Рішення № 127023903, 29.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23908/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2025 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;

- зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, щомісячної та разової премії), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів, а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;

- визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 02 жовтня 2024 року у належному розмірі;

- зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;

- зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 2014,15 грн) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно в розмірі 113 686,74 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;

- визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні та неврахування до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок компенсації за невикористані дні відпустки, щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн;

- зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату виплату одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн. з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, а також здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн. та додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України № 35 від 26.01.2023 року, та провести виплату з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив службу цивільного захисту у відповідача та був звільнений/виключений зі списків особового складу 02 жовтня 2024 року. Вважає, що під час служби та при звільненні відповідач допустив низку порушень щодо нарахування та виплати йому належного грошового забезпечення. Зокрема, стверджує про протиправне застосування заниженої бази (прожитковий мінімум на 01.01.2018) для розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням у період з 29.01.2020 по 19.05.2023, замість застосування актуального прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року згідно з відновленою редакцією пункту 4 Постанови № 704. Також стверджує про повне ненарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Крім того, вказує на ненарахування та невиплату індексації-різниці (фіксованої індексації), яка виникла у березні 2018 року, за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 02.10.2024. Насамкінець, зазначає про ненарахування вихідної допомоги при звільненні та неврахування належних сум індексації-різниці (та додаткової винагороди за Наказом МВС № 35) при розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Посилається на відповідні норми законодавства, судову практику та відповідь відповідача на його запит, яка підтверджує, на його думку, факт недоплати. Просить задовольнити всі позовні вимоги.

Відповідач, 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечив.

Щодо перерахунку за Постановою № 704 відповідач стверджує, що правомірно застосовував прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, а з 20.05.2023 базу 1762 гривні, відповідно до чинних на той час редакцій пункту 4 Постанови № 704 (з урахуванням змін, внесених Постановами № 103 та № 481), та що скасування судом пункту 6 Постанови № 103 не відновлює автоматично дію попередньої норми без нового акту Уряду.

Щодо індексації за 2015-2018 роки відповідач наполягає на застосуванні базового місяця грудень 2015 року (після підвищення доходів за Постановою № 1013) та стверджує, що розрахована індексація дорівнювала нулю; вважає визначення базового місяця дискреційним повноваженням та посилається на відсутність фінансування.

Щодо індексації-різниці відповідач стверджує, що підвищення доходу у березні 2018 року перевищило можливу індексацію, а поняття «фіксованої індексації» відсутнє в законодавстві. Щодо включення індексації та винагороди за Постановою № 889 до розрахунку допомог відповідач заперечує, вважаючи ці виплати непостійними. Також відповідач порушує питання пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (місячний строк). Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відзив відповідачем подано. Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на неї, додані до них докази та матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно, повно та об`єктивно встановивши обставини справи, надав їм правову оцінку та

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у 10 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області з 14 жовтня 2013 року по 02 жовтня 2024 року (дата видання наказу про звільнення; день виключення зі списків - 02.10.2024 згідно з позовом, але в позовних вимогах вказана дата 23.10.2024 - суд виходить з дати 02.10.2024 як зазначеної у довідці про проходження служби та підтвердженої відповідачем у відзиві).

Позивач 28 жовтня 2024 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням актуального прожиткового мінімуму з 29.01.2020, індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки та перерахунку допомоги при звільненні і допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки з урахуванням індексації та додаткової винагороди № 889.

Листом від 27 листопада 2024 року № 690/JI-716/250 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.

Вважаючи таку відмову та ненарахування/невиплату зазначених сум протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, викладеним у позовній заяві та відзиві на неї, суд керується такими нормами національного законодавства, основоположними принципами права та висновками щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний принцип є ключовим елементом принципу законності у діяльності публічної адміністрації, він унеможливлює свавілля суб`єктів владних повноважень та вимагає від них суворого дотримання визначених законодавством процедур та меж компетенції при прийнятті будь-яких рішень чи вчиненні дій, що стосуються прав та свобод людини і громадянина.

Стаття 8 Конституції України закріплює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 22 Конституції України гарантує, що конституційні права і свободи є невичерпними, невідчужуваними та непорушними, і при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що є важливою гарантією стабільності правового статусу особи, особливо у сфері соціального захисту.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Частина сьома цієї статті наголошує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Ці конституційні положення є основою для законодавчого регулювання оплати праці та грошового забезпечення осіб, які проходять службу, включаючи осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Суд також забезпечує дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо строку звернення до суду.

Відповідач у відзиві стверджує про пропуск позивачем строку звернення до суду, посилаючись на місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для спорів щодо проходження та звільнення з публічної служби, обчислюючи його від дати звільнення (02.10.2024). Позивач вважає, що застосуванню підлягає тримісячний строк за частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Суд зазначає, що хоча спір виник у зв`язку з проходженням публічної служби (служби цивільного захисту) та звільненням з неї, предметом позову є стягнення невиплачених сум грошового забезпечення (його складових), тобто спір стосується оплати праці. Верховний Суд у своїй сталій практиці (зокрема, постанова від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, постанова від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22) дійшов висновку, що до спорів про стягнення належної заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі при звільненні, підлягають застосуванню строки, визначені саме статтею 233 Кодексу законів про працю України, як спеціальні норми, що регулюють трудові відносини в частині оплати праці, а не частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону України № 2352-ІХ від 01.07.2022) встановлює тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Оскільки позов подано до спливу трьох місяців з 26 листопада 2024 року, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено. Доводи відповідача про застосування місячного строку є безпідставними.

Щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2024 року (застосування прожиткового мінімуму згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704).

Правові засади визначення грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлені статтею 125 Кодексу цивільного захисту України та конкретизовані Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704) та відповідними відомчими актами, зокрема Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення... (далі Інструкція № 623).

Пункт 4 Постанови № 704 у первинній редакції, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, встановлював: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (пунктом 6) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, замінивши розрахункову величину на «прожитковий мінімум на 01 січня 2018 року».

Однак, зазначений пункт 6 Постанови № 103 (в частині внесення змін до пункту 4 Постанови № 704) був визнаний протиправним та скасований постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29 січня 2020 року.

Скасування судом нормативно-правового акта означає відновлення дії попередньої редакції норми. Отже, з 29 січня 2020 року відновила свою дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка вимагала застосовувати для розрахунку окладів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Цей висновок підтверджено усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21. Верховний Суд у цій справі наголосив на пріоритеті норми Закону про Державний бюджет на відповідний рік (яким встановлюється прожитковий мінімум) над підзаконним актом (Постановою № 704 в редакції Постанови № 103, яка суперечила закону). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 380/18850/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 380/10075/21 та інших.

Зазначена первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 діяла до 20 травня 2023 року, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року. Цією постановою пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, яка встановила, що розміри окладів розраховуються виходячи з фіксованого розміру 1762 гривні.

Таким чином, відповідач, 10 Державний пожежно-рятувальний загін, при нарахуванні грошового забезпечення позивачу був зобов`язаний застосовувати для розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням та похідних від них виплат:

- за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року (включно): розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року (на 01.01.2020 2102 гривні; на 01.01.2021 2270 гривень; на 01.01.2022 2481 гривня; на 01.01.2023 2684 гривні);

- за період з 20 травня 2023 року по 02 жовтня 2024 року (включно): розрахункову величину 1762 гривні.

Відповідач у відзиві визнає, що застосовував величину 1762 гривні за весь період, що є неправомірним для періоду з 29.01.2020 по 19.05.2023. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо незастосування актуальних прожиткових мінімумів у вказаний період.

Отже, бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною. Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року з урахуванням актуальних прожиткових мінімумів, а за період з 20 травня 2023 року по 02 жовтня 2024 року виходячи з розрахункової величини 1762 гривні, підлягають задоволенню.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (із застосуванням базового місяця січень 2008 року).

Право осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на індексацію грошового забезпечення гарантоване статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078).

Питання визначення базового місяця для нарахування індексації у період після грудня 2015 року до березня 2018 року було предметом численних судових розглядів. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), місяць, у якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим.

Останнє підвищення саме посадових окладів та окладів за спеціальним званням для осіб служби цивільного захисту (як і для військовослужбовців Збройних Сил України) до березня 2018 року відбулося на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року. Підвищення грошових доходів у грудні 2015 року, на яке посилається відповідач, відбулося за рахунок інших складових (премій, надбавок) і не було підвищенням тарифних ставок (окладів).

Верховний Суд у своїй сталій практиці (постанови у справах № 380/16102/22 від 07.02.2024, № 500/1719/22 від 19.07.2023, № 500/2895/22 від 24.01.2024, № 200/9297/19-а від 10.09.2020 та інші) чітко встановив, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно залишався січень 2008 року.

Аргументи відповідача про базовий місяць грудень 2015 року, відсутність бюджетних асигнувань (що суперечить Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2002, № 6-рп/2007 та практиці Європейського суду з прав людини) чи дискреційність повноважень (що спростовується пунктом 5 Порядку № 1078 та висновками Верховного Суду у постанові від 24.12.2019 у справі № 825/874/17) є безпідставними та не відповідають чинному законодавству та судовій практиці.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів правомірності ненарахування та невиплати індексації за спірний період з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року є протиправною. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації.

Право на одноразову грошову допомогу при звільненні осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та порядок її обчислення визначаються статтею 117 Кодексу цивільного захисту України та Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623. Пункт 12 розділу XXVII Інструкції, затвердженої цим наказом, передбачає, що до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), встановлені на день звільнення.

Як встановлено судом та підтверджено Рішенням Конституційного Суду України № 9-рп/2013 і практикою Верховного Суду (постанови від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19), індексація грошового забезпечення є його складовою частиною постійного характеру. Отже, суми індексації, які були протиправно не нараховані позивачу за період служби (зокрема, за 2015-2018 роки), повинні враховуватися при визначенні розміру місячного грошового забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідач не навів обґрунтованих заперечень щодо невключення індексації до розрахунку допомоги при звільненні.

Таким чином, дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням належної йому суми індексації грошового забезпечення є протиправними. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо перерахунку допомоги на оздоровлення за 2013-2018 роки з урахуванням індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди.

Право на допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення гарантоване статтею 129 Кодексу цивільного захисту України. Порядок її обчислення визначається Інструкцією № 623 (та відповідними актами, що діяли раніше).

Як встановлено вище, індексація є складовою грошового забезпечення і має враховуватися при обчисленні допомоги на оздоровлення за відповідний рік (2015-2018).

Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність у позивача права на донарахування та виплату сум грошового забезпечення (внаслідок перерахунку окладів), індексації грошового забезпечення за 2015-2018 роки, перерахованої одноразової грошової допомоги при звільненні та перерахованої допомоги на оздоровлення (в частині доплат за рахунок індексації та винагороди № 889), відповідач при здійсненні цих виплат зобов`язаний керуватися пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб..., затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Ці норми передбачають обов`язкову одночасну виплату грошової компенсації у розмірі податку з доходів фізичних осіб, утриманого з виплат, право на які виникло під час служби. Відповідне зобов`язання має бути включене до резолютивної частини рішення щодо всіх донарахованих сум, які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування правомірності своєї бездіяльності та дій щодо нарахування та виплати позивачу всіх належних складових грошового забезпечення у повному обсязі за спірні періоди.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, комплексно проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства України, враховуючи встановлені обставини та релевантну судову практику, зокрема висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення та його складових) звільняються від сплати судового збору.

Отже, позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору. Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ухвалив :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.

3. Зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (81100, Львівська область, Львівський район, місто Пустомити, вулиця Шевченка, будинок 183; код ЄДРПОУ 38370656) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, щомісячної та разової премії), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів, а також з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004

4 Визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 по 02 жовтня 2024 року у належному розмірі;

5. Зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (81100, Львівська область, Львівський район, місто Пустомити, вулиця Шевченка, будинок 183; код ЄДРПОУ 38370656) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;

6 Зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (81100, Львівська область, Львівський район, місто Пустомити, вулиця Шевченка, будинок 183; код ЄДРПОУ 38370656) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 2014,15 грн) за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно в розмірі 113 686,74 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004;

7. Визнати протиправними дії 10 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні та неврахування до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок компенсації за невикористані дні відпустки, щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн;

8 Зобов`язати 10 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ( 81100, Львівська область, Львівський район, місто Пустомити, вулиця Шевченка, будинок 183; код ЄДРПОУ 38370656) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату виплату одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн. з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, а також здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 2014,15 грн. та додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України № 35 від 26.01.2023 року, та провести виплату з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

9. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 квітня 2025 року.

Суддя Коморний О.І.