Рішення № 127025502, 30.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 р. справа №520/3810/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправним та скасуваня рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 04.09.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вилучити із відповідної бази даних Державної міграційної служби України та із Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державного демографічного реєстру відомості про визнання недійсними паспорта громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 29.03.2023, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий від 22.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмінено рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , оскільки позивач подала необхідний та визначений законодавстом перелік документів для оформлення набуття громадянства України в спрощеному режимі, правильність яких перевірено посадовою особою відповідача. Отже, ані на момент прийняття заяви та документів до неї, ані на момент прийняття рішення про набуття позивачем громадянства України у відповідача не виникало жодних заперечень чи зауважень щодо поданих позивачем документів і відомостей. Також посилалась на процесуальні порушення при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 20.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідачем - Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУДМС в Харківській області, міграційна служба) надано до суду відзив на позов, в якому зазначив, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з тим вказує, що за результатом повторної перевірки було виявлено, що у ОСОБА_1 , відсутній документ, що підтверджує факт її постійного на законних підставах проживання в України, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

11.02.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала до ГУДМС в Харківській області заяву та передбачений перелік документів для набуття громадянства України, як особа, яка має дитину (сина) громадянина України, на підставі пункту б статті 1.1 Угоди між Україною та Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 20.11.2003 р. (далі - Угода).

Так, до вказаної заяви для набуття громадянства України позивачем подано:

- на підтвердження своєї належності до громадянства Киргизької Республіки - паспорт громадянина Киргизької Республіки № НОМЕР_3 , виданий 02.10.2018 Державною реєстраційною службою, дійсний до 02.10.2028 з наявною відміткою Посольства Киргизької Республіки в Україні про постановку на консульський облік, з перекладом;

- на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні адресний листок вибуття на постійне проживання до України, з перекладом;

- свідоцтво про народження сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_4 , виданого 21.07.2021 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);

- копію довідки про реєстрацію особи громадянином України на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- довідку про відсутність судимості;

- копію свідоцтва про народження заявниці.

На момент подання даних документів позивач була громадянкою Киргизької Республіки.

Рішенням ГУДМС в Харківській області від 11.01.2023 ОСОБА_1 набула громадянство України згідно з пунктом 10 статті 6 Закону України «Про громадянство України» та Угоди.

Також, позивачу видано Довідку № 16764 про реєстрацію особи громадянином України.

На підставі вказаної довідки позивачу видано паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 29.03.2023, орган видачі 6313, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 22.03.2023.

04.09.2024 ГУДМС в Харківській області прийнято рішення про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .

На підставі даного рішення відповідачем визнані недійсними видані позивачу паспорти громадянина України № НОМЕР_1 від 29.03.2023 та серії НОМЕР_2 від 22.03.2023.

З даним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" (далі - Закон).

Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (стаття 4 Закону).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Згідно з ст. 9 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 ДМС України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства є Державна міграційна служба, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Повноваження ДМС як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, визначено у статті 24 Закону.

Відповідно до ст. 1 Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28 січня 2003 року, ратифікованої Законом України від 20 листопада 2003 року № 1319- IV, кожна Договірна Сторона надасть громадянам іншої Договірної Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, право на спрощений порядок набуття громадянства за наявності однієї з таких умов: а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів або удочерителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; б) за наявності у заявника хоча б одного з близьких родичів: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів або удочерителів), дитини (у тому числі усиновленої, або удочереної), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки), які постійно проживають на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, і є її громадянами.

Дія положень частини першої цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочини на території однієї з Договірних Сторін, або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Угоди для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; копію одного з документів, який відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, громадянство якої припиняється, підтверджує належність до її громадянства.

Положеннями пунктів 3-5 статті 2 Угоди передбачено, що протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають цей документ по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.

Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і повідомляє про це Договірну Сторону, громадянство якої набуто. Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.

Відповідно до приписів статті 21 Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов`язання.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 07.09.2023 по справі №160/9719/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 04.09.2024 вбачається, що відповідач відмінив прийняте 11.01.2023 рішення з підстав невиконання ОСОБА_1 умов п. 1.5 розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною та Киргизькою Республікою від 20.11.2003 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні (затверджена спільним наказом МЗС, МВС № 1119/430 від 22.10.2014).

Так, у рішенні від 04.09.2024 зазначено, що на виконання вимог п. 2.6 Порядку реалізації Угоди, 20.06.2023 за вихідним №6301.6.2-10963/63.3-23 паспорт громадянина Киргизької Республіки № НОМЕР_3 , виданий 02.10.2018 Державною реєстраційною службою та НОМЕР_5, виданий 27.05.2022 Державною реєстраційною службою 214041 на ім`я ОСОБА_1 , були надіслані до ДКС МЗС України для направлення дипломатичними каналами для подальшого оформлення припинення ОСОБА_1 , громадянства Киргизької Республіки відповідно до частини 3 статті 2 Угоди.

31.07.2024 до ГУ ДМС України в Харківській області з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за №6.4/2887-24, після перевірки матеріалів справи ОСОБА_1 , надійшов лист щодо вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує постійне на законних підставах проживання особи в Україні.

За результатами повторної перевірки було виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт її постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди.

З цього приводу, суд зазначає, що положеннями пункту 1.5 Порядку реалізації Угоди передбачено, що постійне на законних підставах проживання особи в Україні підтверджується одним з таких документів:

- посвідкою на постійне проживання до паспорта громадянина Киргизької Республіки, виданою згідно із Законом України «Про імміграцію»;

- паспортом громадянина Киргизької Республіки, зареєстрованим на території України (за умови наявності в цьому паспорті відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання).

Водночас, серед поданих позивачем для набуття громадянства України в спрощеному порядку вказаних документів надано не було, оскільки паспорт громадянина Киргизької Республіки № АС3437667 дійсний до 02.10.2028, не містить відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання.

При цьому адресний листок вибуття на постійне місце проживання в Україну, який надано позивачем на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні, не є тим документом, який підтверджує постійне на законних підставах проживання особи в Україні згідно положень пункту 1.5 Порядку реалізації Угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача, що ОСОБА_1 , не виконано п. 1.5 Розділу 1 Порядку реалізації Угоди між Україною і Киргизькою Республікою від 20.11.2003 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22 жовтня 2014 року №1119/430.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на викладене, суд не знаходить підстав вважати, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, та, враховуючи, що позивач не невиконав умов п. 1.5 розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною та Киргизькою Республікою від 20.11.2003 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні (затверджена спільним наказом МЗС, МВС № 1119/430 від 22.10.2014), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми зясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 30.04.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко