Ухвала суду № 127037767, 02.05.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4751/25

Провадження № 1-кс/204/1290/25

УХВАЛА

Іменем України

02 травня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі,клопотання слідчогослідчого відділуУправління СБУкраїни уДніпропетровській областістаршого лейтенантаюстиції ОСОБА_6 ,яке погодженепрокурором відділомДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №12025042170000164від 17.04.2025року,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяу м.Краматорськ,Донецької області,громадянина України,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -

встановив:

До судунадійшло клопотанняслідчого слідчоговідділу УправлінняСБ Україниу Дніпропетровськійобласті старшоголейтенанта юстиції ОСОБА_6 ,яке погодженепрокурором відділомДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №12025042170000164від 17.04.2025року,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042170000164 від 17.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. З невстановленого досудовим розслідуванням часу, представниками іноземної організації Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі ФСБ РФ) посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. При цьому, представники спеціальних служб Російської Федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, а саме майно АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) (далі АТ «Укрзалізниця») з метою ослаблення держави, тобто диверсій. Слід зазначити, що представники спеціальних служб держави-агресора, намагалися створити на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керували за допомогою багатоплатформового месенджеру «Telegram», який надає можливість створювати опціонально наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції. Так, за невстановлених на даний час органом досудового розслідування обставин, представники спеціальних служб Російської Федерації познайомились з ОСОБА_5 , якому запропонували за грошову винагороду вчинити диверсії щодо майна АТ «Укрзалізниця» з метою ослаблення держави за для припинення роботи залізниці на окремій ділянці, у тому числі логістичних маршрутів, що використовувалися Збройними силами України. Отже, у невставний в ході досудового розслідування час, однак на початку квітня 2025 року, у ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про діючий воєнний стан, будучи негативно налаштованою стосовно державної влади України, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, у зв`язку з чим останній добровільно надав згоду. З цією метою, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи власний ноутбук марки «Apple», моделі «A1278», S/n C02J9G75DTY3, на який встановив інтернет-месенджер «Telegram» з обліковим записом « ОСОБА_7 », з номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , та з обліковим записом «Компо Зит», з номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 , під час листування з невстановленою особою, яка діяла в інтересах представників спеціальних служб Російської Федерації, який використовував обліковий запис «Eagle», обумовили обставини вчинення злочинів з метою ослаблення держави, а також порядок отримання винагороди. Так, невстановлена особа, яка діяла в інтересах представників спеціальних служб Російської Федерації провів ОСОБА_5 інструктаж щодо вчинення диверсій шляхом направлення відеоматеріалів із записами підпалів об`єктів залізниці, а також визначали об`єкти злочину, які мають важливе народногосподарське значення релейні шафи системи сигналізації, централізації і блокування (далі СЦБ), які знаходяться на балансі АТ «Укрзалізниця», що суттєво ускладняло рух потягів на ділянці залізниці; визначали спосіб вчинення диверсій з метою ослаблення держави - підпали релейних шафи СЦБ; вимагали візуального підтвердження наслідків таких підпалів, а саме їх відеозаписів, а також забезпечували фінансування з метою конспірації своїх дій. При цьому, ОСОБА_5 достовірно відомо, що відповідно до положень ст.2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Статтею 5 цього Закону визначено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації. Так, ОСОБА_5 , 02.04.2025, з метою ослаблення держави предметом злочину обрав майно залізничної станції ст. Діївка ст. Горяїнове Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на 182 км, пікету № 1, перегону ст. Діївка ст. Горяїнове м. Дніпра та за невстановлених обставин придбав не менш одної пляшки розчину для розпалювання. У подальшому, 02.04.2025, приблизно о 10 год. 10 хв., ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, прибув до визначеного місця, за допомогою раніше придбаного розчину для розпалювання облив релейні шафи керування вхідними сигналами НТНГ, які розташовані на узбіччі 3-ї колії між опорами контактної мережі № 1 та № 99 182 км, пікету № 1 залізничного колійного перегону ст. Діївка ст. Горяїнове у м. Дніпро, та у подальшому підпалив їх, чим вчинив пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське значення. Таким чином, ОСОБА_5 , 02.04.2025, приблизно о 10 год. 10 хв., у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив підпал двох релейних шаф Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», які розташовані в районі колійного перегону ст. Діївка ст. Горяїнове у м. Дніпро (182 км, пікету № 1), чим вчинив пошкодження вказаних об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення. 02 травня 2025 року громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025042170000164 від 17.04.2025; протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою:

АДРЕСА_2 від 02.05.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 02.05.2025; висновком експерта ЗЕС ІСТЕ СБУ УСБУ у Дніпропетровській області №165 від 30.04.2025; протоколом огляду від 30.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. При цьому, ОСОБА_5 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно санкції ч. 2 ст. 113 КК України, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі п`ятнадцять роківабо довічнимпозбавленням волі,з конфіскацієюмайна. Відповідно до ч. 6 ст. 176, ст.183 КПК України, тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є винятковим та вбачається єдино можливим запобіжним заходом, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого під час дії воєнного стану в Україні. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана, може здійснити вищезазначені дії. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинення злочину, який є особливо тяжким і за який передбаченого покарання у вигляді від п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може змінити місце фактичного мешкання, виїхати за межі території України, виїхати на тимчасово окуповану територію України, та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Крім того, невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Слід також звернути увагу, що ОСОБА_5 має молодий вік, відмінний стан здоров`я, та не має постійного місця роботи, а також постійного джерела доходів, що свідчить про те, що останній може протягом значного часу переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України). Так під час досудового розслідування є необхідність у встановленні речових доказів, зокрема предметів одягу, взуття, інших речей, які використовувались підозрюваним в якості засобів маскування та на яких можуть зберегтися сліди злочинів, у т.ч. залишки паливо-мастильних ресурсів. Крім того, наразі не були відшукані всі засоби зв`язку, якими користувався підозрюваний під час готування та вчинення кримінальних правопорушень. За свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 отримує грошову винагороду від невстановлених на даний час органом досудового розслідування осіб. Водночас, зазначені речові докази до цього часу не були відшукані, а отже існує реальний ризик, що підозрюваний, не перебуваючи під вартою зможе знищити відповідні речові докази. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину та збираються докази на доведення його вини у вчиненні злочинів, оскільки очевидно, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про її переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Крім того, під час досудового розслідування заплановано допитати в якості свідків значне коло очевидців вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, а також осіб з числа їх близьких та знайомих. Водночас, наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному проваджені, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України) . Так, отримавши матеріали обґрунтування кримінального провадження та перебуваючи на волі існує ризик, що ОСОБА_5 може розголосити відомості досудового розслідування, а також не з`являтися за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, обґрунтовується фактом того, що підозрюваний будучи проросійськи налаштованою особою, який має вкрай негативне ставлення до державної влади, може продовжувати вчиняти протиправну діяльності, яка спрямована на ослаблення держави. Крім того, підозрюваний діяв з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній для отримання протиправної вигоди може продовжити вчиняти протиправні дії. Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_5 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України. Вищевикладені обставини свідчать про те, що безальтернативне тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є єдиними запобіжним заходом, який здатен запобігти вказаним ризикам. Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість злочину та суворість покарання, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також враховуючи, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходамиє: 1)особисте зобов`язання; 2)особиста порука; 3) застава; 4)домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 113 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, підозрювана відповідно,намагаючись уникнутипокарання можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування абосуду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просили підозрюваний та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, згідно ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти національної безпеки України, передбаченого ч.2 ст.113 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотанняслідчого слідчоговідділу УправлінняСБ Україниу Дніпропетровськійобласті старшоголейтенанта юстиції ОСОБА_6 ,яке погодженепрокурором відділомДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №12025042170000164від 17.04.2025року,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 30 червня 2025 року, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1