Рішення № 127025998, 01.05.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5149/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 травня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Хмельницької районої державної адмінстрації, викладену у повідомленні про надання державної допомоги сімям з дітьми від 05.12.2024 року щодо відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Хмельницької районої державної адмінстрації призначити та щомісячно виплачувати допомогу на проживання внутрішньо-переміщеної особи ОСОБА_2 з 01 жовтня 2024 року у розмірах, визначених Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сім`я позивача у справі перебуває на обліку в Єдиній інформаційній системі обліку внутрішньо переміщених осіб з 21.04.2022 року. 27 листопада 2024 року позивач звернулася із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та отримала відмову. Листом від 31.12.2024 р. №13-4061 позивач отримала відповідь, що підставою відмови у наданні допомоги стала та обставина, що сукупний середньомісячний дохід сім`ї, яка складається із трьох осіб за ІІІ квартал 2024 року у розрахунку на одну особу складає 14 003,41 грн. та перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 9 444,00 грн. Позивач вказує, що оскільки, дитина позивача - ОСОБА_2 є самостійним суб`єктом даних правовідносин та має спеціальний статус - "внутрішньо переміщена особа", а також, "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зазнала психологічного насильства", а тому, її права пов`язані з цим статусом та не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у її батьків. Викладені обставини свідчать про протиправність дій, вчинених відповідачем щодо позбавлення дитини виплати допомоги та в свою чергу порушують її інтереси, згідно із пп.3 п.2 Постанови КМУ від 11.07.2023 №709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб", відтак, порушені інтереси підлягають до поновлення.

Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що донька уповноваженої особи ОСОБА_1 (позивача) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках дії механізму надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначеному Порядком №332 не може бути самостійним суб`єктом правовідносин, оскільки є малолітньою, входить до складу сім`ї уповноваженої особи та має одне фактичне місце проживання (перебування) з уповноваженою особою. Враховуючи, що донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 входить до у сім`ї уповноваженої особи ОСОБА_1 (позивача), середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї. Ця установлена норма обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї закріплена пунктом 14 Порядку №332.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Єдиній інформаційній системі обліку внутрішньо переміщених осіб з 21.04.2022, її чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.05.2022.

Позивачу вперше призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2022 по 29.02.2024 у відповідності до вимог Порядку №332.

До управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації надійшла заява позивача про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 27.11.2024.

Відповідно до розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї за базовий період ІІІ квартал 2024 року сукупний дохід сім`ї (кількість членів сім`ї - 3 особи) за IІІ квартал 2024 року склав 126030,71 грн, сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 42010,24 грн, середньомісячний дохід на одного члена сім`ї - 14003,41 грн, що перевищує законодавчо установлений розмір, визначений пунктом 13 Порядку №332 (чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги - 9444,00 грн (2364х4)).

Відповідачем прийнято рішення №1526723033-2024-3 від 27.11.2024 про те, що позивач не має права на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, в зв`язку з тим що середньомісячний дохід у розрахунку на одного члена сім`ї перевищує законодавчо установлений розмір, визначений пунктом 13 Порядку №332 та 05.12.2024 направлено відповідне повідомлення уповноваженій особі ОСОБА_1 .

Позивач вважаючи, що відмова у наданні допомоги на проживання її доньці є незаконною, а дії відповідача - протиправними, звернулась до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України від 20 .10. 2014 № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (Закон № 1706-VII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

У зв`язку з набранням чинності 22.03.2022 Постановою № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 № 505 (далі Постанова №505).

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 160/12308/22, та в силу приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українивраховується при вирішенні цієї справи.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №322 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Вимогами пункту 3 Порядку №332 установлено, що склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги. Як свідчать матеріали справи, позивач тричі в заявах про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відображала відомості про осіб, які входять до складу сім`ї, без змін (кількість членів сім`ї - 3 особи, в тому числі донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Згідно пункту 18 Порядку №332 уповноважена особа несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві.

Відтак, суд дійшов висновку, що донька ОСОБА_1 (позивача) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках дії механізму надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначеному Порядком №332 не є самостійним суб`єктом правовідносин, оскільки є малолітньою, входить до складу сім`ї уповноваженої особи та має одне фактичне місце проживання (перебування) з уповноваженою особою.

Враховуючи, що донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 входить до складу сім`ї уповноваженої особи ОСОБА_1 (позивача), середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї. Ця установлена норма обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї закріплена пунктом 14 Порядку №332.

Крім того, аналогічний підхід в обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї прописаний в Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги".

Перевірка визначення середньомісячного сукупного доходу на одного отримувача, проводиться на підставі інформації, що надійшла від ДПС/Пенсійного фонду України, або довідки про доходи.

Нормами пункту 14 Порядку №332 визначено, що період, за який враховуються доходи, становить один квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період, або три місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період.

Як встановив суд, відповідно до розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї за базовий період ІІІ квартал 2024 року сукупний дохід сім`ї позивача склав 126030,71 грн, сукупний середньомісячний дохід сім`ї - 42010,24 грн, середньомісячний дохід на одного члена сім`ї - 14003,41 грн, що перевищує законодавчо установлений розмір, визначений пунктом 13 Порядку №332.

Відтак, суд погоджується із рішенням відповідача №1526723033-2024-3 від 27.11.2024 про те, що позивач не має права на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, позаяк середньомісячний дохід на одного члена сім`ї перевищує законодавчо установлений розмір, визначений пунктом 13 Порядку №332.

Щодо посилання позивача на рішення від 28 лютого 2024 року №77/2024 виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області відповідно до якого ОСОБА_2 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та є такою, що зазнала насильства, суд зазначає наступне.

Частиною 10 ст. 7 Закону № 1706-VII встановлено, що діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, наявність статусу дитини, яка постраждала внаслідок дій та збройних конфліктів не передбачає переваг щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, отже долучене до матеріалів справи рішення Городоцької міської ради від 28 лютого 2024 рок №77/2024 не є належним доказом, що має юридичне значення для задоволення заявлених позовних вимог.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що відповідач надав належні і достатні докази в підтвердження обґрунтованості і правомірності прийнятого спірного рішення.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (вул. Тернопільська, 4, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29018 , код ЄДРПОУ - 03198528)

Головуючий суддя П.І. Салюк