Ухвала суду № 127024042, 30.04.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 квітня 2025 р. № 400/3755/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величко А.В., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомСелянського /(Фермерського)/ господарства «АРТУР», с. Богданівка, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56419, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Селянське /(Фермерське)/ господарство «АРТУР» (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області: № 9484489/23084212 від 07.09.2023, яким було відмовлено у реєстрації ПН № 4 від 18.07.2023 року, № 10279085/23084212 від 28.12.2023 року, яким було відмовлено у реєстрації ПН № 10 від 24.11.2023 року, № 9585146/23084212 від 25.09.2023, яким було відмовлено у реєстрації ПН № 8 від 21.08.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні СФГ «АРТУР» № 4 від 18.07.2023 року, № 10 від 24.11.2023 року, № 8 від 21.08.2023 року на отримувача ТОВ «КОМПАНІЯ «ЄВРОДОР» датою їх подання.

Ухвалою суду від 18.04.2025 року суд залишив позов без руху. Для усунення недоліків позивачу запропоновано подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

29.04.2025 року на виконання вимог зазначеної ухвали позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви послався на військовий напад на Україну 24 лютого 2022 року. Вказав, що позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: Миколаївська обл., м. Південноукраїнськ. Вказав, що в серпні-грудні 2023 року бухгалтерія та усі бухгалтерські документи були переміщенні в м. Чернівці та під час перенесення бухгалтерських документів та офісної техніки стався збій програмного забезпечення яке поступово відновлювалось та остаточно було відновлено в 15 грудня 2024 року і саме з цього дня позивач дізнався про оскаржувані рішення відповідача, щодо відмови в реєстрації податкових накладних № 4 від 18.07.2023 року, № 10 від 24.11.2023 року та № 8 від 21.08.2023 року.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на введення в Україні воєнного стану.

Суд зауважує, що незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року, Миколаївський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Миколаївської області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

Втім, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22.

У даному випадку суд враховує, що позов подано за допомогою системи "Електронний суд", відтак, позивач мав можливість подати позов за допомогою системи "Електронний суд" у шестимісячний строк, встановлений КАС України.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 року у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

В ухвалі від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. У цій справі Верховний Суд відхилив посилання скаржника на тривалі повітряні тривоги, зазначивши, що посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку, оскільки повітряні тривоги не мають постійного характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України та не носять безперервного характеру.

Суд враховує, що подання позовної заяви до суду не є частиною процесу господарської діяльності.

Так, переміщення документації підприємства у безпечне місце не є перешкодою для значного пропуску строку звернення до суду - понад 18 місяців.

В той час як національним законодавством передбачено і фактично реалізовано можливість звернення до суду за допомогою підсистеми "Електронний Суд".

В свою чергу індивідуальні характеристики в діяльності позивача, директора не є підставою для непоширення на позивача загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засади рівності учасників судового процесу перед судом.

Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано, а наведені ним у заяві обставини щодо пропуску такого строку лише вказують на те, що позивач допустив умисне зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у шестимісячний строк, є неповажними.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення селянського /(Фермерського)/ господарства «АРТУР» з адміністративним позовом до суду.

2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А.В. Величко