Ухвала суду № 127040673, 21.04.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/12301/20

провадження 6/201/135/2025

У Х В А Л А

21 квітня 2025 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Моторного (транспортного) страхового бюро України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати страхового відшкодування потерпілому та судових витрат

В С Т А Н О В И В:

М(т)СБУ 22 грудня 2020 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення в порядку зворотної вимоги суми страхового відшкодування потерпілому та судових витрат.

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 02 квітня 2025 року надійшла заява представника М(т)СБУ про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги те, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 квітня 2021 року позовну заяву задоволено.

За заявою МТСБУ Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 26.05.2021 було видано виконавчий лист № 201/12301/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальні збитки/витрати, пов`язані із виплатою страхового відшкодування, страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 31 876 грн. 88 коп. (сплачена позивачем сума), 870 грн. (витрати понесені на врегулювання спору та збір документів) і витрати на судовий збір 2 102 грн., а всього 34 848 грн. 88 коп..

Вище зазначений виконавчий лист було направлено для примусового виконання до Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного МУ МЮ (м. Одеса). 15.07.2021р. державним виконавцем Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного МУ МЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження № 66053632 з примусового виконання виконавчого листа № 201/12301/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) заборгованості у розмірі 34 848 грн. 88 коп. 06.09.2021р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 66053632 із оригіналом виконавчого листа № 201/12301/20 М(т)СБУ не отримував. За неодноразовими зверненнями М(т)СБУ від Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південного МУ МЮ (м. Одеса) отримано довідку за вих.№ 38651 від 13.02.2025р. про те, що згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі в період з 15.07.2021 року по 06.09.2021 рік перебувало виконавче провадження № 66053632 по виконавчому листу від 26.05.2021 № 201/12301/20 виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України. 06.09.2021р. державним виконавцем було винесено постанову про завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(відсутність у боржника майна).

Надати будь-яку іншу інформацію стосовно вищевказаного виконавчого провадження не є можливим, оскільки архів виконавчих проваджень та поштового реєстру знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання. Тобто Соборним ВДВС у місті Дніпрі Південного МУ МЮ (м. Одеса) встановити місцезнаходження виконавчого листа № 201/12301/20 не виявилось можливим.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню, оскільки є підстави вважати, що його дійсно було втрачено та він на виконані не перебуває, що підтверджується матеріалами заяви, тобто з урахуванням зазначеного є підстави вважати, що виконавчий лист дійсно було втрачено, у зв`язку з чим заява обґрунтована і підлягає задоволенню, а тому слід видати дублікат виконавчого листа по цивільні справі № 201/12301/20 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати страхового відшкодування потерпілому та судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 12,13, 18, 76,77, 81, 84, 258, 259, 260, 261, 353, п. 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву представника Моторного (транспортного) страхового бюро України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати страхового відшкодування потерпілому та судових витрат.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 201/12301/20 виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальні збитки/витрати, пов`язані із виплатою страхового відшкодування, страхове відшкодування в порядку суброгації.

Видати дублікат виконавчого листа по справі № 201/12301/20 виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальні збитки/витрати, пов`язані із виплатою страхового відшкодування, страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 31 876 грн. 88 коп. (сплачена позивачем сума), 870 грн. (витрати понесені на врегулювання спору та збір документів) і витрати на судовий збір 2 102 грн., а всього 34 848 грн. 88 коп.

Ухвала набрала законної сили 21 квітня 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк