Рішення № 127023544, 30.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року справа №640/16414/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві № ф - 65206-17 від 06.05.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці ОСОБА_1 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 2883,19 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

На виконання Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

27.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.10.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою від 15.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.

За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або іншого документу, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2021 року на адресу ОСОБА_1 поштою надійшла Вимога № ф - 65206-17 від 06 травня 2021 року про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у розмірі 2 883,19 грн.

18 травня 2021 року позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на таку вимогу.

09 червня 2021 року на адресу позивача листом від 04.06.2021 за вих. № 12562/6/99-00-06-02-01-06 надійшло рішення Державної податкової служби України про результати розгляду, яким Державна податкова служба України залишила вимогу без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до вимог п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, впродовж ІІ-го, Ш-го та ІV-го кварталів 2019 року, 2020-го року та І кварталу 2021 року позивачем було сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску, що підтверджено платіжним дорученням № 1 від 02.07.2019 та квитанціями № 25260700 від 09.10.2019, № 1А9А-Н61К-2151-8Х76 від 16.01.2020, № 7СН4-7795-690Е- Н96В від 17.04.2020, № В5РА-9Е87-ХС1Е-Х6ЕР від 13.07.2020, № 8М76-7СН8-ТК43- 062М від 16.10.2020, № 8НЕК-9690-7Е79-17АК від 18.01.2021 та № 8В2В-3704-5821-КЕ5В від 16.04.2021.

Позивач звертався до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 10 травня 2019 року за №Ф-65206-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 7 985,12 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі № 640/8793/19 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/8793/19 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 640/8793/19 (адміністративне провадження № К/9901/29118/20) відмовлено Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №640/8793/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.

У межах розгляду адміністративної справи № 640/8793/19 судами встановлено, що борг з ЄСВ позивачу нараховано за 2017, 2018 роки, 1 квартал 2019 року у розмірі 21030,90 грн. (за 2017 рік у сумі 8448,0 грн, за 2018 рік у сумі 9828,72 грн, за І кв. 2019 року 2754,18 грн).

Позивачем сплачено єдиний соціальний внесок протягом 2019 року, у розмірі не менше мінімального страхового внеску, на суму 13045,78 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: №173518 від 18.01.2019, №176644 від 05.02.2019, №186554 від 22.03.2019, №1 від 19.04.2019.

Отже, вимогу Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві від 10.05.2019 за №Ф-65206-17 сформовано на суму 7985,12 грн (21030,90 - 13045,78).

З індивідуальних відомостей про застраховану особу від 11.03.2019 вбачається отримання у період 2017 року позивачем заробітку, з якого сплачено єдиний внесок.

Тобто, позивач у 2017 році був найманим працівником і роботодавець сплачував за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що не заперечується відповідачем.

Судом апеляційної інстанції по справі № 640/8793/19 вказано, що наявність у позивача свідоцтва про право на, зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-УІ позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього на суму 7985,12 грн, яка залишилась непогашена за період 2017, 2018 роки та 1 квартал 2019 року (13045,78 + 7985,12 = 21030,90 ), сплачував роботодавець, що виключає обов`язок зі сплати у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідно до положень статті 255 КАС України постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/8793/19 набрала законної сили.

Отже, вказана недоїмка мала бути погашена згідно пп. 2 п. 1 Розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджено наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5) (надалі - Порядок), яким визначено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.

Однак, оскільки в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) розділу «Стан розрахунків з бюджетом», розміщеного в мережі Інтернет сервісу «Електронний кабінет платника» Позивача все ще обліковувалася недоїмка із сплати єдиного внеску у розмірі 7 066,05 грн., позивач звернувся письмово до ГУ ДПС у м. Києві.

Так, 04 січня 2021 року Позивач через розділ «Листування з ДПС» сервісу «Електронний кабінет платника» в мережі Інтернет (Лист від 04.01.2021 05.01.2021 08:35 № 549 дата 05.01.2021 08:01:13 Реєстраційний індекс 549/6) надіслав звернення із проханням на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/8793/19 здійснити погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 та, в зв`язку з неотриманням відповіді, повторно подав 02.03.2021 р. через канцелярію ГУ ДПС у м. Києві заяву про здійснення погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

На вказане звернення ГУ ДПС у м. Києві повідомило позивачу листом від 30.03.2021 за вих. № 34856/6/26-15-24-05-10, що, хоча вказаним вище рішенням суду скасовано вимогу від 10 травня 2019 року за №Ф-65206-17 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 7985,12 грн., однак контролюючий орган не зобов`язаний та не має правових підстав вносити зміни до ІКП Позивача шляхом коригування та виключення нарахованих сум єдиного внеску, так як даний обов`язок не міститься в резолютивній частині рішення суду.

Водночас, суд звертає увагу на те, що така відповідь контролюючого органу суперечить вимогам Порядку, адже саме на підставі рішення суду здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

В ІКП розділу «Стан розрахунків з бюджетом», розміщеного в мережі Інтернет сервісу «Електронний кабінет платника» досі обліковується недоїмка із сплати єдиного внеску, яка після сплати ЄСВ за 1-й квартал 2021 року у розмірі 4243,80 грн. (квитанція № 8В2В-3704-5821-КЕ5В від 16.04.2021) відображалась у розмірі 2822,25 грн., щодо сплати якої позивач отримав оскаржувану вимогу.

Таким чином, на думку суду, оскаржувана вимога є безпідставно виставленою щодо неіснуючого боргу, правомірність нарахування якого вже була оскаржена в судовому порядку, а наявність обліковуваної за позивачем недоїмки в ІКП є результатом невиконання ГУ ДПС у м. Києві положень Порядку.

За час розгляду справи відповідачем не було виконано покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доведення правомірності прийнятого ним оскражуваного рішення.

Вказане вище у сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 816, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві № ф - 65206-17 від 06.05.2021.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці ОСОБА_1 «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 883, 19 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят три гривні дев`ятнадцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 816, 00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.