Рішення № 127034006, 14.04.2025, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/552/25

Провадження № 2/930/498/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2025 року м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді - Науменка С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , житель с. Стрільчинці Вінницького (колишнього Немирівського) району Вінницької області про що 23 серпня 2011 року виконкомом Стрільчинецької сільської ради Немирівського району Вінницької області видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 вчасно у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Окрім неї спадкоємцями майна ОСОБА_2 , являлися ОСОБА_3 (донька спадкодавця) та ОСОБА_4 (донька спадкодавця).

Доньки спадкодавця подали нотаріусу заяви про відмову у прийняття спадщини, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій.

Після смерті ОСОБА_2 , на підставі ст. 1220, 1223 ЦК України, відкрилася спадщина на усе належне йому на день смерті майно у тому числі на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Під час звернення до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області з метою отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , нотаріус відмовив в оформлені спадщини на будинок оскільки вказаний будинок відноситься до категорії колгоспних дворів і нотаріус не наділений повноваженнями визначення часток учасників колгоспного двору.

У зв`язку з вказаними обставинами нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано звернутися до суду.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до виписки з по господарської книги № 2904 від 21 квітня 2023 року до складу колгоспного двору (будинку) за адресою АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року входили ОСОБА_2 голова двору, ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_5 дочка та ОСОБА_6 дочка.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне.

ОСОБА_1 , являється єдиним спадкоємцем за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 .

В зв`язку з цим позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилася надала суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.

Представник відповідача Немирівської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника Немирівської міської ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3ст.211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки. Що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчасно у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив в оформленні спадщини на будинок оскільки вказаний будинок відноситься до категорії колгоспних дворів і нотаріус не наділений повноваженнями визначення часток учасників колгоспного двору.

Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року), колгоспний двір це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст.ст.120,123 ЦК УРСР, які діяли до ведення в дію Закону України Про власність, кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору. Тобто, після введення в дію Закону України «Про власність» 15.04.1991 року у всіх членів колгоспного двору виникло право власності на все його майно в рівних частинах, в тому числі і на будинок з господарськими спорудами, які відносилися до цього колгоспного двору.

Відповідно до п.6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Тобто, усі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору. Отже, житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 станом на 15 квітня 1991 року, на день припинення існування колгоспних дворів належав на праві спільної сумісної власності в рівних частках голові і членам колгоспного двору.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто, передумовою застосуванняст. 392 ЦК Україниє відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідач позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1ст.82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи вищевикладене та за відсутності іншого, крім судового, шляху для відновлення порушених прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216-1217,1220,1233-1235,1269ЦК України, ст.ст.120,123,563 ЦК УРСР( в редакції 1963 року), ст.ст.12,80,81,82,200,211,259,264,265,268,354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 виданий 19.03.1997 Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко