Рішення № 127024256, 30.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5906/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що виразилися в нарахуванні та виплаті в 2024 році ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової виплати до Дня Незалежності України в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 369 Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої нормами частини п`ятої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV), а саме - 11805 грн;

з урахуванням попередньо виплаченої суми здійснити виплату ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, недоплаченої в 2024 році частини разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої нормами частини п`ятої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV) в сумі 10805 (десять тисяч вісімсот п`ять) грн.;

за потреби прийняти відповідних заходів щодо витребування необхідних коштів на здійснення вказаної вище виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Також позивач вказує, що у серпні 2024 року відповідачем було виплачено позивачу разову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 1000,00 грн.

З виплатою щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у зазначеному розмірі позивач не погоджується, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що державна щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертва нацистських переслідувань до Дня Незалежності України у 2024 році виплачена Головним управлінням за рахунок коштів, що надійшли з Державного бюджету України, та у розмірах які визначені Постановою № 369.

Враховуючи те, що розмір виплаченої Головним управління разової грошової допомоги повністю відповідає розміру, визначеному у нормативно-правових актах, які підлягають обов`язковому застосуванню Головіним управлінням, неможливо дійти висновку про наявність в діях Головного управління ознак протиправної поведінки.

Позивачем подано відповідь на відзив.

Станом на день розгляду справи інших заяв по суті не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як зазначає позивач, та підтверджує відповідач у відзиві на адміністративний позов, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України разом з пенсійною виплатою за серпень 2024 року 1000,00 грн.

Не погоджуючись з розміром виплати, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до ст.1 Закону №3551-XII цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до ст.2 Закону №3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відповідно до ст.11 Закону №3551-XII особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Другої світової війни.

Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вважаються також особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка", яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, "За мужність" трьох ступенів, княгині Ольги трьох ступенів.

Пільги особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, передбачені ст.16 Закону №3551-XII.

Зокрема, п.1 ст.16 Закону №3551-XII передбачено виплату особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щорічної разової грошової допомоги.

Частиною 5 ст. 12 Закону №3551-XII передбачається учасникам бойових дій щорічна разова грошова допомога.

Така грошова допомога була запроваджена ще з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону №3551-ХІІ Законом від 25.12.1998 №367-XIV та доповненням ч. 4 ст. 12 наступного змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком».

В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.

Зокрема, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023р. внесено зміни до п.1 ст.16 Закону №3551-XII виклавши норму в наступній редакції «надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, у розмірі 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щорічна разова грошова виплата до Дня Незалежності України, яка виплачується у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Втім, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 внесено зміни до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII, виклавши норму в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Постановою № 1396 відповідно до ч.7 ст.20 Бюджетного кодексу України, затверджений Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році" № 369.

Вказаною постановою встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин в таких розмірах:

I групи - 3100 гривень;

ІI групи - 2900 гривень;

III групи - 2700 гривень;

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;

членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з п.1 ст.10 Закону № 3551-ХІІ, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;

учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.

Верховним Судом у зразковій справі № 440/14216/23 надана оцінка зазначеним обставинам та зроблений висновок, що за своєю природою передбачена Законом № 3551-ХІІ виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.

Відтак, запроваджену Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" № 2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає ст.2 Закону № 3551-ХІІ, що, в свою чергу, суперечить також ст.ст.17, 22 Конституції України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки стосовно застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, в контексті викладених висновків Верховним Судом у справі №440/14216/23 суд дійшов висновку, що за своєю природою передбачена ч.5 ст.12 Закону №3551-ХІІ виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам - учасникам бойових дій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі - 1000 грн., що менше, ніж 5 мінімальних пенсій за віком.

Проте, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, позивач як учасник бойових дій має право на виплату разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19, від 11.08.2023 р. у справі № 380/103/22).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня, тобто щорічна разова допомога у 2024 році позивачу мала бути нарахована та виплачена в розмірі 11805,00 грн. (2361 х 5).

Враховуючи, що відповідачем у 2024 році нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу році у розмірі 1000 грн., замість належного розміру 11805,00 грн., то суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в меншому розмірі, ніж встановлений ст.12 Закону № 3551-ХІІ, із зобов`язанням відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, нарахувавши та виплативши її у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ПФУ в Одеській області недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік у розмірі 10805,00 грн гривень та прийняття відповідних заходів щодо витребування необхідних коштів на здійснення виплати, суд виходить з того, що розрахунок суми грошової допомоги та її виплата є компетенцією відповідача, а тому саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу із визначенням суми. Тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, що є підставою для задоволення позовних вимог в цієї частині частково.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік у розмірі меншому, ніж у 5 (п`ять) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, та виплатити з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

Суддя П.П. Марин