктом 29 Правил визначено, що оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв`язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в`їзний та виїзний термінали.

Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків.

Так з наявного в матеріалах справи фото, на якому зображено інформаційну табличку 7.14 «Платні послуги» до дорожнього знаку 5.43. «Зона стоянки», розташованої на пл. Берестейської Унії (Липневій) у м. Львові, вбачається, що на такому зображені варіанти оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування №В3024, а саме: безготівкова оплата, та оплата готівкою в терміналах EasyPay за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, 26 (у магазині «Близенько»), пл. Берестейської Унії, 9.

Таким чином, покликання відповідача на відсутність у нього смартфону, за допомогою якого могла б бути здійснена безготівкова оплата за паркування, суд вважає безпідставними, оскільки він не був позбавлений можливості оплатити вартість вказаних послуг готівкою, у визначених в інформаційній табличці місцях.

З приводу покликань сторони позивача на те, що загальний час паркування ОСОБА_1 на пл. Липневій у м. Львові був в межах 5 хвилин, суд зазначає наступне.

На спростування доводів позивача та підтвердження того, що останній дійсно допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, відповідачем долучено до відзиву фотоматеріали з яких вбачається, що транспортним засобом марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , було здійснено стоянку на платній стоянці, однак оплату не здійснено.

Зокрема, фото 1-2, на яких видно, що транспортний засіб марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу, знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, були зроблені о 12 год. 49 хв., про що зазначено в лівому верхньому куті на фото, а на фото 3-4 видно, що о 13 год. 14 хв. вказаний транспортний засіб все ще знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, однак підтвердження оплати за послуги з користування майданчиком для платного паркування, відсутнє.

Оскільки, перша фотофіксація здійснена об 12 год. 49 хв., а друга о 13 год. 14 хв., суд приходить до висновку, що транспортний засіб перебував на платному паркувальному майданчику без проведення оплати 25 хвилин, що згідно примітки до ст.152-1 КУпАП вважається неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.

Таким чином, матерілами справи стверджується, що позивач 23.10.2024 о 13 год. 14 хв. здійснив користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Липнева, транспортним засобом марки «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_1 , без оплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування таким. Доказів протилежного, стороною позивача суду не надано.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 було порушено Правила дорожнього руху України, зокрема, щодо порушення правил паркування, відтак відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз зазначених норм та встановлені в ході розгляду справи обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому таку слід залишити без змін, а адміністративний позов залишити без задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.5, 9, 77, 90, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 02.05.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 ;

представник позивача: Сторонський Іван Олександрович, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд.1, код ЄДРПОУ 44448833, електронна пошта: dep.secur.city@gmail.com.

Суддя О.Б. Кротова