Ухвала суду № 127025862, 30.04.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5239/25

УХВАЛА

30 квітня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України , Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиський цегельник" про скасування протоколу, наказу та спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиський цегельник" , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №2933 від 14.06.2013;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.09.2015 №257 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Волочиський цегельник" для видобування суглинків у Північно - Східній ділянці Користовського родовища;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.10.2015 №6087, виданий ТОВ "Волочиський цегельник" з метою видобування суглинків у Північно - Східній ділянці Користовського родовища, що розташоване в с. Користова Волочиського району Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву виконувача обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано пояснення.

На виконання вимог ухвали суду від 06.02.2024 керівником Летичівської окружної прокуратури подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, де зазначає наступне.

Підстава звернення до суду у вказаному випадку пов`язана з виявленням порушення законодавства під час апробації запасів корисних копалин Північно-Східної ділянки Користовського родовища в Волочиському районі Хмельницької області, що засвідчено протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 14.06.2013 №2933; видання наказу Державною службою геології та надр України від 01.09.2015 №257 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Волочиський цегельник» та відповідного спеціального дозволу від 29.10.2015 №6087, виданого для видобування корисних копалин.

Зазначені обставини, які є підставами для реалізації прокурором повноважень із звернення до суду з позовом, хоч існували з 2015 року, однак стали відомі прокурору значно пізніше.

Так, Державною службою геології та надр України на адресу Офісу Генерального прокурора 17.02.2025 надіслано лист у додатку до якого долучено документи, на підставі яких ТОВ «Волочиський цегельник» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, який отримано 26.02.2025.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді та з`ясування додаткових обставин, Волочиською окружною прокуратурою на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 спрямовано лист в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про здійснення накладки меж ділянок Користовського родовища та Північно-Східної ділянки Користовського родовища. Відповідь отримано 27.03.2025.

На основі вказаних документів у сукупності Волочиською окружною прокуратурою встановлено, що ТОВ «Волочиський цегельник» неправомірно подано на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріали, які розглянуто ДКЗ шляхом винесення протоколу від 14.06.2013 №2933 та ТОВ «Волочиський цегельник» неправомірно набуло право користування надрами без проведення аукціону, наказ Державної служби геології та надр України №257 від 01.09.2015 в частині надання ТОВ «Волочиський цегельник» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном та сам дозвіл є протиправними та підлягає скасуванню.

Вказує, що підстави для звернення Волочиської окружної прокуратури до суду виникли після отримання вказаних відомостей.

Щодо вказаної заяви, суд зазначає наступне.

Встановлено, що інформація про спеціальні дозволи на користування надрами є загальновідомою та міститься у відкритому доступі. Доступ до даних про власників спеціальних дозволів можна отримати в онлайн режимі на сайті Державної служби геології та надр України https://geo.gov.ua у розділі «Накази» та «Спеціальні дозволи», та ДНВП «Геоінформ України» за посиланням: http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/.

Слід зазначити, що у зв`язку із військовим станом, що введений в дію указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, на вимогу підпункту 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» та з метою відведення загрози національній безпеці, ДНВП «Геоінформ України» та Держгеонадра тимчасово призупинили доступ до публічних реєстрів та баз даних, розміщених на їх сайтах.

Однак, інформація про спеціальні дозволи на користування надрами (дійсні, недійсні та тимчасово припинені) до 24.02.2022 містилася у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України», скан-копії всіх спеціальних дозволів разом з угодами про умови користування надрами були опубліковані на сайті Держгеонадра.

Крім того, накази Держгеонадра про видачу спеціальних дозволів досі знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадра https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/. Зокрема, наказ Держгеонадра про надання спеціального дозволу ТОВ «Волочиський цегельник» із зазначенням підстави надання.

Тобто, позивач мав змогу дізнатися інформацію про видані спеціальні дозволи навіть в період після 24.02.2022, коли частина реєстрів стала закритою.

Також у 2020 році в рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується Державною службою геології та надр України спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, було ініційовано оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин.

На офіційному сайті Держгеонадра містяться публікації, які стосуються оприлюднення протоколів ДКЗ.

Таким чином, протоколи ДКЗ до 24.02.2022 (у зв`язку із військовим станом ДНВП «Геоінформ України» тимчасово призупинив доступ до публічних реєстрів та баз даних) знаходилися у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України» https://geoinf.kiev.ua/wp/index.html і позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з оскаржуваними протоколами.

Крім того, з доказів долучених сторонами встановлено, що з 04 січня 2022 року Волочиська окружна прокуратура як орган процесуального керівництва, мав повний доступ до матеріалів кримінального провадження щодо ТОВ «ВОЛОЧИСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИК» у кримінальному проваджені №12022243200000005 про незаконне видобування корисних копалин, що додатково підтверджує факт пропуску позивачем строку до суду із цим позовом.

Не заслуговують на увагу покликання прокурора на дату (26.02.2025), в яку Офіс Генерального прокурора отримав від Державної служби геології та надр України листа №1329/03-4/2-25 від 17.02.2025 з інформацією та копіями матеріалів стосовно підстав отримання ТОВ "Волочиський цегельник" спеціального дозволу на видобування корисних копалин, з якого прокурором встановлено порушення закону та інтересів держави, оскільки вказана дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Відносно аргументів прокурора про те, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, з огляду на те, що оспорюванні протокол засідання колегії ДКЗ від 14.06.2013 №2933; наказ Держгеонадр України від 01.09.2015 №257 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Волочиський цегельник" та відповідний спеціальний дозвіл від 29.10.2015 №6087, виданий для видобування корисних копалин цьому суб`єкту господарювання є чинними і до теперішнього часу, слід зазначити, що таке твердження суперечить змісту оскаржуваних дій відповідача, які полягають в ухвалені оскаржуваних рішень, що є предметом спору у цій справі. У свою чергу, за загальним правилом, початок перебігу строку оскарження індивідуально-правового акта розпочинається з дня прийняття такого акта, а не протягом дії індивідуально-правового акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №160/4460/24.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, твердження виконувача обов`язків керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави, що він дізнався про порушене право тільки після отримання достатніх відомостей від розпорядника інформації - Держгеонадру (26.02.2025) не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією певного суб`єкта, що виключає можливість необмежено у часі реалізовувати право на звернення до суду.

Зазначене відповідає правовій позиції, яка викладена у постановах Верховного Суду від 25.09.2023 року у справі № 380/8650/22, від 13.11.2024 у справі № 560/22224/23, від 26.12.2024 у справі № 320/4789/24.

Суд вважає за необхідне застосувати до вказаний правовідносин правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справа № 340/3868/23 (адміністративне провадження № К/990/36888/23) у якій колегією суддів зазначено, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Оскільки адміністративний позов керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави подав до суду 31.03.2025, що підтверджується відбитком відділення поштового зв`язку, тобто тримісячний строк звернення, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача, викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, тому позов необхідно залишити без розгляду.

Керуючись частиною 15 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позов Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиський цегельник" про скасування протоколу, наказу та спеціального дозволу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Я.В. Драновський