Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/9006/24
РІШЕННЯ
іменем України
22 квітня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.
за участю:секретаря судового засідання Пивовар Д.О. представника позивача: Бойка Р.В., представника відповідача: Звіра Р.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №567/33000701 форма "П" від 23.05.2024.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №573/33-00-07-02 форма "Р" від 23.05.2024.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №574/33-00-07-01 форма "ПН" від 23.05.2024.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №570/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №568/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №569/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується з висновками Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладеними в Акті №322/33-00-07-01/05394995 від 26.04.2024 про результати перевірки ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 23.05.2024, винесені за результатами перевірки, такими, які не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.
Позивач вказує на те, що відповідачем не було виконано законодавчо встановлені вимоги щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2024, оскільки в них відповідач не вказав обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість.
Крім того зазначає, що основним порушенням, на підставі якого контролюючий орган визначає платнику грошові є заниження податку на додану вартість на загальну суму 119832251,00 грн. за рахунок завищення сум податкового кредиту по взаєморозрахунках з суб`єктами господарської діяльності, які мають ознаки ризиковості, та заниження податкових зобов`язань по реалізації цукру, а також у завищенні розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 380889,00 грн.
Щодо порушень, які були відображені в пункті 3.2 "Податок на додану вартість" Акта, позивач зауважує, що відповідач помилково вважає, що податкові накладні мали бути зареєстровані під назвою "Цукор", а не "Харчові відходи". За період 2022-2023 на користь ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" відбулась реалізація продукції під назвою "Харчові відходи (цукор інший)", яка утворились в наслідок зберігання цього цукру в силосах та під дією інших несприятливих чинників, які негативно вплинули на якість продукції, і реалізація цієї продукції як "Цукор" стала неможливою через втрату товарного виду та невідповідність ДСТУ 4623:2006. З огляду на зобов`язання по оподаткуванню, відповідні операції не мали відхилень щодо вартості продукції, що реалізовувалась за вказаним кодом УКТ ЗЕД.
Щодо господарської діяльності між ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та іншими суб`єктами господарювання: ТОВ "Грейсан рітейл", ТОВ "Клевер Маркет", ТОВ "Медікам", позивач зазначає, що достовірність і дійсність здійснення спірних господарських операцій підтверджена не тільки належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, але і змінами в майновому стану сторін. Формальні недоліки в первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції, тому вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі суб`єктивних тверджень, що суперечать нормам Податкового кодексу України та не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог. Детально свою позицію представник відповідача виклав у поданому відзиві та додаткових поясненнях. Вказав, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області дотримано порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, перевіркою встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті №322/33-00-07-01/05394995 від 26.04.2024 про результати перевірки ПАТ "Теофіпольський цукровий завод". Сукупність викладених в Акті перевірки обставин свідчить, що ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" протягом перевіряємого періоду здійснив реалізацію цукру, а не харчових відходів, як це відображено ним в бухгалтерському обліку. Таким чином у позивача відсутні підстави для списання в бухгалтерському обліку цукру в кількості 20 540,69 т на цукор інший (харчові відходи).
Щодо господарських операцій з ТОВ "Грейсан рітейл", ТОВ "Клевер Маркет", ТОВ "Медікам" наявність складених належних первинних документів, не спростовує даних, що значиться в податкових інформацій та факту віднесення даних підприємств до ризикових. Так само береться інформація від ГУ Національної поліції у Хмельницькій області інформації з системи "Геопортал Гарпун", щодо відсутності фіксації транспортних засобів які перевозили товар. Щодо відносин з пов`язаними особами, ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер" та ПрАТ "Теофіпольський цукровий завод", відповідач зазначає, що повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа. Враховуючи вищенаведене, встановлено заниження ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" фінансового результату до оподаткування.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 24.06.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 27.06.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі.
Протокольною ухвалою від 03.09.2024 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду по суті.
III. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що Приватне акціонерне товариство "Теофіпольський цукровий завод" (далі - ПАТ "Теофіпольський цукровий завод") код ЄДРПОУ 05394995 зареєстроване та перебуває на обліку в Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
У період, який перевірявся, ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" було платником наступних податків і зборів: ПДФО, військового збору, податку на прибуток, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, єдиного внеску, екологічного податку, земельного податку; орендної плати за земельні ділянки, збору за спеціальне використання водних ресурсів, рентна плата, транспортний податок.
На підставі направлень від 05.02.2024 № 24/33-00-07-01, № 25/33-00-07-02, № 26/33-00-07-05, від 15.02.2024 №27/33-00-08, №28/33-00-07-05, №29/33-00-23-01, №30/33-00-23-02, від 11.04.2024, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків та на підставі наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.01.2024 №18 та згідно отриманого звернення платника податків від 28.12.2023 №2-2812-23 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" (ЄДРПОУ 05394995) за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, з метою дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та за період діяльності з 01.01.2021 по 30.09.2023 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.
З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 05.02.2024, 15.02.2024 та 11.04.2024 головного бухгалтера ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та вручено копію наказу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.01.2024 №18.
Перевірка проводилась з 05.02.2024 по 19.04.2024 з відома Голови правління ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та в присутності головного бухгалтера.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 26.04.2024 №322/33-00-07-01/05394995, яким встановлено наступні порушення:
- п.135.1 ст.135, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, МСБО 12 "Податки на прибуток", МСБО 2 "Запаси", в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування всього в сумі 7 565 055,0 грн. в т.ч.: за 2021 в сумі 300 107,0 грн., за 2022 в сумі 7 264 948,0 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 46 634 141,0 грн. в т.ч. за: 1 квартал 2021 в сумі 1 789 968,0 грн., 2 квартал 2021 у сумі 2 574 155,0 грн., 3 квартал 2021 у сумі 9 433 979,0 грн., 4 квартал 2021 року у сумі 25 102 721,0 грн., 1 квартал 2022 у сумі 667 370,0 грн., 2 квартал 2022 у сумі 891 557,0 грн., 3 квартал 2022 у сумі 2 458 448,0 грн., 4 квартал 2022 у сумі 345 984,0 грн., 1 квартал 2023 в сумі 1 307 690,0 грн., 2 квартал 2023 у сумі 118 825,0 грн., 3 квартал 2023 у сумі 1943 444,0 грн.
- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.185.1, ст.185, п.187.1, ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2023 в сумі 380 889,0 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 119 832 251 грн. в т.ч. за: травень 2021 на суму 4 995 742,0 грн., липень 2021 на суму 20 278 858,0 грн., жовтень 2021 на суму 1 800 655,0 грн., грудень 2021 на суму 452 294,0 грн., січень 2022 на суму 285 649,0 грн., лютий 2022 на суму 2 235 101,0 грн., червень 2022 на суму 6 228 241,0 грн., вересень 2022 на суму 4 499 414,0 грн., жовтень 2022 на суму 7 410 947,0 грн., листопад 2022 на суму 6 986 163,0 грн., грудень 2022 на суму 7 544 689,0 грн., січень 2023 на суму 7 852 518,0 грн., лютий 2023 на суму 7 085 751,0 грн., березень 2023 на суму 9 913 783,0 грн., квітень 2023 на суму 10 171 792,0 грн., травень 2023 на суму 2 993 999,0 грн., червень 2023 на суму 7 931 904,0 грн., липень 2023 на суму 8 260 317,0 грн., серпень 2023 на суму 2 904 434,0 грн.
- п.201.10 ст.201 ПК України підприємством не здійснено податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з вересня 2022 по вересень 2023.
- п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, а саме заниження нарахування єдиного внеску за період перевірки на загальну суму 275 134,19 грн.
- п.119.1 ст.119, пп. "б" п.176.2 ст.176 розділу IV ПК України, п.3.1 розділу ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за якими встановлено подання податкового розрахунку за формою 4 ДФ за 2021-2023 з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели до зміни платника податку.
- пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1 п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5 статті 266 ПК України, а саме донараховано податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки в сумі 197013,54рн., в т.ч. за 2021 на загальну суму 147 093,0 грн., 2022 на суму 28154,75 грн., 1-3кв.2023 на суму 21 765,79 грн.
- п.286.5 ст.286, п.288.7 ст.288 ПК України, а саме: занижено нарахування орендної плати за земельну ділянку в липні 2023 в сумі 3 191,80 грн.
На підставі Акту перевірки 23.05.2024 винесено наступні податкові повідомлення рішення:
- №567/33000701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7 565 055,00 грн.,
- №573/33-00-07-02 про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю в розмірі 246 266,93 грн. (в тому числі основний платіж 197 013,54 грн. та штрафна (фінансова) санкція 49 253,39 грн.),
- №574/33000701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не реєстрацію податкових накладних у строки визначені п.120.1.2 ст.120.1 ПК України в сумі 41 968 300,00 грн.,
- №570/33000701 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 149 790 313,75 грн. (в тому числі основний платіж 119 832 251,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 29 958 062,75 грн.),
- №568/33000701 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 48 177 738,75 грн. (в тому числі основний платіж 46 634 141,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 1 543 597,75 грн.)
- №569/33000701 про зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 380 889,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, поозивач звернувся до суду з цим позовом.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - ПК України) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Статтею 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з положенням пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено: витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, зі змісту норм ПК України вбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.
Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною 2 статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з статті 1 Закону №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Первинні документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Наказ №88).
Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу №88).
Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Із зазначеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Із змісту статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Під час розгляду справи суд встановив, що за результатом проведеної перевірки ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" контролюючий орган склав акт від 26.04.2024 №322/33-00-07-01/05394995, яким встановлено наступні порушення:
- п.135.1 ст.135, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, МСБО 12 "Податки на прибуток", МСБО 2 "Запаси", в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування всього в сумі 7 565 055,0 грн. в т.ч.: за 2021 в сумі 300 107,0 грн., за 2022 в сумі 7 264 948,0 грн. та занижено податок на прибуток у сумі 46 634 141,0 грн. в т.ч. за: 1 квартал 2021 в сумі 1 789 968,0 грн., 2 квартал 2021 у сумі 2 574 155,0 грн., 3 квартал 2021 у сумі 9 433 979,0 грн., 4 квартал 2021 в сумі 25 102 721,0 грн., 1 квартал 2022 у сумі 667 370,0 грн., 2 квартал 2022 у сумі 891 557,0 грн., 3 квартал 2022 у сумі 2 458 448,0 грн., 4 квартал 2022 у сумі 345 984,0 грн., 1 квартал 2023 в сумі 1 307 690,0 грн., 2 квартал 2023 у сумі 118 825,0 грн., 3 квартал 2023 у сумі 1943 444,0 грн.
- пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.185.1, ст.185, п.187.1, ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2023 в сумі 380 889,0 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 119 832 251 грн. в т.ч. за: травень 2021 на суму 4 995 742,0 грн., липень 2021 на суму 20 278 858,0 грн., жовтень 2021 на суму 1 800 655,0 грн., грудень 2021 на суму 452 294,0 грн., січень 2022 на суму 285 649,0 грн., лютий 2022 на суму 2 235 101,0 грн., червень 2022 на суму 6 228 241,0 грн., вересень 2022 на суму 4 499 414,0 грн., жовтень 2022 на суму 7 410 947,0 грн., листопад 2022 на суму 6 986 163,0 грн., грудень 2022 на суму 7 544 689,0 грн., січень 2023 на суму 7 852 518,0 грн., лютий 2023 на суму 7 085 751,0 грн., березень 2023 на суму 9 913 783,0 грн., квітень 2023 на суму 10 171 792,0 грн., травень 2023 на суму 2 993 999,0 грн., червень 2023 на суму 7 931 904,0 грн., липень 2023 на суму 8 260 317,0 грн., серпень 2023 на суму 2 904 434,0 грн.
- п.201.10 ст.201 ПК України підприємством не здійснено податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з вересня 2022 по вересень 2023.
- п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, а саме заниження нарахування єдиного внеску за період перевірки на загальну суму 275 134,19 грн.
- п.119.1 ст.119, пп. "б" п.176.2 ст.176 розділу IV ПК України, п.3.1 розділу ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за якими встановлено подання податкового розрахунку за формою 4 ДФ за 2021-2023 з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели до зміни платника податку.
- пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.1 п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5 статті 266 ПК України, а саме донараховано податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки в сумі 197013,54рн., в т.ч. за 2021 на загальну суму 147 093,0 грн., 2022 на суму 28154,75 грн., 1-3кв.2023 на суму 21 765,79 грн.
- п.286.5 ст.286, п.288.7 ст.288 ПК України, а саме: занижено нарахування орендної плати за земельну ділянку в липні 2023 в сумі 3 191,80 грн.
Позивач вважає такі висновки про виявлені порушення під час проведення перевірки помилковими та необґрунтованими, що призвело до звернення до суду.
Досліджуючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд виходив з такого.
Щодо порушень, які були відображені в пункті 3.2 "Податок на додану вартість" Акту (продаж цукру в якості "харчових відходів" суд встановив, що між ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" укладено Договір поставки №П/1009/ХВ-3 від 10.09.2022.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору.
Згідно п.1.2 - асортимент товару: харчові відходи.
Пункт 4.1. Договору -Умови поставки товару:
4.1.1. Автомобільний транспорт. Покупець здійснює вивіз Товару власним/найнятим
транспортом та за власний рахунок. Постачання здійснюється на умовах ЕХW "франко-склад" зі складу: Хмельницька область, Хмельницький район, смт.Теофіполь, вул.Соборна,12.
За період 2022-2023 на користь ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" відбулась реалізація продукції під назвою "Харчові відходи (цукор інший)" в кількості 20540,09 тон.
"Харчові відходи" утворились в наслідок зберігання цукру в силосах та під дією інших несприятливих чинників, які негативно вплинули на якість продукції, і реалізація цієї продукції як "Цукор" стала неможливою через втрату товарного виду та невідповідність ДСТУ 4623:2006.
На підставі експертних висновків Хмельницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби України № 000133 п/23 від 16.01.2023 та №001944 п/23 від 09.06.2023, через низку факторів: сирість, грудковість, пожовтіння, ця продукція була визнана такою, що не відповідає вимогам до готової продукції (некондиційною).
У зв`язку із цим продукція була переведена в іншу товарну групу та облікована із застосуванням коду УКТ ЗЕД 1701 99 90 00 як "Цукор інший".
Разом з тим реалізація відповідної продукції відбувалась за товарною групою, що відповідала можливому подальшому товарному використанню, а саме "Харчові відходи".
Таким чином, висновки Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо того, що ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" протягом вересня 2022 - вересня 2023 здійснено реалізацію цукру на ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" цукру в кількості 20540,69 тонн, а не "харчових відходів" як зазначено в виписаних податкових накладних та, як наслідок, ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" не сформовані податкові зобов`язання протягом вересня 2022 - вересня 2023 в сумі 83 936 600,0 грн. (419 683 000 грн.*20%) по реалізації цукру в повному обсязі, не відображено в ЄРПН, податкові накладні на реалізацію в ЄРПН підприємством не реєструвались та відповідно не відображено в Деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, суд вважає необґрунтованими.
Щодо позиції завищення сум податкового кредиту по взаєморозрахунках з суб`єктами господарської діяльності, які мають ознаки ризиковості, суд зазначає, що це порушення безпосередньо пов`язане із податковим порушенням, яке відображене в п. 3.1.2 Акта, а саме щодо завищення задекларованих показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" по операціях, проведених із ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ", ТОВ "МЕДІКАМ", ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ".
Суд встановив, що між ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ" було укладено договір поставки цукру №Ц/0505/02 від 05.05.2021.
За умовами договору поставки від 05.05.2021 №Ц/0505/02 Постачальник зобов`язується продати Покупцю цукор білий кристалічний в мішкотарі вагою 50кг кожний (далі - Товар), вироблений з цукрових буряків, відповідно до ДСТУ4623:2006, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах Договору №Ц/0505/02;
- Загальна кількість Товару по Договору №Ц/0505/02 становить 2300 тонни;
- Якість Товару, що постачається, повинна відповідати вимогам ДСТУ, свідоцтву якості виробника. Товар відпускається в мішках поліпропіленових з вкладишем згідно з вимогами державних стандартів. Тара повинна забезпечувати збереження Товару під час його транспортування та зберігання;
- Ціна однієї тони Товару становить 20 910,00 грн. з урахуванням ПДВ. Сторон дійшли згоди, що ціна Товару, вказана у Договору №Ц/0505/02 (Рахунках, Накладних, Додатках, Специфікаціях до даного Договору), є звичайною ціною у розумінні Податкового Кодексу України;
- Загальна сума даного Договору не обмежується та визначається як сума усіх накладних до даного Договору;
- Оплата Товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця 1. Покупець здійснює оплату за Товар (партію Товару) протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку;
- Постачальник зобов`язаний передати, а Покупець вивезти оплачену партію Товару на протязі 10-ти днів з моменту здійснення 100% оплати за партію Товару у розрахунку 20 -
200 тон в робочий день на розсуд Покупця (при умові вчасної поставки Покупцем
транспорту на загрузку та виконання Покупцем п.3.6. Договору №Ц/0505/02). Умови
Сума проведеної господарської операції за Договором №Ц/0505/02, а саме оприбуткування ПАТ "ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" товарів (цукор) на загальну суму 48 093 000 грн., в тому числі ПДВ 8 015 500 грн. підтверджується згідно первинних документів: договору, картки бухгалтерського обліку по контрагенту ТОВ «ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ», видаткових накладних, товарно-транспорними накладним, відображеними в обліку підприємства бухгалтерськими проведеннями.
Встановлено, що за умовами договору поставки від 05.05.2021 №Ц/0505/02, укладеного ТОВ "МЕДІКАМ" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" (Покупець):
- Постачальник зобов`язується продати Покупцю цукор білий кристалічний в мішкотарі вагою 50кг, кожний (далі - Товар), вироблений з цукрових буряків, відповідно до ДСТУ4623:2006, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах Договору № Ц/0505/02;
- Загальна кількість Товару по Договору № Ц/0505/02 становить 1916 тонн;
- Якість Товару, що постачається, повинна відповідати вимогам ДСТУ, свідоцтву якості виробника. Товар відпускається в мішках поліпропіленових з вкладишем згідно з вимогами державних стандартів, Тара повинна забезпечувати збереження Товару під час його транспортування та зберігання;
- Ціна однієї тони Товару становить 20 400,00 гривень з урахуванням ПДВ. Сторони дійшли згоди, що ціна Товару, вказана у Договорі (Рахунках, Накладних, Додатках Специфікаціях до даного Договору), є звичайною ціною у розумінні Податкового Кодексу України;
- Загальна сума Договору № Ц/0505/02 не обмежується та визначається як сума усіх накладних до даного Договору;
- Оплата Товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату за Товар (партію Товару) протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку;
- Постачальника зобов`язаний передати, а Покупець вивезти оплачену партію Товару на протязі 10-ти днів з моменту здійснення 100% оплати за партію Товару у розрахунку 20-200 тон в робочий день на розсуд Покупця (при умові вчасної поставки Покупцем транспорту на загрузку та виконання Покупцем п.3.6. даного договору).
- Автомобільний транспорт. Покупець здійснює вивіз Товару власним/найнятим транспортом та за власний рахунок. Постачання здійснюється на умовах EXW "франко-склад" зі складів: м. Запоріжжя або інших складів за домовленістю сторін. Постачальник зобов`язується здійснити навантаження Товару на транспорт Покупця за власний рахунок;
- Передача та поставка партії Товару відбувається в момент передачі-прийняття Товару Постачальником Перевізнику Покупця на складі Постачальника (у разі постачання згідно п.4.3.1.), що підтверджується відповідним транспортним документом. Датою поставки партії Товару є дата прийняття Товару Покупцем (перевізником Покупця), що підтверджується відповідним підписом уповноваженого представника Покупця в накладній.
Сума проведеної господарської операції за Договором №Ц/0505/02, а саме оприбуткування ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" товарів (цукор) на загальну суму 39 086 390,65 грн., в тому числі ПДВ 6 514 398,44 грн. підтверджується згідно первинних документів: договору, картки бухгалтерського обліку по контрагенту ТОВ "МЕДІКАМ", видаткових накладних, товарно-транспорними накладним, відображеними в обліку підприємства бухгалтерськими проведеннями.
Крім того, суд встановив, що за умовами договору поставки від 29.06.2021 №Ц/2906/07, укладеного ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ" (далі - Постачальник) та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" (Покупець) визначено наступне, зокрема:
- Постачальник зобов`язується продати Покупцю цукор білий кристалічний в мішкотарі вагою 50 кг кожний (далі - Товар) вироблений з цукрових буряків, відповідно до ДСТУ4623:2006, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах Договору №Ц/2906/07;
- Загальна кількість Товару по Договору № Ц/2906/07 не обмежується та визначається як сума усіх накладних на кожну конкретну партію Товару. Видаткові накладні, Додатки та Специфікації до даного Договору є невід`ємною його частиною. Окремою партією Товару вважається партія Товару поставлена Постачальником 3 по одній видатковій накладній;
- Якість Товару, що постачається, повинна відповідати вимогам ДСТУ, свідоцтву якості виробника, Товар відпускається в мішках поліпропіленових з вкладишем згідно з вимогами державних стандартів, Тара повинна забезпечувати збереження Товару під час його транспортування та зберігання;
- Ціна визначається на кожну партію Товару окремо та вказується у рахунках та/або накладних до Договору № Ц/2906/07. Сторони дійшли згоди, що ціна Товару, вказана у Договору № Ц/2906/07 (Рахунках, Накладних, Додатках .Специфікаціях до даного Договору), є звичайною ціною у розумінні Податкового Кодексу України;
- Загальна сума даного Договору не обмежується та визначається як сума усіх накладних до даного Договору № Ц/2906/07;
- Оплата Товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату за Товар (партію Товару) протягом 30(тридцяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку;
- Постачальник зобов`язаний передати, а Покупець вивезти оплачену партію Товару на, протязі 50-ти днів з моменту здійснення 100% оплати за партію Товару у розрахунку 20 - 200 тон в робочий день на розсуд Покупця (при умові вчасної поставки Покупцем транспорту на загрузку та виконання Покупцем п.3.6. Договору № Ц/2906/07). Умови Договору № Ц/2906/07 викладені Сторонами у відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей цього Договору;
- Автомобільний транспорт. Покупець здійснює вивіз Товару власним/найнятим транспортом та за власний рахунок. Постачання здійснюється на умовах ЕХW "франко-склад" зі складів за домовленістю сторін. Постачальник зобов`язується здійснити навантаження Товару на транспорт Покупця за власний рахунок;
- Передача та поставка партії Товару відбувається в момент передачі-прийняття Товару Постачальником 3 Перевізнику Покупця на складі Постачальника 1 (у разі постачання згідно п.4.3.1.), що підтверджується відповідним транспортним документом. Датою поставки партії Товару є дата прийняття Товару Покупцем (перевізником Покупця), що підтверджується відповідним підписом уповноваженого представника Покупця в Накладній.
Сума проведеної господарської операції за Договором №Ц/2906/07, а саме відображення отримання ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" товарів (цукор) на загальну суму 23 688 564,24 грн., в тому числі ПДВ 3 948 094,04 грн. підтверджується згідно первинних документів: договору, картки бухгалтерського обліку по контрагенту ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ", видаткових накладних, товарно-транспорними накладним, відображеними в обліку підприємства бухгалтерськими проведеннями.
Разом із цим, в Акті перевірки відповідач зазначає про наявність інформації в базах даних ДПС про те, що наявні: рішення контролюючого органу про відповідність ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ" критеріям ризиковості платника податку, яке було прийнято 09.12.2021, рішення контролюючого органу про відповідність ТОВ "МЕДІКАМ" критеріям ризиковості платника податку було прийнято 09.12.2021 та рішення контролюючого органу про відповідність ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку було прийнято 29.09.2021.
Проте суд зазначає, що спірні господарські операції по поставці цукру між Позивачем та ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ" відбулись протягом травня-липня 2021, між Позивачем та ТОВ "МЕДІКАМ" відбулись протягом травня 2021, а між Позивачем та ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ" відбулись протягом липня 2021, тобто значно раніше, ніж прийняті контролюючим органом рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Також в Акті відповідач зазначив про наявність інформації від ГУ Національної поліції у Хмельницькій області з системи "Геопортал Гарпун" щодо відсутності фіксації транспортних засобів які перевозили товар, у зв`язку з чим відповідач стверджує, що не фіксування системою "Геопортал-Гарпун" пересування автомобільними шляхами України транспортних засобів, які здійснювали перевезення товару зі складу у м. Хмельницький до смт.Теофіполь Хмельницької області (тобто в межах області) є єдиною обставиною, на підставі якої відповідач вважає, що позивачем завищено задекларовані показники у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) по операціях ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ" на загальну суму 129 070 250,0 грн., також те, що Позивач завищив задекларовані показники у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) по операціях з ТОВ "МЕДІКАМ" на загальну суму 32 571 984,88 грн., а також те, що що Позивач завищив задекларовані показники у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) по операціях з ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ" на загальну суму 19 740 472,84 грн.
Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача та зазначає, що достовірність і дійсність здійснення спірних господарських операцій між ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" та ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ", ТОВ "МЕДІКАМ" та ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ" підтверджена не тільки належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, але і змінами в майновому стану сторін, тобто ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" здійснив перерахування грошових коштів на користь ТОВ "ГРЕЙСАН РІТЕЙЛ", ТОВ "МЕДІКАМ" та ТОВ "КЛЕВЕР МАРКЕТ", які в свою чергу здійснили відвантаження товару (цукру) і цей факт не заперечується відповідачем в Акті.
Щодо інформації від Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, згідно з якою не зафіксовано рух транспортних засобів, перелік яких наведено в Актs, суд звертає увагу, що порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" передбачений Інструкцією з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2018 №497.
Відповідно до пункту 1 зазначеної Інструкції, ІП "Гарпун" є інформаційно-телекомунікаційною системою "Інформаційний портал Національної поліції України", призначеною для обробки відомостей про транспортні засоби усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби (далі - ТЗ) та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Облік об`єктів в ІП "Гарпун" відповідно до пункту 5 наведеної Інструкції ведеться за такими категоріями: орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ; орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди; орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення; орієнтування оперативне про ТЗ; евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв`язку із незаконним заволодінням; розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди; розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями; розшук ТЗ боржника державним виконавцем; розшук ТЗ боржника приватним виконавцем; розшук викраденого номерного знака; розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки.
Метою ІП "Гарпун" є об`єднання інформації про розшук ТЗ і номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та телекомунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків; моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України знищено; забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.
Як вбачається з наведеного, облік відомостей щодо всіх ТЗ, які знаходяться на дорогах України, а також використання ІП "Гарпун" з метою здійснення податкового контролю за транспортними засобами, які використовуються платниками податків у господарській діяльності не віднесено до функцій, мети та об`єктів контролю наведеної системи.
Разом з цим відсутність інформації в системі "Гарпун" про пересування транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення не є доказом того, що перевезення не здійснювались взагалі, особливо за тієї умови, що суб`єктом владних повноважень не надано відомостей ані щодо наявності в ІП "Гарпун" можливості фіксувати переміщення транспортних засобів за маршрутом перевезення, ані щодо повноти інформації, яка створюється системою на час здійснення перевезень.
Аналогічна позицію викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №380/1552/20, про те, що аналітичні звіти про аналіз руху транспортних засобів, за якими відсутня фіксація камерами відеоспостереження номерних знаків автомобілів, якими, згідно з даними Позивача, здійснювалось транспортування товару на автодорогах України, не містять беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження. Також, суд зауважив на відсутності доказів покриття ІП "Гарпун" усіх доріг України, а також її безперебійної роботи.
Враховуючи зазначену позицію Верховного Суду, суд робить висновок, що інформація, отримана з ІП "Гарпун", не може визнаватися належним доказом відсутності перевезень, оскільки зазначена інформація не містить відомостей щодо робочого стану комплексів відеофіксації, їх місцезнаходження та свідчить про те, що фіксація номерних знаків транспортних засобів здійснюється не суцільним методом, а вибірково та не покриває усіх доріг України.
Таким чином, взяті за основу працівниками державної податкової служби відомості з ІП "Гарпун" не відповідають ознакам достовірності та допустимості відповідно до положень статей 74, 75 КАС України, а тому не можуть використовуватись як докази.
Щодо завищення відсотків за договорами позики суд зазначає, що ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" укладено договори процентної (венчурної) позики з ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер", а саме:
Договір процентної (венчурної) позики №1 від 16.10.2019 на суму 189 117 005,64 грн., згідно умов якого, п. 2.2 Процентна ставка, яка нараховується за користування позиченими за цим Договором коштами становить 16,5% річних від суми позики.
Договір процентної (венчурної) позики №2 від 30.10.2019 на суму 50 000 000 грн., згідно умов договору п. 2.2 Процентна ставка, яка нараховується за користування позиченими за цим Договором коштами становить 15,5% річних від суми позики.
Договір процентної (венчурної) позики №3 від 01.12.2020 на суму 52 000 000 грн, згідно умов договору п. 2.2 Процентна ставка, яка нараховується за користування позиченими за цим Договором коштами становить 6 % річних від суми позики.
Договір процентної (венчурної) позики №4 від 02.12.2021 на суму 225 032 000 грн., згідно умов договору п. 2.2 Процентна ставка, яка нараховується за користування позиченими за цим Договором коштами становить 12 % річних від суми позики.
Договір процентної (венчурної) позики № 2022/1 від 15.11.2022 на суму 170 000 000 грн., згідно умов договору п. 2.2 Процентна ставка., яка нараховується за користування позиченими за цим Договором коштами становить 23 відсотки річних від суми позики.
Відповідно до пункту 1.2. Метою надання позики є поповнення обігових коштів Позичальника.
ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" на виконання умов договорів процентних (венчурних) позик, нараховано відсотки за користування позикою за перевіряємий період в сумі 77 695 853 грн. по бухгалтерському рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» та витрати по нарахуванню відсотків по даній операції відображено на бухгалтерському рахунку 952 «Відсотки за кредит» в загальній сумі 77 695 853 грн., в тому числі: 1 кв. 2021 у сумі 9 996 620,0 грн., 2 кв. 2021 у сумі 530 462,0 грн., 3 кв. 2021 у сумі 6 218 580,0 грн., 4 кв. 2021 у сумі 21 390 451,0 грн., 1 кв. 2022 у сумі 1 721 476,0 грн., 2 кв. 2022 у сумі 4 154 005,0 грн., З кв. 2022 у сумі 13 061 541,0 грн., 4 кв. 2022 у сумі 9 165 672,0 грн., 2 кв. 2023 у сумі 660 137,0 грн., 3 кв. 2023 у сумі 10 796 909,0 грн.
Перевіркою встановлено, що у рядку 2250 Звіту про фінансові результати "Фінансові витрати" за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 ПАТ "Теофіпольський цукровий завод" включено відсотки по договорах позики на загальну суму 77 695 853 грн., в тому числі: 1 кв. 2021 у сумі 9 996 620,0 грн., 2 кв. 2021 у сумі 530 462,0 грн., З кв. 2021 у сумі 6 218 580,0 грн., 4 кв. 2021 у сумі 21 390 451,0 грн., 1 кв. 2022 у сумі 1 721 476,0 грн., 2 кв. 2022 у сумі 4 154 005,0 грн., 3 кв. 2022 у сумі 13 061 541,0 грн., 4 кв. 2022 у сумі 9 165 672,0 грн., 2 кв. 2023 у сумі 660 137,0 грн., 3 кв. 2023 у сумі 10 796 909,0 грн.
Також контролюючий орган зробив висновок, що ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер" та ПАТ "Теофіпольський цукровий завод", є пов`язаними особами, оскільки повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа. Особа, яка володіє часткою статутного фонду (майна) господарської організації, є зацікавленою особою щодо результатів діяльності такої організації та має можливість впливати на умови або економічні результати її діяльності. Залучення пов`язаної особи Компанії з управління активами в господарській діяльності Товариства для нарахування і сплати відсотків за користування позикою впливає лише на мінімізацію податку на прибуток.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача та зазначає, що ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер" може вступати між собою у будь-які правові відносини, які не заборонені нормами чинного законодавства.
Відповідно до пункту 4 статті 48 Закону України "Про інститути спільного інвестування" венчурний фонд має право надавати кошти у позику, але тільки юридичним особам, не менш як 10 відсотків статутного капіталу яких належить такому венчурному фонду.
В ситуації, яка стосується надання позики ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер" позивачу, зазначена норма була повністю дотримана, оскільки на момент надання кредиту розмір частки ПАТ КІФ Закритий Недиверсифікований Венчурний "Піонер" в статутному капіталі Позивача становив 10,002%.
Правовим актом, який регламентує питання надання позики фізичними та юридичними особами є Цивільний кодекс України.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України.
Таким чином фінансовий результат до оподаткування у платника має бути скоригований на визначені ПК України різниці. Однією з таких різниць є відсотки за борговими зобов`язаннями.
Відповідно до пункту 140.1 статті 140 ПК України під борговими зобов`язаннями слід розуміти зобов`язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов`язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415 передбачено, що відсотки за запозиченнями відображаються у складі витрат поточного періоду за фактом їх нарахування (за винятком капіталізації відсотків при створенні кваліфікаційного активу).
Окрім цього жодний нормативно-правовий акт не містить заборони щодо обіймання посади одноособового виконавчого органу венчурного фонду та юридичної особи, якій цей венчурний фонд надає позику, однією особою.
Таким чином, позиція Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладена в податковому повідомлені-рішенні, є необґрунтованою, протиправною та такою, що містить ознаки втручання в законну господарську діяльність суб`єкта господарювання.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.05.2024 №573/33-00-07-0, в якому визначено, що позивач здійснив порушення підпункту 266.2.1 пункту 266.2, пункту 266.3.1 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, суд встановив таке.
Зазначене порушення полягало у заниженні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 197013,54 грн., за рахунок не включення до бази нарахування податком площі нерухомого майна заводу, та застосування при нарахуванні податку заниженої ставки нарахування податку.
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки він помилково вважає порушенням несплату податку на нерухоме майно по об`єктам: Прохідна №1,43 (29,7 кв.м.), Прохідна №2,86 (11,5 кв.м.); Депо, 37 (277,8 кв.м.); Будівля диспетчерської цеху механізації 23 (46,3 кв.м.); Пожежне депо, 76 (319,9 кв.м.); Станція пожежогасіння, 39 (86,6 кв.); Сторожова будка, 42 (17.6 кв.м.); Транспортна контора залізничної цеху ,3 (76,9 кв.м.); Разом: 866,3 кв.м., оскільки аказані будівлі відносяться до цілісного майнового комплексу будівель та споруд виробничого характеру ПАТ "Теофіпольський цукровий завод".
Вищевказані будівлі та споруди, використовуються позивачем виключно за їх призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність, яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010 та не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.
З огляду на це, суд вважає зменшення бази оподаткування правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім цього перевіркою встановлено заниження нарахованого податку на нерухоме майно за 2021 рік на суму 95 115,00 грн. у зв`язку з заниженням ставки податку з 1 до 0,5 %.
Суд встановив, що позивача вважає дане порушення виключно бухгалтерською помилкою, яка допущена в ході обрахування податку та зазначає, що вказана арифметична помилка була виправлена, доказом чого є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оборотно-сальдова відомість рах. 10, Копія рішення 17.10.2020.
Щодо виявлених порушень, які полягають у відсутності складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування, суд встановив, що порушення також стосуються відносин позивача із ТОВ "Перша Подільська енергетична компанія" та реалізацією "цукру іншого" як "харчових відходів".
На підставі наведених доказів та пояснень суд вважає правомірними складені та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України податкові накладні із зазначенням опису товарів "харчові відходи" з кодом УКТ ЗЕТ 1701. Позивачем дотримано вимоги законодавства України щодо реєстрації податкових накладних.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ "Теофіпольський цуковий завод" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 30280,00 грн., у зв`язку з цим, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 30280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №567/33000701 форма "П" від 23.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №573/33-00-07-02 форма "Р" від 23.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №574/33-00-07-01 форма "ПН" від 23.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №570/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №568/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №569/33000701 форма "Р" від 23.05.2024.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" судові витрати (судовий збір) в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 квітня 2025 року
Позивач:Приватне акціонерне товариство "Теофіпольський цукровий завод" (вул. Соборна, 12, с-ще Теофіполь, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 30601 , код ЄДРПОУ - 05394995) Відповідач:Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79026 , код ЄДРПОУ - 44045187)
Головуючий суддя В.В. Матущак
Судове рішення № 127025841, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/9006/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: