Рішення № 127023983, 24.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2025 рокусправа № 380/3320/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брильовського Р.М.,

при секретарі судових засідань - Мудрик Б.П.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача Галас А.О.

представника відповідача Щирби Р.П.

представника третьої особи Загородної Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області (43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області, у якій просить суд: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 27 серпня 2024 року № 36864/13-01-07-09 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 548 064,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання вимог податкового законодавства, всі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які, в свою чергу, належать або пов`язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині, після початку перевірки були надані представникам податкового органу безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково під час перевірки надіслані на адресу ГУ ДПС у Волинській області. ФОП ОСОБА_1 надала такі документи: договори комісії, акти приймання-передачі товарів, форму ведення обліку товарних запасів, договори про співпрацю, договір суборенди, а також інші документи. Працівники ГУ ДПС не взяли до уваги надані первинні документи, припустили вчинення платником податків порушень пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і склали Акт фактичної перевірки від 18 липня 2024 року № 19112/03-20-07¬05/3276718928 за відсутності жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення суб`єктом господарювання таких порушень. До оскаржуваного ППР не долучено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо зазначення номера підпункту статті ПК України. Стверджує, що були відсутні правові підстави для проведення фактичної перевірки. Вказує, що товарно-матеріальні цінності, які знаходились у магазині, відображені в указаних вище документах, які суб`єктом господарювання були надані податковому органу після початку проведення перевірки та під час її проведення. Розрахункові операції, зазначені в акті перевірки, на загальну суму 128 948,60 грн були проведені через ППРО в момент самих продажів, тобто були фіскалізовані відповідно до законодавства. Розрахункові документи відповідають формі та змісту розрахункових документів, затверджених Положенням № 13. Такі фіскальні чеки відображені на сайті ДПС. Під час спірної фактичної перевірки представники податкового органу, порушуючи норми податкового законодавства та права платника податків, за відсутності правових підстав провели інвентаризацію товарів, які знаходилися у приміщенні магазину. Вимоги щодо проведення інвентаризації Позивачу контролюючим органом не вручалися та не направлялися, що відображено й у самому акті перевірки. Зазначає, що у цьому випадку відсутні правові підстави для застосування до платника податків фінансової санкції у заявленому ДПС розмірі на підставі цієї норми законодавства, оскільки всі товари, які знаходились в магазині, офіційно отримані платником податків за відповідними правочинами, які були неодноразово надані під час перевірки, однак безпідставно не враховані. законодавством не визначено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Вказує, що норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» допускають ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації та не містять чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар. Щодо мобільного телефону 1l 64 black used по ціні 8220,00 грн, який реалізований 09.07.2024 о 20:08:50 та про який зазначено в акті перевірки, відображений у перинних документах, наданих на запит інспекторів про надання документів, то він відображений в акті приймання-передачі від 09.07.2024 до договору комісії №СА-03/05-24-ЗВ від 03.05.2024 під № 5. Твердження інспекторів про те, що документи на походження указаного товару не були надані не відповідають дійсності. Стверджує, що під час проведення спірної фактичної перевірки не було достеменно встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з чим висновки ГУ ДПС у Волинській області є припущеннями інспекторів. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що у цьому випадку допуск представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки відбувся, що додатково свідчить про правомірність призначення і проведення такої фактичної перевірки. Наказ ГУ ДПС у Волинській області від 09.07.2024 №2464-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 » містить не лише посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), але й посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки. Формулювання підстав перевірки в даному наказі дає цілковите розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме отримання контролюючим органом інформації про можливі порушення платником податків законодавства. Зазначає, що правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього (наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкового законодавства у визначених сферах) і у вказаному наказі зазначено не лише підпункт але й розкрито його зміст та деталізовано обставини, що жодним чином не дає підстави вважати його протиправним та нівелювати правові наслідки проведеної перевірки. Стверджує, що не надіслання платнику податків розрахунку з податковим повідомленням-рішенням, не може свідчити про його незаконність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним. Перевіркою встановлено порушення вимог п.1, п.2, п.12 ст.3 Закону №265, а саме встановлено факт проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі оплати без застосування РРО та/або ПРРО, без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також ведення з порушенням порядку встановленого законодавством обліку товарів за місцем їх реалізації. Порушення ст. 44, п.85.2 ст.85 ПК України - не надання, надання не в повному обсязі документів зазначених у запитах про надання документів від 09.07.2024 та від 17.07.2024. Розрахункові операції на суму 128948,60 грн фактично були проведені у безготівковій формі із застосуванням ЕПЗ (платіжного банківського терміналу S1VF01ZL) до 14:27 год (відкриття зміни). Однак, при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані розрахункові операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій, у паперовій та/або електронній формі не створено та покупцям в обов`язковому порядку не надано розрахункові документи встановленої форми за змісту на повну суму проведених операцій. На час початку перевірки платником податків через особу, що здійснила розрахунок ОСОБА_2 надано копії: форми обліку товарних запасів та первинні документи за визначеною Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, що затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2021 №496 формою станом на 09.07.2024; Договору комісії №СА-29-04-24-ДО від 29.04.2024; Акта приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії №СА-29-04-24-ДО від 29.04.2024; договору суборенди нежитлового приміщення №1-С; договорів про співпрацю від 01.06.2024. Перелічені вище копії документів додатково направлено листом контролюючому органу через представника Шуміка Б.П.(вх.ГУ ДПС у Волинській обл.№27807/6 від 11.07.2024). Платник податку, в якого здійснюється перевірка, зобов`язаний саме на початок такої перевірки надати документи на товар, який знаходиться в реалізації за місцем продажу, форму обліку товарних запасів, належним чином заповнену, чого на думку відповідача зроблено не було. Враховуючи вищевикладене, докази і обґрунтування, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки Акта перевірки від 18.07.2024 №19112 та не підтверджують неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.08.2024 №36864/13-01-07-09. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Волинській області, надала письмові пояснення, в яких проти позову заперечила. Зазначає, що на день прийняття наказу про призначення фактичної перевірки №2464-п від 09.07.2024 в контролюючого органу була наявна конкретна податкова інформація про можливі порушення платником податків податкового законодавства при проведенні розрахункових операцій, яка слугувала підставою для призначення та проведення перевірки. Вказує, що на підставі даного наказу посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області допущено до проведення перевірки платником податків, позивачем в направленнях на проведення перевірки здійснено відмітку про допуск на проведення фактичної перевірки за місцем здійснення господарської діяльності і в подальшому складено акт фактичної перевірки. Стверджує, що розрахункові операції на суму 128948,60 грн. фактично були проведені у безготівковій формі із застосуванням ЕПЗ (платіжного банківського терміналу S1VF01ZL) до 14:27 год ( відкриття зміни) однак, при прийманні від покупця платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані розрахункові операції не були проведені через зареєстрований фіскальний сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій, у паперовій та/або електронній формі не створено та покупцям в обов`язковому порядку не надано розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму операцій. що на час початку перевірки платником податків через особу , що здійснила розрахунок ОСОБА_2 надано такі копії: форми обліку товарних запасів та первинні документи за визначеною Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку , що затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2021 №496 формою станом на 09.07.2024; Договору комісії №СА-29-04-04-ДО від 29.04.2024; Акта приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії №СА-29-04-04-ДО від 29.04.2024; договору суборенди нежитлового приміщення №1-С; договорів про співпрацю від 01.06.2024. Перелічені вище копії документів додатково направлено листом контролюючого органу через представника Шуміка Б.П. ( вх. ГУ ДПС у Волинській області №27807/6 від 11.07.2024). Відповідно до наданої особою, що здійснила розрахунок ОСОБА_2 на початок перевірки 09.07.2024 копії Форми ведення обліку товарних запасів 30.06.2024 ФОП ОСОБА_3 згідно Акту повернення товарів повернуто весь не реалізований товар на суму 1582261,99 грн ( запис №5). Тобто, залишок товарів станом на початок дня 01.07.2024 був нульовим. 01.07.2024 згідно Акта передачі товару від ФОП ОСОБА_3 в магазин ( торгову точку) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою : АДРЕСА_2 надійшло товарів на загальну суму 1462313,00 грн ( запис №6 , крайній запис у наданій 09.07.2024 та направленій листом контролюючого органу копії Форми ведення обліку товарних запасів ). Згідно даних СОД РРО перша розрахункова операція із реалізації товарів на суму 399,00 грн, переданих по цьому акту, проведена через ПРРО 09.07.2024 о 14:24 год (реєстрація проведеної працівниками ГУ ДПС у Волинській області покупки). Перевіркою встановлено порушення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів , що не відображені в такому обліку, на загальну суму 1354641,96 грн. (додаток 1 до акта перевірки). 09.07.2024 року о 20:08:50 згідно фіскального чека №ioMNkt6DU4E реалізовано Мобільний телефон IPhone 11 64 black used по ціні 8220,00 грн, який відсутній у наданому до перевірки Акті приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії №СА-29-04-24-ДО від 29.04.2024. Перевірки 09.07.2024 проводилась представниками Головного управління ДПС у Волинській області до завершення робити магазину у цей день ( дата і час формування Х-звіту 09.07.2024 20:09). Ні в цей день (09.07.2024) ні в наступні (в ході проведення фактичної перевірки із 09.07.2024 по 17.07.2024 проводився хронометраж) прихідні документи на вказаний вище мобільний телефон не надано. У період із 09.07.2024 по 17.07.2024 не надані прихідні документи ,на товари , що реалізовані у період з 10.07.2024-17.07.2024. Платником податків внесені зміни до форми обліку товарних запасів та 18.07.2024, ОСОБА_2 додатково надано первинні документи ( акт приймання-передачі товару від ФОП ОСОБА_4 датований 09.07.2024 до Договору комісії №СА-03/05-24-ЗВ щодо надходження товарів ( 132 позиції) на загальну суму 1487995,71 грн. Найменування отриманих згідно цього акту товарів, їх кількість та вартість практично ідентичні найменуванню, кількості та ціні реалізованих товарів в магазині в період із 10.07.2024-17.07.2024 року. На письмові запити перевіряючих від 09.07.2024 та від 17.07.2024 Позивачем до перевірки не надано документи , що становлять або пов`язані з предметом перевірки , а саме : інформація щодо обліку доходів та банківські виписки щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовуються в підприємницькій діяльності та договір еквайрингу, про що складено відповідний акт, який засвідчує факт ненадання вказаних документів. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 24 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження без повідомлення сторін; підготовче засідання призначено на 11 березня 2025 року о 08:30 год; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області.

Протокольною ухвалою суду від 10 квітня 2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 24.04.2024.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2004150010003112309, що підтверджується відповідною випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ДПС України (лист від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07) повідомила, що на адресу ДПС України надійшла інформація від громадянина, щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зобов`язало ГУ провести аналіз і, у разі наявності підстав відповідно до ст.80 Податкового кодексу організувати проведення фактичних перевірок.

Зазначена вище податкова інформація, щодо наявності фактичних підстав для проведення фактичної перевірки в даній господарській одиниці викладена у Доповідній записці, ГУ ДПС у Волинській області р/н 251/03-20-07-05 від 05.07.2024.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, відповідно до наказу від 09.07.2024 №2464-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 » та направлень на перевірку, було проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , у сфері торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 18.07.2024 бланк №003033, який зареєстрований в ГУ ДПС у Волинській області за №19112/03-20-07¬05/3276718928.

Перевіркою встановлено порушення вимог: п. 1,2,12 ст. 3 - Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265); ст.44; п. 852 ст.85 - Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI зі змінами та доповнення; ст.24- Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_2 (особа, яка провела розрахункову операцію) представник Смірнової А.О. ознайомившись з Актом перевірки від 18.07.2024 №19112 відмовився від підписання та отримання акта фактичної перевірки, про що складено Акт від 19.07.2024 №3123/03-20-07-05/ НОМЕР_1

На підставі Акту перевірки від 18.07.2024 №19112 винесені податкові повідомлення - рішення від :

27.08.2024 №36661/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за ненадання документів у розмірі 2040,00 грн ( у вказаній справі це податкове повідомлення рішення не оскаржується).

27.08.2024 №36864/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 1 548 064, 86 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2024 №36864/13-01-07-09, позивачка звернулася із вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання норми пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

У постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема:

«Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки».

Матеріалами справи підтверджено, що передумовою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача було отримання від ДПС України листа від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07, яким повідомлено, що на адресу ДПС України надійшла інформація від громадянина, щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою «Ябко» та зобов`язало ГУ провести аналіз і у разі наявності підстав відповідно до ст.80 Податкового кодексу організувати проведення фактичних перевірок.

Зазначена вище податкова інформація, щодо наявності фактичних підстав для проведення фактичної перевірки в даній господарській одиниці викладена у Доповідній записці, ГУ ДПС у Волинській області р/н 251/03-20-07-05 від 05.07.2024.

Отже, фактичною підставою для призначення та проведення фактичної перевірки передбачених підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугувала наявність конкретної податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Разом з тим метою перевірки є встановлення наявності чи відсутності порушень норм законодавства контроль за якими покладено на контролюючий орган.

У аспекті наведеного суд також звертає увагу на те, що наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 09.07.2024 №2464-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 » містить відомості, зокрема, про:

- мету перевірки здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);

- вид перевірки фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI;

- об`єкта, перевірка якого проводитиметься, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 52

Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей та фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки, зокрема на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, приписами підпункту 81.1 статті ПК України не вимагається.

На підставі вказаного наказу посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області допущено до проведення перевірки платником податків, позивачем в направленнях на проведення перевірки здійснено відмітку про допуск на проведення фактичної перевірки за місцем здійснення господарської діяльності і в подальшому складено акт фактичної перевірки.

Тож з урахуванням встановлених обставин справи суд уважає, що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

У зв`язку з цим суд оцінює критично та відхиляє покликання позивача на відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки.

Щодо виявленого під проведення фактичної перевірки позивача порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділ ІІ Закону № 265/95 урегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95 унормована приписами розділу V цього Закону.

Стаття 20 Закону № 265/95 передбачає, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, обов`язок суб`єкта господарювання, передбачений пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95, полягає у веденні в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійсненні продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Водночас вказаною нормою права визначено, що на початок проведення перевірки суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючому органу документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). У разі невиконання суб`єктом господарювання зазначених обов`язків до нього застосовується фінансова санкція на підставі статті 20 Закону № 265/95.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496.

У Порядку № 496 терміни вживаються в таких значеннях:

документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;

товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об`єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у Формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 496).

За змістом пунктів 9 - 11 Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

У цій справі суд встановив, що на початок проведення фактичної перевірки позивач надав контролюючому органу такі документи, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації: договір комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, акт приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, договір комісії від 03.05.2024 № СА-03/05-24-ЗВ, акт приймання-передачі товарів від 09.07.2024 до договору комісії від 03.05.2024 № СА-03/05-24-ЗВ, акт повернення товарів від 30.06.2024 до договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04- 24-ДО, акт повернення товарів від 31.05.2024 до договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, форму ведення обліку товарних запасів, а також інші документи.

Факт надання платником податків і отримання податковим органом на час початку перевірки форми ведення обліку товарних запасів та первинних документів за визначеною Порядком № 496 формою зафіксовано в Акті перевірки.

Суд встановив, що під час перевірки представнику платника податків було вручено два запити: від 09.07.2024 та від 17.07.2024.

На виконання цих запитів позивач надав належні первинні документи.

На акті приймання-передачі від 09.07.2024 та формі ведення обліку товарних запасів містяться відмітки інспекторів про отримання цих документів на запит від 17.07.2024 про надання документів.

Акт про ненадання документів від 18.07.2024 не містить вказівки про ненадання первинних документів на підтвердження обліку та походження товарів.

Жодних зауважень з приводу ненадання первинних документів та з приводу самої форми ведення обліку, її заповнення, посвідчення податковий орган не зазначив.

Суд критично оцінює висновок відповідача про ненадання документів, оскільки за змістом приписів Порядку № 496 документами, які підтверджують облік та походження товарів, є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку, та первинні документи.

Своєю чергою, первинними документами згідно з Порядком № 496 є опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

У розглядуваній ситуації позивач, як вже зазначено судом вище, надав контролюючому органу договір комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, акт приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, договір комісії від 03.05.2024 № СА-03/05-24-ЗВ, акт приймання-передачі товарів від 09.07.2024 до договору комісії від 03.05.2024 № СА-03/05-24-ЗВ, акт повернення товарів від 30.06.2024 до договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04- 24-ДО, акт повернення товарів від 31.05.2024 до договору комісії від 29.04.2024 № СА-29-04-24-ДО, форму ведення обліку товарних запасів, а також інші документи.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що надані ним контролюючому органу під час фактичної перевірки документи є у розумінні приписів Порядку № 496, належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації.

Щодо притягнення позивача до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів; надавати в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Пунктом 1 статті 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Суд встановив, що позивача притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Обов`язкові реквізити фіскального чеку встановлені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Суд встановив, що розрахункові операції, зазначені в акті перевірки, на загальну суму 128 948,60 грн були проведені через ППРО в момент самих продажів, тобто були фіскалізовані відповідно до законодавства, а розрахункові документи відповідають формі та змісту розрахункових документів, затверджених Положенням № 13.

Фіскальні чеки про реалізацію відповідного товару (РО) на загальну суму 128 948,60 грн були видані:

1) 09.07.2024 14-36-10 на суму 125 822.40 грн;

2) 09.07.2024 14-34-01 на суму 1078,20 грн;

3) 09.07.2024 14-33-26 на суму 1399,00 грн;

4) 09.07.2024 14-32-38 на суму 649,00 грн.

Х-звіт сформований 09.07.2024 о 14:51 год.

Суд зазначає, що фіскальні чеки відображені на сайті ДПС.

Всі розрахункові операції на загальну суму 128948,60 грн були проведені до вручення направлень і наказу на перевірку (із направлень на перевірку від 09.07.2024 убачається, що направлення на перевірку пред`явлено 09.07.2024, копію наказу отримано 09.07.2024 о 14:40 год), а отже до початку проведення перевірки.

Пункт 1 статті 17 указаного Закону встановлює відповідальність, виключно за: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Всі ці вимоги ФОП ОСОБА_1 були виконані, а тому твердження інспекторів у цій частині є виключно припущеннями, жодних доказів на спростування фіскалізації у момент продажу податковим органом не надано.

Позивач зазначає, що хронометраж (спостереження за веденням господарської діяльності, визначене підпунктом 14.1.264 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке здійснюється з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків) інспектори ГУ ДПС у Волинській області не здійснювали, що не спростовується відповідачем і така довідка, як додаток до акта, не зазначена і до матеріалів справи долучена не була.

Щодо покликань відповідача про те, що 9.07.2024 о 20:08:50 згідно з фіскальним чеком №ioMNkt6DU4E реалізовано мобільний телефон IPhone 11 64 black used по ціні 8220,00 грн, який відсутній у наданому до перевірки Акті приймання-передачі товарів від 01.07.2024 до Договору комісії №СА-29-04-24-ДО від 29.04.2024.

Суд критично ставиться до такого твердження відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається із акту приймання-передачі від 9.07.2024 року до договору комісії №СА-03/05-24-ЗВ від 03.05.2024 то цей мобільний телефон IPhone 11 64 black used по ціні 8220,00 грн відображений серед переліку товарів в цьому акті.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд уважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 повністю спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом доказами, є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на що правові підстави для притягнення позивача до фінансової відповідальності на підставі статті 20 Закону № 265/95 відсутні.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №640/966/20 вказав, що при поданні первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку вони повинні бути досліджені в судовому засіданні та їм повинна бути надана правова оцінка.

З позиції суду, надані позивачем контролюючому органу під час фактичної перевірки документи є у розумінні приписів Порядку №496 належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації.

Отже, на момент проведення перевірки та здійснення реалізації товару у позивача були наявні первинні документи на їх придбання, що свідчить про їх належний облік.

У вказаній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції щодо отримання позивачем товару, який реалізовувався ним у магазині.

Водночас, податковий орган, ігноруючи надані позивачем документи та стверджуючи про неподання ним первинних документів щодо отримання (надходження) товару не вказав у акті перевірки, які ж саме конкретні первинні документи позивачу належало надати. Також не зазначив контролюючий орган в акті перевірки жодних причин неврахування наданих позивачем документів як первинних.

За цих обставин податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 серпня 2024 року № 36864/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 1 548 064, 86 грн, не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 27 серпня 2024 року № 36864/13-01-07-09.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 12112,00 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 1.05.2025.

СуддяБрильовський Роман Михайлович