Рішення № 127026394, 01.05.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/2710/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

07.03.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), у якій він просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУ ПФУ в Чернігівській області) щодо проведення перерахунку з 10.09.2024 його пенсії по інвалідності, згідно протоколу за пенсійною справою від 10.09.2024, в розмірі 60% грошового забезпечення та без урахування сум індексації пенсії, передбачених постановами Кабінету Міністрів України 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022році» (далі постанова № 118), постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі постанова № 168) та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі постанова № 185), протиправними;

зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області відновити нарахування та виплату його пенсії по інвалідності з 10.09.2024 в розмірі 61% грошового забезпечення з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою №118, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою №168, та з урахуванням суми індексації, передбаченої постановою №185.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправно перерахувало його пенсію по інвалідності, призначену згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) зменшивши відсоткове значення її основного розміру з 61 % відповідних сум грошового забезпечення до 61 % відповідних сум грошового забезпечення, невключивши до її розміру індексацію пенсії передбаченої постановою №118, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою №168, та з урахуванням суми індексації, передбаченої постановою №185.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечуючи проти заявлених позовних вимог просить відмовити у їх задоволенні, оскільки ГУ ПФУ в Чернігівській області у спірних правовідносинах діяло в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що оскільки право на пенсію він отримав з 16.02.2011, пенсію по інвалідності (інвалід війни ІІІ групи при виконанні обов`язків військової служби, 22 роки) йому було встановлено відповідачем 21.03.2016, а основний розмір його пенсії по інвалідності (інвалід війни ІІІ групи при виконанні обов`язків військової служби) з 20.04.2016 складав 61 % грошового забезпечення, то при перерахунку відповідачем з 10.09.2024 мав бути врахований основний розмір пенсії по інвалідності (інвалід війни ІІІ групи при виконанні обов`язків військової служби) в розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням індексації пенсії передбаченої постановою №118, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою №168, та з урахуванням суми індексації, передбаченої постановою №185, які були вже встановлені відповідачем станом на 01.03.2024 в складі його пенсії, які нараховувались та виплачувались відповідачем з 01.03.2024.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, яка при призначенні в 2016 році була обрахована в розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зокрема, згідно із протоколом про перерахунок пенсії (пенсійна справа № 2513009549-НПУ) станом на 01.11.2024 основний розмір пенсії по інвалідності позивача визначений в розмірі 6348, 72 грн (61 % відповідних сум грошового забезпечення (22 роки вислуги), у яке увійшло такі його суми: посадовий оклад 2500, 00 грн; оклад за військове звання 2200, 00 грн; процентна надбавка за вислугу років 25 % -1175, 00 грн; премія (53, 97 %) 4532, 74 грн; всього 10407, 74 грн), з урахуванням індексації за 2022 рік 888, 82 грн, за 2023 рік 1425, 80 грн, за 2024 рік 689, 60 грн, підвищень та доплат розмір пенсії склав 13472, 74 грн.

Згідно із протоколом за пенсійною справою № 2501020706 (Міноборони) від 10.09.2024 позивачу основний розмір пенсії по інвалідності визначено із 60 % відповідних сум грошового забезпечення, у яке увійшло: посадовий оклад 3440, 00 грн; оклад за військове звання 1200, 00 грн; процентна надбавка за вислугу років 45 % -2088, 00 грн; середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (надбавка за особливий характер робити, інтенсивність праці (65 %), премія (480 %); всього 25377, 87 грн. Розмір пенсії доплат та набавок 19791, 70 грн.

Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 2501020706 (Міноборони) від 01.02.2025, підставою перерахунку визначено: перехід з іншого виду пенсії, основний розмір пенсії позивача по інвалідності визначено із 60 % відповідних сум грошового забезпечення, у яке увійшло: посадовий оклад 3440, 00 грн; оклад за військове звання 1200, 00 грн; процентна надбавка за вислугу років 45 % -2088, 00 грн; середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (надбавка за особливий характер робити, інтенсивність праці (65 %), премія (480 %); всього 25 377, 87 грн. Розмір пенсії, з рахуванням доплат та набавок склав 19 791, 70 грн.

07.02.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій висловив прохання відновити з 10.09.2024 нарахування та виплату його основного розміру пенсії в розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням сум індексації пенсії, передбачених постановами №118, № 168 та № 185.

ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 27.02.2025 № 2564-1683/С-02/8-2500/25 повідомило позивача, зокрема про те, що оскільки пенсія по інвалідності (ІІІ група) внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ, йому призначена з 10.09.2024 з грошового забезпечення, визначеного станом на 2024 рік, то щомісячна доплата до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі постанова № 713) у розмірі 2000,00 грн та індексації відповідно до постанов №118, № 168 та № 185 йому не призначались.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо проведення перерахунку з 10.09.2024 його пенсії по інвалідності, згідно протоколу за пенсійною справою від 10.09.2024, в розмірі 60% грошового забезпечення та без урахування сум індексації пенсії, передбачених постановами №118, № 168 та № 185, звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії (стаття 8 Основного Закону України).

Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).

Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з частинами першою - третьою статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 21 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Відповідно до положень статті 23 Закону № 2262-ХІІ у разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт «а» статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13).

Умови призначення пенсій за вислугу років наведені у статті 12 Закону №2262-XII, а розміри пенсій за вислугу років - у статті 13 Закону №2262-XII.

Статтею 43 Закону №2262-XII установлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок перерахунку раніше призначених пенсій унормований статтею 63 Закону №2262-XII.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, яка при призначенні в 2016 році була обрахована в розмірі 61 % (22 роки вислуги) відповідних сум грошового забезпечення по лінії Національної поліції.

При цьому, судом встановлено, що у період з 25.02.2022 по 09.09.2024 позивач проходив військову службу за призовом з числа резервістів в особливий період. На день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 24 роки 02 місяці 10 днів; пільгова 00 років 09 місяців 16 днів; загальна 24 роки 11 місяців 26 днів.

Після звільнення з військової служби, відповідач з 10.09.2024 перерахував позивачу пенсію по інвалідності (ІІІ група) по лінії Міноборони відповідно до Закону № 2262-ХІІ, зменшивши її основний розмір з 61 % відповідних сум грошового забезпечення до 60 % відповідних сум грошового забезпечення та припинив нарахування індексації пенсії за 2022 2024 роки.

Суд наголошує на тому, що за усталеною судовою практикою Верховного Суду України та Верховного Суду при перерахунку пенсії військовослужбовцям змінним є лише розмір грошового забезпечення, а не відсоткове значення. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Враховуючи, що позивач на момент призначення йому пенсії по інвалідності в 2016 році досяг права на пенсію за вислугу років, то розмір пенсії по інвалідності позивача в силу положень статті 23 Закону №2262-ХІІ був визначений в розмірі пенсії за вислугу років, тобто 61 % грошового забезпечення.

При цьому, на момент вчинення перерахунку пенсії з 10.09.2024 позивач не втратив права на пенсію за вислугу років за цим же Законом № 2262-ХІІ, тому розмір пенсії по інвалідності позивача в силу положень статті 23 Закону №2262-ХІІ також має сягати розміру пенсії за вислугу років, який за будь яких умов не може бути переглянутий у бік зменшення від 61 % відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 10.09.2024 розмір його пенсії по інвалідності має обраховуватися із грошового забезпечення, яке позивач отримував під час проходження військової служби по лінії Міноборони, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію у 2016 році і розмір яких не може бути зменшено, у зв`язку з чим відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу протиправно було зменшено розмір пенсії з 61% на 60% відповідних сум грошового забезпечення, у зв`язку із чим в окресленій частині позовні вимоги підлягають задоволенню .

При вирішенні питання про підстави для припинення виплати позивачу після вказаного перерахунку його пенсії, індексації в розмірі, передбаченому постановами № 118, № 168 та № 185, суд виходить з такого.

Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.

Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Водночас у зв`язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі Закон № 2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01.03.2022, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши Порядком № 124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

З метою забезпечення у 20212024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році 1,14 відповідно до постанови № 118, у 2023 році 1,197 згідно з постановою № 168, у 2024 році - у розмірі 1,0796 згідно із постановою № 185.

Суд враховує правовий висновок, викладений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи в апеляційному порядку зразкову справу № 400/6254/24 про те, що оскільки абзацом третім пункту 2 постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону № 2262-XII у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а в цьому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 постанови № 168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї постанови, не застосовується. Тобто виплата індексації, передбаченої постановою № 168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов`язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

На думку суду, оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 постанови № 118, абзацу третього пункту 2 постанови № 168, абзацу третього пункту 2 постанови № 185 вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії позивача відповідно до розміру його грошового забезпечення, визначеного станом на вересень 2024 рік, є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому постановами № 118, № 168 та № 185, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх часткового задоволення у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення з 10.09.2024 основного розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку з 61 % відповідних сум грошового забезпечення до 60 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію пенсії по інвалідності з 10.09.2024 в розмірі 61% грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21390940).

Суддя Марія ДУБІНА